Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Куровець Сергій Сергійович. Геологічні чинники формування олігоценових порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та їх нафтогазоносності : дис... канд. геол. наук: 04.00.17 / Івано-Франківський національний технічний ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2006. — 143арк. — Бібліогр.: арк. 128-143.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Куровець С.С. Геологічні чинники формування олігоценових порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та їх нафтогазоносності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, м. Івано-Франківськ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів та перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, із родовищ якої ведеться основний видобуток нафти в Передкарпатській нафтогазоносній області.

Встановлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці в умовах палеодолин, з якими пов’язані основні зони нафтогазонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Відмічено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені цілим рядом локальних палеопіднять нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання.

Виявлена чітка закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості.

На прикладі менілітових відкладів палеогену створена модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів.

Виділено першочергові нафтогазоперспективні об’єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах досліджуваної території.

Розробки здобувача спрямовані на вирішення нагальної проблеми України – нарощування ресурсної бази вуглеводнів.

У дисертації висвітлена актуальна наукова проблема в області геології нафти і газу, що пов’язана із впливом геологічних чинників на особливості формування олігоценових порід-колекторів, їх фільтраційно-ємнісні властивості та перспективи нафтогазоносності локальних структур Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Виявлено, що основними геологічними чинниками, що впливають на формування олігоценових порід-колекторів, їх ємнісно-фільтраційні властивості та нафтогазоносність є: наявність палеодолин, конседиментаційні підняття та геодинамічний розвиток Карпатського регіону.

На основі даних палеотектонічного аналізу, та інтерпретації результатів гравіметричних та магнітометричних досліджень зроблено висновок, що основні зони поширення порід-колекторів у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину пов’язані з трьома конусами виносу великих ерозійних долин, до яких приурочена основна нафтогазоносність. Основні ж смуги розповсюдження родовищ трасуються із місцями перетину розломів субкарпатського простягання з розломами, що оконтурюють ерозійні елементи фундаменту, які визначають характер поширення палеодолин.

Встановлено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені цілим рядом локальних палеопіднять нижчого порядку, витягнутих переважно поперечно до Карпатського простягання.

На основі аналізу характеру поширення менілітових відкладів у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину виявлено 26 палеопіднять другого порядку, з якими пов’язані найбільш сприятливі умови для формування порід-колекторів та покладів вуглеводнів.

Виявлена чітка закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь виявлених палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. Оптимальними для формування значних покладів вуглеводнів є схили конседиментаційних піднять.

Найперспективніші локальні об’єкти четвертого структурного ярусу Надвірнянського нафтопромислового району приурочені до ліній конседиментаційних піднять, що є поперечними до карпатського простягання, і з якими пов’язані поклади нафти і газу на Гвіздецькій, Пасічнянській та Битківській структурах другого і третього ярусу структур; третього структурного ярусу Долинського – на Північно-Долинській, Танявській, Спаській, а Бориславського – на Семигинівській, Бориславській, Попельській та Заводівській структурах першого і другого ярусу структур.

На підставі петрофізичних і петрографічних досліджень кернового матеріалу, узагальнення та аналізу численних геолого-геофізичних і літературних матеріалів, а також відповідних математичних розрахунків доведено існування відкритих провідних тріщин на згинах локальних структур Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Дослідженнями початкових параметрів продуктивності свердловин і гідропровідності пластів, а також відповідних графічних побудов для менілітових відкладів, встановлено, що зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) в межах окремих локальних структур району просторово пов’язані із зонами розвитку тектонічних порушень, що в ряді випадків зумовлює надзвичайно високу продуктивність свердловин.

За результатами математичного моделювання оцінки тріщинуватості порід-колекторів менілітових відкладів розроблено математичну модель внутрішнього стану породи-колектора та оконтурені ділянки послаблених зв’язків міжзернової взаємодії для структур Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

На підставі аналізу просторового поширення конседиментаційних структур виявлені перспективні в нафтогазопошуковому плані ділянки у межах третього та четвертого ярусів складок Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Вперше змодельовано характер розповсюдження зон підвищеної флюїдопровідності (тріщинуватості) для трьох структурних ярусів складок Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.

Визначено, що оптимальні депресії, що забезпечують високі та рівномірні дебіти свердловин, знаходяться в інтервалі 5-7,5 МПа від початкового пластового тиску. Також виявлено, що високі дебіти свердловин і відповідно значний інтегральний видобуток нафти співпадають із змодельованим розподілом тріщинуватості порід-колекторів та поширенням порово-тріщинного колектора.

На цьому базуються пропозиції щодо проведення детальних геолого-геофізичних досліджень та буріння першочергових свердловин на ділянках, які зумовлюють концентрації скупчень вуглеводнів і безпосередньо прилягають до згинів продуктивних горизонтів у склепінних частинах складок, надані пропозиції щодо утримання від будівництва нагнітальних свердловин у зонах підвищеної тріщинуватості продуктивних горизонтів.

Виділені першочергові ділянки для проведення подальших детальних сейсморозвідувальних робіт: один об’єкт у першому ярусі структур, п’ять – у другому, та десять – у третьому.

Отримані результати в комплексі з аналізом заходів з підвищення нафтовилучення, які проводились на родовищах у процесі їх розробки, можуть бути покладені в основу проектів дорозробки на пізній стадії експлуатації.

При пошуках, розвідці та дорозвідці нафтогазових родовищ необхідно враховувати вплив тріщинуватості локальних структур на ємнісно-фільтраційні властивості та характер нафтонасиченості порід-колекторів.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Манюк М.І., Куровець С.С., Маєвський Б.Й. Дослідження характеру продуктивності свердловин у зонах розвитку геодинамічних напруг // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2004. – № 3(8). – С. 3-5. (Особистий внесок – моделювання особливостей розподілу зон підвищеної флюїдопровідності на фоні зон розвитку геодинамічних напруг, 75 %)

2. Манюк М.І., Куровець С.С., Маєвський Б.Й. Дослідження неоднорідності піщано-алевритових порід-колекторів родовищ центральної частини Передкарпатського прогину // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2004. – № 3(12). – С. 55-59. (Особистий внесок – визначення характеру розподілу піщано-алевролітових порід-колекторів Долинського НГПР, 65 %)

3. Манюк М.І., Куровець С.С., Маєвський Б.Й. Щодо перспектив дорозвідки родовищ Передкарпатського прогину на завершальній стадії розробки // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2005. – № 1(10). – С. 5-9. (Особистий внесок – формулювання ідеї та розробка методики дорозробки родовищ на завершальних стадіях розробки, 70 %)

4. Куровець С.С., Маєвський Б.Й., Хомин В.Р. Палеоструктурні критерії нафтогазоносності в межах південно-східної частини Внутрішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 2. – С. 32-43. (Особистий внесок – розробка методики використання палеоструктурного критерію нафтогазоносності з метою прогнозування нафтових покладів на великих глибинах, 75 %)

5. Куровець С.С. Вплив палеоструктурних елементів на ємнісно-фільтраційні параметри палеогенових порід-колекторів та їх нафтогазоносність в межах Долинського та Бориславського нафтопромислових районів // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2006. – № 1(15). – С. 7-15.

6. Куровець С.С., Просим’як В.М., Бугера В.В. Дослідження палеорусел і їх вплив на нафтоносність Передкарпатського прогину // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2006. – № 1(18). – С. 2-7. (Особистий внесок – виявлення палеодельт та вивчення характеру їх розповсюдження у межах Передкарпатського прогину, 50 %)

7. Маєвський Б.Й., Куровець С.С., Манюк М.І. Вплив геодинамічних чинників на ємнісно-фільтраційні параметри порід-колекторів Передкарпатського прогину // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2006. – № 3(20). – С. 30-34. (Особистий внесок – виявлення впливу геодинамічного розвитку Карпатського регіону на фільтраційні властивості порід-колекторів, 60 %)

8. Куровец С.С. К локальному прогнозу нефтегазоносности месторождений Предкарпатья // 8 Межд. научн.-практ. конф. “Проблемы геологии и освоения недр”. Томск, 2004. – С. 160-162.

9. Маєвський Б.Й., Куровець С.С., Манюк М.І., Хомин В.Р. Про деякі особливості експлуатації високопродуктивних свердловин у зонах розвитку порово-тріщинних порід-колекторів Передкарпатського прогину // Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: Тез. доп. Міжнародної наукової конференції до 100-річчя від дня народження М.Р. Ладиженського та 55-річчя ІГГГК НАН України. – Львів, 2006. – С. 141-142. (Особистий внесок – вивчення характеру розподілу порово-тріщинного колектора у межах Передкарпатського прогину, 55 %)


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины