Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Бакаєва Софія Геннадіївна. Черевоногі молюски крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи та їх стратиграфічне значення : дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / НАН України; Державний природознавчий музей. — Л., 2006. — 238арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 177-193.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Бакаєва С. Г. Черевоногі молюски крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи та їх стратиграфічне значення. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2007.

У дисертації викладені результати вивчення систематичного складу черевоногих молюсків з крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. З’ясовано їхнє значення для розв’язання стратиграфічних і палеогеографічних проблем. Монографічно описано 125 видів черевоногих з 33 родин та 61 роду, з яких 23 види на дослідженій території виявлені вперше. Досліджено зміни таксономічної структури угруповань та оцінено видове багатство черевоногих молюсків в альб-маастрихтському часі. Виділено й охарактеризовано три етапи розвитку фауни черевоногих: альб-сеноманський, турон-коньяцький та сантон-маастрихтський. Вперше виділено шість комплексів черевоногих, кожен з яких характеризує певний стратиграфічний підрозділ. Виявлено залежність видового багатства черевоногих від певних фаціальних обстановок. Досліджено залежність екологічної структури угруповань від палеогеографічних обстановок в окремих ділянках палеобасейну та її зміни впродовж крейдового періоду. Встановлено ступінь фауністичної подібності крейдових черевоногих Волино-Поділля до ізохронних регіональних фаун Європи.

Дисертаційна робота є першим узагальненням результатів дослідження таксономічного складу черевоногих молюсків з крейдових відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. Виконані дослідження дозволили з’ясувати систематичний склад фауни черевоногих, встановити закономірності стратиграфічного і географічного поширення таксонів, дослідити залежність екологічної структури угруповань від палеогеографічних обстановок, визначити можливості використання їх як індикаторів фізико-географічних умов у певних ділянках крейдового басейну та ступінь придатності для проведення регіональних і міжрегіональних кореляцій, як і для пізнання еволюції та встановлення філогенетичних зв’язків викопних форм із сучасними. Основні теоретичні і практичні результати проведених досліджень зводяться до наступного:

  1. Вперше досліджено таксономічний склад фауни черевоногих молюсків у стратиграфічно безперервному розрізі крейдових відкладів від альбського до маастрихтського ярусу включно у межах всієї Волино-Подільської ділянки палеобасейну, яка охоплювала сучасні Львівсько-Люблінський і Передкарпатський прогини та західний схил Українського щита. Встановлено, що вона представлена 125 видами, які належать до 33 родин та 61 роду. З них 23 види тут знайдені вперше.

  2. З’ясовано стратиграфічне і географічне поширення таксонів та виділено види, віковий діапазон існування яких співрозмірний з часом утворення регіональних стратонів. Беручи до уваги стратиграфічну приуроченість видів вперше виокремлено шість регіональних комплексів черевоногих молюсків, характерних для певних частин розрізу, а саме: комплекс І з перевідкладеними видами Proscala gaultina, Ampullina ervina та ін. у базальній верстві сеноману; комплекс ІІ з Nummocalcar granosum, Solariella sobetskii, Damesia zarecznyi, Avellana telegdii та ін. у нижньому сеномані; комплекс ІІІ з Calliomphalus (C.) boimstorfensis, Natica(?) cretacea і Rostellana aequecostata у сантоні; комплекс ІV з Acmaea inornata, Fasciolaria roemeri і Graphidula vistulensis у кампані; комплекс V з Calliomphalus (C.) fenestratus, Trochacanthus tuberculatocinctus, Gyrodes hoernesi та ін. у нижньому маастрихті; комплекс VI з Charonia (Sassia) tuberculosa, Volutispina kasimiri та ін. у верхньому маастрихті.

  3. Виділено три етапи розвитку черевоногих молюсків у крейді, враховуючи особливості поширення таксонів надродового рангу. Для альб-сеноманського етапу характерне переважання представників ряду Archaeogastropoda та родин Pleurotomariidae і Trochidae з домінуючими видами Avellana cassis, A. telegdii, Oolitica tuberculatocostata, Solariella sobetskii. Впродовж турон-коньяцького етапу угруповання черевоногих молюсків у дослідженій ділянці палеобасейну не розвивалися, що було пов’язане з глобальними явищами, які спричинили виникнення несприятливих для їхнього існування умов. Останній, сантон-маастрихтський, етап характеризується переважанням представників ряду Mesogastropoda і поступовим зростанням частки ряду Neogastropoda; найбагатше представленими родинами в ньому є: Aporrhaidae, Turritellidae, Cerithiidae і Volutidae, з домінуванням видів Drepanocheilus substenoptera, Aporrhais pyriformis, Avellana inversestriata, Cerithium binodosum, Calliomphalus (C.) inaequecostatus.

  4. Встановлено, що впродовж крейдового періоду найбільші еволюційні зміни у фауні черевоногих молюсків відобразилися у поступовому зменшенні частки ряду Archaeogastropoda (від 50% в альбі до 20% у маастрихті) та збільшенні частки рядів Mesogastropoda (від 40% в альбі до 50% у маастрихті) і Neogastropoda (від 10% у сеномані до 22% у маастрихті). Виявлено, що найістотніші зміни таксономічної структури угруповань дослідженої фауни відбулися у турон-коньяцькому часі і призвели до повної перебудови їхнього видового складу. Відмічено, що різні умови формування та неоднаковий ступінь вивченості відкладів з рештками черевоногих зумовили широкий діапазон коливань показника відносного таксономічного розмаїття (a) у різних ярусах крейди, який є найменшим у сантоні, а найбільшим – у маастрихті.

  5. Вперше досліджено особливості впливу різних фаціальних обстановок на таксономічний склад черевоногих молюсків. Найбагатші угруповання знайдені у перевідкладеному ориктокомплексі середньоальбського віку (фосфоритоносна верства), піщаних і алевритових осадах нижнього сеноману (незвиська світа), кампану (вербізька світа), нижнього та верхнього маастрихту (потелицька і львівська світи відповідно). Підвищення вмісту вапна у водах спричинювало видове збідніння комплексів та зменшення їхньої чисельності до повного зникнення у висококарбонатних седиментах.

  6. Встановлено, що найсприятливіші умови для розвитку угруповань черевоногих молюсків виникали на початкових стадіях трансгресії (середній альб – ранній сеноман) і на завершальних стадіях регресії (кампан – маастрихт) та зафіксувалися у розрізах найчисельнішими угрупованнями сеноманського (36 видів з 17 родин і 25 родів) і маастрихтського (79 видів з 24 родин і 35 родів) віків. Поглиблення палеобасейну та встановлення стабільної глибоководної седиментації з одночасним існуванням карбонатно-мулистого дна були несприятливими для існування черевоногих, тому в таких осадах (середній сеноман – ранній турон) їхні представники відсутні. З’ясовано, що оптимальним середовищем існування черевоногих молюсків були умови теплого мілкого моря з піщано-глинистим, відносно м’яким субстратом дна та великою кількістю рослинної їжі.

  7. Вперше оцінено ступінь подібності черевоногих молюсків Волино-Поділля до одновікових фаун інших регіонів. За видовим складом вони найбільше подібні до фаун Польщі (29%) і Донбасу (22%), а найменше – до фаун Швеції (0,8%) і Швейцарії (0,7%). Цей факт та широкий розвиток представників надродин Pleurotomarioidea, Stromboidea, Fasciolarioidea, Volutoidea, Turritelloidea і Trochoidea підтверджують існування широких зв’язків Волино-Подільської ділянки з іншими частинами Середньоєвропейської палеобіогеографічної області.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Бакаєва С.Г. Черевоногі молюски сеноманських відкладів Волино-Поділля // Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2002. – 17. – С. 197-201.

    Бакаєва С.Г. Поширення та умови існування черевоногих у маастрихтських відкладах Волино-Поділля // Проблеми стратиграфії фанерозою України: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ. – Київ, 2004а. – С. 101-105.

    Бакаєва С.Г. Черевоногі молюски з відкладів середнього альбу Поділля // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004б. – № 4. – С. 61-73.

    Бакаєва С. Стратиграфічне поширення черевоногих молюсків у крейдових відкладах Волино-Поділля // Палеонтологічний збірник. – 2004в. – № 36. – С.67-74.

    Бакаєва С. Представники родини Cerithiidae (Gastropoda) кампану-маастрихту Львівської мульди // Палеонтологічний збірник. – 2005. – № 37. – С. 30-36.

    1. Бакаєва С.Г. Поширення черевоногих молюсків у маастрихтських відкладах Волино-Поділля // Тези доповідей VIII Наукової конференції молодих вчених і спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК „Нафтогаз України” (Львів, 7-9 жовтня 2003 р.). – Львів: Ліга-Прес, 2003. – С. 4-5.

    Анотації


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины