Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

192. Новіцький Роман Олександрович. Берш Stizostedion volgense (Gmelin, 1789) (Pisces, Percidae) Дніпровського водосховища: дис... канд. біол. наук: 03.00.10 / Інститут гідробіології НАН України. - К., 2004.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Новіцький Р. О. Берш Stizostedion volgense (Gmelin, 1789) (Pisces, Percidae) Дніпровського водосховища: Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальностю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут гідробіології НАН України, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню популяції берша Stizostedion volgense (Gmelin, 1789) в Дніпровському (Запорізькому) водосховищі. В результаті досліджень вперше для України визначена біологічна і екологічна характеристика берша, отримано дані про умови існування, живлення, динаміку вікової, статевої, розмірної структури популяції, нагулу, вгодованості, плодючості, морфології; визначені особливості пристосування берша до існування в водосховищних умовах під час його адаптації і перебудови морфологічної структури, проведена оцінка життєздатності популяції берша в умовах потужного антропогенного впливу на екосистему Дніпровського водосховища; розглянута можливість використання морфологічних ознак берша в якості біоіндикаторів стану довкілля.

Знайдено широкий спектр аберацій інтер'єрних та екстер'єрних ознак у берша Дніпровського водосховища. Виявлено фенодевіанти. Знайдено диференціацію популяції берша. Доказано наявність двох локальних угруповань (стад) в Дніпровському водосховищі.

Вивчена промислова характеристика берша Дніпровського водосховища і його екологічна значущість в іхтіокомплексі; визначено мінімальну промислову міру для берша і запропоновано оптимізуючі заходи по організації раціонального використання запасів берша в водосховищах України.

У дисертаційній роботі вивчена екологічна і біологічна характеристики берша (судака волзького) Stizostedion volgense у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі, проведена оцінка адаптаційних процесів у популяції берша під час натуралізації його у водосховищних умовах, визначена еколого-функціональна роль берша в іхтіоценозі водосховища. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки:

Берш Stizostedion volgense Gmelin у складі рибного населення Дніпровського водоймища є видом-самовселенцем. Вперше в складі іхтіофауни водоймища вид відзначається з 1972 року. Починаючи з 1974 року в Дніпровському водосховищі берш одержав широке поширення і натуралізовався.

  1. Основними екологічними факторами, що обумовили успіх натуралізації виду в Дніпровському водосховищі, є: озероподібні умови пониззя водосховища, за багатьма екологічними параметрами подібними з лиманами і передгирловими ділянками рік; сприятливий під час саморозселення берша режим для розмноження і нагулу виду у водосховищі, багата кормова база (чисельний розвиток олігохет і хірономід, масова поява лиманних бичків), наявність вільної екологічної ніші хижаків-бентофагів; поліморфізм виду.

Відзначено значну пластичність виду, що забезпечила його адаптацію до існування у водосховищних умовах.

  1. Для Дніпровського водоймища визначені основні стації існування берша: ділянки водойми з достатньою проточністю, багатим кисневим режимом, кам'янистим, піщаним і піщано-кам'янистим дном, перепадами глибин, до яких примикають обмілини, затоплені русла рік. Найбільшою чисельністю характеризуються локальні популяції берша із середньої і нижньої глибоководних ділянок водоймища.

  2. У Дніпровському водосховищі самці берша досягають статевозрілості в дворічному віці при довжині тіла близько 19,0 см, а самки – у трирічному віці при довжині тіла 24 см, причому 90,5% самок-трирічок у цьому віці нерестить. Основу нерестового стада складають особини віком 3–5 років. Модальна група популяції – чотирирічні особини. Популяція берша представлена 7 віковими класами.

  3. У Дніпровському водосховищі плідники берша здійснюють нерестові міграції. Відзначено, що високо нагору за течією рік-припливів Дніпровського водоймища берш не піднімається. Масовий нерест Stizostedion volgense починається наприкінці третьої декади квітня при температурі води +8–100С. Основні природні нерестовища виду – балки і затоки Дніпра, підводні укоси островів. У період розмноження берш відноситься до кладофільної екологічної групи риб.

Максимальні величини індивідуальної відносної плодючості характерні для особин віком 4 роки – 3094±157 ікринок/г, максимальна індивідуальна абсолютна плодючість відзначається для п'ятирічних особин – 245 000 ікринок.

5. Головну роль у живленні берша Дніпровського водосховища відіграє риба. У спектрі живлення берша відзначено 9 видів риб, серед яких основними трофічними об'єктами є бички родин Neogobius, Mesogobius і Proterorhinus: чорноморсько-каспійський бичок-пісочник, чорноморсько-каспійський бичок Кесслера (головач), бичок цуцик мармуровий, чорноморсько-каспійський бичок кругляк, чорноморсько-каспійський бичок гонець.

З безхребетних у спектрі живлення берша відзначені Mysidae, Gammaridae, личинки Chironomidae, Odonata (підрядів Zygoptera і Anizoptera), Ephemeroptera (ряд Plecoptera), Oligochaeta. Безхребетні в живленні берша відіграють другорядну роль.

Відзначено високу напруженість трофічних взаємин між бершом і судаком звичайним у післянерестовий період: весною (травень) індекс харчової подібності берша і судака досягає показника 70,61, в осінній період (листопад) ступінь подібності складу їжі складає 64,67.

  1. У Дніпровському водосховищі маса особин берша трирічного віку довжиною 20,0 см досягає 0,11±0,03 кг, до наступного року життя приріст маси досягає 0,05-0,10 кг. П’ятирічні особини характеризуються масою 0,429±0,09 кг при довжині тіла 31,1±2,3 см. У Дніпровському водосховищі берш досягає максимальної маси 0,85 кг при довжині тіла 37,0 см.

У порівнянні з темпами росту берша з вихідних місць існування – пониззя Дніпра для Stizostedion volgense Дніпровського водоймища відзначене зниження параметрів лінійного росту, що відбувається на тлі більш раннього дозрівання “водосховищного” берша і поліпшення темпів приросту маси тіла.

Берш Дніпровського водоймища характеризується високими показниками вгодованості. Коефіцієнт вгодованості берша за Фультоном варіював від 1,28 до 2,18. Відзначено зміну вгодованості бершів залежності від сезонів і місяця року. Найвищі показники коефіцієнта вгодованості берша відзначалися в травні і липні.

7. Встановлено, що берш Дніпровського водоймища характеризується відносно коротким життєвим циклом: максимальний вік його в водосховищі не перевищує восьми років.

8. Визначено оригінальний морфотип берша Дніпровського водоймища на основі аналізу 49 екстер'єрних та інтер'єрних ознак. Берш водоймища характеризується такими морфометричними показниками: D1 XI–XIII, D2I–II 20-24, A I–III 8–11, P 13–17, l. l. 67–82, sp.br. 15–21, vert. 40–43; n=99.

9. Доведено наявність морфологічної диференціації стада берша в Дніпровському водосховищі та утворення локальних угруповань. Аналіз комплексу екстер'єрних ознак методами багатомірної статистики показав морфологічну близькість і відносну стабільність екологічних угруповань (стад) берша в складі його популяції в Дніпровському водосховищі.

10. Виявлено, що в межах ареалу морфобіологічні розходження між бершами з Дніпровського водоймища і з пониззя Дніпра не досягають підвидового рівня. Вірогідно на рівні підвидів за морфологічними і біологічними характеристиками (22,2% порівнюваних ознак) розрізняються дніпровські і донські популяції берша. Найбільша мінливість спостерігається за кількістю розгалужених променів в анальному плавці A2, кількістю розгалужених променів у грудному плавці P, числу зябрових тичинок на першій зябровій дузі sp.br., кількістю хребців vert.

11. Показана внутрішньопопуляційна мінливість берша в залежності від рівня забруднення Дніпровського водосховища. Проведено оцінку життєздатності популяції берша, відзначене зниження ступеня стабільності життєвого розвитку берша на нижній ділянці водоймища, яка характеризується максимальним рівнем забруднення. У 35,6% досліджених риб виявлено численні морфологічні аберації.

Найчастіше зустрічаються наступні аберації: аномалії розвитку променів зябрової перетинки і зябрових тичинок – 81,3% від загального числа відхилень, аномалії в будові плавців – 9,4%, каліцтва хребта в хвостовій частині тіла – 3,2%, бічної лінії – 6,3%.

Морфологічні ознаки берша можуть бути використані в якості своєрідних біоіндикаторів.

12. В Дніпровському водосховищі берш є промислово-цінним видом, об'єктом аматорського рибальства і промислового лову: частка берша в промислі формально досягає 3,0–3,7%. Промисловий видобуток його базується на особинах три-, чотирирічного віку. На основі аналізу промислової статистики і біологічних контрольних уловів на Дніпровському водосховищі відзначена нераціональна експлуатація запасів берша, надвилов окремих вікових класів.

На основі рекомендацій автора в даний час Правилами аматорського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах (1999) і Правилами промислового рибальства в рибогосподарських об'єктах України (1999) на берша встановлена мінімальна промислова міра (28 см).

З метою оптимізації раціонального використання промислових запасів берша в Дніпровському водосховищі і збереження його водосховищної популяції необхідне виконання комплексу наступних заходів:

З урахуванням промислових запасів берша в Дніпровському водосховищі ввести в практику лімітоване вилучення виду на підставі рекомендацій, що надаються науково-дослідними організаціями.

Вести суворий контроль за промисловим вилученням берша при повному відображенні картини його уловів і здачі на рибоприймальні пункти видобувних організацій; одночасно враховувати обсяги його вилучення аматорським рибальством.

Для оптимізації промислових запасів берша у Дніпровському водосховищі необхідне проведення ряду біомеліоративних і відтворювальних заходів:

а) провадити традиційне виставляння штучних нерестових гнізд у місцях концентрації плідників берша з урахуванням особливостей його нересту в кількості не менш 34 тисяч нерестовищ;

б) на базі функціонуючих рибгоспів Дніпропетровської області проводити інкубаційні роботи і вирощування молоді берша для подальшого компенсаційного зариблення Дніпровського водосховища користувачами водних живих ресурсів. Обсяги щорічного випуску рибопосадкового матеріалу, що рекомендуються, – не менш 4 000–8 000 дворічок.

При подальшому значному падінні чисельності берша в контрольно-біологічних, промислових, аматорських уловах на Дніпровському водосховищі необхідно організовувати постійні і сезонні іхтіологічні заказники місцевого значення на водосховищі (балки і затоки середньої ділянки).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Новицкий Р. А., Гассо В. Я. Морфологические аномалии рыб Днепровского водохранилища (на примере берша Stizostedion volgensis (Gmelin, 1788) //Вестн. зоологии, 1999, 33, № 1. – С. 69–74.

  2. Новицкий Р. А. Экологическая характеристика берша Stizostedion volgensis (Pisces, Percidae) Днепровского водохранилища //Вестн. зоологии, 1999, 33, № 6. – С. 63–72.

  3. Новіцький Р. О. Морфологічний підхід при експрес-аналізі стану природного водного середовища Дніпровського водосховища //Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. – Львів: УкрДЛТУ. – 1999. – Вип. 9.11. – С. 87–91.

  4. Новицкий Р. А., Жуков А. В. Внутрипопуляционный полиморфизм берша Stizostedion volgensis (Gmelin, 1788) Днепровского водохранилища //Вестн. зоологии, 2000, 34, № 1. – С. 63–70.

  5. Новицкий Р. А., Христов О. А., Кочет В. Н., Бондарев Д. Л. Аспекты аутакклиматизации рыб в Днепровском (Запорожском) водохранилище //Вестн. ДНУ. Биология, экология. Вып. 10. Т. 1. – Д.: ДНУ, 2002. – С. 87–90.

  6. Булахов В. Л., Новіцький Р. О., Христов О. О. Іхтіологічні та рибогосподарські дослідження на Дніпровському водосховищі //Вісник ДНУ. Біологія, екологія. – Вип. 11. Том 2. – Д.: ДНУ, 2003. – С. 7-18.

  7. Новицкий Р. А. Биологическое обоснование промысловой меры на берша//Рыбное хозяйство Украины, 2000, № 1. – С. 20–21.

  8. Новіцький Р. О. Промисел берша Stizostedion volgensis Gmelin, 1788 (Percidae) в Дніпровському водосховищі //Придніпровський науковий вісник. Серія Біологія, сільське господарство, ветеринарія, 1998, № 113. – С. 136–140.

  9. Новицкий Р. А., Анисимова Т. В. Морфологическая характеристика и морфо-экологическая изменчивость берша волжского Stizostedion volgensis (Gmelin) Днепровского (Запорожского) водохранилища. – К., 1995. – 16 с. Деп. в ВИНИТИ 16.09.1995, № 1932-Ук95.

  10. Новицкий Р. А. Берш Stizostedion volgensis (Gmelin) Днепровского (Запорожского) водохранилища //Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов: докл. IV Всеукр. студ. научной конференции. Донецк: ДонГТУ, ДонГУ, ДонГАУ, 1996а. – Ч. 2. - С. 97–98.

  11. Новіцький Р. О. Структура популяції берша Stizostedion volgensis (Gmelin) Дніпровського водосховища в умовах нераціональної експлуатації його промислових запасів //Проблеми фундаментальної екології: структура угруповань: Мат-ли I Всеукр. конф. Ч. 2. Спеціальні дослідження. – Кривий Ріг, 1996 б. – С. 38–39.

  12. Новіцький Р. О. Ізоляція як фактор екологічної мінливості берша Stizostedion volgensis (Gmelin) в межах ареалу //Там же. – С. 40-41.

  13. Христов О. А., Новицкий Р. А. Качественное изменение ихтиофауны Днепровского водохранилища: кризис хищных видов рыб и меры по его предотвращению //Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Мат-ли IV Міжнародної конференції. Т. 2, Ч. 2. – Дніпропетровськ, 1997. – С. 58.

  14. Новицький Р. О. Берш //Мисливець і рибалка, 1998, № 2. – С. 25.

  15. Новицкий Р. А. Расширение ареала лиманной ихтиофауны в каскаде днепровских водохранилищ //Экология и молодежь: исследование экосистем в условиях радиоактивного и техногенного загрязнения окружающей среды: Мат-лы I Междунар. научно-практ. конф. Т. 1, Ч. 1. – Гомель, 1998. – С. 40.

  16. Новіцький Р. О. Деякі аспекти екології берша Stizostedion volgensis (Gmelin) Дніпровського водосховища //Наука і освіта–98: Мат-лы I Междунар. конф. Дніпропетровськ, 23–30.04.1998 р. – Том 23. Екологія. Біологія. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 979.

  17. Новицкий Р. А., Гассо В. Я. Морфологические аномалии рыб Днепровского водохранилища //Питання біоіндикації і екології: Тези Міжнар. конф. (Запоріжжя, 21-24 вересня 1998 р.) – Запоріжжя, 1998. – С. 62.

  18. Новицкий Р. А., Христов О. А., Булахов В. Л., Кочет В. Н. К вопросу об охране берша в Украине //Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття: Матеріали наук. конференції, присвяченої 75–річчю Канівського природного заповідника (Канів, 8–10 вересня 1998 р.). – Канів, 1998. - С. 214 – 215

  19. Novitsky R. А. Bioindication of water ecosystems according to anomalies of fish development // In book: Quality of Life and Environment in Cultured Landscapes – 9th Annual Meeting of SETAC–Europe, Leipzig, 25–29 May 1999. – P.127.

  20. Новицкий Р. А., Христов О. А., Кочет В. Н. Ихтиофауна Днепровского водохранилища на современном этапе //Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах: тезисы I Международной конференции, 17–20 сентября 2001 года. – Д.: ДНУ, 2001. – С. 51–52.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины