Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

22. Криворучкіна Олена Володимирівна. Еколого-геологічні та економічні фактори розвитку і експлуатації залізорудної мінерально-сировинної бази Криворізького рудного району: дис... канд. геол. наук: 04.00.19 / НАН України; Інститут геохімії навколишнього середовища. - К., 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Криворучкіна О.В. Еколого-геологічні та економічні фактори розвитку та експлуатації залізорудної мінерально-сировинної бази Криворізького рудного району. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю: 04.00.19 – економічна геологія. – Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена питанням поліпшення екологічного стану Криворізького залізорудного басейну. У дисертації розроблений новий напрямок еколого-економічної оцінки гірничодобувних регіонів, який ґрунтується на концепції еколого-геологічних та економічних факторів надрокористування. Удосконалені теоретичні основи геологічного картування тріщино-розломної тектоніки залізорудних полів і родовищ у зв’язку з побудовою еколого-геохімічної моделі. Вперше виявлені закономірності геохімічної міграції елементів у розломних зонах Криворізького залізорудного басейну. Розроблена тектоно-геохімічна модель руху хімічних елементів у водних розчинах по тріщинах та розривних порушеннях, яка дозволила прогнозувати дільниці накопичення солей у породах гданцевської та саксаганської світ криворізької серії. Теоретично обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення економічних інструментів державного регулювання природоохоронної діяльності з урахуванням геологічних чинників. Теоретично обґрунтовані оптимальні джерела фінансування екологічних заходів при геологорозвідувальних і видобувних роботах. Основні результати праці впровадженні при геолого-економічних обґрунтуваннях закриття гірничодобувних підприємств Кривбасу, проектуванні геолого-розвідувальних і видобувних робіт.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної для України наукової задачі, що виявляється в удосконаленні економічних механізмів екологічного регулювання при експлуатації залізорудної мінерально-сировинної бази гірничодобувних підприємств України на основі виявлення і урахування геологічних чинників, які впливають на забруднення навколишнього середовища.

Головні наукові і практичні результати роботи з полягають у наступному.

1. Аналіз морфології і будови розривних порушень у Криворізькому залізорудному басейні, як шляхів міграції хімічних елементів у водних розчинах дозволив виявити наступне:

розривні порушення у Криворізькому залізорудному басейні відрізняються по морфології, внутрішній будові та тектонофізичних умовах утворення;

діагональні розривні порушення, які оперяють розломи першого порядку розвивалися в умовах стискання земної кори і тому не можуть бути шляхами міграції хімічних елементів у водних розчинах;

поперечні розривні порушення розвивалися в умовах розтягання земної кори, однак посттектонічні гідротермальні процеси призвели до їх “заліковування”, що також виключає їх роль як провідників хімічних елементів у водних розчинах;

хімічні елементи у водних розчинах у породах гданцевської та саксаганської світ криворізької серії можуть рухатися по розривним порушенням субмеридіонального простягання 0-50, 15-200.

2. Використання методу радіоактивних ізотопів при вивченні шляхів міграції хімічних елементів у водних розчинах показало, що шляхами руху сольових розчинів є система тектонічних порушень (розломів різних порядків), по яких води поверхневих джерел надходять до гданцевської та саксаганскьої світ криворізької серії. Фільтрація відбувається лише в східному напрямку, при досягненні основних розривних порушень району, сольові розчини по них рухаються на південь.

3. Мінералізовані розчини, які потрапляють в шахтні виробки надходять з горизонту –800-1300м і являють собою суміш як фільтраційних так і древніх седиментаційних вод, хлоридно-натрієвого типу з великою мінералізацією. Скиди високо мінералізованих розчинів у поверхневі водні джерела, внаслідок фільтрації, призводять до повернення солей у гданцевську та саксаганську світи криворізької серії.

4. Основними ділянками акумуляції солей є території хвостосховищ Північного, Центрального, Новокриворізького, Південного та Інгулецького гірничозбагачувальних комбінатів, до яких за період 1960-2001 рр. надійшло 24,1 млн.т. солей, видалено з концентратом 1,8 млн.т., з водами річок Саксагань та Інгулець – 1,5 млн.т., накопичено на території – 20,8 млн.т., в тому числі у хвостосховищах – 8,9 млн.т. У накопичених солях домінують іони натрію, калію та хлору.

5. Існуючі методи та практика оцінки родовищ корисних копалин не враховують показники впливу їх розробки на навколишнє середовище. Серед факторів, що визначають економічну цінність родовищ виділяють: політичні, економічні, організаційно-технічні, гірничо - технічні, технологічні та геологічні. Але в структурі геологічних факторів не враховуються екологічні, хоча в умовах платності природокористування та впровадження системи штрафних санкцій за викиди та скиди забруднюючих речовин, цей фактор суттєво впливає на економічну цінність родовищ залізистих кварцитів.

6. Вплив на довкілля при видобутку корисних копалин на різних підприємствах неоднаковий. Аналіз балансу засолення порід гданцевської та саксаганської світ криворізької серії показав, що при видобутку 1 т сирої залізної руди, кількість солей, що надходить на територію Кривбасу коливається у великих межах: ІнГЗК – 7,23 кг/т, ЦГЗК – 10,32 кг/т; ПівнГЗК – 12,67 кг/т; ПівдГЗК та НКГЗК – 25,14 кг/т. Враховуючи обсяги виробництва товарної залізної руди, відсотковий внесок у загальне засолення гданцевської та саксаганської світ по цих підприємствах складає: ЦГЗК – 6,81%, ІнГЗК – 13,88%, ПівнГЗК – 17,73%, ПівдГЗК та НКЗГК – 61,58%.

7. Аналіз сольового складу вод, які фільтруються з хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького залізорудного басейну дозволив виявити дві групи факторів, які впливають на кількісно – якісні параметри цих вод. Це фактори природного походження (розмиття порід, кількість атмосферних опадів, водопроникність порід та ін.) та техногенні фактори (поглиблення гірничих виробок та ін.).

8. Враховуючи результати факторного аналізу та обсяги забруднення навколишнього середовища внаслідок експлуатації залізорудних родовищ, до класифікації геологічних факторів, які визначають економічну цінність родовищ залізистих кварцитів слід додати екологічні.

9. Сучасний фінансово-економічний механізм державного регулювання геологічної галузі та надрокористуванням в Україні знаходиться ще в стадії формування. Відсутність науково обґрунтованої концепції призводить до того, що зараз у сфері видобутку корисних копалин відбувається стихійний процес становлення фінансово-кредитного механізму, який супроводжується неефективним використанням державних коштів. Основним недоліком існуючого фінансово-економічного механізму надрокористування є те, що він не враховує фактори, які призводять до забруднення навколишнього середовища (геологічні, технологічні). Це призводить до вибору неефективних економічних інструментів екологічної політики.

10. Для вирішення проблем фінансового забезпечення екологічних заходів у геологорозвідувальній та видобувній галузях необхідно реформувати податкову систему з метою посилення стимулюючої ролі екологічних податків зі зменшенням інших видів податкового навантаження з урахуванням безперервної зміни внутрішніх та зовнішніх факторів. Для цього необхідно змінити структуру податків при незмінному балансі податкової системи. Впровадження екологічного податку та методика його розрахунку повинна бути націлена не на галузевий, а на регіональний рівень, враховуючі передусім природні фактори, які впливають забруднення навколишнього середовища.

11. Раціональне використання коштів для здійснення природоохоронних заходів при проведенні геологорозвідувальних та гірничих робіт повинно базуватися на програмно-цільовій основі, що передбачає вирішення першочергових екологічних проблем на підставі детального моніторингу стану навколишнього середовища. Основним джерелом фінансових надходжень повинні стати екологічні податки та екологічні штрафи розмір яких повинний встановлюватися з урахуванням екологічних стандартів, а також факторів, якими викликане забруднення.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Криворучкіна О.В. Еколого-гідрогеологічний моніторинг територій гірничорудних підприємств Криворізького басейну // Геолого-мінералогічний вісник. – 2002. - № 1 (7). – С. 72 - 80. .

  2. Криворучкіна О.В. Проблеми фінансового забезпечення реалізації заходів екологічної реабілітації родовищ корисних копалин // Науковий вісник Національного гірничого університету. – 2003. - № 9. – С. 87 – 89.

  3. Плотніков О.В., Криворучкіна О.В. Еколого-геологічні та економічні фактори розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази Криворізького рудного району // Геолого-мінералогічний вісник. – 2003. - № 2 (10). – С. 3-20.

  4. Плотніков О.В., Криворучкіна О.В., Буричка О.М. Економічні проблеми розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази України // Економіка підприємства: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ.- 2003. – вип. 185. – т. 4. - С. 918 - 932.

  5. Криворучкина Е.В. Пути уменьшения отрицательного влияния рудничных вод на экологическую обстановку Криворожского региона // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”. – Дніпропетровськ.- 2001. – С. 63-65.

  6. Криворучкіна О.В. Кількісна оцінка геохімічних факторів, що визначають техногенне навантаження рідких відходів при видобутку та збагаченні залізистих кварцитів на навколишнє середовище // Труди Міжнар. конф. “Економічна доцільність та правові основи переробки відходів промисловості”. – Ялта. – 2002. – С. 53-55.

  7. Криворучкіна О.В., Мацюра С.І., Костакова Л.Д. Конкурентоздатність продукції – запорука розвитку гірничо-металургійних підприємств України // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2003. – С. 186 –188.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины