Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Квасниця Ірина Вікторівна. Кристалогенезис самородної міді України : дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 204арк. — Бібліогр.: арк. 188-204.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

  1. Квасница И.В. Самородное серебро и медно-серебряные прорастания из вендских вулканитов Волыни // Инф. материалы 12-й науч. конф. Ин-та геологии Коми НЦ УрО РАН «Структура, вещество, история литосферы Тимано-Североуральского сегмента». - Сыктывкар: Геопринт, 2003. - С. 118-120.

  2. Квасниця І., Павлишин В. Форми росту кристалів самородної міді Волині // Вісник Львів. ун-ту. Сер. хім. - 2004.- Вип.45.- С. 9-15.

  3. Квасниця І.В., Кислюк В.В. Багатогранники самородної міді рудопрояву Чемерпіль (Український щит) // Матеріали науково-техн. наради “Геологія та генезис рудних родовищ України (сучасний стан, нові підходи, проблеми, рішення)”.- Київ.- 2004. - С. 200-202.

  4. Квасниця І. Морфологічні типи виділень самородної міді України // Мінерал. зб.- 2004. - №54.- Вип.1.- С. 24-29.

  5. Квасниця І. Двійникові зростки кристалів самородної міді з рудопроявів України // Мінерал. зб.- 2004.- №54.- Вип.2.- С. 143-149.

  6. Квасниця І.В. Самородна мідь Жданівської інтрузії ультрамафітів // Зап. Укр. мінерал. тов-ва.- 2004.- Том 1.- С.143.

  7. Квасница И.В. Пятерники кристаллов самородной меди из рудопроявлений Украины // Инф. материалы 13-й науч. конф. Ин-та геологии Коми НЦ УрО РАН «Структура, вещество, история литосферы Тимано-Североуральского сегмента».- Сыктывкар: Геопринт, 2004.- С.78-80.

  8. Квасниця І.В., Косовський Я.О. Про хімічний склад самородної міді Волині // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Геологія. -2004.- Вип.28.-С.15-18.

  9. Квасниця В., Квасниця І., Косовський Я., Бондаренко І. Самородне срібло із вулканітів венду Волині // Тези доп. міжнар. конф., присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії ЛНУ «Мінералогія: історія, теорія і практика». - Львів: ЛНУ, 2004.- С. 29-30.

  10. Квасница И.В. Самородная медь Украины // Материалы междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2005».- Москва, 2005. - С.35-36.

  11. Квасниця І. Природні мідні кристали України // Геолог України, 2005. - №1.- С.55-64.

  12. Квасниця І.В., Зінченко О.В. Самородні метали поліметалічного рудопрояву Курчиці (Волинський мегаблок, Український щит) // Мінерал. зб.- 2005.- №55.- Вип.1-2.- С.23-28.

  13. Квасниця І., Косовський Я. Самородні метали Західної Волині // Тези науково-практ. конф. «Природа Західного Полісся та прилеглих територій».-Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ.ун-ту, 2005.-С.14-16.

  14. Квасниця І., Косовський Я. Самородні метали у докембрійських породах Волині // Тези доповідей наук. конф. до 60-річчя геол. ф-ту ЛНУ «Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття».- Львів: ЛНУ.- 2005.- С.38-39.

  15. Квасница И.В. Анатомия выделений самородной меди из вендских вулканитов Волыни (Украина) // Инф. материалы 14-й научн. конф. Ин-та геологии Коми НЦ УрО РАН «Структура, вещество, история литосферы Тимано-Североуральского сегмента».- Сыктывкар: Геопринт, 2005. - С. 65-67.

  16. Квасниця І.В., Косовський Я.О., Шунько В.В. Внутрішня будова виділень самородної міді із вендських вулканітів Волині // Вісник Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Геологія. -2005.- Вип.36.-С.32-34.

  17. Kvasnytsya, I. Native copper of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas // Acta mineralogica-petrographica. Abstract series of 3th Іntern. Сonf. “Mineral Sciences in the Carpathians”, Miskolc, 2006.-P.63.

  18. Квасница И.В., Косовский Я.А. Самородное железо из базальтов Волыни (Украина) // Материалы IV междунар. минерал. семинара «Теория, история, философия и практика минералогии».- Сыктывкар: Геопринт, 2006.-С.122-123.

АНОТАЦІЇ

Квасниця Ірина Вікторівна Кристалогенезис самородної міді України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.20 – мінералогія, кристалографія.- Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.

У дисертації наведені результати досліджень морфології, кристаломорфології, внутрішньої будови і хімічного складу виділень самородної міді з рудопроявів України, а також дослідження морфології, хімічного складу, мінеральних і газово-рідких включень, ізотопів кисню і вуглецю супутніх міді мінералів.

Напрацьована морфологічна класифікація самородної міді України. На підставі морфологічних досліджень визначено механізми і способи росту кристалів самородної міді та запропоновано морфогенетичну класифікацію самородної міді України. Наведені результати досліджень хімічного складу виділень самородної міді України.

Вивчено самородні срібло і залізо з вулканітів Волині, з’ясовані їх взаємовідношення з самородною міддю; наведено результати вивчення кристаломорфології та хімічного складу халькозину з вулканітів Волині. Зроблено порівняльний аналіз індикаторних ознак самородної міді з рудопроявів України та з відомих родовищ світу.

Визначені параметри кристалізації виділень самородної міді з рудопроявів України та окреслені геологічні процеси, які сприяли відкладанню самородної міді. Вивчена самородна мідь за генетичними ознаками диференційована на такі типи: гіпогенний (магматичний і гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району; гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка і Чемерпіль Подільського блока УЩ; метаморфогенний в докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блока УЩ. Обґрунтовано типоморфні ознаки виділень самородної міді з рудопроявів України. Запропонована модель кристалогенезису самородної міді України.

На підставі результатів виконаних комплексних досліджень самородної міді та супутніх їй мінералів з рудопроявів України можна зробити такі висновки:

  1. У рудопроявах України переважає ксеноморфна самородна мідь, що зумовлено значним впливом на форму її виділень середовища кристалізації. Спостерігається значне розмаїття ксеноморфних форм виділень самородної міді — пластинчасті, плівчасті, друзо-, жилко-, дендрито-, грудко-, краплино-, дрото-, губко-, голко- і волосоподібні. Перелічені форми властиві самородній міді певних рудопроявів. Окрім друзо-, голко- і волосоподібних форм, всі інші названі ксеноморфні виділення зафіксовані серед волинської самородної міді. Вони переважають в усіх відомих рудопроявах Волині (Жиричі, Рафалівка, Володимирець). Водночас друзо- голко- і волосоподібні утворення характерні для самородної міді із зони окиснення Жданівської інтрузії.

  1. Ідіо- і геміідіоморфні виділення самородної міді з рудопроявів України представлені досконалими і недосконалими багатогранниками, дендритами і дендритоїдами. Із близько трьох десятків відомих нині простих форм кристалів самородної міді на її багатогранниках із рудопроявів України гоніометричними дослідженнями встановлено {100}, {110}, {111}, {210}, {320}, {520}, {740}, {750}, {311}, {322}, а також нові прості форми кристалів міді {940}, {950}, {980} і {952}. Багатство простих форм і, відповідно габітусів, властиве кристалам самородної міді із вендських вулканітів Волині. Це {110}, {hk0}, перехідні форми {110}+{hk0}, {111}, {100}, {100}+{111}. Два останні габітусні типи кристалів частіші серед виділень міді в туфах, а перші три типи – в лавобрекчіях базальтів Волині. Простіша морфологія кристалів самородної міді в зонах окиснення ультраосновних порід Жданівської інтрузії і рудопрояву Чемерпіль Подільського блока УЩ. Досить звичайні серед міді Жданівської інтрузії {100}, {100}+{111} і рідше {111}, серед виділень міді рудопрояву Чемерпіль – {111}.

  2. У рудопроявах України зафіксовано велику кількість закономірних зростків самородної міді, що підтверджують результати кристаломорфологічних і анатомічних досліджень. Це свідчить про значне пересичення розчинів міддю. Закономірні зростки представлені простими і складними двійниками кристалів різних простих форм ({111}, {100}, {110} і {hk0}). Хоча прості і складні двійникові зростки кристалів самородної міді є порівняно рідкісні серед багатогранників волинської міді (до 1-2%), вони є своєрідними показниками багатих руд, оскільки найчастіше зустрічаються в рудних горизонтах, багатих на самородномідну мінералізацію. В зонах окиснення рудопроявів Жданівка і Чемерпіль двійникові утворення самородної міді фіксуються значно частіше, в останньому вони домінують. У рудопрояві Жданівка двійники асоціюють з різними дендритними утвореннями самородної міді.

  3. Для самородної міді із волинських рудопроявів встановлені типові елементи анатомії цього мінералу: прості двійники по (111), полісинтетичні двійники по (111) та їх системи по (111). Для рудопроявів Жданівка, Чемерпіль та Курчиці зафіксовані прості та полісинтетичні двійники по (111). Зональна будова не спостерігалась в жодному із зразків. Часті знахідки простих і складних двійників багатогранників самородної міді серед її мікровиділень можуть свідчити про ростове походження двійникування у різних морфологічних типах міді, вказуючи на пересичення міддю мінералоутворювального середовища.

  4. За хімічним складом мідь з рудопроявів України є відносно чистим мінералом, особливо це стосується гідротермальної самородної міді з вулканітів Волинського міднорудного району. Магматична мідь із вулканітів Волині відрізняється підвищеним вмістом домішок Ni, Co, Cr та Fe.

  5. Важливими мінералами-індикаторами самородного мідного зруденіння у вулканітах Волині є самородні залізо і срібло, які мають характерні особливості хімічного складу: залізо збагачене домішками Mn, срібло – Hg.

  6. За кристаломорфологічними ознаками гідротермальна самородна мідь з вулканітів Волині найбільше подібна до самородної міді з мічиганських родовищ, що свідчить про близькі умови їхньої кристалізації.

  7. Домінуючим способом росту самородної міді України є вільна кристалізація, переважає тангенціальний механізм росту кристалів. Кристали гідротермальної міді з вулканітів Волині росли кубічними шарами, як і кристали гіпергенної міді з рудопрояву Жданівка, тоді як кристали гіпергенної міді з рудопрояву Чемерпіль – октаедричними шарами.

  8. Вивчена самородна мідь належить до декількох генетичних типів: а) гіпогенний (магматичний і післямагматичний гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району; б) гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка і Чемерпіль Подільського блока УЩ; в) метаморфогенний у докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блока УЩ.

  9. Визначено типоморфні особливості самородної міді різної природи із рудопроявів України.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины