Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

301. Чесаліна Тетяна Леонардасівна. Еколого-морфологічні особливості розмноження, розвитку і росту кефалі піленгаса (Mugil soiuy Basilewsky, 1855) в Азово-Чорноморському басейні: дис... канд. біол. наук: 03.00.10 / НАН України; Інститут гідробіології. - К., 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Чесаліна Т.Л. Еколого-морфологічні особливості розмноження, розвитку та росту кефалі піленгаса (Mugil soiuy Basilewsky, 1855) в Азово-Чорноморському басейні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю – 03.00.10 – іхтіологія. Інститут гідробіології НАН України, м. Київ, 2004 р.

Вперше доведено природне відтворення виду у Чорному морі внаслідок виявлення нормально розвиненої ікри в планктоні біля узбережжя Криму. Досліджено динаміку розмноження піленгаса у цьому районі (1996 р. та 1998 р.) і в північно-західній частині Азовського моря (1999-2001 р.). Визначено оптимальні умови розмноження (терміни і місця нересту, глибина, температура, солоність води). Вперше описано добовий ритм розмноження. Охарактеризовано періоди онтогенезу від ембріона до дорослої особини. Виявлено відмінні ознаки піленгаса від інших азово-чорноморських кефалей. Вивчені меристичні та пластичні ознаки цього виду в Азово-Чорноморському басейні і розглянута їх статева, онтогенетична та географічна мінливість. Удосконалені методики особливості визначення віку піленгаса за різними реєструючими структурами. Подано розмірні та масові характеристики самців і самок піленгаса різних вікових груп із Азовського та Чорного морів. Вивчена внутрішньорічна динаміка росту різних вікових груп. Визначено лінійні та масові прирости. Розраховано параметри рівнянь Берталанфі для лінійного і вагового росту пiленгаса у Чорному та Азовському морях. На основі морфологічних досліджень і ретроспективного аналізу літератури встановлено, що правильна видова назва пiленгаса – Liza haematochila (Temminck & Schlegel, 1845).

1. Природне відтворення пiленгаса у Чорному морі стало очевидним у 1996 р. після виявлення в планктоні нормально розвиненої ікри. Біля узбережжя Севастополя вона зустрічалася в бухтах (у середньому 10,4 екз./100 м3) та у відкритій частині моря (у середньому 21,3 екз./100 м3), переважно над ізобатою 50 м.

2. У Молочному лимані Азовського моря, що є одним з основних нерестовищ пiленгаса, спостерігалася тенденція зниження чисельності ікри. Її середня чисельність складала: у 1999 р. – 137,8, у 2000 р. – 111, 6, у 2001 р. – 48, 5 екз./100 м3. Зниження інтенсивності нересту, очевидно, обумовлено періодичним припиненням зв'язку лиману з морем через замивання з'єднуючого їх каналу піском, що перешкоджає вільному заходу дорослих особин на нерест. Для нормального функціонування нерестовища необхідно відновити канал. У противному разі це може призвести до помітного зменшення запасів і виловів пiленгаса.

3. Нерест пiленгаса в Азово-Чорноморському басейні починається раніше і проходить у більш стиснутий термін, ніж у Японському морі. Початок нересту та його тривалість визначають температурні умови, оптимум яких знаходиться в діапазоні 16-23оС. У мілководному Молочному лимані Азовського моря нерест відбувається з початку травня до кінця червня, у Чорному морі - із середини травня до кінця першої декади липня. Ефективний нерест пiленгаса відзначений при солоності 16-21, яка є удвічі нижчою, ніж у Японському морі. Адаптація виду до розвитку його ікри при меншій солоності виявилася у збільшенні відносного обсягу жирової краплі, що підвищило плавучість ікри. Відносний обсяг жирової краплі у Чорному морі складала в середньому 14,7%, у Молочному лимані – 19,0%, тоді як у Японському морі – близько 10%.

4. Аналіз частоти зустрічей ікри пiленгаса на різних етапах розвитку в планктоні свідчить про те, що у розмноженні пiленгаса чітко виражений добовий ритм. Метання і запліднення ікри відбуваються з 18 до 24 годин.

5. Дослідження онтогенетичного розвитку пiленгаса за морфологією, розмірами, віком, будовою ротового апарату, шлунково-кишкового тракту, типом живлення і способом життя виявили характерні риси ембріонального, личинкового, малькового, ювенільного і дорослого періодів життя цього виду. У ембріональний, личинковий і на початку малькового періодів піленгас веде пелагічний спосіб життя, а у наступні – придонно-пелагічний. Зміна способу життя пов'язана з переходом від зоопланктонного типу живлення до детритного і починається у віці двох місяців при довжині тіла 30-35 мм.

6. У онтогенезі найбільш істотних змін в морфометрії зазнають пластичні ознаки в особин із загальною довжиною до 15 см. Меристичні ознаки з віком змінюються незначно. З ростом риб збільшується лише кількість зябрових тичинок і лусок у подовжньому ряду. Статевий диморфізм за морфометричними ознаками відсутній.

7. Між чорноморським і азовським піленгасом існують розходження за 13-ма пластичними ознаками із 25 досліджених. Дивергенція ознак, можливо, свідчить про існування азовської і чорноморської популяцій.

8. Найбільш точні результати при визначенні віку отримані за спилами кісткових променів першого спинного плавця, що робить їх застосування переважнішим порівняно з іншими структурами, що реєструють (отолітами, лускою, кістками черепа).

9. Піленгас відноситься до швидкоростучих риб. Найбільш інтенсивний лінійний ріст риб відзначений у перші 3 роки, коли максимальні значення приростів досягають 11-13 см на рік. На відміну від лінійних збільшення приростів маси спостерігається до шестирічного віку. Відзначено розходження в темпах росту самців і самок. До третього року життя самці ростуть швидше, ніж самки, а з чотирьох років в одновікових групах самки більші за самців у середньому на 2,5 см, а їх маса перевищує масу самців у середньому на 220 г.

10. Темпи росту пiленгаса у Азовському і Чорному морях мають дуже близьку подібність.

11. На основі досліджень морфології і морфометрії пiленгаса, а також ретроспективного аналізу літератури встановлено, що піленгас повинен бути віднесений до роду Liza, а не до роду Mugil. Показано, що у свій час була допущена помилка, внаслідок якої один вид кефалі, що живе у Японському і Жовтому морях, був неправомірно розділений на два - M. soiuy Basilewsky, 1855 і Liza haematochila (Temmink & Schlegel, 1845). Відповідно до правила пріоритету в зоологічній номенклатурі, варто повернути піленгасу його первісну латинську назву Liza haematochila (Temmink & Schlegel, 1845).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Чесалина Т.Л. О нересте пиленгаса Mugil so-iuy в Черном море // Вопр. ихтиологии. - 1997. - Т. 37, № 5. - С. 717-718.

  2. Чесалина Т.Л. Некоторые данные о размножении кефали-пиленгаса (Mugil so-iuy) в Азово-Черноморском бассейне // Экология моря. – 2000. - Вып. 53. – С. 72-76.

  3. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В. Эмбриональное и постэмбриональное развитие кефали пиленгаса Mugil so-iuy Basilewsky (Mugilidae) в Черном море // Вопр. ихтиологии. – 2000. - Т. 40, № 5. - С. 668-674. (Здобувачем виконано експерименти щодо інкубації ікри піленгаса в лабораторних умовах. Зроблений докладний опис всіх етапів ембріонального періоду, виконано морфометрію передличинок і личинок піленгаса. Проведено порівняння ікри і передличинок піленгаса з ікрою та передличинками інших азово-чорноморських кефалей).

  4. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В. Особенности нереста, распределение икры и предличинок пиленгаса (Mugil so-iuy Basilewsky) в Молочном лимане (Азовское море) весной 1999 г. // Экология моря. – 2001. – Вып. 58. – С. 60-63. (Автором дисертації проведено аналіз кількісного і просторового розподілу ікри та личинок піленгаса, а також виконано статистичну обробку даних).

  5. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В. Liza haematochila (Temminck & Schlegel, 1845) - правильное латинское название кефали-пиленгаса Mugil soiuy Basilewsky, 1855 (Pisces: Mugilidae) // Экология моря. – 2002. – Вып. 62. – С. 41-45. (Здобувачем зроблено аналітичний огляд літератури з історії вивчення піленгаса, виконано порівняння таксономічних ознак р. Liza і Mugil).

  6. Чесалин М.В., Зуев Г.В., Демченко В.А., Митяй И.С., Чесалина Т.Л. Основы рационального природопользования в Молочном лимане (Азовское море): Сб. наук. тр. - Севастополь: Аквавита, 2002. – С. 186-191. (Автором дисертації отримані дані, які свідчать про те, що втрата лиману, як нерестовища піленгаса, призведе до зниження відтворювальної здібності і виловів цього виду).

  7. Чесалина Т.Л. Первая находка икры пиленгаса в Черном море // Тр. конф. молод. ученых “Биологическая устойчивость прибрежных сообществ”. – Владивосток, 1997. – С. 57.

  8. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В. Распределение икры и суточный ритм размножения пиленгаса (Mugil so-iuy) в Черном море в районе Севастополя // Тр. конф. молод. ученых “Понт-Эвксинский 2000”. - Севастополь, 2000. – С. 51. (Здобувачем зібрано фактичний матеріал, вивчено і описано добовий ритм розмноження піленгаса).

  9. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В., Демченко В.А. Состояние ихтиопланктона Молочного лимана и прилегающей части Азовского моря весной 1999-2000 гг. // Тр. Междунар. конф. “Биологические основы устойчивого развития прибрежных морских экосистем”. – Апатиты, 2001. - С. 265-266. (Автором дисертації оброблені іхтіопланктонні проби з Молочного лиману, в яких ікра і личинки були ідентифіковані до виду. Досліджено кількісні показники залежно від абіотичних умов).

  10. Чесалин М.В., Чесалина Т.Л., Митяй И.С. Состояние и проблемы рационального использования Молочного лимана Азовского моря // Тр. Междунар. конф. “Приморские города и поселки Черного и Азовского морей: совместно к устойчивому развитию”. - Севастополь, 2001. – С. 49-50.

  11. Чесалина Т.Л., Чесалин М.В. Распределение и численность икры и предличинок пиленгаса (Mugil so-iuy Basilewsky) в Молочном лимане Азовского моря весной 1999 г. // Тр. Междунар. конф. молод. ученых “Понт-Эвксинский-2001”. - Севастополь, 2001 г. – С. 41.

  12. Чесалин М.В., Чесалина Т.Л. Размерно-возрастная и половая изменчивость пластических признаков пиленгаса (Mugil soiuy) в Азовском море // Тр. Междунар. конф. “Проблемы сохранения экосистем и рационального использования биоресурсов Азово-Черноморского бассейна”. - Ростов-на Дону, 2001 г. – С. 198-200. (Здобувачем виконано морфометрію піленгаса, проведено порівняння пластичних і меристичних ознак в онтогенезі).

  13. Chesalina T.L., Chesalin M.V. Hybridization between the striped mullet and the haarder in the Black Sea // Journ. of Morphology. - June 2001. - Vol. 248, № 3. – P. 216.

  14. Сhesalina T.L., Chesalin M.V. Morphology, ecology, reproduction and growth of the mullet haarder, Mugil so-iuy in the Azov-Black Sea region // Intern. conf. “Oceanography of the eastern Mediterranean and Black Sea: Similarities and differences of two interconnected basins”. - Ankara, Turkey, 2002. - P. 336. (Автором дисертації оброблені дані щодо росту і віку піленгаса, охарактеризовані структури, які реєструють вік піленгаса).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины