Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Діденко Юлія Володимирівна. Остракоди верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля : дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / НАН України; Інститут геологічних наук. — К., 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Діденко Ю. В. Остракоди верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 – палеонтологія і стратиграфія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена стратиграфічному, палеонтологічному, палеогеографічному та палеоекологічному вивченню остракод з верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля.

У роботі детально проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля та виділені сім характерних комплексів цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів. Проведена міжрегіональна кореляція одновікових утворень Волино-Поділля та Європи за остракодами. Палеобіономічні реконструкції етапів розвитку Волино-Подільського пізньокрейдового палеобасейну дозволили встановити, що виявлені особливості у зміні видового та кількісного складу цих викопних у пізній крейді зумовлені трансгресивно-регресивними циклами в епіконтинентальному басейні району досліджень. Проведені палеогеографічні та палеоекологічні реконструкції пізньокрейдового басейну за остракодами доповнили й уточнили знання про температурний та сольовий режими, палеоглибини, зв’язки басейну з морями Північно-Західної Європи.

Ілюстративним матеріалом дисертації є атлас, який містить зображення 86 видів остракод (три з яких нові для науки), отримані за допомогою скануючого електронного мікроскопу.

Виконана дисертація є першою узагальнюючою роботою, присвяченою вирішенню біостратиграфічних завдань на основі пошарового вивчення остракод у розрізах верхньої крейди Волино-Поділля. У дисертації наведені результати систематичної ревізії фауни пізньокрейдових остракод Волино-Поділля: зроблений монографічний опис викопних решток, виділені основні етапи їхнього розвитку, показані реальні можливості застосування остракод в стратиграфії, міжрегіональних кореляціях, відтворенні палеогеографічних та палеоекологічних умов пізньокрейдового басейну.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.

Верхньокрейдові відклади Волино-Поділля містять значну кількість викопних остракод. Аналіз вивчених залишків цієї групи фауни у розрізі дав можливість виділити в ньому 7 комплексів цих викопних: туронський, нижньо- і верхньоконьякський, сантонський, кампанський, нижньо- і верхньомаастрихтський.

Вперше із застосуванням сучасних методик монографічно вивчені та описані 86 видів пізньокрейдових остракод Волино-Поділля, з яких три форми (Mosaeleberis ucrainica sp. nov., Neocythere reticulata sp. nov., Neocythere globosa sp. nov.) є новими. Палеонтологічний атлас, що містить фотозображення черепашок остракод, зроблених на скануючому електронному мікроскопі, є першим визначником верхньокрейдових остракод Волино-Поділля.

Результати аналізу фауни остракод свідчать, що волино-подільські комплекси надаються до порівняння з відповідними європейськими комплексами в туронському та кампан-маастрихтському інтервалі. Однак, виникають певні труднощі із зіставленням комплексів остракод коньяк-сантонського інтервалу, що обумовлене палеоекологічними умовами, які існували на території досліджень. Аналіз комплексів пізньокрейдових остракод підтверджує зв’язок Волино-Подільського палеобасейну з бореальними провінціями і показує широкий розвиток та незначний рівень ендемізму вивченої фауни, що дозволяє проводити кореляцію верхньокрейдових відкладів значно віддалених територій.

Аналіз екологічних груп остракод з різних стратиграфічних рівнів дозволив зробити висновки щодо солоності і температурного режиму, коливань глибин морського басейну, його зв’язків із палеобасейнами Західної Європи. В результаті вивчення еволюції комплексів остракод деталізовано історію Волино-Подільського басейну під час заглиблення дна в туроні, обміління наприкінці турону – на початку коньяку та регресії моря в сантоні, яка продовжувалася в кампані та маастрихті. Виявлені особливості у розвитку остракод, що проявилися у зміні видового та кількісного складу, є відображенням трансгресивно-регресивних циклів у палеобасейні району досліджень.

Підтверджено існування двох етапів розвитку пізньокрейдового Волино-Подільського басейну: турон-коньякський, що відповідає фазі стабілізації глибоководних умов після сеноманської трансгресії, і сантон-маастрихтський, що відповідає регресивній фазі розвитку даної ділянки палеобасейну. Послідовність змін комплексів остракод, а отже і седиментаційного середовища у пізній крейді на Волино-Поділлі вказує, що його розвиток був тісно пов’язаний з палеогеографічними обстановками, які спостерігаються у суміжних палеобасейнах.

Аналіз розвитку остракод в межах родин показав, що на певних відрізках часу найбільшої чисельності досягали форми однієї, рідше кількох родин. Максимум Bythocytheridae відмічається в туроні (8 видів), а в маастрихті з них відомий всього один вид. Максимум Cytherellidae припадає на пізній маастрихт (8 видів), найменша кількість спостерігається в кампані (4 види). Максимум видів родини Trachyleberididae притаманний коньяку (13 видів), тоді як у маастрихті ця родина представлена лише шістьма видами. Найменш численним по загальній кількості (15 видів) є нижньомаастрихтський комплекс, що пояснюється несприятливими умовами для розвитку цієї групи фауни, на досліджуваній ділянці басейну.

При вивченні верхньокрейдових фацій та їх палеоценозів встановлені найбільш сприятливі умови для розвитку остракод, а саме: відкрите море глибиною 50-200 м, температура води не вище 20 С, несильні придонні течії та спокійні умови осадонакопичення. Це глибоководні фації писальної крейди (турон) та глинистих мергелів (кампан, верхній маастрихт). У фаціях кварцево-глауконітових пісків (сеноман), глинистих вапняків (коньяк-сантон, нижній маастрихт), площа поширення яких відповідає літоралі або верхній частині субліторалі, остракоди відсутні або представлені збіднілим комплексом поганої збереженості.

Подібність змін у розвитку фауни остракод з різних регіонів, широкі міграції окремих видів дозволяють вважати цю групу перспективною для вирішення питань стратиграфії, кореляції та палеогеографії.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Діденко Ю. В. Стан дослідження крейдових остракод // Зб. наукових праць ДПМ НАНУ. – Львів. – 1998. – Т. 14. – С.155-161.

    1. Диденко Ю. В. Палеоэкология остракод маастрихта Волыно-Подолья // Труды междунар. науч.-практич. конф. «Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья». – Тирасполь, 2001. – С. 86-88.

    2. Діденко Ю. В. Остракоди родин Cytherellidae, Sigilliidae, Bairdiidae, Macrocyprididae, Paracyprididae, Bythocypridae, Schizocytheridae з маастрихтських відкладів Львівської мульди // Палеонтол. зб. – Львів. – 2002. – № 34. – С. 14-27.

    3. Діденко Ю. В. Остракоди родин Trachyleberididae, Eucytheridae, Krithidae, Xestoleberididae з маастрихтських відкладів Львівської мульди // Палеонт. зб. – Львів. – 2003. – № 35. – С. 33-42.

    4. Діденко Ю. В. Палеогеографічні умови та розвиток остракод у пізній крейді // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України: Зб. наук. праць ІГН. – Київ, 2003. – С. 68-70.

    5. Діденко Ю. В. Стратиграфічне поширення остракод у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН. – К., 2003. – С. 280-284.

    6. Григорович В. А., Діденко Ю. В. До вивчення гастропод і остракод маастрихту Львівської мульди // Палеобіогеографічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал: Тез. доп. XXI сесії УПТ. – К., 1998. – С. 36.

    7. Діденко Ю. В. До екології остракод маастрихту Львівської мульди // Актуальні проблеми біостратиграфії фанерозою України: Зб. наук. праць ІГН. – Київ, 1999. – С. 36-38.

    8. Діденко Ю. В. До палеонтологічної характеристики відкладів коньякського ярусу Волино-Поділля // Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України: Зб. наук. праць ІГН. – Київ, 2001. – С. 43-44.

    9. .Діденко Ю. В. До палеонтологічної характеристики відкладів сантонського ярусу Волино-Поділля // Еволюція органічного світу як підгрунтя для вирішення проблем стратиграфії: Зб. наук. праць ІГН. – Київ, 2002. – С. 64-65.

    10. DidenkoJulia The Maastrichtian Ostracode fauna of the Volyno-Podolia // 6th International Workshop on Scientific Presentation Tecniques. – Polichty (Poland). – 2000. – P. 27.

    Анотації


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины