Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

13. Радковець Наталія Ярославівна. Літологія неоком-нижньосеноманських відкладів автохтона Покутсько- Буковинської частини Передкарпатського прогину: дис... канд. геол. наук: 04.00.21 / НАН України; Інститут геології і геохімії горючих копалин. - Л., 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Радковець Н. Я. Літологія неоком-нижньосеноманських відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04. 00. 21 – Літологія. Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України. Львів, 2005.

Робота присвячена вивченню літології та давнього седиментогенезу відкладів неоком-ранньосеноманського віку автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Для неоком-нижньосеноманських нашарувань побудовано розрізи, виділено літологічні фації, з’ясовано їх просторовий розвиток. Створено літоло-фаціальні та седиментаційні моделі для окремих вікових одиниць (неоком, пізній альб-ранній сеноман). Складено літологічні класифікації і встановлено структурні та текстурні особливості неоком-нижньосеноманських порід. Досліджено мінеральний склад неоком-нижньосеноманських утворень з виділенням мінералів важких та легких фракцій. Проведено геолого-палеоокеанографічні реконструкції умов теригенної та біогенної (карбонато- та кремененагромадження) седиментації в неоком-ранньосеноманський вік у межах Покутсько-Буковинського сегмена Мезотетісу.

1. Нижньокрейдові відклади (неоком) автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину представлені нерозчленованим валанжином, готеривом та баремом. Породи нижньокрейдового віку трансгресивно залягають на юрських утвореннях. Потужність нашарувань неокому складає 5–70 м. На значній площі району досліджень утворення неокому розмиті. Серед відкладів неокому встановлено: уламкові, глинисті та глинисто-карбонатні породи. Уламкові породи представлені гравелітами, пісковиками та алевролітами, глинисті – аргілітами, глинисто-карбонатні – мергелями.

Утворення пізньоальбського- ранньосеноманського віку майже суцільним покривом трансгресивно залягають на неокомських та юрських відкладах, за винятком окремих ерозійних останців-піднять, де на донеогеновій поверхні залягають юрські та палеозойські породи. Потужність альб-сеноманських нашарувань коливається в межах 5–50 м. Серед альб-сеноманських відкладів поширені уламкові (пісковики), кременисті (халцедоноліти, спонголіти) та карбонатні породи.

2. У складі неокомських відкладів встановлено три типи літофації. Гравелітова літофація трансгресивно заміщує відклади юри. Вона по латералі змінюється мергельно-піщаною літофацією. Остання залягає на розмитій поверхні юри й представлена (у повних розрізах) темно-сірими до чорних мергелями з черепашковим детритом та вапнистими пісковиками. Відклади мергельно-піщаної літофації по вертикалі заміщуються утвореннями піщано-алевроліто-глинистої, яка складена з алевроліто-глинистих порід з прошарками пісковиків.

3. Для відкладів верхнього альбу-нижнього сеноману встановлено чотири типи літологічних фацій. Піщана літофація складена з глауконіт-кварцових пісковиків. Карбонатно-піщано-кремениста представлена (знизу догори) глауконіт-кварцовими пісковиками з пластовими халцедонолітами, халцедоновими і вапнистими спонголітами, спікуловими вапняками. Піщано-карбоната літофація складена з глауконіт-кварцових пісковиків, піщаних і органогенно-детритових вапняків та вапнистих спонголітів. Кременисто-піщана – представлена глауконіт-кварцовими пісковиками, в товщі яких залягає пластовий халцедоноліт.

4. Глауконіт-кварцові пісковики пізньоальбського-ранньосеноманського віку, нафтогазоносність яких підтверджена на Лопушнянському родовищі, поширені на всій дослідженій території. Потужність псамітів становить 5–25 м, в межах піднасувної частини автохтона середні потужності складають 10–20 м. За речовинним складом нафтогазоносні глауконіт-кварцові пісковики площі Лопушної не відрізняються від аналогічних пісковиків дослідженого району. Отже, можна стверджувати, що глауконіт-кварцові пісковики є потенційними колекторами вуглеводнів у межах автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину з огляду як на потужності, так і на речовинний склад.

5. У відкладах верхньої частини нижньокрейдового розрізу (готерив-барем) знаходиться верства “чорних глин” – тонкошаруватих аргілітів, чорного або темно-сірого забарвлення. Вміст Сорг у цих породах становить 1,2–1,55%. Мінералого-петрографічним дослідженням встановлено у складі органічної речовини домінування гумусових мікрокомпонентів. ІЧ-спектрофотометричні дослідження бітумоїдів ХБА (хлороформний бітумоїд А) та ДСББА (додатково вилучений спиртобензольний бітумоїд А) показали, що, загалом первинним матеріалом цих бітумоїдів є мікрокомпоненти групи ліптініту (кутикула, смоляні тіла, спори, пилок). Літогеохімічне вивчення “чорних глин” з застосуванням низки індикаторних співвідношень дозволяє стверджувати, що ці утворення формувалися у слабковідновних-відновних умовах. Цей факт дає підстави пов’язувати утворення описаних верств з проявом у Карпатськму епіпелагічному басейні першої фази океанських безкисневих подій (OAE 1, К1 br-al).

6. Нагромадження неоком-нижньосеноманських відкладів відбувалося в межах давнього шельфу Сідноєвропейського моря, яке було пов’язане з динамічною системою океану Тетіс. Покутсько-Буковинський сегмент Карпатської континентальної окраїни океану Тетіс в неокомі належав до прибережноморської внутрішньої зони шельфу з відносно невеликими (до 100 м) глибинами. Пенепленізована південно-західна окраїна центральної частини Європейської платформи, ймовірно, в неокомі була основним постачальником уламкового матеріалу в Покутсько-Буковинський седиментаційний басейн. Неокомський період розвитку регіону завершується в баремі, коли в результаті регресії вивчена територія була виведена з під рівня моря і зазнала денудації. Значна частина сформованих до цього часу осадів, правдоподібно, була скинута річковим стоком у Карпатський флішовий басейн.

7. В альб-сеноманський час, внаслідок глобальної трансгресії, що інтенсивно проявилася в межах вивченого регіону, сформувався морський басейн, охоплений частково теригенною, а загалом біогенною (карбонато- кремененагромадження) седиментацією. Характер просторового розподілу фаціальних зон морського басейну вказує на закономірні зміни плитководно-морських внутрішньошельфових умов седиментації (неоком) глибоководнішими – зовнішньошельфовими (пізній альб-ранній сеноман).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Радковець Н. Я. Петрографічна характеристика верхньоальбських-нижньосеноманських відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1999. – № 3. С. 116–122.

  2. Сеньковський Ю. М., Радковець Н. Я., Баландюк Л. В. До мінералогії глин верхньоальбських нафтогазоносних відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1999. – №4. – С. 83–86.

  3. Радковець Н. Я., Сеньковський Ю. М. Седиментолого-палеоокеанографічні особливості формування крейдових відкладів Покутсько-Буковинського сегмента океану Тетіс (неоком, альб-сеноман) // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2002. – №2. – С. 3–12.

  4. Радковець Н. Я., Манжар Н. І. Літогенетичні особливості нижньокрейдової верстви “чорних глин” автохтона Покутсько-Буковинських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – №3. – С. 10–19.

  5. Радковець Н. Я. До літологічного вивчення неоком-нижньосеноманських відкладів автохтона Покутсько-Буковинських Карпат // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – №4. – С. 51–60.

  6. Радковець Н. Я. До питання літології нафтогазоносних крейдових відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат // Матеріали. Міжнар. наук. -практ. конф. – “Нафта і газ України – 2000”. – Том 1. – Івано-Франківськ: Факел. – 2000. – С. 113–114.

  7. Радковець Наталія. Речовинний склад нафтогазоносних крейдових відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат // Тези доп. Міжнар. наук. конф. – “Геологія горючих копалин України”. – Львів: ІГГГК. – 2001. – С. 227–228.

  8. Радковец Н. Я. Минералого-петрографические особенности нефтегазоносных альб-сеноманских отложений автохтона Украинских Карпат // Материалы шестой Междунар. конф. – “Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа”. – Книга 2. – Москва: ГЕОС. – 2002. – С. 121–122.

  9. Радковець Наталія. Генетична природа розсіяної органічної речовини нижньокрейдової верстви “чорних глин” автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат // Тези доп.VIII. наук. конф. – Львів: ІГГГК. – 2003. – С. 113–115.

  10. Радковец Н. Я. Органическое вещество “черных глин” нижнего мела автохтона Украинских Карпат // Материалы. седьмой Междунар. конф. – “Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа” Москва: ГЕОС. – 2004. – С. 429–430.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины