Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Клевцов Олександр Олександрович. Грубоуламковий матеріал з вугільних шарів Донбасу і значення його вивчення для вирішення питань вугільної геології та палеогеографії: дисертація канд. геол. наук: 04.00.21 / НАН України; Інститут геологічних наук. - К., 2003.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Клєвцов О.О. ”Грубоуламковий матеріал з вугільних шарів Донбасу і значення їх вивчення для вирішення питань вугільної геології та палеогеографії”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 – “Літологія” – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2003 р.

Досліджено морфометричні характеристики та мінерально–петрографічний склад колекції ( понад 200 екз.) валунів та гальок з вугільних шарів Донецького басейну. Аналіз просторового розміщення в басейні та мінерально-петрографічного складу уламків порід у вугільних покладах дозволяє виділити такі теригенно-петрографічні провінції: Західну, Південно–західну (Горлівська, Донецько-Макіївська), Півничну (Краснодонська), Північно–Східну (Білокалитвенсько-Шолоховська) і Південно-Східну (Новошахтинська).

Порівняння петрографічного складу вивчених уламків порід зі складом імовірних провінцій виносу псефітового матеріалу в басейн седиментації дозволило зробити висновок, що головним джерелом теригенного (особливо псефітового) матеріалу в середньокарбонову епоху для Донбасу був Український щит від його західної частини до Приазовського масиву і Ростовського виступу останнього.

Перенесення валунів відбувалося в два етапи: 1) найбільше обкатування валунів в областях зносу в докембрії; 2) захоплення валунів коренями дерев і перенесення їх у торфовища річками в торф’яні болота.

К л ю ч о в і с л о в а: грубоуламковий матеріал, вугільні шари, Донецький басейн, теригенно-петрографічні провінції, область зносу, агенти переносу, петрографічний аналіз, група шахт, Український щит, кам`яновугільний період.

По результатам проведених робіт можливо зробити наступні основні висновки:

1.Виявлено широке стратиграфічне та площадне розповсюдження грубоуламкового матеріалу в вугільних шарах середнього карбону Донецького басейна. За дев’яносторічний період вивчення даного явища валуни та гальки були знайдені в шарах вугілля світ С23, С24, С25, С27 в 14 пунктах Донецько-Макіївського, Центрального Чистяково-Снежанського, Краснодонського, Шахтінсько-Несветаєвського, Белокалитвенського вуглепромислових районів. Особисто нами було досліджено більше 200 зразків.

2. Проведено морфометричний аналіз валунів та гальок. При цьому встановлено, що гальки мають розмір 1-10 см і складають 10% знайдених псефітов. Серед валунів найбільш поширені розбіжності 10-40 см. Валуни та гальки мають добру окатаність і сфероідальну, діскоідальну та еліпсоідальну форми.

3. Вивчено мінерально-петрографічний склад грубоуламкових включень вугілля. Він характеризується великою різноманітністю. Переважають (50%) метаморфічні породи: кварцити (40% від усіх порід) кристалічні сланці, гнейси. Підпорядкований розвиток мають магматичні породи (30%) – граніти, гранодіорити, кварцові діорити, діорити, діабази, фельзит-порфіри, кератофіри, кварцові порфіри та осадові породи (20%) – вапняки та пісковики. Виявлено

залежність між складом валунів і гальок та їх формою. Для включень кварциту характерна куляста форма, для гнейсів та сланців – діскоідальна, для магматичний порід – сфероідальна.

4. Здійснено критичний аналіз існуючих уявлень о переносі валунів та гальок з областей зносу до басейну седиментації включаючи торф’яні болота. Зроблено висновок о найбільш імовірному транспортуванні грубоуламкового матеріла в коренях плаваючих дерев. Припускається двухстадійний переніс матеріалу. Перший етап (докам’яновугільний ) – утворення валунів та гальок в областях зносу. Другий етап (карбоновий) – переніс грубоуламкового матеріалу в область торфонакопичення річками в коренях дерев.

5. Здійснено теригенно-петрографічне районування Донбасу. Показано, що в середньокарбонову епоху в басейні існувало чотири теригенно-петрографічної провінції, які відрізняються складом порід та містять валуни та гальки:

- Південно-західна, Західна (Донецько-Макіївська) – граніти, фойяіт, плагіоапліти, орт офіри, гранатовий гнейс, кварц-хлоритові сланці, поліміктові пісковики.

- Північна (Краснодонська) – гранат-біотітовий гранодіорит, граніти, діабаз з халцедоном та актіолітом, кварцові порфіри, пісковики (в основному граувакові), вапняки.

- північно-східна (Белокалітвенська) – гранодіорит-порфіри, фельзит-порфіри, кератофір, діорити, гранатові граніти, гнейси, гранат-мусковіт-кварцові сланці, кварцити.

- Південно-східну (Новошахтінська) – кварцовий діорит, гранодіорити, кварцові порфіри, діорит-порфіри, гранито-гнейси, мусковіт-біотітові, гранат-біотитові гнейси, кварцити та пісковики.

6. Встановлена спорідненість мінералого-петрографічного складу валунів та гальок з уламками порід алювіальних пісковиків, що є свідченням загальної єдиної області зносу в період їх накопичення.

7. Здійснено порівняльний аналіз складу валунів та гальок з породами Українського щита, Приазовського масиву и Ростовського виступу.

При цьому встановлено, що в період утворення середньокам’яновугільних вугленосних відкладів Донбасу областями зносу являлися: Український щит (Північна теригенно-петрографічна провінціях), Приазовський масив (Південно-західна та Західна, а також Північно-східна провінції), Ростовський виступ (Південно-східна провінція) і зона контакту Українського щита з Дніпровсько-Донецькою западиною та Донбасом ( Північна та Північно- східна провінції). Не виключено знос уламкового матеріалу із області Воронезького масиву. Однак ми не маємо матеріалу, який би підтверджував цю точку зору. Переніс валунів та гальок здійснювався на відстань не більше 100-120 км.

8.Визначені два основні напрямки використання грубоуламкового матеріалу з вугільних шарів для вирішення задач вугільної геології: розчленування

угленосних розрізів, кореляції та синоніміки вугільних пластів, а також

визначення ступеня скорочення потужності торфу в процесі його перетворення в вугілля.

Основні публікації за темою дисертації:

1. Зарицкий П.В., Клевцов А.А. Руководящие валуны и значение их изучения при решении вопросов угольной геологии // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч. - темат. сб. – Екатеринбург, 1994 – Вып. 4. – С. 77 – 82 .

2. Клевцов А.А. Морфометрия руководящих валунов из угольных пластов Донецкого бассейна // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч.-темат. сб. – Екатеринбург, 1995. – Вып. 5. – С. 194–197.

3. Клевцов А.А. Вещественный состав руководящих валунов из угольных пластов восточных районов Донецкого бассейна // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч. - темат. сб. – Екатеринбург, 1997. – Вып. 7. – С. 219–226.

4. Клевцов А.А. Об источниках псефитового материала угленосных толщ Донецкого бассейна в среднекаменноугольное время // Вісн. Харк. ун-ту.1998. № 402: Геологія, географія, екологія. С. 30–32.

5. Клевцов А.А. Вторичные изменения минералов руководящих валунов из угольных пластов Донецкого бассейна // Там же. 2001. № 521, с. 51-52.

6. Клевцов О.О. Керівні валуни з вугільних шарів Донецького басейну і їх значення в вирішенні питань вугільної геології та палеогеографії // Матеріали наукової молодіжної конференції “Наука про Землю”. – 2001. – Львів, 2001, - С. 24-25.

Анотації

Клєвцов О.О. ”Грубоуламковий матеріал з вугільних шарів Донбасу і значення їх вивчення для вирішення питань вугільної геології та палеогеографії”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 – “Літологія” – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2003 р.

Досліджено морфометричні характеристики та мінерально–петрографічний склад колекції ( понад 200 екз.) валунів та гальок з вугільних шарів Донецького басейну. Аналіз просторового розміщення в басейні та мінерально-петрографічного складу уламків порід у вугільних покладах дозволяє виділити такі теригенно-петрографічні провінції: Західну, Південно–західну (Горлівська, Донецько-Макіївська), Півничну (Краснодонська), Північно–Східну (Білокалитвенсько-Шолоховська) і Південно-Східну (Новошахтинська).

Порівняння петрографічного складу вивчених уламків порід зі складом імовірних провінцій виносу псефітового матеріалу в басейн седиментації дозволило зробити висновок, що головним джерелом теригенного (особливо псефітового) матеріалу в середньокарбонову епоху для Донбасу був Український щит від його західної частини до Приазовського масиву і Ростовського виступу останнього.

Перенесення валунів відбувалося в два етапи: 1) найбільше обкатування валунів в областях зносу в докембрії; 2) захоплення валунів коренями дерев і перенесення їх у торфовища річками в торф’яні болота.

К л ю ч о в і с л о в а: грубоуламковий матеріал, вугільні шари, Донецький басейн, теригенно-петрографічні провінції, область зносу, агенти переносу, петрографічний аналіз, група шахт, Український щит, кам`яновугільний період.

14

Klevtsov A.A. “Coarse waste from coal layers of Donbass and importance of their study in solution of problems in coal geology and paleogeography”.

Thesis for a scientific degree of Candidate of Geological sciences on speciality 04.00.21 – “Lithology”. – V.N. Karazin Kharkov National University, Kharkov, 2003.

Morphometric characteristics and mineralogical – petrographical composition of boulders (and pebbles 200 pieces) from coal layers in Donetsk basin have been examined. Analysis of area distribution in the basin and mineralogical – petrographical composition of rock debris from coal deposition allows us to specify the following terrigeneous-petrographical provinces in the basin: western and south-western (Gorlovskaya and Donetsko-Makeyevskaya mining group), north (Krasnodonskaya mining group), north-eastern (Belokalitvensko-Sholokhovskaya mining group), South-eastern ( Novoshakhtinsk mining group).

Comparison of petrographic composition of rock debris under study with composition of the supposed provinces of psephitic material drift in sedimentation basin allowed us to come to the conclusion that the main sourse of terrigeneous (namely, psephitic) material during middle carbonic epoch for Donbass was Ukrainian shield stretching from its western part to Preazov mountain – mass and Rostov elongation.

Transportation of boulders occurred in two stages:

  1. The strongest rounding of boulders took place in drift areas in Precambrian period.

  2. Seizure of boulders by tree roofs and their transportation along channels into peat bogs.

K e y w o r d s: coase waste, coal layers, Donetsk basin, terrigenous – petrographical provinces, drift area, transportation agents. Petographic analysis, group of mines, Ukrainian shield, Carboniferous period.

Клевцов А.А. “Грубообломочный материал из угольных пластов Донбасса и значение его изучения при решении вопросов угольной геологии и палеогеографии”.

Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.21 – “Литология“ – Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2003 г.

Исследованы морфометрические характеристики и минерально-петрографический состав коллекции ( более 200 экз.) валунов и галек из угольных пластов Донецкого бассейна. Анализ площадного распространения в бассейне и минералого-петрографического состава обломков пород из угольных отложений позволяет выделить следующие терригенно-петрографические провинции в бассейне: Западную, Юго-западную ( Горловская и Донецко-Макеевская), Северную (Краснодонская), Северо–восточную (Белокалитвенско-Щолоховская) и, Юго-восточную (Новошахтинская).

Сравнение петрографического состава изученных обломков пород с составом предполагаемых провинций сноса псефитового материала в бассейн седиментации, позволило сделать следующие выводы.

Источником сноса для Западной и Юго-Западной части Донецкого бассейна в среднекаменноугольное время являлся Приазовский массив Украинского щита. В Северную терригенно-петрографическую провинцию происходил из западной части Украинского щита ( район г. Житомира ), что доказывается петрографическим составом валуна гранат- биотитового гранодиорита, который имеет некоторое петрографическое сходство с Чудново-Бердычевскими гранитами. Для северо-восточной части Донецкого бассейна источником сноса являлся Приазовский массив Украинского щита (валун кератофира напоминает кератофиры из зоны сочленения Донецкого бассейна с Приазовской частью Украинского щита, которые часто встречаются среди галек «бурого» девона). Наличие сноса обломочного материала с Воронежского щита в работе отрицается. В юго-восточную часть Донбасса псефитовый материал сносился с Ростовского выступа Украинского щита. Наличие сноса с Кавказа очень проблематично, т.к. в среднекаменноугольное время ( свита С52 ) восточное продолжение Приазовского массива превратилось в сушу.

Перенос валунов происходил в два этапа: 1) наибольшее окатывание валунов в областях сноса в докембрии; 2)захват валунов корнями деревьев и перенос их по рекам в торфяные болота.

К л ю ч е в ы е с л о в а: грубообломочный материал, угольные пласты, Донецкий бассейн, терригенно-петрографические провинции, область сноса, агенты переноса, петрографический анализ, группа шахт, Украинский щит, каменноугольный период.

Підписано до друку 26.09.2003. Формат 6090/16.

Папір типовий. Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Умовн. друк. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Замовлення № 373

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Зарицкий П.В., Клевцов А.А. Руководящие валуны и значение их изучения при решении вопросов угольной геологии // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч. - темат. сб. – Екатеринбург, 1994 – Вып. 4. – С. 77 – 82 .

2. Клевцов А.А. Морфометрия руководящих валунов из угольных пластов Донецкого бассейна // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч.-темат. сб. – Екатеринбург, 1995. – Вып. 5. – С. 194–197.

3. Клевцов А.А. Вещественный состав руководящих валунов из угольных пластов восточных районов Донецкого бассейна // Геология угольных месторождений: Межвуз. науч. - темат. сб. – Екатеринбург, 1997. – Вып. 7. – С. 219–226.

4. Клевцов А.А. Об источниках псефитового материала угленосных толщ Донецкого бассейна в среднекаменноугольное время // Вісн. Харк. ун-ту.1998. № 402: Геологія, географія, екологія. С. 30–32.

5. Клевцов А.А. Вторичные изменения минералов руководящих валунов из угольных пластов Донецкого бассейна // Там же. 2001. № 521, с. 51-52.

6. Клевцов О.О. Керівні валуни з вугільних шарів Донецького басейну і їх значення в вирішенні питань вугільної геології та палеогеографії // Матеріали наукової молодіжної конференції “Наука про Землю”. – 2001. – Львів, 2001, - С. 24-25.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины