Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

81. Демченко Віктор Олексійович. Іхтіофауна та показники якості води Молочного лиману в зв'язку з рибогосподарським використанням водойми: дис... канд. біол. наук: 03.00.10 / НАН України; Інститут гідробіології. - К., 2004. , табл.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Демченко В.О. Іхтіофауна та показники якості води Молочного лиману в зв`язку з рибогосподарським використанням водойми. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2004.

В роботі приведений аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджена динаміка різноманіття риб у зв’язку з коливаннями показників якості води, викликаних природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчені основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних і ін.) та антропогенних чинників (інтенсивність штучної підтримки гідрологічного режиму, промисел). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв’язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  1. В період наших досліджень в Молочному лимані зареєстровано 33 види та підвиди риб, що належать до 14 родин. Найбільшим різноманіттям характеризувались родини Бичкові (Gobiidae) – 9 видів та Коропові (Cyprinidae) – 5 видів. Родини Окуневі (Percidae) та Кефалеві (Mugilidae) представлені 3 таксонами, Колючкові (Gasterosteidae), Іглицеві (Syngnathidae) та Оселедцеві (Clupeidae) - 2 видами. В родинах Анчоусові (Engraulidae), Сарганові (Belonidae), Атеринові (Atherinidae), Щукові (Esocidae), Губанові (Labridae), Камбалові (Pleuronectidae) та Калканові (Scophthalmidae) відмічено по одному виду.

  2. Іхтіофауна Молочного лиману за період його існування піддавались значним кількісним і якісним змінам: видовий склад риб водойми коливався в межах від 1 до 39 видів, що обумовлювалось флуктуаціями солоності (в межах 15-65 г/л) та ступенем з`єднання з Азовським морем (ширина протоки від 5 до 400 м).

  3. Максимальна кількість видів (39) та найвища рибопродуктивність (54 кг/га) була зареєстрована в 50-60 роки у напіввідкритий період існування Молочного лиману, який характеризувався показниками солоності води в межах 17-20 г/л та ступенем з`єднання лиману з морем за рахунок двох проток, найбільша з яких була шириною 400 м. Мінімальна кількість видів (1) спостерігалась в період закритого стану лиману при солоності 65 г/л.

  4. Гідрохімічні показники якості води в період досліджень (напівзакритий стан водойми) значно змінювались. Слід відмітити підвищення середніх показників солоності води лиману до 20,9 г/л та значну їх динаміку від 5.6 г/л до 39.9 г/л. Останній показник є найвищим для всього періоду напівзакритого стану, що пов’язано з суттєвим погіршенням водообміну між морем та лиманом. Найбільш солоними акваторіями лиману у цей період були середня - 21.0 г/л та низова - 22.1 г/л. У верхів’ї мінералізація води коливалась в межах 5.6 – 26.3 г/л і в середньому не перевищувала 17.4 г/л.

  5. У Молочному лимані домінуючими іонами є іони натрію, калію, хлориди та сульфати. За стандартною класифікацією вода лиману відноситься до хлоридно-натрієвого класу другого типу. Значна динаміка водневого показника в межах 5.75 – 8.4 вказує на нестабільність показників якості води лиману.

  6. Газовий режим вод Молочного лиману формувався під впливом місцевих гідрометеорологічних умов, стану вод Азовського моря, життєдіяльності рослинних і тваринних організмів. В період досліджень вміст розчиненого у воді кисню коливався від 1,08 до 16,8 мг/л, в середньому складав 10.6 мг/л. Сірководень був розповсюджений майже на всіх ділянках лиману, найменша середня його концентрація припадає на 1997 рік – 0.2 мг/л, найбільша на 1999 – 4.7 мг/л.

  7. Критичні гідрохімічні показники якості води вказаного періоду реєструються в затоках та кутових частинах лиману, де відмічаються найнижчі значення розчиненого кисню - 1.08 мг/л та значні показники сірководню - 3.2 мг/л. Саме такі умови обумовлюють виникнення заморних ситуацій, як це сталось в 1996 році, коли загинуло близько 43 млн. цьогорічок піленгасу.

  8. В період напівзакритого стану змінюється специфіка складу іхтіофауни водойми. Так, порівняно з 1993 роком, за кількістю видів іхтіофауна лишалась практично сталою, але змінилась лише якісно. Зникли такі види як осетер російський, білуга чорноморська, севрюга, оселедець чорноморсько-азовський морський, бараболя чорноморська, солея носата, ставрида чорноморська, а замість них відмічені краснопірка, сингіль, перкарина чорноморська, бичок-сирман, карась сріблястий, щука звичайна, бичок-рижик, бичок-ратан, морська іглиця пухлощока чорноморська. Останні п’ять видів в Молочному лимані зареєстровані вперше.

  9. Істотними змінами структури іхтіофауни характеризується період після 1985 року. Вдала акліматизація піленгаса та збільшення чисельності цього виду в Молочному лимані до показників 4.7 млрд. особин спричинили перерозподіл відсоткового значення як в загальній структурі іхтіофауни, так і в структурі промислових видів.

  10. Піленгас в Молочному лимані став домінуючим за показником частоти зустріч - 64.3 %. На досить високому рівні тримаються ці ж показники для бичка-пісочника – 59.1%, атерини середземноморської - 46.3 та бичка-трав`яника - 39.3%. Дуже рідко або поодиноко за вказаний період зустрічались окунь звичайний, короп, щука звичайна, краснопірка, колючка мала південна, зеленушка плямиста, бичок-рижик, пузанок азовський. Показники частоти зустріч цих риб коливались в межах 0.8 - 3.5 %, в середньому 1.6.

  11. Нестабільність солоності води, зміни в ступені з`єднання лиману з морем, тривала трансформація водойми за останні 50 років викликали певне погіршення в промисловій іхтіофауні. Цінні промислові риби замінюються другорядними об'єктами промислу і дрібними непромисловими представниками. Наочним прикладом цього є відсоткове співвідношення промислових (включаючи другорядні об'єкти промислу) і непромислових видів. У 50-і рр. воно складало 55,5, у 60-і рр. – 43,5, у 1993 р. – 32,2, у 1999 р. – 28,5.

  12. Сучасна промислова іхтіофауна Молочного лиману дуже збіднена. В період досліджень було встановлено, що промислом використовувались лише шість видів риб: піленгас, камбала чорноморська, бички кругляк, пісочник, сирман, трав`яник. Основне місце в промислових уловах займав піленгас 69.8 %, друге - бички - 15.3 %.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины