Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Бабко Ірина Миколаївна. Особливості формування візейського карбонатного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецької западини та перспективи його нафтогазоносності : Дис... канд. геол. наук: 04.00.17 / Івано-Франківський національний технічний ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2006. — 176арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 163-176.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Бабко І.М. “Особливості формування візейського карбонатного комплексу центральної частини Дніпровсько-Донецької западини та перспективи його нафтогазоносності”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу. – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Міністерства освіти і науки України, Івано-Франківськ, 2006.

Роботу присвячено вивченню. особливостей умов седиментації візейського ярусу та прогнозу його нафтогазоносності в центральній частині ДДЗ.

Наукове забезпечення роботи грунтується на теоретичних і методичних працях видатних геологів, які вивчали карбонатні формації нафтогазоносних регіонів світу, особливо, із схожими умовами осадконакопичення і характером нафтогазоносності. Використовувались геолого-геофізичний, фактичний матеріал та матеріали лабораторних досліджень з палеонтології, літології і геохімії.

Вперше подані розбивки візейського ярусу на продуктивні горизонти для двох рівнів карбонатної седиментації, запропоновано розділити ХІІІ МФГ на ХІІІн та ХІІІв, за новою методикою з урахуванням діахронної будови карбонатних відкладів та фаціальних змін. На основі нових розбивок побудовані карти товщин і розповсюдження яблунівської та мошковської світ, карта фаціальних змін С11, виділені нові перспективні об’єкти для пошуку ВВ.

Запропонована седиментаційна модель дає змогу виявляти закономірні послідовності генетичних літолого-фаціальних типів, що змінюють одне одного в напрямку берегової межі. Відображаючи латеральні зміни фізико-географічних умов, у яких формувались дані відклади, ця модель дає змогу порівнювати із сучасними осадами не відокремлені фації, а весь фаціальний ряд, що застерігає від помилок при палеогеографічній інтерпретації.

Робота присвячена вивченню геологічної будови, літолого-фаціального складу, латерального розповсюджння та особливостей формування карбонатних відкладів центральної частини ДДЗ з метою оцінки і встановлення закономірностей їх нафтогазоносності. У процесі проведення зазначених досліджень отримані такі науково-практичні результати:

Карбонатні відклади візейського ярусу центральної частини ДДЗ сформовані в різний час, верхня карбонатна ” плита” (по А.О. Білику) має діахронну будову і поділяється на давню та молоду карбонатні ”плити”, що підтверджується палінологічними, геохімічними та геофізичними дослідженнями.

Між нижнім і верхнім візе найближчою до реальної є межа, яка зіставляється з межею між бобриківським і тульським горизонтами СЄП і добре визначається за даними ГДС, геологічних побудов при пошуково-розвідувальному бурінні. Запропонована підошва радіоактивного реперу V3R. Під цією границею часто спостерігається нарощування розрізу нижнього візе в залягаючих нижче відкладах, а також у низах залягаючої вище солохівської світи. Крім того до підошви рудівських шарів і після у западині були сприятливі тектонічні режими осадконакопичення. Характер літологічних і мінералогічних особливостей, органічних залишків дає підставу вважати рудівські шари трансгресивними, хоча в літературі існує думка, що в Донбасі це саме регресивна частина розрізу.

З використанням порівняльного аналізу доведено, що карбонатні товщі (С1ve1-2) є більш нафтогазоперспективними ніж відклади (С1vd2) незалежно від гіпсометричних умов залягання. За даними літолого-стратиграфічних досліджень та побудованої на принципово новій основі карти товщин продуктивного горизонту В – 23, а також за результатами карти фаціальних змін цього інтервалу виділені перспективні ділянки в межах прибортових зон западини для пошуку покладів ВВ. На окремих ділянках рекомендовано проведення геологорозвідувальних робіт (Кибенцівсько-Охиньківська, Качанівсько-Рибальська, Артюхівсько–Липоводолинська та інші).

Складений каталог наявності продуктивних горизонтів у межах ХІV – ХІІа МФГ приблизно для 300 свердловин центральної частини ДДЗ.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины