Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Спесівий Тимофій Васильович. Плітка (Rutilus rutilus L.) Каховського водосховища та її промислове значення : Дис... канд. біол. наук: 03.00.10 / УААН; Інститут рибного господарства. — К., 2006. — 175арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 159-173.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Спесівий Т.В. Плітка (Rutilus rutilus L.) Каховського водосховища та її промислове значення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2005.

У результаті багаторічних досліджень були отримані сучасні дані щодо біологічного стану популяцій плітки Каховського водосховища.

З'ясовано, що кормова база водойми не є фактором, що лімітує існування і чисельність дослідженого виду у Каховському водосховищі. При порівнянні даних з живлення плітки встановлено, що його спектр за останні 30 років істотно не змінився. Здатність популяції плітки до відтворення досить висока, умови для існування в цілому можна охарактеризувати як добрі. Негативних змін стану популяції протягом існування водосховища не встановлено. На час дослідження площа мілководь водосховища в повній мірі пліткою для нересту не використовується, тому є можливість підвищення чисельності популяції внаслідок більш повного використання площ мілководь.

З урахуванням особливостей промислу, аматорського рибальства та незаконного вилучення розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності використання плітки Каховського водосховища.

1. Популяція плітки Каховського водосховища за своїми морфологічними ознаками близька до тарані Нижнього Дніпра та швидкоростучої форми плітки з популяції великих водосховищ Дніпра і займає між ними проміжне положення.

2. В середині популяції плітки Каховського водосховища встановлено 3 групи риб, які достовірно відрізняються одна від одної і існують в різних частинах водосховища, при чому плітка з верхньої частини більш схожа з пліткою з середньої частини, чим з пліткою з нижньої частини.

3. Абіотичні фактори середовища на сучасному етапі існування популяції плітки в Каховському водосховищі в достатній мірі не лімітують її чисельність. Коливання рівня водосховища на природне відтворення плітки суттєво не впливає – значення кореляції між відносною кількістю молоді плітки та рівневим режимом водосховища дорівнює 0,26. Пліткою може використовуватися для нересту лише десята частина мілководь до 2-х метрів, або 0,05% від загальної площі водосховища. Однак, на сучасному етапі існування, внаслідок зниження чисельності популяції, пліткою не використовуються в повній мірі навіть ця незначна площа водосховища. Вплив полютантів на стан популяції потребує подальшого вивчення.

4. Поживність кормової бази в Каховському водосховищі в цілому характеризується від середньої до високої. Кормова база не є фактором, що лімітує чисельність плітки.

5. Досліджені біологічні особливості плітки Каховського водосховища свідчать про погіршання стану популяції плітки Каховського водосховища, а саме: зменшення чисельності популяції, перевага молодшовікових груп, зменшення ефективності відтворення. Розрахунок кореляційних зв’язків між чисельністю молоді плітки у водосховищі, промисловим зусиллям (вага та кількість особин на 1 сіткодобу) та середніми розмірами плідників плітки вказує на значний позитивний зв'язок між цими показниками, 0,4, 0,5 та 0,6 відповідно.

6. Індивідуальна абсолютна плодючість плітки збільшилася на 10-12% в порівнянні із середніми багаторічними показниками по водоймищу, що вказує на розріджування її чисельності. Абсолютні прирости плітки та відносні характеристики її росту у водосховищі протягом періоду його існування збільшилися, що також підтверджує зниження її загальної чисельності.

7. Основним негативним чинником, що впливає на зменшення чисельності плітки в Каховському водосховищі є антропогенний фактор, а саме – нераціональне вилучення значної кількості особин плітки, яке істотно впливає на вікову структуру популяції в бік зменшення нерестової частки і, як наслідок зменшує вірогідність появи потужних поколінь.

8. В промислових уловах зустрічалася плітка розмірами від 15 до 43 см. Основою промислових уловів до 2001 року становили особини розміром 27-28 см, а в 2002-2004 р. - 22 см. В 2002-2004 рр. збільшилася частка молодих риб розміром 15-18 см., а особини старше 30 см у промислі 2002-2004 р. не зустрічалися. Середній розмір плітки з уловів промислових знарядь лову зменшився на 7 см.

9. Протягом промислового сезону основа промислових уловів плітки до 2001 р. приходилася на весняний переднерестовий період (до 60 %), а з 2001 р. на літньо-осінній період - до 80% річного улову, що вказує на відсутність протягом 2001-2004 рр. потужних нерестових скупчень плітки у водоймі.

10. Плітка Каховського водосховища в уловах рибалок-аматорів займає до 20%. Беручі до уваги значні об’єми уловів рибалок-аматорів як за кількістю так і за вагою, а також той факт, що улови рибалок-аматорів складають більш молодші особини, чим в промислі, - вилучення плітки рибалками-аматорами є суттєвим фактором антропогенного впливу на її популяцію в Каховському водосховищі.

11. Суттєвим чинником антропогенного впливу на популяцію плітки Каховського водосховища також є неконтрольований браконьєрський лов, особливо під час її нересту.

Пропозиції з подальшого раціонального використання запасів плітки Каховського водосховища.

  1. Для збереження нерестової частки популяції плітки і накопичення максимальної її іхтіомаси у водоймі тимчасово, протягом 3-5 років встановити строки промислу плітки в Каховському водосховищі з кінця весняно-літньої заборони до 31 грудня.

  2. Заборонити застосування на промислі сіткових знарядь лову з кроком вічка менше 40 мм.

  3. Для збереження зимових скупчень плідників плітки заборонити ведення аматорського рибальства в зимовий період з льоду на відстані більше 500 м від берега.

  4. Посилити контроль за аматорським рибальством та боротьбу з браконьєрством на водосховищі.

  5. Провести додаткові дослідження впливу антропогенного забруднення водного середовища як прямо на популяцію плітки, так і на інші гідробіонти, які включаються до ланцюгів її живлення, для розробки заходів щодо зменшення цього антропогенного впливу.

Рис.2 Схема дії факторів, що впливають на чисельність популяції плітки на її сучасному етапі існування

Публікації за темою дисертації

  1. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Рыбное хозяйство. – К.: 2002. – Вып. 61. – С. 80-86. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

  2. Спесивый Т.В. О росте плотвы (RUTILUS RUTILUS (L.)) в Каховском водохранилище. // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки.- № 3.-Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- С. 132-134.

  3. Кузьменко Ю.Г. Спесивый Т.В. Динамика и современное состояние промысла плотвы на Каховском водохранилище. // Материалы международной научно-практической конференции молодых ученых «Проблемы аквакультуры и функционирования водных экосистем».- К., 2002.- С. 78 – 80. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу промислових уловів, приймав участь у формулюванні висновків).

  4. Кузьменко Ю.Г., Спесивий Т.В. Підвищення рибопродуктивності Каховського водосховища за рахунок активізації використання другорядних промислових видів риб // Вісник Запорізького державного університету. Фізико-математичні науки. Біологічні науки.- № 1.-Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- С. 167-173. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

  5. Спесивый Т.В. Морфологические признаки плотвы (Rutilus rutilus) Каховского водохранилища. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова 2003”.- Дніпропетровськ, 2003. - С. 33-34.

  6. Дробот А.Г., Кузьменко Ю.Г., Максименко М.Л., Спесивый Т.В., Заруба О.Г., Малофеева А.И. Объёмы и состав уловов рыболовов любителей на Каховском водохранилище // Рыбное хозяйство Украины. - №5. – Керчь, 2003. – С. 4 – 6. (Автором здійснювався збір матеріалу щодо складу уловів рибалок-аматорів. Автор визначав розмірно віковий, видовий склад уловів в залежності від сезону року та місць лову, приймав участь у формулюванні висновків).

  7. Спесивый Т.В. Сравнительные данные морфологических признаков популяций плотвы (Rutilus rutilus (L.)) Каховского и Кременчугского водохранилищ. // Рибне господарство. – К.: Аграрна наука, 2004. – Вып. 63. – С. 211-214.

  8. Кузьменко Ю., Спесивий Т. Значення о. Хортиця у відтворенні риб Каховського водосховища // Матеріали Першого міжнародного конгресу «Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця» .- Запоріжжя, 2004 .- С. 211 – 214. (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду – плітки)

  9. Кузьменко Ю.Г., Спесівий Т.В., Максименко М.Л. Аматорське риболовство, як суттєвий чинник антропогенного впливу на іхтіофауну внутрішніх водойм України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених «Сучасні проблеми екології».- Запоріжжя, 2004.- С. 191 – 195 (Автор приймав участь у постановці проблеми та формулюванні висновків).

  10. Спесівий Т.В., Кузьменко Ю.Г. Розмірний склад промислового стада плітки як індикатор ефективності регулювання промислу// Питання біоіндикації та екології, - Вип. 10, -№1.-Запоріжжя, 2005,- С. 109-118 (Автором здійснювався збір та обробка матеріалу, зокрема відносно вивчаємого виду – плітки, постановка проблеми та формування висновків.)


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины