Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Пузняк Оксана Михайлівна. Відновлення родючості дерново-підзолистих супіщаних грунтів із токсичними ознаками: дисертація канд. біол. наук: 03.00.18 / Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського". - Х., 2003. : табл.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Пузняк О.М. Відновлення родючості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів із токсичними ознаками. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.18. – ґрунтознавство - Національний науковий центр „Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, Харків, 2003.

Подано результати досліджень за вивчення впливу добрив на мікробіологічні процеси, фізико-хімічні та агрохімічні властивості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів з токсичними ознаками, а також їх вплив на урожай та якість урожаю культурних рослин в агрофітоценозі. Визначено найбільш доцільні дози органічних та мінеральних добрив (їх способів внесення та різно - компонентного поєднання), що забезпечують відновлення родючості ґрунтів, які зазнали негативних змін.

Розроблено ряд заходів з відновлення природної родючості, покращення мікробіологічного стану дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів, підвищення стійкості культурних рослин, що вирощуються за несприятливих для розвитку умов.

22

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з визначення методів та способів знешкодження токсичності у дерново-підзолистих грунтах.

  1. Систематичне одностороннє застосування мінеральних добрив на легких дерново-підзолистих ґрунтах порушує їх мікробіологічні властивості, призводить до високого ступеню токсичності, що негативно впливає на ріст, розвиток рослин та їх продуктивність.

  2. Невисокі дози мінеральних добрив у поєднанні з вапном збільшують чисельність агрономічно корисних фізіологічних груп мікроорганізмів – амоніфікуючих, нітрифікуючих та целюлозоруйнуючих бактерій, що підвищує біологічну активність ґрунту. Виявлена зворотна залежність між нітрифікаційними процесами, чисельністю ґрунтових водоростей, активністю азотобактера з одного боку, та ступенем токсичності дерново-підзолистого ґрунту з іншого.

19

3. Зменшення рівня застосування мінеральних добрив на фоні гною, коли на долю однієї тони гною припадає 12-25 кг NPK супроводжується поступовим зниженням ступеня токсичності дерново-підзолистого супіщаного ґрунту, покращенням його мікробіологічних властивостей та формуванням кращих умов для росту і розвитку культурних рослин.

4. Головним фактором, що змінює біологічний стан токсичного ґрунту на краще, є наявність в ньому в достатній кількості (не менше 12-13 т/га сівозмінної площі) свіжого органічного субстрату у вигляді різних органічних добрив (торф, сапропель, гній та інше).

5. Зниження ступеня токсичності дерново-підзолистого супіщаного ґрунту можливе за умови інтенсивного застосування протягом трьох років органічних добрив за схемою: перший рік - 40 т/га органічної речовини, другий рік – 50% від норми першого, третій рік – 25% від норми першого року.

6. Інтенсивне застосування органічних добрив не тільки знешкоджує токсичність, але й сприяє накопиченню в ґрунті рухомого фосфору, обмінного калію, зменшує кислотність ґрунту. З органічних добрив, що застосовуються для подолання токсикозу ґрунтів, найкращими виявились поєднання: гною, торфу, сапропелю та біогумусу. При їх застосуванні урожай озимого жита зростає в середньому на 12,5 ц/га, або на 56,3%.

7. Позакореневе підживлення мікроелементами (борна кислота по 0,5 кг/га, молібдат амонію, мідний купорос по 0,2 кг/га у фазі кущення) в значній мірі покращує ріст та розвиток рослин, підвищує їх урожайність. Позакореневі підживлення є одним із ефективних способів покращення розвитку рослин і виступають як тимчасовий засіб поліпшення умов вирощування рослин на токсичному ґрунті.

8. Вапнування токсичних ґрунтів (в тому числі високими дозами – потрійними за гідролітичною кислотністю) не призводить до суттєвих змін ступеня токсичності, однак сприяє покращанню фізико-хімічних властивостей грунту з токсичними ознаками.

9. Cільськогосподарська продукція, що вирощена на ґрунті з токсичними ознаками, поступається за якістю продукції, одержаній на здоровому ґрунті. При зменшенні токсичної дії ґрунту якість культурних рослин покращується.

10. У результаті довготривалого використання системи удобрення культурних рослин на токсичному дерново-підзолистому супіщаному ґрунті не відмічено нагромадження мікроелементів (важких металів) до токсичного рівня. Одночасно із зменшенням кислотності ґрунту спостерігається зменшення рухомих форм кобальту та нікелю. Встановлено, що вапнування таких ґрунтів зменшує рослинно-ґрунтовий коефіцієнт

20

переходу (поглинання мікроелементів рослинами залежно від вмісту рухомих елементів у ґрунті) цинку міді, бору, свинцю та кадмію.

11. Енергетична та економічна оцінка різних систем удобрення, що застосовують для поліпшення властивостей ґрунту з токсичними ознаками в багатьох напрямках співпала за своїми висновками з агроекологічною оцінкою. Найбільш енергетично та економічно доцільними є системи удобрення з дотриманням оптимального співвідношення між органічними та мінеральними добривами, коли на тонну перших припадає до 12 кг/га NPK, в тому числі не більше 5 кг азоту у сівозміні.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Долгилевич М.Й., Котвицький Б.Б., Пузняк О.М. Про ефективність добрив в оптимізації біологічної активності дерново-підзолистих ґрунтів Полісся/Вісник державної агроекологічної академії України, №1, 2000. - С. 98-103. (Проведено експериментальні дослідження та зроблено статистичний аналіз).

2. Пузняк О.М. Екологічна оцінка відновлювальних систем удобрення на токсичних дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся України/ Вісник ДААУ. Спеціальний випуск. - Житомир. – 2000.- С.108-110.

3. Пузняк О.М. Відновлення родючості токсичних дерново-підзолистих ґрунтів Західного Полісся України//Агрохімія і ґрунтознавство. Спец. випуск. Книга 3.-Харків.- 2002.- С. 125-126.18

21

4. Пузняк О.М. Вплив системи удобрення на мікробіологічні властивості дерново-підзолистого супіщаного ґрунту//Міжнар. конф. Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент. Вісник Рівненського технічного університету. – Збірник наук. праць., Вип. 4 (6).- Рівне.2000.–С. 78-81.

5. Котвицький Б.Б., Пузняк О.М., Романова С.А. Мікроценозні процеси та гумусованість дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів в залежності від удобрення//Міжнар. наукова конф. ”Екологічні проблеми басейнів транскордонних річок”/Гідрологія, гідрохімія і гідро екологія. Т. 4. – Київ-Луцьк. – 2002. – С. 218-222. (Зроблено літературний аналіз проблеми, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

6. Пузняк О.М., Демчук М.Д. Ефективность применения ЖКУ в разные сроки под озимую пшеницу на дерново-подзолистой супесчаной почве западного Полесья Украины//Тезисы докл. Научно-практической конф. ”Вложения молодых ученых в интенсификации сельськохозяйственного производства Украины”. Чабаны, 14.3. 1991. –С. 37. (Проведено польові та лабораторні дослідження, зроблено обґрунтування тематики).

7. Чубко Н.Д., Пузняк О.М., Демчук М.Д., Бабяк Г.В. Регулювання вмісту нітратів в сільськогосподарській продукції в умовах західного Полісся та Лісостепу України//Тези доп. Конф. “Екологія Полісся: проблеми, сучасність, майбутнє”, Луцьк, 28.4-3.5, 1993,- Л., 1993, - с.-59. (проведено польові та лабораторні дослідження, зроблено аналіз результатів).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины