Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Кузуб Вероніка Володимирівна. Фітотрофні мікроміцети Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника: дисертація канд. біол. наук: 03.00.21 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2003.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Кузуб В.В. Фітотрофні мікроміцети Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2003.

В дисертації представлені результати спеціального вивчення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Виявлено 368 видів фітотрофних мікроміцетів з 157 родів 47 родин 19 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи мітоспорових грибів. Уперше для заповідника наводяться 313 видів, з них 122 є новими для Криму, 26 – для України. Виявлені основні риси таксономічної та екологічної структури видового складу фітотрофних мікроміцетів Ялтинського заповідника. Вивчено коло грибів-консортів рослин-живителів різних географічних ареалів, кримських ендемічних рослин та рослин, занесених до “Червоної книги України” тощо. Здійснено вивчення видового складу ксилотрофної мікобіоти бука лісового, що дозволило оцінити його фітосанітарний стан як задовільний. Проаналізовано розподіл фітотрофних мікроміцетів за рослинними угрупованнями різних висотних поясів заповідника, виділені специфічні для кожного угруповання комплекси видів грибів. Встановлено, що найбагатшим та найрізноманітнішим є видовий склад грибів кримськососнових лісів. Проведено дослідження фітотрофних мікроміцетів на післяпожежних ділянках рослинності, встановлені зміни в складі комплексів грибів та простежено динаміку їх поновлення на згарищах у заповіднику.

1. Внаслідок мікологічного обстеження Ялтинського заповідника у фітоценозах резервату виявлено 368 видів фітотрофних мікроміцетів з 157 родів 47 родин 19 порядків відділів Ascomycota, Basidiomycota та групи мітоспорових грибів. Уперше для заповідника наводяться 313 видів, з них 122 є новими для Криму, 26 – для України, що свідчить про високу специфічність видового складу грибів заповідника. Декілька нових для мікобіоти України видів фітотрофних мікроміцетів мають вузькі ареали, обмежені територією Європи (Ombrophila violacea, Perrotia flammea, Apostemidium fiscellum, Trichophaeopsis bicuspis, Endoxyla operculata тощо).

2. У таксономічній структурі фітотрофних мікроміцетів Ялтинського заповідника переважають представники порядків Sphaeropsidales (67 видів), Uredinales (63), Erysiphales (48), Dothideales (46), Leotiales (30), Xylariales (21), Diaporthales та Diatrypales (по 15). Серед родин найбільшою кількістю видів відзначаються Sphaerioidaceae (65), Erysiphaceae (48), Pucciniaceae (47), Dematiaceae (16), Xylariaceae та Diatrypaceae (по 15 видів), Leotiaceae (13), серед родів – Puccinia (38), Phyllosticta (15), Septoria (13), Phoma (11), Erysiphe (10), Golovinomyces, Microsphaera та Pleospora (по 8), Phragmidium, Mycosphaerella та Sphaerotheca (по 7).

3. За екологічним статусом фітотрофні мікроміцети Ялтинського заповідника належать до трофічних груп сапротрофів (163), біотрофів (114) та гемібіотрофів (91), які розподіляються за еколого-трофічними групами ксилотрофів (128), облігатних паразитів рослин (114), філо- та герботрофів (108), підстилкових сапротрофів (12), мікотрофів (5) та бріотрофів (1). Специфічною ознакою екологічної структури виявлених у заповіднику мікроміцетів є переважання грибів-ксилотрофів, висока різноманітність яких зумовлена домінуванням у заповіднику лісових угруповань.

4. Фітотрофні мікроміцети в заповіднику домінують на рослинах-мезофітах, з якими пов’язано 168 видів грибів, та на рослинах-ксеромезофітах – 134 види. Значно менше фітотрофних мікроміцетів зареєстровано на рослинах аридних місцезнаходжень (71). По відношенню до режиму інсоляції найбільша кількість мікроміцетів відмічена на рослинах-сціогеліофітах (128) та на геліофітах (93). Отже, для розвитку більшості знайдених видів грибів у рослинних угрупованнях Ялтинського заповідника оптимальними є помірно посушливі та помірно зволожені, добре освітлені місцезростання. Найбільша кількість видів фітотрофних мікроміцетів виявлена в заповіднику у вересні (170 видів) та на початку жовтня (126), коли спостерігаються оптимальні для їх розвитку значення температури та вологості.

5. Фітотрофні мікроміцети вступають у консортивні зв’язки з 225 видами вищих судинних рослин з 158 родів 57 родин; домінуючими за числом грибів-консортів є родини вищих рослин, в складі яких переважають деревні та чагарникові види (Fagaceae – 61 вид грибів-консортів, Rosaceae – 36, Pinaceae – 16, Corylaceae – 14). Це свідчить про лісовий характер мікобіоти заповідника. Досить значна кількість грибів пов’язана з трав’янистими рослинами провідних у спектрі флори заповідника родин Asteraceae, Apiaceae (по 22), Fabaceae (15), Lamiaceae (12), Poaceae (11).

6. Фітотрофні мікроміцети у заповіднику виявлені на ендемічних рослинах (17 видів) та на рослинах, занесених до “Червоної книги України” (4). Найбільш поширеними серед них є Sawadaea bicornis (Wallr.) Heluta на Acer stevenii Pojбrk., Trachyspora alchemillae J. Schrцt. на Alchemilla jailae Juz. та Septoria arbutina Gucevi на Arbutus andrachne L. Встановлено, що на ендемічних рослинах у Ялтинському заповіднику переважають облігатнопаразитні гриби порядків Uredinales (8 видів) та Erysiphales (5).

7. Найбільшу кількість фітотрофних мікроміцетів (47 видів, з яких 40 є ксилотрофами), відмічено на домінанті лісових екосистем Ялтинського заповідника – буці лісовому. Встановлено ядро лігнофільного комплексу фітотрофних мікроміцетів бука, в числі яких умовно патогенні Biscogniauxia nummularia, Nectria ditissima, N. cinnabarina, Quaternaria quaternata, Endothia radicalis Fr., що спричинюють усихання та відмирання гілок і навіть дерев бука, ослаблених дією абіотичних факторів. В цілому фітосанітарний стан бука в заповіднику оцінено як задовільний.

8. Понад 56% видів фітотрофних мікроміцетів у заповіднику знайдені на рослинах, які в своєму походженні пов’язані з ксеротермічною областю древнього Середземномор’я. Найбільша кількість видів грибів відмічена на рослинах з европейсько-середземноморським (76 видів), европейсько-середземноморсько-передньоазійським (42) та східносередземноморським ареалами (28). Значно менше видів фітотрофних мікроміцетів консортивно пов’язані з бореальними рослинами (135 видів, 37%). Це дає підстави висловити припущення, що мікобіота Криму у своєму походженні пов’язана з мікобіотою Середземномор’я.

9. Фітотрофні мікроміцети поширені в природних угрупованнях лісової, лучностепової та саваноїдної рослинності заповідника. У лісових фітоценозах відмічено 75% загальної кількості виявлених у заповіднику грибів. Аналіз висотнопоясного розподілу фітотрофних мікроміцетів у заповіднику свідчить, що найбільш різноманітною є мікобіота середнього лісового поясу рослинності, в якому виявлено 113 видів (32%). У верхньому лісовому поясі знайдено 92 вида (25 %), в нижньому лісостеповому поясі – 67 (18.2 %), на яйлі відмічено лише 50 видів (13.6 %) фітотрофних мікроміцетів.

10. Найбільше видів фітотрофних мікроміцетів виявлено в кримськососнових (78) та букових (59) лісах заповідника. Найменше, всього 28, зареєстровано в угрупованнях саваноїдної рослинності, які займають 3-4% площі заповідника та знаходяться в умовах високої ксерофітності та інсоляції. Фітотрофні мікроміцети виявлені також в антропогенно трансформованих екотопах, зокрема на згарищах (43) та рудеральних ценозах (30). Порівняння видових складів грибів рослинних угруповань заповідника з використанням коефіцієнта Стугрена-Радулеску показало, що найвищий ступінь подібності мають видові склади фітотрофних мікроміцетів лісів верхнього поясу рослинності – чистих букових та букових з домішками інших деревних порід. На досить низькому рівні зв’язку корелюють видові склади мікроміцетів гірськолучних степів яйл та соснових згарищ, що сформувалися в максимально відмінних екологічних умовах і не мають спільних видів живильних рослин.

11. В кожному з досліджених угруповань заповідника встановлено специфічні видові комплекси фітотрофних мікроміцетів. Так, види порядку Uredinales найбільш розповсюджені в рудеральних ценозах (43%), саваноїдах (35%) та кримськососнових лісах (22%); Sphaeropsidales – в пухнастодубово-соснових лісах (33%), гірсько-лучних степах яйл (26%) та пухнастодубово-грабинникових лісах (24%); Erysiphales – в гірсько-лучних степах яйл (30%), рудеральних (19%) та саваноїдних угрупованнях (17%). В букових лісах заповідника перевага належить представникам порядків Xylariales (18%), Leotiales (16%) та Diatrypales (12%), в сосново-букових – Leotiales, Sphaeropsidales (по 17%), Xylariales та Erysiphales (по 15%).

12. На пошкоджених вогнем ділянках кримськососнових лісів у заповіднику встановлено скорочення видової різноманітності фітотрофних мікроміцетів за рахунок елімінації видів, характерних для цього типу лісової рослинності. Найтиповішим представником мікобіоти згарищ виявився аскоміцет Valsa ambiens в стадії анаморфи Cytospora ambiens. З’ясовано, що в циклі розвитку плеоморфних аскоміцетів-ксилотрофів на ділянках, пошкоджених вогнем, переважає стадія анаморфи. Поновлення мікобіоти відбувається по мірі відновлення рослинності на згарищах, зокрема поступово з’являються типові для цих лісів види фітотрофних мікроміцетів, кількість їх збільшується, а ступінь ураження рослин фітотрофними мікроміцетами зростає.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Кузуб В.В., Тихоненко, Ю.Я. Іржасті гриби (Uredinales) Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Укр. ботан. журн. - 2000. - Т. 57, №4. - С. 454-461.

  2. Кузуб В.В. Ксилотрофные и гербосапротрофные аскомицеты буковых и крымскососновых лесов Ялтинского заповедника // Микол. и фитопатол.– 2000. – Т. 34, вып. 6. – С. 32-37.

  3. Кузуб В.В. Видове різноманіття фітотрофних аскоміцетів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Заповідна справа в Україні. - 2000. - Т.6, вип. 1-2. - С. 22-27.

  4. Кузуб В.В., Гайова, В.П. Нові та рідкісні для України види дискоміцетів з Криму // Укр. ботан. журн. - 2001. - Т. 58, №4. – С. 447-455.

  5. Кузуб В.В. Облігатно-паразитні гриби (порядки Erysiphales та Uredinales) Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия “Биология”. – 2001, т.14, № 1. – С. 127-131.

  6. Андріанова Т.В., Кузуб В.В. Фітотрофні мітоспорові гриби Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Укр. ботан. журн. - 2001. - Т. 58, №6. – С. 722-730.

  7. Кузуб В.В. Стан вивченості фітотрофних мікроміцетів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Актуальні питання ботаніки та екології: Мат. конф. молодих вчених-ботаніківУкраїни (Ніжин, 14-17 вересеня 1999 р.). – Ніжин, 1999. – С. 40-41.

  8. Кузуб В.В., Смеречинська Т. Ксилотрофні аскоміцети заповідних територій Гірського Криму // Актуальні питання ботаніки та екології: Мат. конф. молодих вчених-ботаніківУкраїни ( Чернігів, Седнів, 13-16 вересня 200 р.). – Київ, 2000. – С. 13.

  9. Кузуб В.В. Аскомицеты Ялтинского горно-лесного природного заповедника (Крым, Украина) // Мат. VII молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (Санкт-Петербург, 15-19 мая 2000 г.). – С.-Петербург, 2000. – С.68.

  10. Кузуб В.В., Романенко Е.А. Фитотрофные грибы и миксомицеты на поврежденных пожарами участках растительности крымскососновых лесов // Понт Эвксинский 2000: Мат. конф. молодых ученых (Севастополь, 16-18 мая 2000 р.). – Севастополь, 2000. - С. 36-37.

  11. Кузуб В.В. Фитотрофные микромицеты сосновых гарей Ялтинского горно-лесного природного заповедника // Понт Эвксинский II: Мат. конф. молодых ученых (Севастополь, 18-20 сентября 2001 р.). – Севастополь, 2001. –С. 104-105.

  12. Кузуб В.В. Ксилотрофні та підстилкові мітоспорові гриби Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника // Мат. XI з’їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25-27 вересня 2001р.). – Харків, 2001. – С. 205-206.

  13. Дудка И.А., Андрианова Т.В., Кузуб В.В. Репрезентативность микромицетов ресурсных растений в природных заповедниках Крыма // Современная микология в России. I съезд микологов России. Тез. докл. (Москва, 2002). – Москва, 2002. – С. 47-48.

  14. Кузуб В.В. Фитотрофные микромицеты Ялтинского горно-лесного природного заповедника: систематика и экология // Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа : Мат. II науч. конф. (Симферополь, 25-26 апреля 2002 г.). – Симферополь, 2002. – С. 146-147.

  15. Кузуб В.В. Еколого-трофічні групи фітотрофних мікроміцетів Ялтинського природного заповідника // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях : Мат. наук. конф. молодих вчених (Кривий Ріг, 13-16 травня 2002 р.). – Кривий Ріг, 2002. – С. 198-202.

  16. Кузуб В.В. Дискомицеты Ялтинского природного заповедника (Крым, Украина) // Мат. 6-ой Пущинской школы-конференции молодых ученых “Биология – наука 21го века” (Пущино, 20-24 мая 2002 г.). – Пущино, 2002. – С. 94.

  17. Кузуб В.В. Рідкісні для України види фітотрофних мікроміцетів з Криму // Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття. Мат. конф. молодих вчених-ботаніків України (Львівський національний університет ім. Івана Франка, Яворівський національний природний парк, 6-10 серпня 2002 р.).- C. 23-24.

  18. Кузуб В.В. Ксилотрофні мікроміцети букових лісів Ялтинського природного та Карпатського біосферного заповідників // Мат. міжнародної науково-практичної конф. “Гори і люди”, Т. II. (Рахів, 14-18 жовтня 2002). – С. 360-364.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины