Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Дубина Олександр Володимирович. Петрологія лужних порід Дністрово-Бузького району (Український щит) : дис... канд. геол. наук: 04.00.08 / НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2006. — 170арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 140-147.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Дубина О.В. Петрологія лужних порід Дністрово-Бузького району (Український щит). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.08 – петрологія. - Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, Київ, 2006.

В дисертації розглянуто геологічну будову, особливості хімічного складу головних типів порід та мінералів, геохімічні характеристики та петрогенезис лужних і сублужних порід Дністрово-Бузького району Українського щита. Особливості мінерального складу вказують на те, що масиви лужно-ультраосновної формації і калієві породи серії піроксеніт – шонкініт – сієніт цього району формувалися в абісальних умовах і мають значний ерозійний зріз. Деякі геохімічні характеристики цих порід, а саме низькі концентрації титану та деяких некогерентних елементів (Nb, Ta, Zr) свідчать про формування їх в геодинамічних умовах стиснення. Розподіл елементів-домішок в головних типах порід, а також хімічний склад головних мінералів вказують на провідну роль лікваційного процесу з участю термодифузійного механізму при кристалізації масивів лужно-ультраосновної формації. Розглянуто питання перспективності лужних порід Дністрово-Бузького району на пошуки родовищ апатиту, нефеліну та інших корисних копалин.

  1. У палеопротерозої Дністрово-Бузький район Українського щита зазнав тектоно-магматичної активізації, що супроводжувалася лужно-ультраосновним магматизмом (Проскурівський і Антонівський масиви, віком ~2,0 млрд. років). Такого ж віку в цьому районі проявився калієвий і базитовий магматизм. Калієві породи представлені Вербківським проявом (серія біотит-ортоклазовий клінопіроксеніт – шонкініт – сієніт), а основні – апатитоносними метагаброїдами Голосківського родовища.

  2. Досліджувані лужно-ультраосновні породи відзначаються деякими відмінностями від однойменних порід з типових карбонатитових (лужно-ультраосновних) комплексів. Вони характеризуються надзвичайно низьким для такого типу порід вмістом таких несумісних елементів, як Nb, Ta, Zr, а також незначною концентрацією титану. Інші елементи-домішки (TR, Ba, Sr), концентруються в таких же кількостях, як і в аналогічних породах типових карбонатитових комплексів. Подібні геохімічні особливості характерні для калієвих та основних порід, які формуються в ділянках стиснення земної кори (субдукція, колізія).

  3. Дещо незвичними виявилися і темноколірні породоутворювальні мінерали лужно-ультраосновних порід даного району. Вони більш залізисті, ніж в типових лужно-ультраосновних комплексах. Піроксени характеризуються низьким вмістом егіринового міналу та підвищеним – геденбергітового. Амфіболи виявилися подібними до амфіболів із однотипних силікатних порід Чернігівського масиву. В амфіболах, біотитах і апатитах постійно фіксується підвищений вміст фтору за відсутності флюориту в породах. Ці темноколірні мінерали подібні або аналогічні таким в силікатних породах Чернігівського карбонатитового масиву і зрідка трапляються в інших глибоко еродованих карбонатитових комплексах.

  4. Лужні породи Проскурівського та Антонівського масивів представлені окремими інтрузивними тілами, які слабо диференційовані (без видимого розшарування). В них відсутній або слабо проявлений тренд кристалізаційного фракціонування. Як в меланократових (піроксеніти, якупірангіти, мельтейгіти, ійоліти), так і в лейкократових (нефелінові сієніти) породах залізистість темноколірних мінералів змінюється в незначних межах. В нефелінових сієнітах не виявлено сильно залізистих темноколірних мінералів, як це характерно для магматичних серій, які зазнали інтенсивного кристалізаційного фракціонування (масиви габро-сієнітової формації УЩ, інтрузії агпаїтових нефелінових сієнітів Кольського п-ва, Гренландії, Африки). Крім того, в нефелінових сієнітах досліджуваних масивів спостерігається деяке зменшення концентрації несумісних елементів-домішок (Zr, Nb, TR) в порівнянні з меланократовими породами. В спектрах рідкісних земель немає чітко виражених Eu-аномалій, що також свідчить про відсутність або незначну роль кристалізаційного польовошпатового фракціонування. Такі мінералогічні та геохімічні особливості лужних порід Дністрово-Бузького району найбільш задовільно пояснюється з точки зору їх лікваційної природи (розділення в магматичній камері на меланефелінітову і фонолітову складові, що узгоджується з відомими експериментальними даними).

  5. В процесі лікваційного розділення лужно-ультраосновних розплавів, можливо, певну роль відігравав термодифузійний ефект Соре. Цим можна, до певної міри, пояснити високу залізистість меланократових порід Проскурівського, Антонівського а також Чернігівського лужно-ультраосновних масивів.

  6. Лужно-ультраосновні Проскурівський та Антонівський масиви супроводжуються інтенсивною фенітизацією оточуючих гранітоїдів чудново-бердичівського комплексу. Фенітизація є характерною рисою всіх відомих автору лужно-ультраосновних (карбонатитових) комплексів, які залягають серед кварцвмісних порід (гранітоїдів, кварцитів, сланців, пісковиків тощо). Феніти представлені переважно натрієвими різновидами, що властиво для абісальних карбонатитових комплексів.

  7. Лужно-ультраосновні масиви, а також інтрузії калієвих і базитових інтрузій мають чітко виражену рідкісноземельну-фосфорну спеціалізацію. На даний час їх можна розглядати як апатит-силікатні руди. В більшості випадків це бідні руди (3-5% апатиту), але серед них трапляються різновиди з концентрацією апатиту 10-15%, а в Голосківських метагаброїдах – до 30% цього мінералу. Даний район можна розглядати як перспективний на пошуки нових апатитоносних інтрузій лужно-ультраосновного та інших формаційних типів. Як нетрадиційного для даного району і в вцілому для УЩ можна очікувати виявлення багатих силікатно-апатитових руд маганського типу (масив Маган в Маймеча-Котуйській провінції з апатит-егіриновими фенітами на контакті кварцитів і ійолітів). Підвищений вміст (до 12%) апатиту спостерігається в меланократових фенітах (сієнітах) і твейтозитах, що може свідчити про можливість рудоутворення такого типу. Апатит можна розглядати і як комплексну сировину для вилучення фосфору, рідкісних земель і фтору.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Дубина О.В., Кривдік С.Г., Лукаш В.В., Безвинний В.П. Антонівський масив лужних порід (Побужжя): формаційна приналежність та деякі петрогенетичні аспекти// Геохімія та рудоутворення. – №22. - 2004. – С.60-67.

  2. Кривдік С.Г., Дубина О.В. Типохімізм мінералів лужно-ультраосновних комплексів Українського щита як індікатор глибинності їх формування// Мін. журнал. – Київ. – № 1. - 2005. – С.64-76.

  3. Калиниченко А.М., Кривдик С.Г., Кульчицкая А.А., Возняк Д.К., Дубина А.В. Природа и распределение углеводородов в щелочных породах и минералах Украинского щита // Геохімія та рудоутворення. – №23. - 2005. – С. 4-12.

  4. Кривдік С.Г., Дубина О.В., Безвинний В.П., Пономаренко О.М., Бутович В.І. Калієві породи (піроксеніт-шонкініт-сієнітова серія) докембрію Побужжя (Український щит) // Мін. журнал. – Київ. – № 1. - 2006. – С. 73-84.

  5. Дубина О.В. Особливості лужного магматизму Дністрово-Бузького району // Геохімія та рудоутворення. – №24. – 2006. – С. 10-20.

  6. Дубина А.В. Новые данные о щелочных породах Антоновского массива (Юго-Западная часть Украинского щита) // Геохимия магматических пород. Труды ХХ1 Всероссийского семинара. – Апатиты, 2003. – С.55-56.

  7. Кривдік С.Г., Дубина О.В. Деякі мінерагенічні особливості магматичних комплексів Українського щита в залежності від геодинамічних обстановок їх формування // Геологія та генезис рудних родовищ України: сучасний стан, нові підходи, проблеми та рішення. Матеріали науково-технічної наради. – 2004. – С.33-34.

  8. Kryvdik S., Dubyna O. Geochemical heterogeneity of alkaline rocks of the Ukrainian Shield // 32 IGC Florence. – 2004. – P. 515.

  9. Дубина А.В. Петрология и геохимия щелочных пород Днестрово-Бугского района Украинского щита // Материалы Х Всероссийского петрографического совещания. – Апатиты. – 2005. – С. 69-70.

  10. Дубина А.В., Кривдик С.Г. Химизм минералов как показатель глубины эрозионного среза щелочных массивов // Материалы Всероссийского семинара «Геохимия магматических пород». – Москва, Институт геохимии и аналитической геохимии РАН. – 2005. – С. 47-49.

  11. Кривдик С.Г., Дубина А.В. Фенитизация – феноменальная особенность щелочно-ултьтраосновных (карбонатитовых) комплексов // Материалы Всероссийского семинара «Геохимия магматических пород». – Москва, Институт геохимии и аналитической геохимии РАН. – 2005. – С. 81-84.

  12. Кульчицкая А.А., Возняк Д.К., Нивин В.А., Дубина А.В. Некоторые особенности режима летучих компонентов в щелочных породах Украины и Кольского полуострова // Материалы Всероссийского семинара «Геохимия магматических пород». – Москва, Институт геохимии и аналитической химии РАН. – 2005. – С. 91-94.

  13. Дубина А.В., Кривдик С.Г. Фениты и их рудоносность в протерозойских ультраосновных щелочных комплексов Украинского щита // Материалы 6-го Среднеазиатского петрографического совещания «Магматические, метасоматические формации и связанное с ними орудинение». - Национальный университет Узбекистана им. Мирзо Улугбека, Ташкент. – 2005. – С. 96-98.

  14. Кривдик С.Г., Дубина А.В. Эпохи протерозойского щелочного магматизма и связанные с ними процессы рудообразования в Украинском щите // Мат. ІІІ Российской конференции по изотоп. геохронологии. – Т.1. – Москва, Институт геологии рудных месторождений, петрографии, минералогии и геохимии РАН (6-8 июня). –2006. – С. 347-349.

  15. Дубина А.В., Кривдик С.Г. Возможные причины расхождения данных изотопного датирования по U-Pb и K-Ar методам щелочных пород Днестровcко-Бугcкого района Украинского щита // Мат. ІІІ Российской конференции по изотоп. Геохронологии Т.1. – Москва, Институт геологии рудных месторождений, петрографии, минералогии и геохимии РАН (6-8 июня). – 2006. – С. 230-232.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины