Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Смеречинська Тамара Олександрівна. Лишайники природного заповідника "Медобори" : дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2006. — 277арк. — Бібліогр.: арк. 163-179.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Смеречинська Т.О. Лишайники природного заповідника "Медобори" – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21. – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню ліхенофлори природного заповідника "Медобори", яка налічує 206 видів лишайників, які належать до 74 родів, 31 родини та 12 порядків, та 15 видів ліхенофільних грибів. У основній частині виявлено 188 видів лишайників та ліхенофільних грибів, у філіалі "Кременецькі Гори" – 125 видів. Новими для території досліджень виявились 97 видів, з яких 38 – нові для рівнинної частини України, 6 видів – Acrocordia subglobosa, Biatorella germanica, Buellia epigea, Endocarpon pallidum, Lecidea lichenicola, Toninia diffracta – нові для території України. Встановлено, що у систематичній структурі ліхенофлори заповідника провідну роль відіграють родини Theloschistaceae (29 видів), Physciaceae (25), Lecanoraceae (17), Candelariaceae (7), Collemataceae (7) та роди – Caloplaca (23 види), Lecanora (14), Verrucaria (13), які є характерними для аридних ліхенофлор Середземномор'я. На основі порівняння ліхенофлори заповідника „Медобори” з ліхенофлорами 11 заповідників та природних парків України, Польщі та європейської частини Росії, як в цілому, так і за окремими еколого-субстратними групами (петрофітними та лісовими лишайниками) виявлено риси подібності ліхенофлори заповідника „Медобори” в цілому, та її петрофітної складової зокрема, до ліхенофлори ряду кримських заповідників, а також встановлено подібність лісової складової ліхенофлори заповідника "Медобори" до ліхенофлор природоохоронних територій, які розташовані переважно в зоні широколистяних лісів. На основі формаційного аналізу петрофітної складової ліхенофлори заповідника "Медобори" виявлено домінування видів евриголарктичного та аридного елементів серед лишайників степових урочищ, та монтанних, гіпоарктомонтанних і арктоальпійських – серед видів, поширених на вапняках у лісових урочищах. Серед епіфітних лишайників, найбільшим видовим різноманіттям характеризується лишайниковий покрив широколистяних порід дерев у відкритих місцевостях, що є результатом розвитку широкопоширених неморальних, бореальних та евриголарктичних видів.

  1. Загальний список ліхенофлори заповідника "Медобори" складає 206 видів лишайників, які належать до 74 родів, 31 родини та 12 порядків, а також 16 видів ліхенофільних грибів. У основній частині заповідника виявлено 188 видів лишайників та ліхенофільних грибів, у філіалі "Кременецькі Гори" – 125. Новими для території досліджень виявились 97 видів, з яких 38 – нові для рівнинної частини України, 6 видів – Acrocordia subglobosa, Biatorella germanica, Buellia epigea, Endocarpon pallidum, Lecidea lichenicola, Toninia diffracta – нові для території України.

  2. У систематичній структурі ліхенофлори заповідника провідну роль відіграють 11 родин. Родини Theloschistaceae (29 видів, 14% видового складу), Physciaceae (25 видів, 12%), Lecanoraceae (17 видів, 8%), Candelariaceae (7 видів, 3,4%), Collemataceae (7 видів, 3,4%) та роди – Caloplaca (23 види, 11,2 %), Lecanora (14 видів, 6,8 %), Verrucaria (13 видів, 6,3 %) є характерними для аридних ліхенофлор Середземномор'я. Високе видове різноманіття родин Verrucariaceae (28 видів, 13,5%), Acarosporaceae (6 видів, 2,9%) та Hymeneliaceae (5 видів, 2,4%) наближає ліхенофлору заповідника до більш континентальних середньоазіатських ліхенофлор. Зв'язок з бореальними та неморальними ліхенофлорами Голарктики відображають родини Parmeliaceae (11 видів, 5,3%), Bacidiaceae (9 видів, 4,3%) та Cladoniaceae (7 видів, 3,4%).

  3. В результаті проведення порівняльно-флористичного аналізу ліхенофлор 11 заповідників та природних парків України, Польщі та європейської частини Росії, було встановлено, що за видовим складом та систематичною структурою ліхенофлора заповідника „Медобори” виявляє найбільшу спорідненість з ліхенофлорою заповідника „Мис Мартьян” (Крим, Україна), а також з ліхенофлорами Ойцовського парку (Польща) та Карадазького заповідника (Крим, Україна). Основний фактор, що зближує вказані території, – наявність значних за площею відслонень вапняків.

  4. Встановлено, що ліхенофлора заповідника „Медобори” включає 7 географічних елементів: евриголарктичний (68 видів), неморальний (44), бореальний (29), аридний (28), монтанний (19), гіпоарктомонтанний (5) та арктоальпійський (3), які характеризуються 48 типами ареалів. Домінування на території заповідника широколистяних лісів обумовлює значний відсоток неморальних видів у складі епіфітної ліхенофлори, тоді як велика кількість бореальних видів пов'язана з лісами бореального комплексу (березовими) у філіалі, з хвойними та широколистяними породами дерев – у основній частині заповідника. Велика група аридних лишайників, поширених на вапнякових відслоненнях у степових фітоценозах, пов'язана з розташуванням заповідника в межах Товтрової гряди та Кременецьких гір. Група монтанних, гіпоарктомонтанних та арктоальпійських видів відображає, як різноманіття екологічних умов досліджуваної території, так і наявність у складі ліхенофлори реліктів міжльодовикових епох четвертинного періоду.

  5. Найбільшим видовим різноманіттям петрофітних лишайників (45-50 видів) характеризуються відслонення вапняків відкритих степових ділянок. У степових фітоценозах, які заростають лісом, відбувається зменшення відкритої поверхні вапнякових відслонень, і, як наслідок, зниження видового різноманіття петрофітних лишайників (10-15 видів). Найменшу кількість лишайників (1-6 видів) було виявлено на вапняках у лісових фітоценозах, що пов'язано з низьким рівнем освітлення у таких місцевостях. В цілому, видовий склад епілітних лишайників основної частини та філіалу заповідника „Медобори” є близьким, за виключенням видів, поширених на затінених вапняках.

  6. Найбільші відмінності між основною частиною заповідника та філіалом було виявлено у групі петрофітних епігейних лишайників. У основній частині заповідника на грунті розвивались переважно види роду Cladonia та Peltigera, однаково поширені у лісових та степових фітоценозах, тоді як у філіалі – види роду Endocarpon, Catapyrenium, Fulgensia, Squamarina, Toninia, Psora, характерні для степових фітоценозів з відслоненнями вапняків.

  7. Серед епіфітних лишайників основної частини заповідника найбільшу кількість видів було виявлено на корі широколистяних дерев у відкритих освітлених місцях (25-35 видів), тоді як у філіалі – найбільшою була група видів, поширених на березі (22 види), що пов'язано із вищим рівнем вологості та освітлення у березових лісах філіалу у порівнянні з такими основної частини заповідника.

  8. Аналіз видового складу та систематичної структури петрофітних кальцефільних ліхенофлор шести заповідників та природних парків України, Польщі та європейської частини Росії показав подібність ліхенофлори заповідника "Медобори", його основної частини та філіалу до аридної степової ліхенофлори Карадазького заповідника, а також до гумідної ліхенофлори Ойцовського парку.

  9. Аналіз видового складу лісових ліхенофлор 10 заповідників та природних парків України, Польщі та європейської частини Росії показав, що ліхенофлора заповідника "Медобори", його основної частини та філіалу є близькою до збіднених лісових ліхенофлор Поліського заповідника, Гомольшанського парку, заповідника "Мис Мартьян" та Жигулівського заповідника. Аналіз систематичної структури лісової ліхенофлори виявив подібність заповідника "Медобори" та його філіалу „Кременецькі Гори” до гумідної лісової ліхенофлори Волзько-Камського заповідника, а також подібність основної частини заповідника до аридної лісової ліхенофлори заповідника "Мис Мартьян".

  1. На основі формаційного аналізу петрофітної складової ліхенофлори заповідника "Медобори" виявлено, що у відкритих степових урочищах серед петрофітних лишайників переважають евриголарктичні та аридні види; в степових урочищах, які заростають лісом, 95-100 % лишайників представлені евриголарктичними видами; тоді як в лісових фітоценозах представники евриголарктичного елементу складають від 0% до 50% видового складу петрофітних лишайників, значну частку (40-100%) також складають монтанні, гіпоарктомонтанні та арктоальпійські види лишайників.

  2. Встановлено, що неморальні види складають найбільшу частину (70-80% видів) серед лишайників, які розвиваються на широколистяних породах дерев з гладенькою корою (бук, граб та ін.). В той же час, найбільшим видовим різноманіттям лишайників характеризуються чагарники, плодово-ягідні дерева та верба, але таке різноманіття є результатом розвитку широко поширених бореальних та евриголарктичних видів, стійких до кислотного та пилового забруднення.

  3. Проведений аналіз поширення лишайників на території України, дозволив встановити, що із 206 видів лишайників, відомих для заповідника "Медобори", 139 видів є звичайними для території України, 40 – рідкісними для її рівнинної частини, 28 – рідкісними для України в цілому. Для збереження лишайників основної частини заповідника існуючий режим заповідності є достатнім, тоді як для петрофітних лишайників філіалу рекомендовано вжити додаткові заходи по їх охороні.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Смеречинська Т.О. Нові та рідкісні для України види лишайників з природного заповідника "Медобори" // Укр. ботан. журн. – 2005 а. –Т. 62, №2. – с. 175-181.

  2. Смеречинська Т.О. Нові для України види лишайників з природного заповідника "Медобори" // Укр. ботан. журн. – 2005 б. –Т. 62, №5. – с. 719-724.

  3. Смеречинская Т.А. Закономерности распространения лишайников по фитоценозам природного заповедника "Медоборы" // Заповідна справа в Україні. – 2005 в. – Т. 11, Вип. 1. – с. 9-15.

  4. Смеречинська Т.О. Лишайники вапнякових відслонень заповідника "Медобори"// Актуальні проблеми ботаніки та екології. Зб. наук. пр. – Вип. 10 (1). – К: Фітосоціоцентр, 2005 г. – с. 35-42.

  5. Смеречинская Т.А. Лихенофлора природного заповедника "Медоборы" // Грибы в природных и антропогенных экосистемах. Труды международной конференции, посвященной 100-летию начала работы профессора А.С. Бондарцева в Ботаническом институте им. В.Л. Комарова РАН. Т. 2. – С.-Пб., 2005 д. – с.196-201.

  6. Смеречинська Т.О. До історії вивчення лишайників природного заповідника "Медобори" // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация.: Материалы юбилейной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, посвященной 180-летию со дня рождения Л.С. Ценковского. – Одесса. – 2003. – с. 154.

  7. Смеречинська Т.О. До вивчення лишайників природного заповідника "Медобори"// Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка. –– Херсон: Айлант, 2004 а. –– с. 449-454.

  8. Смеречинська Т.О. Лишайники вапнякових відслонень заповідника "Медобори"// Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків. – Канів. – 2004 б. – Вип. 9. – с. 24-26.

  9. Smerechinska T.O. Lichen investigation of the Medobory Nature Reserve, Ukraine // 14 Congress of European Mycologists. Abstracts. – Yalta, Crimea, Ukraine 22-27 September 2003. – p. 90-91.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины