Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Атамась Наталія Сергіївна. Аутекологічні особливості жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pallas, 1811) у зв'язку з розселенням на території України : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. — К., 2008. — 151арк. — Бібліогр.: арк. 117-142.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Атамась Н. С. Аутекологічні особливості мартина жовтоногого (Larus cachinnans Pallas, 1811) у зв’язку з розселенням на території України. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 зоологія. Інститут зології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено з’ясуванню причин, умов та можливих механізмів процесу вселення мартина жовтоногого гніздових угруповань Азово-чорноморського узбережжя в нові екосистеми та зміни ареалу виду в межах України. На прикладі основних колоній континентальних гніздових угруповань з’ясовано сучасний стан популяцій у нових екосистемах та виявлено основні екологічні фактори, що на них впливають. Вивчено склад кормів, кормодобувні стратегії та трофічні зв’язки, зокрема наявність міжвидової конкуренції мартина жовтоногого з іншими видами хребетних, встановлено основні відмінності в структурі та екологічних характеристиках нових поселень від материнського угруповання виду, поширеного у Причорномор’ї. Досліджено процес формування нових колоній мартина жовтоногого та виявлено екологічні механізми їх становлення. Надано прогноз щодо можливостей подальшого розширення гніздового ареалу жовтоногого мартина на території України.

1. Жовтоногий мартин (Larus cachinnans Pall., 1811) на території України в останні десятиріччя ХХ ст. сформував у басейнах великих річок чотири нових гніздові угруповання: середньодніпровське, східне (у басейні ріки Сіверський Донець), західне (у басейні рік Західний Буг) та центральне (у басейні ріки Південний Буг), що складаються як з постійно, так і непостійно існуючих колоній.

2. В континентальній частині України колонії мартина жовтоногого донедавна характеризувалися стрімким збільшенням чисельності. На сьогодні цей процес припинився, чисельність птахів у колоніях стабілізувалася, а у колоніях Середнього Дніпра навіть зменшилась. Подальше збільшення чисельності птахів на великих водосховищах лімітують такі фактори, як наростання внутрішньовидової конкуренції за кормові ресурси; на закритих природних водоймах — первинно обмежений об’єм кормових ресурсів при невеликій трофності водойм; на закритих штучних водоймах — обмежена кількість ізольованих ділянок, придатних для гніздування.

3. У трансформованих екосистемах України мартин жовтоногий живиться стабільними доступними масовими кормами. Основним таким кормом є мертва риба (від 42,7 до 71,7 % раціона). Як додаткові корми використовуються мишоподібні гризуни, птахи, корми антропогенного походження.

4. На відміну від птахів причорноморських популяцій в раціоні мартинів континентальних угруповань у гніздовий період не відіграють помітної ролі корми антропогенного походження (їхня частка у птахів різних угрупованнь складає від 1 до 6 % раціону) та не виражені складні кормодобувні стратегії, зокрема такі, як клептопаразитизм, хижацтво, канібалізм. Проте у останні роки (2005–2007 рр.) для птахів колоній середньодніпровського угруповання спостерігається зростання частки кормів антропогенного походження (до 31,2 % у раціоні) та збільшення кількості випадків клептопаразитизму.

5. Розселення мартина жовтоногого з колоній азово-чорноморського узбережжя на внутрішні водойми України та формування тут стійких гніздових угрупованнь стало можливим після значної антропогенної трансформації континентальних екосистем України, у першу чергу після появи на Дніпрі низки великих водосховищ, а також великої кількості риборозплідних ставів.

6. Формування на початку 90-х років у птахів причорноморської популяції стратегії живлення масовими неспецифічними кормами, а також поява добових міграцій на місця годівлі дозволили жовтоногому мартину розселитися на північ по системі водосховищ Дніпра та зайняти тут трофічну нішу “падальника-збирача”.

7. Становлення нової кормодобувної стратегії дозволило цьому виду розширити набір кормових угідь за рахунок освоєння трансформованих і порушених екосистем (акваторії водосховищ, агроландшафти, ставки рибгоспів тощо). Кормовий ресурс для мартинів у таких екосистемах виник внаслідок господарській діяльності людини завдяки появі новоутворених фауністичних угруповань, що складаються в основному з видів з r-стратегією, тобто потенційних жертв мартина.

8. Наявність нового стабільного кормового ресурсу дозволила частині популяції жовтоногого мартина, переважно молодим і холостим особинам, сформувати нові гніздові колонії на внутрішньоконтинентальних водоймах. Материкові колонії з’явилися в першу чергу на шляхах сезонних міграцій нестатевозрілих особин, що пролягають уздовж великих річок України та їхніх приток.

9. Подальше зростання чисельності птахів на дніпровських водосховищах при обмежених кормових ресурсах та недостатній кількості гніздових біотопів дозволяє припустити підвищення рівня внутрішньовидової конкуренції, що може призвести до подальшого розселення птахів уздовж русел малих річок у трансформовані екосистеми.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Атамась Н. С. Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни // Вісник Львів. ун-ту. Серія біол. – 2002. – Вип. 30. – С. 3-7.

2. Атамась Н. С., Лопарев С. А. Трофические связи чайки-хохотуньи Larus cachinnans (Laridae, Charadriiformes), на Среднем Днепре // Вестник зоологии. – 2005. – Том 32, № 2. – С. 47-55. (Здобувач брала участь у польових дослідженнях та опрацюванні матеріалу. Загальний внесок – 60 %).

3. Атамась Н. С. Особенности экологии чайки-хохотуньи Larus cachinnans (Laridae, Charadriiformes) в гнездовой период на закрытых континентальных водоемах Украины // Вестник зоологии. 2007. Том 41, № 4. С. 327-336.

4. Атамась Н. С., Лопарев С. А. Кормодобувні стратегії та біотичні взаємоії жовтоногого мартіна (Larus caсhinnans Pall.) – адвентивного виду на Середньому Дніпрі // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія біологічна. – 2008. – Вип. 23 – С. 5-11. (Здобувач брала участь у польових дослідженнях та опрацюванні матеріалу. Загальний внесок – 70 %).

5. Лопарев С. А., Атамась Н. С. Характер живлення жовтоногого мартина (Larus cachinnans Pall., 1811) рибними кормами на Середньому Дніпрі // Вісник Тернопільського пед. университету. – 2008. – Том 1. – С. 34-44 (Здобувач брала участь у польових дослідженнях та опрацюванні матеріалу. Загальний внесок – 50 %).

6. Атамась Н. С. Механизм вселения чайки-хохотуньи (Larus cachinnans Pall.) в экосистемы Среднего Днепра // Тез. док. Второго межд. Симпоз. по изучению инвазийных видов “Чужеродные виды в Голарктике”, Борок Ярославской обл., Россия, 27 сентября – 1 октября 2005. – Рыбинск-Борок. – 2005. – С. 186-187.

7. Атамась Н. С. Трофические связи чайки-хохотуньи (Larus cachinnans Pall., 1811) на водохранилищах Среднего Днепра // Тез. док. ІІІ Межд. научной конф. “Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах”, Днепропетровск, 4–6 октября 2005. – Днепропертовск. – 2005. – С. 406-408.

8. Атамась Н. С. К вопросу о межвидовой конкуренции за рыбные корма чайки-хохотуньи (Larus cachinnans) – нового вида в экосистемах Среднего Днепра // Тез. док. Межд. научной конф. “Естественные и инвазийные процессы формирования биоразнообразия водных и наземных экосистем”, Ростов-на-Дону, Россия, 5-8 июня 2007. – Ростов-на-Дону. – 2007. – С. 36-38.

9. Атамась Н. С. Інвазійний процес у східноєвропейських Larus cachinnans: зміна ареалів, її причини та наслідки // Тез. док. ІІІ Міжн. наукової конф. студентів та аспірантів “Молодь та поступ у біології”, Львів, 23-27 квітня 2007. – Львів. – 2007. – С. 266.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины