Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Педан Галина Сергіївна. Закономірності розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів північно-західної частини Чорного моря: дисертація канд. геол. наук: 04.00.07 / НАН України; Інститут геологічних наук. - К., 2003.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Педан Г.С. Закономірності розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів північно-західної частини Чорного моря. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за фахом 04.00.07 – інженерна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ – 2003.

Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей просторово-часового розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів північно-західної частини Чорного моря. В роботі статистичними методами встановлено зв’язки між показниками абразійно-зсувних процесів та клімато-гідрологічними факторами. На основі інженерно-геологічного районування узбережжя виділено типові ділянки – природні аналоги. Для них побудовано стохастичні моделі розвитку берегоформуючих процесів. Запропоновано функціональні структурні моделі систем “абразійний берег” та “абразійно-зсувний берег”. На основі мінливості клімато-гідрологічних факторів виконано прогноз розвитку абразійно-зсувних процесів в північно-західній частині Чорного моря.

В дисертації наведені теоретичні узагальнення та нові рішення наукової проблеми, яка полягає у визначенні закономірностей розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів північно-західної частини Чорного моря. Проведені дослідження дозволяють сформулювати наступні основні висновки роботи.

1. Північно-західне узбережжя Чорного моря є складною гідродинамічною системою і характеризується широким комплексом геологічних процесів (абразія, зсуви, вивітрювання, ерозія, підтоплення тощо), розвиток яких як у просторі, так і в часі носить закономірно-випадковий характер. Вивчення і пронозування динаміки розвитку повинно відбуватися за комплексною методикою, яка включає різні методи. Це дозволяє представити результати роботи у вигляді постійно діючих моделей (ПДМ), які є математичним або логічним відображенням розвитку берегової геосистеми.

2. Вивчення АЗП повинно проводитися у двох аспектах: визначення механізму, закономірностей розвитку і розповсюдження АЗП; вивчення факторів, які впливають на динаміку процесів. Карта інженерно-геологічних умов повинна містити відомості про особливості будови берегового схилу та розповсюдження АЗП. Використання кореляційно-регресійного методу дозволяє встановити закономірності просторово-часової залежності параметрів берегової зони (лінійне відступання берега, об’єм відмитих порід, об’єм наносів на пляжі, ширина пляжу і т.і.) і активних клімато-гідрологічних факторів (рівень моря, хвилювання, атмосферні опади). Спектральний аналіз часових рядів як параметрів абразійно-зсувних процесів, так і берегоформуючих факторів показав, що дані містять систематичну (регулярну) і випадкову складову. Регулярна складова відноситься до двох класів: вона є або трендом, або періодичною чи сезонною складовою. Представлені закономірності мінливості абразійно-зсувних показників за багаточасовий період підтверджують циклічний характер загального ходу АЗП і їх зв’язок з періодичністю клімато-гідрологічних характеристик. Таким чином, режим розвитку і активізації АЗП є результатом впливу на берегову систему комплексу берегоформуючих факторів, найбільш вагомими із яких є режим рівня моря, хвильовий режим, енергія хвилювання, атмосферні опади.

3. Інтегральна оцінка стану берегової зони представлена у вигляді інженерно-геологічних паспортів типових ділянок-стаціонарів (природних аналогів), які мають свій інженерно-геологічний індекс. Паспорти включають геологічну, геоморфологічну, гідрогеологічну, гідрологічну характеристики, геоморфологічну схему та інженерно-геологічний розріз, а також багатофакторні регресійні моделі розвитку АЗП, які описують залежність абразійно-зсувних показників від провідних берегоформуючих факторів. Роль окремих факторів на різних ділянках узбережжя нерівноцінна. На ділянках, розташованих на захід від Одеси, процес абразії описується моделлю залежності об’єму відмитих порід від повторюваності хвилювання та атмосферних опадів. Для абразійно-зсувних берегів, розташованих на схід від Одеси, найбільш обгрунтованими моделями є залежність АЗП від рівня моря та атмосферних опадів. Для закритих акваторій, таких як лимани і Джарилгачська затока, провідними факторами є згонно-нагонні коливання рівня води та атмосферні опади. Між показниками АЗП та деякими факторами (атмосферні опади, енергія хвилювання) спостерігається метахронний режим, тобто режим запізнювання, який дорівнює 1-2 рокам. Усі виявлені закономірності представлені у вигляді лінійних залежностей із значущими коефіцієнтами кореляцїї. Виділена періодична компонента рядів режимних спостережень дозволяє прогнозувати етапи активізації в розвитку берегових процесів. Створений каталог природних аналогів можна використовувати при прогнозуванні розвитку недостатньо вивчених ділянок.

4. Запропонований один із логічних методів моделювання АЗП – загальні функціональні структурні моделі систем “абразійний берег” і “абразійно-зсувний берег”, які створені на основі аналізу окремих ділянок узбережжя і є логічним відображенням розвитку берегової зони в північно-західній частині Чорного моря.

5. Довгостроковий прогноз переконує в подальшому прогресуючому розвитку АЗП в зв’язку з негативними тектонічними рухами, відносним підвищенням рівня моря, дефіцитом наносів, посиленням антропогенної діяльності.

Список опублікованих праць

  1. Шуйский Ю.Д., Замбриборщ Ф.С., Педан Г.С., Чернявский А.В., Березкина Е.И. Влияние промышленных разработок строительных песков на динамику берегов и состояние зообентоса Черного моря // Водные ресурсы. - 1985. - № 5.- 142-156.

  2. Педан Г.С. Сучасний стан геологічного середовища і морської води Джарилгачської затоки (Чорне море) // Вісник Одеського державного університету.- Одеса, 1999. - Т.4, вип.5. – С.98-105.

  3. Коников Е.Г., Лиходедова О.Г., Педан Г.С. Оценка и прогнозирование динамики береговой зоны северо-западной части Черного моря на основании статистической обработки данных режимных наблюдений // Сб. научн. трудов НГА Украины, № 6.Том 4. – Днепропетровск, 1999.– С.183-188.

  4. Педан Г.С. Вивчення і моделювання динаміки прибережно-морської зони на підставі використання просторових аналогів-стаціонарів // Вісник Одеського державного університету.- Одеса, 2001. - Т.6, вип.9. – С.144-150.

  5. Коников Е..Г., Лиходедова О.Г., Педан Г.С., Тюремина В.Г. Некоторые

закономерности процесса разрушения морских берегов абразионно- оползневого

типа //Геологічний журнал. – Київ, 2002. - №4. – С.115-119.

  1. Педан Г.С. Исследование распределения концентрации взвешенных наносов в

береговой зоне северо-западной части Черного моря // Физическая география и

геоморфология.- 1985. – Вып.32 . - С.115-120.

  1. Шуйский Ю.Д., Педан Г.С. Концентрация взвешенных наносов над подводным склоном северной части Черного моря //Тезисы сообщений Всесоюзного семинара «Проблемы транспорта наносов в береговой зоне моря» -Тбилиси.–1983.– С.51-53.

  2. Коников Е..Г., Лиходедова О.Г., Педан Г.С., Тюремина В.Г. Некоторые закономерности процесса разрушения морских берегов абразионно- оползневого типа (на примере участка режимных наблюдений в районе с. Сычавка на Черном море) // Матеріали науково-практичної конференції “Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр” - АР Крим, м. Коктебель. – 2001. - С. 167- 170.

  3. Педан Г.С. Построение инженерно-геологических постоянно действующих моделей для оценки развития и прогноза абразионно-оползневых процессов // Матеріали науково-практичної конференції “Інженерний захист територій та об’єктів у зв’язку з розвитком небезпечних геологічних процесів” – АР Крим, м. Гурзуф. – 2002. - С. 85-87.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины