Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Голубцова Юлія Іванівна. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся : дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2007. — 397арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 208-251.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Голубцова Ю.І. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню видового складу фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся. Виявлено 421 вид зі 163 родів 59 родин 22 порядків від-ділів Ascomycota, Basidiomycota та групи анаморфних грибів. Серед них уперше для те-риторії досліджень наводиться 350 видів, для Українського Полісся – 102, для України – 42. Вперше в Україні виявлені представники чотирьох родів: Ceratosphaeria Niessl, Choanatiara DiCosmo et Nag Raj, Dennisiodiscus Svrek та Trichodelitschia Munk. Вперше для Європи наводиться Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf. Встановлено рівень спорід-неності фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся з такою складовою мікобіоти Білоруського Полісся. Виявлені особливості таксономічної та еколого-трофіч-ної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів. Уперше в Україні вивчено рі-зноманітність копротрофних мікроміцетів на екскрементах травоїдних тварин. Найбіль-шу кількість видів грибів-консортів зібрано на рослинах провідних в Українському Поліссі родин Asteraceae, Poaceae, Rosaceae, Fabaceae та Cyperaceae. Вивчене коло гри-бів-консортів рідкісних та адвентивних видів рослин. Досліджено розподіл фітотроф-них мікроміцетів за основними рослинними ценозами на основі їх видового складу та екологічної структури. Обстежено національні природні парки «Деснянсько-Старогут-ський» та «Мезинський». Установлено, що природоохоронні території є недостатньо репрезентативними стосовно фітотрофних мікроміцетів.

  1. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся представлені 421 видом зі 163 родів 59 родин 22 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи анаморфних грибів. Серед них 350 видів (83,1%) є новими для території досліджень, 102 (24,2 %) – для Українського Полісся, 42 (10 %) – для України. Вперше в Україні виявлені представники чотирьох родів – Ceratosphaeria, Choanatiara, Dennisiodiscus та Trichodelitschia, а Arachnopeziza araneosa вперше наводиться для Європи.

  2. У видовому складі фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся пере-важають представники порядків Uredinales (65 видів), Helotiales (64), Sphaeropsidales (61) та Erysiphales (50), які разом складають 57% загальної їх кількості, виявленої у регіоні. Провідними за кількістю видів родинами є Sphaerioidaceae (61), Erysiphaceae (50), Pucciniaceae (47), Helotiaceae (24), Dermateaceae (21), Mycosphaerellaceae (17) та Dematiaceae (16), до яких належать 56,1% всіх виявлених у районі досліджень видів. Найбільшими є роди Puccinia (34), Septoria (17), Mycosphaerella (15), Hymenoscyphus (14), Mollisia і Microsphaera (по 13), Phoma (12), Uromyces та Erysiphe (по 11), Sphaerotheca, Melampsora, Golovinomyces та Diplodia (по 9), які об’єднують 41,8% видів фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся.

  3. За таксономічною структурою фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся найбільш подібні до цієї складової мікобіоти Білоруського Полісся. Водночас між ними існують суттєві відміни. Наявність лісостепових ландшафтів та близькість відрогів Середньоруської височини, завдяки яким у районі досліджень поширені нетипові для Полісся широколистяні ліси та неморальні види рослин-живителів, наближують таксономічну структуру фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся до такої мікроміцетів лісостепових територій.

  4. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся належать до трофічних груп сапротрофів (208 видів), біотрофів (125) та гемібіотрофів (98). Вони розподіляються між еколого-трофічними групами облігатних паразитів рослин (124), ксилофільних сапротрофів (103), філофільних гемібіотрофів (75), гербофільних сапротрофів (49), копротрофів (26), ксилофільних гемібіотрофів (23), підстилкових сапротрофів (20) та мікотрофів (1). Специфічною ознакою еколого-трофічної структури виявлених у районі досліджень мікроміцетів є переважання грибів-сапротрофів. Їх висока різноманітність зумовлена значним рівнем вологості та наявністю великої кількості органічних субстратів рослинного походження у фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся.

  5. Своєрідною екологічною групою мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся є копрофільні сапротрофи, виявлені на екскрементах травоїдних тварин. Найбільша кількість видів мікроміцетів характерна для копром корів, що, очевидно, обумовлено наявністю у цьому субстраті значної кількості спор грибів-копротрофів та його здатністю тривалий час зберігати високий рівень вологості. При дослідженні сукцесійних змін копротрофних аскоміцетів на екскрементах корови методом вологої камери одними з перших з’являються плодові тіла пірено- та локулоаскоміцетів з родів Podospora, Schizothecium, Sordaria та Sporormiella; розвиток дискоміцетів починається на 3–7 добу після початку інкубування з появи плодових тіл Lasiobolus ciliatus та Ascobolus imersus.

  6. Фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся консортивно пов’язані з 224 видами судинних рослин із 152 родів 55 родин. Найчастіше живителями фітотрофних мікроміцетів виступають представники найбільших в Українському Поліссі родин, на яких зареєстровано і найбільшу кількість видів грибів: Rosaceae (38 видів мікроміцетів), Fabaceae (33), Asteraceae (30), Poaceae (29) та Cyperaceae (13). Найчастіше фітотрофні мікроміцети у районі досліджень утворюють консортивні зв’язки з деревними та чагарниковими породами, а саме з домінантами та субдомінантами лісових фітоценозів: Quercus robur (32 види), Pinus sylvestris (21), Betula pendula (17), Corylus avellana (14), Alnus glutinosa та Populus tremula (по 12 видів). З них P. sylvestris є найбільш специфічним субстратом для фітотрофних мікроміцетів, оскільки видовий склад останніх цієї породи практично не перекрива-ється з таким інших порід.

  7. З 28 видами адвентивних рослин Новгород-Сіверського Полісся пов’язаний 51 вид грибів-консортів. Рослини цієї групи в районі досліджень інтенсивно уражуються фітопатогенними мікроміцетами з порядків Erysiphales, Sphaeropsidales та Uredinales. На Axyris amaranthoides, нещодавно вперше зареєстрованому у складі адвентивної флори України, виявлено Passalora dubia, для якої ця судинна рослина є новим живителем.

  8. Найвища видова різноманітність фітотрофних мікроміцетів встановлена в доміну-ючих у регіоні лісових фітоценозах (232 види), серед яких провідними за видовим складом мікроміцетів є соснові (98), дубово-соснові (80) та дубові (74 види) ліси. Досить багатими на фітотрофні мікроміцети виявились також водно-болотні (97), лучні (91) та антропогенно трансформовані (93) угруповання. Отже, різноманітність фітотрофних мікроміцетів у фітоценозах району досліджень залежить насамперед від ступеня представленості останніх на території Новгород-Сіверського Полісся та рівня видового багатства рослин цих фітоценозів.

  9. У лісових фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся переважають види фітотроф-них мікроміцетів порядків Helotiales, Erysiphales, Uredinales та Sphaeropsidales, у водно-болотних ценозах – Helotiales та Uredinales. З підвищенням антропогенного навантаження на фітоценози (витоптування, викошування, загазованість повітря тощо) у мікобіоті фітотрофних мікроміцетів збільшується кількість видів з порядків Erysiphales та Uredinales, які переважають в антропогенно трансформованих та луч-них угрупованнях Новгород-Сіверського Полісся. Участь порядку Sphaeropsidales у формуванні видового багатства фітотрофних мікроміцетів району досліджень досить вагома в усіх фітоценозах; частка видів цього порядку у таксономічних спектрах грибів основних типів рослинності Новгород-Сіверського Полісся є майже однако-вою. Ймовірно, це пов’язано з сумарним видовим багатством порядку та широкою субстратною приуроченістю його представників, яка забезпечує їм можливість коло-нізувати різні типи рослинних субстратів.

  1. Кожному з досліджених рослинних угруповань властиві оригінальні комплекси фі-тотрофних мікроміцетів, які формуються залежно від видового спектру судинних рослин та екологічних умов, притаманних кожному з ценозів. За видовим складом комплексів фітотрофних мікроміцетів найбільш подібними є лісові ценози та боло-та, найбільш своєрідними є видові комплекси мікроміцетів антропогенно трансфор-мованих біотопів та лук. Серед лісових ценозів найбільшою подібністю комплексів фітотрофних мікроміцетів характеризуються соснові та дубово-соснові ліси, най-більш своєрідними є комплекси фітотрофних мікроміцетів вільшаників.

  2. За еколого-трофічною структурою найбільш різноманітним є склад фітотрофних мікроміцетів лісових рослинних угруповань, у яких кількісно переважають ксило-фільні сапротрофи, консортивно пов’язані з домінантними та субдомінантними де-ревними породами та їх залишками. У водно-болотних ценозах значний рівень воло-гості та велика кількість рослинних залишків сприяють домінуванню грибів-сапро-трофів, причому у прибережно-водних заростях та на евтрофних болотах – з групи ксилотрофів, а на мезо- та оліготрофних болотах – герботрофів. В антропогенно трансформованих ценозах та на луках переважають облігатні паразити рослин та філофільні гемібіотрофи, що обумовлено широким спектром рослин-господарів, які нерідко додатково ослаблені дією антропогенних чинників. На луках району досліджень значного поширення набувають гриби-копротрофи, пов’язані з копро-мами свійських тварин.

  3. Фітотрофні мікроміцети національних природних парків «Деснянсько-Старогут-ський» та «Мезинський» представлені 255 видами зі 125 родів 55 родин 21 порядку, що складає 60,5% від загальної кількості видів фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся. На території Деснянсько-Старогутського парку виявлено 174 види фітотрофних мікроміцетів, у Мезинському – 134. Таксономічна структура наці-онального природного парку «Деснянсько-Старогутський» характеризується доміну-ванням порядків Helotiales, Uredinales, Erysiphales та Pleosporales, а серед еколого-трофічних груп грибів парку переважають мікроміцети із сапротрофним способом живлення. У національному природному парку «Мезинський» найчисельнішими є порядки Uredinales, Erysiphales та Sphaeropsidales, серед представників яких перева-жають біотрофи та гемібіотрофи. Різниця у таксономічній та екологічній структурах фітотрофних мікроміцетів досліджених парків зумовлена особливостями природних умов та різним ступенем антропогенного навантаження на екосистеми парків. Для фітотрофних мікроміцетів парків не витриманий принцип репрезентативності, який передбачає повноту відображення у природоохоронних об’єктах біоти регіону в цілому.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Дудка І.О., Джаган В.В., Голубцова Ю.І. Нові для України види дискоміцетів з Деснянсько-Старогутського національного природного парку // Укр. ботан. журн. – 2004. – Т. 61, № 5. – С. 10–16.

  2. Дудка И.А., Джаган В.В., Голубцова Ю.И. Дискомицеты Деснянско-Старогутского национального природного парка (Украина) // Микол. и фитопатол. – 2004. – Т. 38, вып. 6. – С. 28–36.

  3. Голубцова Ю.І., Карпенко К.К. Гриби «Болота Олине» (Новгород-Сіверське Полісся) // Укр. ботан. журн. – 2005. – Т. 62, № 3. – С. 411–421.

  4. Голубцова Ю.І., Тихоненко Ю.Я. Іржасті гриби Новгород-Сіверського Полісся // Заповідна справа в Україні. – 2005. – Т. 11, вип. 2. – С. 18–23.

  5. Голубцова Ю.И. Аскомицеты болот Новгород-Северского Полесья Украины // Микол. и фитопатол. – 2005. – Т. 39, вып. 6. – С. 29–38.

  6. Андріанова Т.В., Голубцова Ю.І. Фітотрофні анаморфні гриби Новгород-Сіверського Полісся // Укр. ботан. журн. – 2006. – Т. 63, № 5. – С. 615–634.

  7. Андріанова Т.В., Голубцова Ю.І. Анаморфні гриби рослинних угруповань Нов-город-Сіверського Полісся // Укр. ботан. журн. – 2006. – Т. 63, № 6. – С. 765–776.

  8. Голубцова Ю.І. Фітотрофні аскоміцети Деснянсько-Старогутського національного природного парку // Вісн. Чернівецького нац. ун-ту. – 2006. – № 298. – С. 12–19.

  9. Гелюта В.П., Андріанова Т.В., Голубцова Ю.І. Urocystis trientalis (Berk. et Broome) B. Lindeb. – новий для України вид сажкового гриба (Ustilaginomycetes) // Укр. ботан. журн. – 2007. – Т. 64, № 1. – С. 30–34.

  10. Голубцова Ю.І. Стан дослідження фітотрофних мікроміцетів Новгород-Сіверського Полісся // Природничі науки. Зб. наук. праць. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004. – С. 26–33.

  11. Голубцова Ю.І., Карпенко К.К., Фокіна О.М. Дереворуйнівні гриби Свеського лісництва Сумської області // Екологія і раціональне природокористування: Наук. записки Сумського держ. пед. ун-ту. – Суми, 2005. – С. 86–101.

  12. Голубцова Ю.І. Дослідження грибів на території Новгород-Сіверського Полісся // Мат. VII Міжнар. науково-практичн. конф. «Наука і освіта’2004». Т. 55. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 52–53.

  13. Дудка И.А., Голубцова Ю.И., Джаган В.В. Микромицеты – эфемеры и эфемеро-иды природных зон Украины // Мат. Междунар. научн. конф. «Биология, систе-матика и экология грибов в природных экосистемах и агрофитоценозах» (Минск, 20–24 сентября 2004 г.). – Минск: ИООО «Право и экономика», 2004. – С. 84–88.

  14. Голубцова Ю.І. Сапротрофні мікроміцети хвойних лісів Новгород-Сіверського Полісся // Биоразнообразие. Экология. Адаптация: Мат. ІІ Междунар. научн. конф. студентов, аспирантов и молодых учёных, посв. 140-летию Одесского нац. ун-та им. И.И. Мечникова (28 марта–1 апреля 2005 г.). – Одесса, 2005. – С. 21.

  15. Голубцова Ю.И. Новая находка Arachnopeziza araneosa (Sacc.) Korf из Деснянско-Старогутского национального природного парка (Украина) // Актуальные пробле-мы биологии и экологии: Тез. докл. ХІІ молодёжной научн. коф. Института биологии Коми НЦ УрО Ран (Сыктывкар, 4–7 апреля 2005 г.). – Сыктывкар, 2005. – С. 58–59.

  16. Голубцова Ю.І. Ксилотрофні аскоміцети Новгород-Сіверського Полісся // Молодь і поступ біології: Тез. доп. І Міжнар. конф. студентів та аспірантів (Львів, 11–14 квітня 2005 р.). – Львів, 2005. – С. 50–51.

  17. Голубцова Ю.І. Нові та рідкісні види ксилотрофних мікроміцетів із Новгород-Сіверського Полісся // Дослідження в галузі природничих наук: здобутки та перспективи: Мат. екол. конф. студентів та молодих вчених (Чернігів, 15 квітня 2005 р.). – Чернігів, 2005. – С. 5–6.

  18. Голубцова Ю.И. Дискомицеты разных типов болот Новгород-Северского Полесья (Украина) // Грибы в природных и антропогенных экосистемах: Тр. Междунар. конф., посв. 100-летию начала работы проф. А. С. Бондарцева в Ботаническом институте им. В. Л. Комарова РАН (Санкт-Петербург, 24–28 апреля 2005 г.). Т. 1. – СПб., 2005. – С. 156–160.

  19. Голубцова Ю.И. Формирование комплексов фитотрофных микромицетов в зависимости от разных типов леса // Грибы и водоросли в биоценозах –2006: Мат. Междунар. конф., посв. 75-летию Биологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова (Москва, 31 января–3 февраля 2006 г.). – М., 2006. – С. 43–44.

  20. Голубцова Ю.І. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети Новгород-Сіверського Полісся // Мат. ХІІ з’їзду Укр. ботан. тов-ва (Одеса, 15–18 травня 2006 р.). – Одеса, 2006. – C. 202.

  21. Golubtsova Y. New data on coprophilous Ascomycetes from the Left Bank of Ukraine // Plant, fungal and habitats diversity investigation and conservation: IV Balkan Botanical Congress (Sofia, 20–26 June 2006). – Sofia, 2006. – P. 247.

  22. Golubtsova Yu.I. Coprophilous ascomycetes on herbivore dung from the Novgorod-Seversk Polissia (Ukraine) // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології. Мат. Міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 27–30 вересня, 2006 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – C. 38.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины