Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Романенко Катерина Олександрівна. Міксоміцети Кримського природного заповідника : Дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2006. — 302арк. — Бібліогр.: арк. 187-216.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Романенко К.О. Міксоміцети Кримського природного заповідника. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2006.

Проведене спеціальне вивчення видового складу міксоміцетів Кримського заповідника. Виявлено 105 видів міксоміцетів з 32 родів, 11 родин, 6 порядків та 2 класів. Вперше для заповідника наводяться 100 видів, з них 58 є новими для Криму, 15 – для України. Виявлені основні риси таксономічної структури міксоміцетів заповідника. Встановлений рівень спорідненості біоти міксоміцетів Гірського Криму з такою країн Середземномор’я. Проаналізовано розподіл міксоміцетів за фітоценозами заповідника. Встановлено, що найрізномітнішими є видові склади міксоміцетів букових та скельнодубових лісів. Вивчено екологічні групи міксоміцетів, особливу увагу приділено аналізу екологічних особливостей кортикофільних та підстилкових міксоміцетів. Досліджено особливості розвитку міксоміцетів на різних типах субстратів, а також вплив низькоінтенсивного лазерного опромінення на ріст та розвиток міксоміцетів на корі живих дерев в умовах вологої камери. Встановлено, що вплив лазерного світла є фактором, що неоднаково впливає на ріст та швидкість утворення спорофорів різних видів міксоміцетів на корі дерев в умовах вологої камери. Виявлено асоціації міксоміцетів з мохоподібними. З’ясовано, що біотичні взаємовідносини між цими організмами є проявом позитивних взаємодій, а саме, коменсалізму.

1. В Кримському заповіднику біота міксоміцетів представлена 105 видами міксоміцетів з 32 родів, 11 родин, 6 порядків та 2 класів. Новими для території дослідження виявилися 100 видів (95% загальної кількості виявлених видів міксоміцетів), 58 видів (55%) з їх числа вперше наводяться для Криму, 15 (14%) – для території України. Серед нових для України видів міксоміцетів рідкісними є Perichaena luteola, Symphytocarpus impexus, Badhamia spinispora, Trichia flavicoma. Вперше для України вказується рід Dianema (D. depressum).

2. У таксономічній структурі міксоміцетів Кримського заповідника переважають представники порядків Trichiales (31 вид, 29,6%), Physarales – (26, 24,7%), Liceales (21, 20,0%) та Stemonitales (20, 19,1%). Провідне місце за кількістю видів належить родинам Stemonitaceae та Trichiaceae (по 20, 19,1%), Physaraceae (16, 15,2%), Didymiaceae (10, 9,5%). За видовою різноманітністю на дослідженій території відзначаються роди Physarum (10 видів, 9,5%), Arcyria, Trichia, Cribraria (по 9, 8,6%), Licea (7, 6,6%), Stemonitis, Perichaena та Echinostelium (по 6, 5,71%).

3. На основі методів порівняльної флористики (аналіз мір включень та індекс відношення видової кількості окремих пар родин) встановлено, що біота міксоміцетів Гірського Криму, як на найнижчому (у=50%), так і на найвищому рівні зв’язку (у=95%) споріднена з біотою міксоміцетів Іспанії і це свідчить про існування певної близькості міксоміцетів Гірського Криму з їх біотою в Середземномор’ї. З іншого боку, зростання частки родини Trichiaceae в Гірському Криму відображує специфіку природних умов цієї території, як найпівнічнішого регіону Середземноморської флористичної області.

4. Міксоміцети в Кримському заповіднику виявлені у лісових та гірськолучних степових фітоценозах. Найбільша видова різноманітність характерна для лісових угруповань (102 види, 97%), серед яких вони найбагатше представлені у букових (63 види) та скельнодубових (50) лісах. Найменшу кількість видів знайдено в угрупованнях гірськолучних степів (17, 16,1%). Встановлено найбільшу подібність за видовим складом міксоміцетів грабових, скельнодубових та вільхових лісів. Подібні між собою також міксоміцети букових та буково-грабових лісів. Міксоміцети лісових фітоценозів з домінуванням Pinus pallasiana та P. sylvestris теж мають високий ступінь спорідненості між собою. Видові склади міксоміцетів дубово-кленових лісів та гірськолучних степів виявилися найбільш специфічними і оригінальними.

5. Міксоміцети Кримського природного заповідника належать до 4 екологічних груп: лігнофілів (60 видів), кортикофілів (36), підстилкових (31) та копрофілів (6). Значна видова різноманітність лігнофільних та кортикофільних міксоміцетів обумовлена домінуванням в заповіднику лісових фітоценозів, які забезпечують наявність достатньої кількості органічних субстратів рослинного походження (мертвої деревини та кори дерев), необхідних для росту та розвитку цих організмів.

6. Найвища видова різноманітність кортикофільних міксоміцетів характерна для деревних рослин, кора яких має специфічну структуру (наявність на поверхні тріщин, щілин, зморшок). На корі таких дерев у заповіднику виявлено 28 видів міксоміцетів, серед яких найчастіше траплялися Cribraria violacea, Perichaena chrysosperma P. vermicularis, Macbrideola cornea, Physarum decipiens тощо. Найменшу кількість міксоміцетів відзначено на видах дерев, поверхня кори яких гладенька або смолиста з незначними тріщинами. На корі цих видів дерев виявлено відповідно 8 та 5 видів міксоміцетів.

7. Найбільшу кількість підстилкових міксоміцетів (24 види) відзначено на листі, що перезимувало лише один рік. На цьому субстраті найчастіше відмічали Arcyria cinerea, Craterium leucocephalum, C. minutum, Didymium squamulosum, Physarum bivalve, Ph. leucopus. Значно менше підстилкових міксоміцетів виявлено на листі, що перезимувало кілька років (7 видів). Встановлено, що видова різноманітність підстилкових міксоміцетів залежить від стану деструкції та потужності лісової підстилки.

8. За допомогою методу вологої камери на різних рослинних субстратах та екскрементах травоїдних тварин виявлено 63 види міксоміцетів. Найбільшу кількість міксоміцетів (36 видів) і найкоротший період розвитку їх спорофорів виявлено на корі живих дерев (від 2 до 15 днів). На екскрементах травоїдних тварин виявлено найменшу кількість міксоміцетів (6 видів), які характеризувалися найтривалішим періодом розвитку спорофорів (від 2 до 3 місяців). З’ясовано, що в умовах вологої камери одні й ті самі види міксоміцетів (Echinostelium minutum, Macbrideola cornea, Arcyria cinerea, Licea minima, Perichaena chrysosperma, P. vermicularis, Cribraria violacea) на різних субстратах (мертва деревина, кора живих дерев, мохоподібні, опале листя, екскременти травоїдних тварин) відзначаються різним часом появи спорофорів.

9. Низькоінтенсивне лазерне світло в червоній частині спектра (л=632,8 нм) по-різному впливає на ріст та швидкість утворення спорофорів досліджених видів міксоміцетів на корі Cornus mas та Acer campestre в умовах вологої камери. Процес розвитку та збільшення кількості спорофорів Cribraria violacea, Licea parasitica та Macbrideola cornea активізується під дією опромінення лазерним світлом, тоді як розвиток і збільшення кількості спорофорів інших видів міксоміцетів (Arcyria cinerea та Perichaena vermicularis) під дією даного типу опромінення незначне або взагалі не відбувається.

10. В Кримському заповіднику 12 видів міксоміцетів утворюють асоціації з 9 видами листостеблових мохів та 3 видами печіночників. Symphytocarpus impexus та Echinostelium arboreum виявлені виключно на поверхні листостеблових мохів, інші 10 видів міксоміцетів в заповіднику були відмічені також на мертвій деревині та корі живих дерев. Міксоміцети, розвиваючись на поверхні мохоподібних, використовують останні як сприятливий для свого розвитку біотоп. Мохоподібні в таких асоціаціях продовжують нормально рости та розмножуватися. Взаємовідносини між цими організмами мають позитивний характер і можуть розглядатися як коменсалізм, тобто однобічне використання одного виду іншим, без нанесення йому шкоди.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Романенко К.О. Нові для Криму та України види міксоміцетів з букових лісів Кримського природного заповідника // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т.58, № 5. – С. 557-564.

  2. Романенко К.О. Кортикулоїдні та ксилотрофні міксоміцети Кримського природного заповідника // Ученые записки Таврического национального ун-та им. В.И. Вернадского. – Серия „Биология”. – 2001. – Т. 14, № 1. – С. 184-188.

  3. Романенко К.О. Видове різноманіття міксоміцетів Кримського природного заповідника // Заповідна справа в Україні. – 2001 – Т. 7, вип. 1. – С. 26-32.

  4. Романенко Е.А. Видовое разнообразие подстилочных миксомицетов Крымского природного заповедника (Украина, Крым) // Микол. и фитопатол. – 2002. – Т. 36, вып. 5. – С. 51-58.

  1. Романенко К.О. Міксоміцети основних рослинних угруповань Кримського природного заповідника // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т.59, № 6. – С. 730-736.

  2. Романенко К.О. Видове різноманіття міксоміцетів соснових лісів Кримського природного заповідника // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми ботаніки та екології” (20-23 серпня 2001р., смт. Зноб-Новгородське) – Ніжин, 2001. – С. 23-24.

  3. Романенко К.О. Підстилкові міксоміцети Кримського природного заповідника // Мат. XI з’їзду Українського ботанічного товариства (25-27 вересня 2001р., м. Харків) – Харків, 2001. – С. 326-327.

  4. Романенко Е.А. Видовое разнообразие ксилофильных миксомицетов Крымского природного заповедника // Мат. II научной конференции „Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа” (Симферополь, 25-26 апреля 2002 г.) – Симферополь, 2002. – С. 201-203.

  5. Романенко К.О. Особливості видового складу кортикулоїдних міксоміцетів Кримського природного заповідника // Мат. наукової конф. „Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях” (13-16 травня, 2002 р., м. Кривий Ріг) – Кривий Ріг, 2002. – С.335-337.

  6. Романенко К.О. Екологічні групи слизовиків (клас Myxomycetes) Кримського природного заповідника // Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України „Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття” (Львів, Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів, 2002. – С.43-44.

  7. Романенко Е.А., Ныпорко С.А. Миксомицеты, обнаруженные на мохообразных методом влажной камеры // Биология – наука XXI века: 6-я Пущинская школа-конференция молодых ученых (Пущино, 20-24 мая, 2002 г.): Сборник тезисов. Том 2. – Тула: Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого, 2002. – С. 153-154.

  8. Романенко Е.А. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на образование спорофоров миксомицетов в условиях влажной камеры // Грибы в природных и антропогенных екосистемах. Тр. междунар. конф., посвященной 100-летию начала работы профессора А.С. Бондарева в Ботаническом институте им. В.Л. Комарова РАН (Санки-Петербург, 24-28 апреля 2005 г.). Том 2. – СПб., 2005. – С.148-152.

  9. Романенко Е.А. Малоизвестные для Украины виды миксомицетов из Крымского природного заповедника // Мат. III научной конф. „Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование” (Симферополь, 22 апреля 2005). - Ч. I. География. Заповедное дело. Ботаника. Лесоведение. – Симферополь: КРА „Экология и мир”, 2005. – С. 246-252.

  10. Dudka I.O., Romanenko E.A. Heterotypic reactions of the myxomycetes with the other organisms in space-trophic econiche // Мат. междунар. конф., посвященной 75-летию Биологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова (Москва, 31 января - 3 февраля 2006). – М.: Макс-пресс, 2006. – С.53-54.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины