Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

37. Чебан Олег Васильович. Вплив диз'юнктивних порушень на умови формування покладів вуглеводнів півнично-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину: дис... канд. геол. наук: 04.00.17 / НАН України; Інститут геології і геохімії горючих копалин. - Л., 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Чебан О.В. Вплив диз'юнктивних порушень на умови формування покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 – геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України", Львів, 2004.

Робота присвячена вивченню будови диз'юнктивних порушень, їх екрануючих властивостей та визначенню їх ролі у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району, розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічна будова та історія розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування ябо провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясована зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

У дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень деталізована роль диз'юнктивних порушень у будові і розвитку Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. В ході роботи отримані такі основні результати :

  1. Серед розкритого і вивченого комплексу відкладів Зовнішньої зони присутні різновікові теригенні і карбонатні породи-колектори. Теригенні породи-колектори представлені пісковиками і алевролітами ; карбонатні представлені тріщинуватими вапняками. В ролі порід-покришок виступають різновікові глини, іноді мергелі. При сприятливих умовах щільні різновиди порід можуть покращувати свої колекторські властивості. Таке покращення викликане фаціальним заміщенням, а зони заміщень пов’язані з регіональними поздовжніми розривами.

  2. В результаті аналізу розподілу покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі виявлена певна закономірність: поклади нафти встановлені тільки у верхній частині мезозойського комплексу порід та у перекриваючих їх відкладах карпатію. Газоконденсатні породи встановлені у верхній частині мезозойського комплексу порід, відкладах карпатію (неоген) та нижніх горизонтах дашавської світи (НД-16, НД-15). Газові поклади характерні для піщано-алевролітових горизонтів дашавськогї світи від НД-14 до ВД-5.

  3. На основі аналізу даних буріння і геофізичних досліджень підтверджено, що головними регіональними розривними порушеннями Зовнішньої зони Передкарпатського прогину є поздовжні і поперечні по відношенню до простягання Карпат. Субмеридіональні розриви мають локальне поширення.

  4. Уточнена будова поздовжніх регіональних розломів виглядає значно складнішою ніж вважалось раніше. Ці розриви представлені високоамплітудними скидами, для яких характерна наявність гравітаційних скидів (скидів сповзання) та прирозломних синкліналей в опущеному блоці, розмивів порід фундаменту піднятого блоку.

  5. Поперечні регіональні розриви носять характер скидо-зсувів з порівняно невеликими горизонтальними і вертикальними амплітудами зміщення. Деякі з цих порушень трасуються через всі Карпати на платформу. Поперечні розриви закладені раніше ніж поздовжні.

  6. Аналіз потужностей в суміжних блоках та уточнена будова розривів вказують на інверсійність їх рухів та на конседиментаційність розвитку, яка найяскравіше проявилася в міоценовий час.

  7. Встановлено, що екрануючі властивості розривів залежать від літології і текстури порід, які вони розсікають, та від характеру самого порушення. В карпатій-мезозойському комплексі порід, який характеризується досить високою проникністю, поздовжні порушення є шляхами міграції флюїдів. Поперечні розриви в цьому комплексі порід, як правило, мають екрануючі властивості, що обумовлено тільки щільністю площини зміщення розлому. В баден-сарматському комплексі порід, який характеризується досить мінливою, невитриманою проникністю, екрануючі властивості розривних порушень залежать лише від розташування порід-колекторів і порід-покришок по різні сторони площини зміщення розлому. Для екранування прошарково-лінзовидних покладів достатньо дуже незначної (перші десятки метрів) вертикальної амплітуди зміщення. Для екранування масивних покладів вуглеводнів вертикальна амплітуда зміщення має бути не менше товщини газового покладу.

  8. Встановлено, що в зоні розвитку поздовжніх регіональних розривів найбільші поклади газу зосереджені в нижніх горизонтах дашавської світи (НД-16, НД-15 для Краковецького розлому, НД-13 для Судово-Вишнянського розлому), які виповнюють ерозійні врізи в товщі фундаменту, частково знівельовані баденськими відкладами. В зонах розвитку гравітаційних скидів зустрічаються незначні за запасами, лінзовидні газові поклади.

  9. Поперечні регіональні порушення розділяють карпатій-мезозойський комплекс порід на ряд окремих блоків, ізольованих площинами розломів один від одного. Коханівсько-Орховицький і Рудківський блоки розділені Залужанським розломом. Рудківський і Мединицький блоки розділені Дрогобицько-Щирецьким розломом. Мединицький і Більче-Волицько-Угерський блоки розділені Летнянським розломом. Більче-Волицько-Угерський і Дашавський блоки розділені Стрийським розломом. Карпатій-мезозойські відклади в окремих блоках мають відмінне флюїдонасичення. В Коханівсько-Орховицькому блоці ці відклади нафтонасичені. В Рудківському, Мединицькому і Більче-Волицько-Угерському блоках встановлені газоконденсатні поклади. Після Стрийського поперечного порушення на південний схід відклади карпатію і мезозою водонасичені.

  10. В результаті аналізу будови Стебницького насуву доведено конседиментаційність його формування з баден-сарматськими відкладами. Насув впливав на формування пасток в баден-сарматських відкладах тільки в прирозломній смузі. Площина насуву могла бути провідником для міграції флюїдів на певному етапі його формування. Газові поклади у відкладах Стебницького насуву встановлені тільки у фронтальній та в підошвенній частині. Подальші пошуки покладів газу слід вести саме в цих частинах тіла насуву (фронтальні і підошвенні), де переважають породи-колектори на відміну від основної частини насуву, де переважають щільні породи (глини і солі).

  11. Зональність скупчень запасів вуглеводнів контролюється поздовжніми тектонічними порушеннями. Найбільші запаси вуглеводнів зосереджені в Рогізнянському блоці в карпатій-мезозойських відкладах. Цей блок характеризується меншою тектонічною активністю та більшою площею. Розподіл запасів газу по блоках в сарматських відкладах приблизно рівний.

  12. Дослідження екрануючих властивостей диз’юнктивних порушень різного типу показали, що шляхами надходження вуглеводнів в пастки можна вважати поздовжні розривні порушення.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Іщенко О.М., Чебан О.В., Андрійчук М.М. Геологічна будова та умови дослідно-промислової експлуатації Дебелавицького газового родовища // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ (державний міжвідомчий науково-технічний збірник). – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ. – 1999. – № 36 (том 1). – С. 102-105. (Особистий внесок – аналіз результатів розвідки та рекомендації з розробки родовища).

2. Чебан О.В. Особливості будови газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і напрямки їх до розвідки // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2000. – № 4. – С. 106-109.

3. Іщенко О.М., Чебан О.В. Досвід впровадження методики проектування та аналіз розробки родовищ газу Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в умовах складно побудованих колекторів // Нафтова і газова промисловість. – 2002. – № 4. – С. 12-14. (Особистий внесок – аналіз колекторських властивостей продуктивних відкладів та результатів експлуатації газових покладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину зі складнопобудованими колекторами).

4. Іщенко О.М., Чебан О.В., Неспляк Ю.М. Аналіз зіставлення величин запасів газу, підрахованих різними методами (на прикладі газових покладів нижньосарматського віку північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину) // Питання розвитку газової промисловості України (Збірник наукових праць). – Харків : УкрНДІГаз. – 2002. – Випуск ХХХ. – С. 207-212. (Особистий внесок – оцінка дренованих запасів газу методом падіння пластового тиску, порівняння цих запасів з запасами, оціненими об'ємним методом).

5. Чебан О.В., Неспляк Ю.М., Якиб’юк Ю.М. Досвід дорозвідки периклінальних частин газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину (на прикладі Рудківського газового родовища) // Питання розвитку газової промисловості України (Збірник наукових праць). – Харків: УкрНДІГаз. – 2002. – Випуск ХХХ. – С. 218-223. (Особистий внесок – аналіз розробки Рудківського родовища та результатів розвідувальних робіт на Верещицькій, Орховицькій та Городоцькій площах, висновки).

6. Іщенко О.М., Чебан О.В. Особливості проектування розробки родовищ газу Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в умовах складно побудованих колекторів // Нафта і газ України. Зб. наук. праць. Мат-ли 6-ї міжнародної конференції „Нафта і газ України-2000”, Івано-Франківськ, 31 жовтня-3 листопада, 2000 р. Т. 2. – Івано-Франківськ, УНГА, 2000. – С. 167-168. (Особистий внесок – розрахунки радіусів дренування та дренованих порових об'ємів свердловин, визначення коефіцієнтів газовилучення).

7. Чебан О.В., Неспляк Ю.М., Якиб’юк Ю.М. Досвід дорозвідки периклінальних частин газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину (на прикладі Рудківського родовища) // Наука про землю – 2001. Мат-ли молодіжної наук. конф. „Наука про Землю – 2001”, Львів, 19-21 жовтня 2001 р. – Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С. 89-90.

8. Чебан О.В. Закономірності розміщення газових покладів сарматських відкладів в зонах Краковецького і Судово-Вишнянського повздовжніх регіональних диз'юнктивних порушень Передкарпатського прогину // Тези доповідей VIII Наукової конференції молодих вчених і спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України" (Львів, 7-9 жовтня 2003 р.). – Л., Ліга-Прес, 2003. – С. 145-149.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины