Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Ходосовцев Олександр Євгенович. Лишайники кам'янистих відслонень Кримського півострова : Дис... д-ра біол. наук: 03.00.21 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2004. — 378арк.+ дод. : арк. 379-809 — Дві кн. одиниці. — Бібліогр.: арк. 332-378.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Ходосовцев О.Є. Лишайники камянистих відслонень Кримського півострова. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Київ, 2004.

Дисертація є узагальненням сучасних уявлень про лишайники кам’янистих відслонень Кримського півострова, таксономічний склад який нараховує 570 видів 136 родів 46 родин 12 порядків. Узагальнено дані щодо ліхенобіоти Кримського півострова, яка нараховує 897 видів 186 родів 58 родин 13 порядків. Новими для ліхенобіоти Кримського півострова виявились 283 види та 25 родів, а 153 види та 8 родів – нові для ліхенобіоти України. Вперше для науки з території Кримського півострова описано 4 види лишайників. Обґрунтовано поняття літоліхенобіоти, що об’єднує популяції видів лишайників літогенного компоненту ландшафту. Вперше для науки виділено 17 ліхеноценотичних елементів та 43 ліхеноценотичні групи. Проведені екологічний, ареалогічний, фітокліматичний та ліхеноценотичний аналізи літоліхенобіоти. Встановлено, що літоліхенобіота Кримського півострова за видовим складом виявляє найбільші риси подібності з літоліхенобіотою Сардинії. Проведений аналіз видового різноманіття літоліхенобіот головних гірських порід півострова: вапняків, конгломератів, ефузивних, інтрузивних гірських порід та порід таврійської свити. Вперше у ліхенології проведений ландшафтний аналіз літоліхенобіот на прикладі 17 модельних конкретних ландшафтів. Запропоновано використовувати дані порівняльного аналізу видового складу літоліхенобіот як один з критеріїв для класифікації конкретних відкритих ландшафтів з переважанням скельних відслонень. Вперше для літоліхенобіоти півострова виділено кріофільні, мезофільні та ксерофільні кліматичні релікти. Висунута гіпотеза про існування на цій території третинних та плейстоценових кріофільних реліктових видів. Вперше висунуто та обгрунтовано гіпотезу 7-етапного історичного формування літоліхенобіоти Кримського півострова. Показано, що літоліхенобіота заповідних об`єктів загальнодержавного значення репрезентує 88% літоліхенобіоти. Запропоновано внести до Червоної книги Криму 81 вид, до Червоної книги України 33 види лишайників відповідних категорій охорони.

  1. Загальний список літоліхенобіоти Кримського півострова нараховує 570 видів 136 родів 46 родин та 12 порядків. Новими для території досліджень виявились 283 види та 25 родів, а 153 види та 8 родів (Botryolepraria, Epigloea, Leucocarpia, Lichenothelia, Lithothelium, Pyrenocollema, Phaeorrhiza та Rhizoplaca) є новими для ліхенобіоти України. Вперше для науки з території Кримського півострова описано види: Caloplaca albopustulata Khodosovtsev & S. Kondr., C. karadagensis Khodosovtsev & S. Kondr., C. geleverjae Khodosovtsev & S. Kondr. та Candelariella boikoi Khodosovtsev & S. Kondr. Шість видів виключені з ліхенобіоти Кримського півострова.

  2. За систематичною структурою провідних родів та родин літоліхенобіота Криму займає проміжне положення між ксерофітними середземноморськими та гумідними європейсько-азіатськими літоліхенобіотами Альпійської складчастої області. За структурою провідних родів літоліхенобіота Криму наближається до літоліхенобіот середземноморських регіонів. За видовим складом виявляє найбільші риси подібності з літоліхенобіотою Сардинії.

  3. Найбільше різноманіття таксонів пов’язане з вапняковими гірськими породами, літоліхенобіота яких нараховує 287 видів 81 роду 29 родин 12 порядків; для конгломератів відмічено 166 видів 57 родів 24 родин 10 порядків; на ефузивних вулканічних породах зростає 146 видів 53 родів 28 родин 9 порядків; інтрузивні вулканічні гірські породи колонізує 131 вид 61 роду 31 родини 11 порядків; для порід таврійської свити відмічено найменшу кількість таксонів – 101 вид 49 родів 21 родини 9 порядків. За видовим складом найбільші риси подібності виявляють літоліхенобіоти інтрузивних та ефузивних вулканічних гірських порід, а літоліхенобіота конгломератів займає проміжну позицію між вапняковими, вулканічними та гірськими породами таврійської свити.

  4. На основі екологічних індексів щодо рН субстрату, вологості місцезростань, омброфітності, світлового режиму та нітрофільності, а також розрахованому на їх основі індексу екологічної амплітуди лишайників, літоліхенобіоту Кримського півострова в цілому можна охарактеризувати як базофільно-нейтрофільну, ксеромезофітну, омброфітну, фотофільну та помірно-нітрофільну. Більшість лишайників кам’янистих відслонень є стенобіонтними, однак контрастність екотопів Кримського півострова обумовила їх значне видове різноманіття.

  5. Результати ареалогічного аналізу показали переважання міграційних процесів у формуванні літоліхенобіоти регіону, а незначна кількість видів з понтичним та східно-середземноморським типами ареалів свідчить про можливість видоутворення в межах Східного Середземномор’я, включаючи Кримський півострів.

  6. Наявність середземноморсько-ксерофітних та середземноморсько-атлантичних фітокліматичних елементів на фоні переважання помірних елементів вказує на істотні субтропічні риси літоліхенобіоти, а значна кількість субаркто-альпійського фітокліматичного елемента обумовлюється існуванням субальпійського поясу у минулому та консерватизмом літогенного компоненту ландшафту.

  7. Провідні позиції у літоліхенобіоті Кримського півострова ризокарпального та верукаріального елементів свідчать про значний вплив екотопів освітлених силікатних та вапнякових скель на формування літоліхенобіоти. Істотна кількість мегаспорального та наявність цетраріального ліхеноценотичних елементів вказує на зв’язки літоліхенобіоти Кримського півострова з субальпійськими літоліхенобіотами, а рочеліального елемента - з субтропічними середземноморськими літоліхенобіотами.

  8. За аналізом типів ареалів літоліхенобіот модельних ландшафтів Кримського півострова встановлено, що найтісніші зв’язки літоліхенобіот з середземноморськими регіонами простежуються в ялтинському, судацькому, керченському ландшафтах, що виражається у найбільшій кількості видів з ареалами середземноморського типу, а з середньоєвропейськими літоліхенобіотами – у ландшафтах річкових долин, де знайдено найбільшу низку видів з ареалами європейського типу. Найтісніші зв’язки з азіатськими літоліхенобіотами спостерігаються у під’яйлинських, меганомському та тарханкутському ландшафтах, де існує найбільша частка видів з ареалами східно-європейсько-азіатського типу.

  9. За аналізом фітокліматичних елементів літоліхенобіот модельних ландшафтів Кримського півострова встановлені найтісніші зв’язки літоліхенобіот сухих субтропіків Середземномор’я з літоліхенобіотами ялтинського, судацького та керченського ландшафтів, що мають найвищу частку середземноморсько-ксерофітних елементів; з континентальними літоліхенобіотами – у меганомському, ускут-воронському, тарханканкутському та карадазькому ландшафтах, де знайдено найбільше континентально-ксерофітних елементів; з субальпійськими літоліхенобіотами – у яйлинських ландшафтах, де існує найбільша кількість субаркто-альпійських видів; та гумідними літоліхенобіотами у лісових ландшафтах та ландшафтах гірських річкових долин із значною кількістю помірно-атлантичних елементів.

  10. Структура ліхеноценотичних елементів літоліхенобіот модельних ландшафтів Кримського півострова вказує, що для літоліхенобіот яйлинських ландшафтів характерним є мегаспоральний та цетраріальний елементи, що наближає їх літоліхенобіоти до субальпійських літоліхенобіот, для літоліхенобіот ялтинського, судацького та керченського ландшафтів – рочеліальний елемент, що наближає їх літоліхенобіоти до середземноморських, для літоліхенобіот ландшафтів гірських річкових долин – аспіциліальний, що вказує на зв’язки цієї літоліхенобіоти з середньоєвропейськими літоліхенобіотами гірських систем.

  11. Найтісніші зв’язки видового складу літоліхенобіот показані в яйлинських ландшафтах, які з ліхенологічної точки зору можна розподілити на східний та західний ландшафти кримських яйл. Частини під’яйлинського південно-східного ландшафту на карбонатній (ландшафт Чігінітри) та конгломератній (ландшафт Південної Демерджі) літогенній основі, які суттєво відрізняються за видовим складом літоліхенобіот, можна розглядати в різних під’яйлинських ландшафтах. Виділення окремого суббореального семіаридного південного меганомського ландшафту підтверджується також ліхенологічними даними. Одним з головних критеріїв при класифікації конкретних відкритих ландшафтів з переважанням скельних відслонень різного літологічного складу є видовий склад літоліхенобіот.

  12. Літоліхенобіота Кримського півострова складається з ксерофільних, мезофільних та кріофільних реліктових елементів різного генезису. Елементи північноамериканського та давньосередземноморського генетичних аридних центрів потрапили на територію Кримського півострова в періоди аридизації екотопів під час редукції залишків Тетісу наприкінці третинного періоду, а елементи середньоазіатського генетичного аридного центру – під час зростання континентальності умов на півострові в інтергляціалі. Мезофітні елементи тропогенного та давньосередземноморського походження могли існувати на території досліджень ще з кінця третинного періоду, а елементи лавразійського походження здебільшого проникали у Крим наприкінці інтергляціалів. Кріофільні елементи альпійського генезису могли з’явитися у карбонатних екотопах Кримського півострова під час максимальних орогенетичних процесів наприкінці третинного періоду, тоді як деякі види пангенського генезису в екотопах за участю силікатних відслонень – у плейстоцені під час екзогенних процесів у Криму, які привели до утворення ландшафтів за участю лаколітів та конгломератів.

  13. На основі аналізу сучасних та реліктових елементів літоліхенобіот ландшафтів Кримського півострова з врахуванням палеогеографічних та палеокліматичних даних висунута гіпотеза історії формування літоліхенобіоти Кримського півострова, яка включає сім етапів, кожен з яких характеризується переважанням певних ліхеноценотичних груп лишайників: неогеновий літоральний, неогеновий ксерофільний, пліоценовий мезофільний, пліоценовий кріофільний, гляціальний, інтергляціальний мезофільний та інтергляціальний ксерофільний. На останньому етапі сформувалася сучасна літоліхенобіота Кримського півострова.

  1. У досліджених заповідниках та заказниках загальнодержавного значення охороняється 88% літоліхенобіоти Кримського півострова. Найчутливішими до антропопресингу виявились лишайники мегаспорального та цетраріального ліхеноценотичних елементів яйлинських ландшафтів, де зосереджена низка реліктових елементів, псорального елемента, що зустрічаються на відкритих карбонатних ґрунтах від степової зони до яйл, а також реліктові види рочеліального елемента, що зустрічаються на скелях прибережної зони південного узбережжя Криму. Для охорони видів цих груп пропонується включити до Червоної книги Криму 81 вид лишайників, а до Червоної книги України – 33 види.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Kondratyuk S.Ya., Khodosovtsev A.Ye. & Zelenko S.D. The second checklist of lichen forming, lichenicolous and allied fungi of Ukraine. – Kiev: Phytosociocentre, 1998. – 180 p.

  2. Бойко М.Ф., Ходосовцев О.Є. Мохоподібні і лишайники: навчальний посібник з методики визначення мохоподібних і лишайників. – Херсон: Айлант, 2001. – 68 с.

  3. Бойко М.Ф., Мойсіенко І.І., Ходосовцев О.Є., Мельник Р.П., Загороднюк Н.В., Богдан О.В., Суботіна Н.О. Гербарій Херсонського державного університету (KHER) // Фальцфейнівські читання. – Херсон: видавництво ХДУ, 2003. – С. 42-49.

  4. Дидух Я.П., Ходосовцев А.Е., Виноградова О.Н., Гелюта В.П., Исиков В.П., Ена А.В. Биологическое разнообразие Крыма: растения и грибы // Биологическое разнообразие Крыма: оценка и потребности сохранения. – BSP, 1997. – C. 20-26.

  5. Coppins B., Kondratyuk S.Ya., Khodosovtsev A.Ye., Wolseley P., Zelenko S.D. New for Crimea and Ukraine Species of the lichens // Ukr. Botan. Journ. – 2001. – Т. 58, № 6. – С. 716-722.

  6. Khodosovtsev A. Ye. New lichen species for the biota of Ukraine // Ukr. Botan. Jurn. - 1998. – 55, N 1. – P.88 - 91.

  7. Khodosovtsev A. Ye., Kondratyuk S.Ya. & Kдrnefelt I. Caloplaca albopustulata, a new lichen from Crimea peninsula (Ukraine) // Graphis Scripta. – 2002. – Vol. 13, N 1. – P. 5-8.

  8. Khodosovtsev A.Ye., Kondratyuk S.Ya. & Kдrnefelt I. New species from genus Caloplaca from Crimean peninsula // Ukr. Botan. Journ. – 2003. – T. 60, N 3. – P. 293-297.

  9. Kondratyuk S.Ya, Sшchting U., Khodosovtsev & Kдrnefelt I. Caloplaca scythica, a new lichen species from south Ukraine // Graphis Scripta. - 1998. – Vol. 9, N 1. – P. 15-19.

  10. Кондратюк С.Я., Ходосовцев О.Є. Нові для мікобіоти України види ліхенофільних грибів // Укр. ботан. журн. – 1997. – T. 54, № 6. – С. 564-569.

  11. Ходосовцев О.Є. Нові для України види роду Saccomorpha // Укр. ботан. журн. – 1997. – Т.54, № 3. – С. 289-294.

  12. Ходосовцев О.Є. Новий для ліхенофлори України рід Dirina Fr. // Укр. ботан. журн. – 1997. – Т. 54, № 5. – C. 381-383.

  13. Ходосовцев О.Є. До вивчення екології епілітних лишайників державного заказника “Водоспад Джур-Джур” // Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи – Херсон, 1999. – С. 75–78.

  14. Ходосовцев А.Е. Лишайники // Вопросы развития Крыма. – 1999. – Вып. 11. – С. 22.

  15. Ходосовцев А.Е. Материалы к Красной Книге Крыма. Лишайники // Вопросы развития Крыма. – 1999. – Вып. 13. – С. 68–75.

  16. Ходосовцев О.Є. Нові для Криму та України види лишайників // Укр. ботан. журн. – 2000. – Т. 57, № 5. – С. 612–615.

  17. Ходосовцев О.Є. Нові для України види роду Caloplaca Th. Fr. (Teloschistaceae) // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т. 58, № 4. – С. 460–465.

  18. Ходосовцев А.Е. Лишайники карстовых обнажений Чатырдага (Крым) // Ботан. журн. – 2002. – Т. 87, № 1. – С. 46–56.

  19. Ходосовцев О.Є. Нові для України та Кримського півострова види лишайників з Кримських яйл // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59, №2. – С. 171-178.

  20. Ходосовцев О.Є. Нові та рідкісні для України види роду Caloplaca Th. Fr. (Teloschistaceae) з півдня України // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59, № 3. – С. 321–329.

  21. Ходосовцев О.Є. Аbsconditella Vezda (Ostropales) та Gonohymenia J. Steiner (Lichinales) – нові роди для ліхенофлори Кримського півострова // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59, № 5. – С. 612–615.

  22. Ходосовцев О.Є. Екологічні індекси лишайників кам’янистих відслонень Карабі–яйли (АР Крим, Україна) // Природничий Альманах. Серія: Біологічні науки. – Вип. 2, № 3. – Херсон, 2002. – С. 225–239.

  23. Ходосовцев О.Є. Ліхеноценотичні елементи в ліхенофлорі кам’янистих відслонень Кримського півострова // Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 299–315.

  24. Ходосовцев О.Є. Нові для України та Криму види лишайників з силікатних відслонень // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 1. – С. 70–78.

  25. Ходосовцев О.Є. Рід Bagliettoa A. Massal. Кримського півострова // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 2. – С. 131-138.

  26. Ходосовцев О.Є. Анотований список лишайників Карадазького природного заповідника // Вісті Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. – 2003. – Т.5. – С. 33-45.

  27. Ходосовцев О.Є. Третинні кріофільні релікти в ліхенобіоті Кримського півострова // ІІІ новорічні біологічні читання. – Миколаїв: МДУ, 2003. – С. 51-54.

  28. Ходосовцев О.Є., Редченко О.О. Анотований список лишайників заповідника “Мис Март’ян” // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59. № 1. – С. 64-71.

  29. Ходосовцев О.Є., Загороднюк Н.В., Богдан О.В. Ліхенологічний гербарій Херсонського державного університету // Вісник Луганського державного педуніверситету ім. Т.Г. Шевченка. – 2003. – Т. 67, №11. – С. 89-93.

  30. Ходосовцев О.Є. Загорoднюк Н.В., Цуканова М.О. Рідкісні лишайники з роду Collema Кримського півострова // Метода. – Вип. “Екобуклет”. – Херсон, 2002. – С. 5–9.

  31. Ходосовцев О.Є., Попов Є.В. Leptogium imbicatum P. Jшrg. та L. magnussonii Degel. & P. Jшrg. нові види для ліхенофлори України // Метода. – 2003. – Вип. “Магістр” – С. 25-28.

  32. Ходосовцев О.Є. Океанічний фітокліматичний елемент у ліхенофлорі півдня степової зони України // Мат. конф. мол. вчених “Актуальні питання ботаніки та екології”. – Херсон. – 1998. – С. 43–44.

  33. Ходосовцев О.Є. Історія досліджень різноманіття лишайників, ліхенофільних грибів та близьких грибів Кримського півострова // Конф. молодих вчених-ботаніків України “Актуальні питання ботаніки та екології”. – Ніжин. – 1999. – С. 66.

  34. Khodosovtsev A. Ye. Towards Red Data Book of the Crimea peninsula // LIMON “Lichen monitoring”. – Pembroke (UK). – 2000. – P. 31.

  35. Khodosovtsev A.Ye. The genus Caloplaca Th. Fr. in Crimean peninsula (Ukraine) // IAL-4. – Barcelona (Spain). – 2000. – P. 87.

  36. Ходосовцев О.Є. Новий для Кримського півострова рід Carbonea (Hertel) Hertel (Lecanorales, Lecanoraceae) // Молодіжна конф. “Актуальні питання ботаніки та екології”. – Ніжин. – 2000. – С. 27.

  37. Ходосовцев А.Е. Значение экотонов для сохранения зональной лихенофлоры степных ценозов Украины // Науч. конф. “Охрана степей Евразии”. – Оренбург. – 2000. – С. 172 – 175.

  38. Ходосовцев А.Е. Литофильные виды рода Caloplaca Th. Fr. Крымского полуострова // VII международная молодежная конференция в Санкт-Петербурге. – Санкт-Петербург. – 2000. – С. 87.

  39. Ходосовцев О.Є. Rhizoplaca Zopf (Lecanorales Nannf., Parmeliaceae Zenker) новий рід макролишайників для ліхенофлори України // Конф. молодих вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми ботаніки та екології”. – Ніжин. – 2001. – С. 26.

  40. Ходосовцев О.Є. Schismatomma, новий рід для ліхенофлори Кримського півострова // Наук. конф. “Актуальні проблеми флористики, систематики екології та збереження фіторізноманіття”. – Львів. – 2002. – С. 51–53.

  41. Ходосовцев О.Є. Ареалогічний аналіз ліхенофлори кам’янистих відслонень Кримського півострова // Мат. наук. конф. мол. вчених “Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно змінених територіях”. – Кривий Ріг. – 2002. – С. 431–434.

  42. Ходосовцев А.Е. Лихеноценотические элементы в лихенофлоре каменистых обнажений Крымского полуострова // Програма и тезисы докладов третьей международной лихенологической школы и симпозиума “Бореальная лихенофлора. Лихеноиндикация”. – Екатеринбург: Из-во Урал. у-та. – 2002. – С. 64–66.

  43. Ходосовцев А.Е., Марсак И.В. Biatoropsis Ras. – новый род лихенофильного гриба для микобиоты Украины // Тез. Всеукр. конф. молод. учёных “Актуальне вопросы современного естествознания – 2003”. – Симферополь. – 2003. – С. 91.

  44. Ходосовцев О.Є., Ходосовцева Ю.А. Лишайники роду Сaloplaca Th. Fr. Карадазького природного заповідника // Мат. юбилейной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых посвящ. 180-летию со дня рождения Л.С. Ценковского “Биоразнообразие: Екология. Эволюция. Адаптация.” – Одеса, 2003. – С. 181.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины