Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Сухомлин Марина Миколаївна. Проблема сумісності у вищих базидіоміцетів (фізіологічні, екологічні, морфологічні аспекти): дисертація д-ра біол. наук: 03.00.21 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2003.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Сухомлин М.М. Проблема сумісності у вищих базидіоміцетів (фізіологічні, екологічні, морфологічні аспекти).

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія – Інститут ботаніки ім.. М.Г.Холодного НАН України. Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню морфологічних, фізіологічних і екологічних проявів сумісності у вищих базидіоміцетів. Встановлено, що функціонування комплексів сумісності (статева сумісність або несумісність, соматична сумісність або несумісність та інтерстерильність) вищих Basidiomycota тісно пов’язане між собою і проявляється на різних етапах життєдіяльності організмів: від монокаріотичного міцелію до плодових тіл. Визначено, що статева сумісність, як і статева несумісність гомокаріонів, відзначається різними проявами міцеліальної реакції. Дослідження Flammulina velutipes підтвердили факт можливості незалежної від факторів сумісності ініціації формування плодових тіл. Встановлено, що монокаріотичні плодові тіла морфологічно відрізняються від дикаріотичних за розмірами, формою шапинки і ніжки, будовою гіменію. Визначено появу нових факторів сумісності в генераціях F. velutipes при монокаріотичному плодоношенні. Показано, що сумісність статевих факторів визначає формоутворення плодових тіл та впливає на показник біологічної ефективності. Визначені показники монокаріотичного плодоношення та їх успадкування.

Встановлена генетична структура популяції у Heterobasidion annosum, Oudemansiella mucida та Flammulina velutipes.

Вивчення міцеліальної сумісності дикаріонів F.velutipes показало, що характер культурально-морфологічних особливостей міцеліальних реакцій на середовищі відрізнявся в різних сполученнях дикаріонів в залежності від їх генетичнго статусу. Здатність гетерокаріотичної культури виступати донором ядер для дикаріотизації монокаріону залежить від генетичного статусу самого гетерокаріону. Вперше запропонована трансплантація частин плодових тіл базидіальних грибів як один із способів вивчення сумісності культур. Детальну картину сумісності можна розкрити за умови визначення сексуального статусу залучених для цього процесу культур. Вперше встановлені особливості морфогенезу плодових тіл при трансплантуванні напівсумісних тканин.

Встановлена наявність на території України двох інтерстерильних груп H. annosum, ідентичних до відомих у Європі S та Р груп. Схрещування тестерів 21 штаму F. velutipes виявило наявність інтерстерильності у цього виду.

З позицій ієрархічного континуалізму надається структурна організація організменного та популяційного рівнів вищих базидіоміцетів.

  1. На основі експериментальних досліджень 113 штамів 19 видів вищих Basidiomycota встановлено, що різні прояви сумісності (статева сумісність або несумісність, соматична сумісність або несумісність та інтерстерильність) тісно пов’язані між собою і реалізуються на різних етапах життєдіяльності організмів: від монокаріотичного міцелію до плодових тіл. На прояви сумісності у базидіальних грибів має вплив різноякісність гомо- та гетерокаріонів за факторами статевої сумісності, оскільки рекомбінація генетичного матеріалу відбувається у грибів як у фазі статевого розмноження, так і у фазі вегетативного росту.

  2. Для моно- та дикаріотичних культур кожного з досліджених видів (Coriolus versicolor, Oudemansiella mucida, Heterobasidion annosum, Ganoderma applanatum, Daedalea gibbosa, Flammulina velutipes та Sparassis laminosa) характерна відмінність за низкою фізіологічних ознак, у тому числі за швидкістю росту. Остання у дикаріонів будь-якого статусу вища, порівняно з монокаріотичними культурами. Серед гетерокаріонів групи А= достовірно більшу швидкість росту мають гетерокаріотичні несумісні дикаріони. Серед тетраполярних видів цей показник є найвищим у гетерокаріотичних дикаріонів. Монокаріотичні культури F. velutipes, які походять від одного батьківського штаму, і монокаріони F1, які були гомогенні за фактором сумісності, мають достовірні відміни за ознакою фібринолітичної активності. Характер впливу факторів сумісності є адитивним.

  3. Морфологічні реакції при схрещуванні гомокаріотичних культур як з тетраполярною (Coriolus versicolor, Flammulina velutipes, Pleurotus ostreatus, та Oudemansiella mucida), так і з біполярною (Heterobasidion annosum) системами сумісності свідчать, що статева сумісність, як і статева несумісність гомокаріонів, відзначається різними проявами міцеліальної реакції. Найбільша різноманітність взаємодій між міцеліями двох гомокаріонів характерна при напівсумісних схрещуваннях тетраполярних видів. Комплексне використання ознак міцеліальної сумісності може бути використане для визначення статевого статусу гомокаріону, особливо у видів, що не мають пряжок або не утворюють телеоморфу в культурі.

  4. Морфологічні характеристики міцелію, отриманого з інокулюму зони контакту, і встановлена нами наявність секторного характеру міцеліальної колонії для більшості А= схрещувань можуть бути рекомендовані як найвагоміші ознаки для алельного визначення гомокаріонів у тетраполярних видів. До комплексу ознак міцеліальної сумісності можна віднести топографію плодових тіл та їх кількість. Легітимні схрещування характеризуються утворенням плодових тіл здебільшого на межі контакту, великих розмірів з повністю сформованим гіменофором. В ілегітимних схрещуваннях плодові тіла на межі контакту не утворюються.

  5. Дослідження Flammulina velutipes підтвердили факт можливості ініціації формування плодових тіл незалежної від факторів сумісності. Монокаріотичні плодові тіла цього виду морфологічно відрізняються від дикаріотичних за розмірами, формою шапинки і ніжки, будовою гіменію, що свідчить про існування декількох генів, які відповідають за їх різноманітність. Монокаріотичні плодові тіла утворюють гіменіальний шар з численними, переважно двоспоровими базидіями.

  1. Визначено вплив дії факторів сумісності двох міцеліїв при контакті їх на середовищі на подальшу фертильну функцію Flammulina velutipes. Сумісні гетерокаріони (А=В=) мали значно вищу кількість плодових тіл і врожайність порівняно з напівсумісними гетерокаріонами (АВ= або А=В). Ймовірно, що наявність одного спільного фактора сумісності пригнічує дію гена плодоношення. Найбільш стабільною ознакою штаму є відношення маси шапинки до загальної маси плодового тіла. Доведено, що високі показники плодоношення у монокаріонів можуть бути надійним критерієм для конструювання дикаріонів з високими рівнями врожайності.

  2. Уперше визначено появу нових факторів сумісності в генераціях Flammulina velutipes при монокаріотичному плодоношенні. Це підтверджує можливість процесу мейозу в монокаріотичних плодових тілах на відміну від існуючої думки про наявність у них тільки мітозу.

  3. У механізмі плодоношення Flammulina velutipes беруть участь як морфогенетичні гени, так і гени сумісності, які комплексно впливають на утворення плодових тіл. Сумісність статевих факторів визначає формоутворення плодових тіл та впливає на показник біологічної ефективності.

  4. Як свідчить генетичний аналіз факторів сумісності у досліджених бі- і тетраполярних видів ксилотрофних грибів (Heterobasidion annosum, Oudemansiella mucida та Flammulina velutipes), домінантне значення в деревині з розвинутою гниллю має дикаріотичний міцелій. Спорідненість клонів у деревині підтверджує значення спорової інфекції в ураженні деревини і створенні нових клонів. Дикаріотичний міцелій стає донором ядер для гомокаріонів, котрі походять з пророслих спор. Існування декількох генет, які займають різні частини в деревині, свідчить про початок грибної інфекції з різних центрів.

  5. Оптимальною температурою для проростання базидіоспор у більшості досліджених видів є 20-25С. Проростання базидіоспор стимулюють додавання в поживне середовище глюкози, мінеральних солей (NH4)2SO4, Ca(NO3)2, KJ (0,1%), вітамінів В і С (0,1%) та попереднє зволоження (крім Pluteus cervinus та Laetiporus sulphureus). У окремих видів інгібують проростання базидіоспор MnSO4 та MgSO4 (0,1%).

  6. Характер культурально-морфологічних особливостей міцеліальних реакцій дикаріонів Flammulina velutipes на середовищі відрізняється в різних сполученнях дикаріонів в залежності від їх генетичного статусу. Здатність гетерокаріотичної культури виступати донором ядер для дикаріотизації монокаріону залежить від генетичного статусу самого гетерокаріону. Напівсумісний гетерокаріон спроможний дикаріотизувати монокаріон, в той час як сам залишається нездатним формувати пряжки. Процеси дикаріотизації, які спостерігали в культурі на штучному середовищі, відповідають тим, що відбуваються в природних умовах на деревині. Міцеліальні реакції між тканинними та монокаріотичними культурами базидіоміцетів різняться.

  7. Трансплантація частин плодових тіл базидіальних грибів може бути одим із способів вивчення сумісності культур. Детальну картину сумісності можна розкрити за умов визначення сексуального статусу залучених для цього процесу культур. Найкращі результати одержані вразі трансплантації шапинки з апексом на ціле плодове тіло, що відіграє роль реципієнта. Проявом реакції на трансплантування напівсумісних тканин є утворення невеликих за розміром плодових тіл у нижній частині реципієнта Таким чином, зареєстрована тканинна реакція на прищеплення напівсумісних штамів.

  8. Інтерфертильні тести європейських штамів гриба Heterobasidion annosum з вітчизняними тестерами свіжчать про наявність на території України двох інтерстерильних груп цього фітопатогенного виду, ідентичних до відомих у Європі S та Р груп. По території України проходить східна межа Р групи (Луганська обл.) в Європі. Схрещування тестерів 21 штаму Flammulina velutipes виявило наявність інтерстерильності у цього виду. Знахідка тільки одного штаму, що не схрещується з іншими, говорить про початкову стадію утворення інтерстерильних груп у F. velutipes.

  9. З позицій ієрархічного континуалізму створена концепція системної структури організменого та популяційного рівня вищих базидіоміцетів. Підтверджено, що природні популяції базидіоміцетів являють собою мозаїки генетично ізольованих у вегетативній фазі генет, індивідуальність яких забезпечується вегетативною несумісністю. Разом з тим зберігається поток генів, оскільки гени вегетативної несумісності не перешкоджають статевому процесу.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Сухомлин М.М. Статеве розмноження вищих базидіоміцетів. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 173 с.

  2. Негруцький С.Ф., Запорожченко Е.В., Сухомлин М.Н. Таксономические исследования Heterobasidion annosum (Fr.: Fr.) Bref. III. Идентичность двух нескрещивающихся групп P- и S- группам // Микол. и фитопатол. – 1993. – Т. 27, вып. 4. – С. 30 – 33.

  3. Сухомлин М.М., Агужен Я.Г. Фізіологічні особливості моно- та дикаріонів Coriolus versicolor (L.: Fr.) Quel. (Basidiomycetes) // Укр. ботан. журн. – 1996 – Т. 53, № 6. – С. 727–732.

  4. Сухомлин М.М. Комплекс морфологічних ознак при схрещуванні сумісних та несумісних монокаріонів гриба Coriolus versicolor (L.: Fr.) Quel. // Укр. бот. журн. – 1998. – Т. 55, № 1. – С. 75–82.

  5. Сухомлин М.М. Гомоталізм вищих базидіоміцетів // Укр. ботан. журн. – 1998. – Т. 55, № 2. – С. 189–194.

  6. Сухомлин М.М. Монокаріотичне плодоношення Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. (Basidiomycetes): розподілення факторів сумісності // Укр. ботан. журн. – 1998. – Т. 55, № 3. – С. 263–268.

  7. Сухомлин М.М. Трансплантація плодових тіл у сумісних та несумісних монокаріонів базидіальних грибів // Укр. ботан. журн. – 1999. – Т. 56, № 4. – С. 423–426.

  8. Сухомлин М.М. Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. (Basidiomycetes): інтерстерильність штамів // Укр. ботан. журн. – 2001. – Т. 58, № 2. – С. 229–239.

  9. Сухомлин М.Н. Изучение условий прорастания спор базидиомицетов для получения моноспоровых культур // Мікробіол. журн. – 2000. – Т. 62, № 3. – С. 3–8.

  10. Сухомлин М.М., Запорожченко Е.В., Оліферчук В.П., Копистко Ю.А. Гриби-антагоністи як біологічний засіб боротьби з кореневою губкою // Наук. вісн. Укр. Держ. Львівського лісотехн. ун-ту. – 1995. – Вип. 3.1. – С. 51–55.

  11. Сухомлин М.М., Агужен Я.Г. Вищи базидіоміцети – продуценти фібринолітичних ферментів // Архив клинич. и экспер. медицины. – 1999. – Т. 8, № 1. – С. 70–71.

  12. Сухомлин М.Н. Комплекс морфологических признаков мицелиальных культур при скрещивании совместимых и несовместимых монокарионов гриба Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. // Збірн. наук. праць Луганського с.-г. ін-ту. Біол. науки. – 1998.– № 2 (6). – С. 7–13.

  13. Сухомлин М.Н. Плодоношение гомокариотических культур базидиомицетов. Количественные показатели // Збірн. наук. праць Луганського держ. аграрн. ун-ту. Сер. Біол. науки – 1999. – № 4 (11). – С. 13–18.

  14. Сухомлин М.Н. Межвидовая мицелиальная несовместимость ксилотрофных базидиомицетов в культуре // Збірн. наук. праць Луганського держ. аграрн. ун-ту. Сер. Біол. Науки. – 2000. – № 6 (18). – С. 56–59.

  15. Сухомлин М.М. Показники плодоношення у сумісних, напівсумісних та несумісних гетерокаріонів Flammulina velutipes // Збірн. наук. праць Луганського держ. аграрн. ун-ту. Сер. Біол. науки. – 2001.– № 9 (21). – С. 133–136.

  16. Сухомлин М. Популяційні аспекти інфекційної біології дереворуйнівних базидіоміцетів // Наук. вісн. ВДУ. Журнал Волинського держ. ун-ту ім. Л. Українки. Біол. Медицина. – 1998. – № 4. – С. 82–84.

  17. Сухомлин М. Системи сумісності вищих базидіальних грибів. Біполярні види // Наук. вісн. ВДУ. Журнал Волинського держ. ун-ту ім. Л. Українки. Біол. Медицина. – 1999. – № 4. – С. 131 – 133.

  18. Сухомлин М.М. Генотипічна варіація і клональна структура популяції Flammulina velutipes (Curt.:Fr.) Sing. // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки. Біол. науки. – 2000. – № 7. – С. 158–164.

  19. Негруцький С.Ф., Сухомлин М.М. Монокаріотичне плодоношення базидіальних грибів // Вісник Донецького ун-ту. Серія А. Природничі науки. – 1997. – № 1. – С. 169–175.

  20. Сухомлин М.М. Використання алельної конституції дереворуйнівних гіменоміцетів для вивчення їх популяційної структури // Вісник Донецького ун-ту. Серія А. Природничі науки. – 2000.– № 1. – С. 151–154.

  21. Демченко С.И., Сухомлин М.Н. Исследование антагонистической активности Peniophora gigantea (Fr.) Mass. для использования в биологической борьбе с корневой губкой // Бюл. Никит. бот. сада. – 2000. – № 76. – С. 52–54.

  22. Сухомлин М.М. Скринінг грибів-антагоністів кореневої губки // Наук. вісн. Націон. аграрн. ун-ту. Лісівництво. – 2000.– № 27. – С. 296–299.

  23. Сухомлин М.М. Накопичення металів вищими базидіальними грибами // Питання біоіндикації та екології. – 2000. – Вип. 5, № 3. – С. 199–205.

  24. Sukhomlyn M.M. Peculiarities of monocariotic fruiting body formation of Flammulina velutipes (Cur.Fr.) P.Karst. // Intern. J. Med. Mushrooms. – 2001. – Vol. 3, № 2–3. – P. 225.

  25. Sukhomlyn M.M. Distribution and infection biology of Flammulina velutipes (Cur.Fr.) Sing. // J. Forest Science. – 2001. – V. 47, S. issue № 2. – P. 161–170.

26. Пат.32942 А України, МКВ А 01N 63/00. Штам соматичних структур макроміцета Peniophora gigantea (Fr.) Mass. для біологічної боротьби з кореневою губкою хвойних порід: Пат.32942 А України, МКВ А 01N 63/00 / Бойко М.І., Демченко С.І., Федотов О.В., Сухомлин М.М. (Україна).– №98084370; Заявл. 11.08.98; Опубл. 15.02.2001, Бюл. № 1- 2 с.

  1. Негруцкий С.Ф., Сухомлин М.Н. Генетические аспекты инфицирования дереворазрушающими грибами // Сб. „Устойчивость растений к стрессовым явлениям.” - Донецк, 1995. – 7 с. –Деп. в ГТНБ Украины 03.01.96 г., №21–УК96.

  2. Негруцкий С.Ф., Сухомлин М.Н., Запорожченко Е.В., Бойко М.И. Поражение лесов Украины корневой губкой (Heterobasidion annosum) и исследование ее таксономии // Сб.”Устойчивость растений к стрессовым явлениям.” Донецк,1995. – 11 с.– Деп.в ГНТБ Украины 03.01.96 г, №21–УК96.

  3. Марчак В.I., Сухомлин М.М. Ксилотрофи як бiоiндикатори //Тези доп. наук-практ. конф. ''Проблеми урбоекології та фiтомелiорації’’. – Львів. – 1991. – С. 139.

  4. Негруцкий С.Ф., Полохина И.И., Сухомлин М.Н., Авраменко Р.С., Запорожченко Е.В. Биохимические и серологические исследования нескрещивающихся групп Heterobasidion annosum // Тез. докл. междун. конф.”Проблемы фитопатологии и микологии’’. – Москва–Каунас. - 1991. – С. 46.

  1. Негруцький С.Ф., Сухомлин М.Н., Полохина И.И., Запорожченко Е.В. Нескрещивающиеся группы гриба Heterobasidion annosum / корневая губка/ на Украине / Тез. II Всес. н.-техн. конф. “Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов’’.– ч.1. – М. -1991.– С. 158–159.

  2. Сухомлин М.М. Iнтерстерильнi групи кореневої губки в хвойних лiсах західної Украiни // Тез. доп. IV н.-техн конф. “Захист лісів Українських Карпат від хвороб і шкiдників”. - Iвано-Франківськ. – 1992. – С. 48.

  3. Негруцький С.Ф, Сухомлин М.М. Вєтрова Є.В., Полохiна I.I. Фiзiологiчні особливостi кореневої губки з хвойних лiсiв України // Tез. допов. IХ з’iзду УБТ . – Київ. – 1992. – С. 453–454.

  4. Сухомлин. М.М. Бiологiчний захист лiсу вiд кореневої губки // Тез. доп. респ. н.-практ. конф. ’’Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регiону’’. – ч.1. – Луцьк. – 1993. - С. 151–152.

  5. Сухомлин М.М. Географiя розповсюдження iнтерстерильних груп кореневої губки на території України // Шоста Всеукр. наук. конф. з історичного краєзнавства. – Луцьк. – 1993. – С. 496.

  6. Сухомлин. М.Н. Внутриштаммовый поиск гибридов Flammulina velutipes для генетических исследований // Тез. IV Совещания “Промышленное культивирование съедобных грибов”. – Донецк. – 1993. – С. 17.

  7. Негруцький С.Ф., Запорожченко О.В., Бойко М.І., Сухомлин М.М., Полохіна І.І. Фiзiолого-біохімічна характеристика інтерстерильних груп кореневої губки (Heterobasidion annosum) // Тез. допов. II з’їзду Укр. тов. фізіологів рослин. – Том II.– Київ. – 1993. – С. 16–17.

  8. Сухомлин. М.Н., Суковата Л.О. К изучению некоторых патогенных видов грибов в букових древостоях // Тез. докл. Межд. конференции „Проблемы лесной фитопалогии и микологии”. – Москва. – 1994. – С. 85–86.

  9. Сухомлин М.Н., Олиферчук В.П., Суковата Л.О. Использование грибов и почвенных беспозвоночных для биоиндикации промышленных загрязнений // Тез. докл. межд.. н.-практ. конф. ”Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия’’. – Кременчуг. – 1994. – С. 33–34.

  10. Сухомлин М.М., Вєтрова О.В. Особливостi розвитку проросткiв сосни, iнфiкованих in vitro Heterobasidion аnnosum // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії.– Киiв–Львiв: УкрДЛТУ. – 1994. – С. 236.

  11. Негруцький С.Ф., Сухомлин М.М., Бойко М.І. Сучасний стан мікології і перспективи використання в лісотехнічній науці // Тези міжн. конф. „Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: сучасний стан, проблеми і перспективи. – Львів. – 1995. – С. 38.

  12. Сухомлин. М.Н., Демченко С.И. Моноспоровый отбор в генетических исследованиях и селекции съедобного гриба Flammulina velutipes (Cur. Fr.) Sing. // Тез. доп. VI Конф. молодих вчених, присв. 50-й рiчн. з дня засн. Iн-ту фiзiол. рослин і генетики НАН України “Актуальні проблеми фізіології рослин і генетики”.– Киiв. – 1996. – С. 100–102.

  13. Сухомлин. М.М., Слiпецький Р.В., Заворотна С.А., Кириченко Н.В., Федоренко В.О. Вивчення ДНК вищих базидiальних грибiв // Матерiали Х з’їзду Укр. бот. товариства „Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття”. – Киiв–Полтава. – 1997.– С. 108.

  14. Сухомлин. М.М., Демченко С.I. Антагонiстичнi взаємовiдносини кореневої губки з Peniophora gigantea (Fr.) Mass. // Матерiали Х з’їзду Укр. бот. товариства „Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття”. – Киiв–Полтава. – 1997. – С. 107.

  15. Сухомлин. М.Н. Перспективы генетических исследований в селекции высших базидиальных грибов // Матер. I Межд. конф. ’’Методологические основы познания биологических особенностей грибов - продуцентов физиологически активних соединений и пищевых продуктов”. – Донецк. – 1997. – С. 85–87.

  16. Сухомлин. М.Н. Плодоношение моноспоровых культур Flammulina velutipes // Матер. I Межд. конф. ’’Методологические основы познания биологических особенностей грибов - продуцентов физиологически активних соединений и пищевых продуктов”. – Донецк. – 1997. – С. 63–65.

  17. Сухомлин. М.Н. Биологическая разнородность моноспоровых культур высших базидиомицетов // Матерали Націон. конф. “Збереження бiорiзноманiтностi в Українi”. – Киiв-Еrеm: Міжнародний мікологічний інститут, Велика Британія. –1997.– С. 52–53.

  18. Сухомлин М.Н. Оптимизация условий для получения моноспоровых культур высших базидиальных грибов // Матерiали вузiвськ. конф. ДонДУ. Біологія – Донецьк. – 1997. – С. 91–93

  19. Негруцкий С.Ф., Агужен Я.Г., Сухомлин. М.Н. Анализ фибринолитической активности моно- и дикарионов некоторых дереворазрушающих базидиомицетов // Тез. докл. IV Межд. конф. “Проблемы лесной фитопатологии и микологии”. – Москва. – 1997.–- С. 60–61.

  20. Хохлова Н.С., Сухомлин М.Н. Монокарионы гриба Flammulina velutipes в селекционной работе // Аспекты изучения биоразнообразия Донбасса. – Донецк: – 1998, вып. 1.– С. 98–101.

  21. Сухомлин М.Н. Антибиотическая активность высших базидиомицетов // Матер. Межд. конф. “Проблемы микробиологии и биотехнологии”. – Минск. – 1998. -– С. 133–134.

  22. Демченко С.И., Сухомлин М.Н. Исследование антагонистической активности Peniophora gigantea (Fr) Mass. для биотехнологического использования в борьбе с корневой губкой // Матер. Межд. конф. «Молекулярная генетика и биотехнология”. – Минск. – 1998. – С. 173–175.

  23. Дворникова А.Ю., Сухомлин М.Н. Базидиальные грибы как биоиндикаторы загрязнения окружающей среды тяжелыми металлами // Матеріали третьої Міжн. наук. конф. “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку”.– Донецьк. – 1998. – С. 245–246.

  24. Сухомлин М.М. Можливості контролю за кореневою губкою в Поліссі на підставі еколого-біологічних особливостей патогена // Мат. Міжн. науково-практ. конф. “Природні ресурси, екологія та охорона здоров’я Полісся”.– Випуск III.– Луцьк. –2000. – С. 141–146.

  25. Мудрик Е., Новикова В., Сухомлин М.Н. Поиск новых видов грибов для культивирования. Sparassis laminosa (Fr.) Fr. // Тез. Міжн. конф. “Проблеми сучасної екології”. – Запоріжжя. –2000. – С. 107.

  26. Сухомлин М.М. Показники плодоношення при схрещуванні сумісних, напівсумісних та несумісних монокаріонів Flammulina velutipes // Матерiали ХI з’їзду Укр. бот. товариства. – Харків. – 2001. – С. 382–383.

  27. Сухомлин М.М. Популяційна біологія базидіальних грибів як складова частина екологічного моніторингу біосистем // Зб. доповідей науково-практичн. конф. „Донбас – 2020: охорона довкілля та екологічна безпека”. – Том 2. – Донецьк. – 2001. – С. 88–91.

  28. Negrutsky S.F., Zaporozchenko E., Sukhomlin M., Boiko M. Physiological and biochemical resemblance of the P and S intersterility groups of Heterobasidion annosum // Proc. of 8 Intern. Соnf. on Root and Butt Rots. – Wik and Haikko (Sweden and Finland).– 1994. – Р. 334–339.

  29. Negrutskiy S.F., Soukhomlin M.M., Zaporozchenko YE.V., Demchenko S.I. The influence of Fe++ and Fe+++ upon physiology and development of wood-attacking fungi // Proc. of 9-th Intern. Conf. on Root and Butt Rots. – Carcans-Maubussion (France). – 1997. – P. 341–347.

  30. Sukhomlyn M.M. Distribution of Heterobasidion annosum in Ukraine // Proc. оf the Second Workshop of the IUFRO WP 7.03.10. - Sion – Chateauneuf (Switzerland) – 1999. – P. 211–214.

  31. Sukhomlyn M. Root diseases in forests of eastern Ukraine // Proc. оf the Second Workshop of the IUFRO WP 7.03.10. – Busteni (Romania). – 2000. – P. 170–171.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины