Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Гаврило Олена Іллівна. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети Харківського Лісостепу: Дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2002. - 252 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 144-175.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Гаврило О.І. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети Харківського Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21 – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню видового складу облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів Харківського Лісостепу. В результаті виконання роботи для регіону відомо 314 їх видів, 68 з яких належить до порядку Peronosporales (Oomycetes, Oomycota), 75 – Erysiphales (Ascomycetes, Ascomycota), 145 – Uredinales (Teliomycetes, Basidiomycota) і 26 – Ustilaginales (Ustomycetes, Basidiomycota). 72 види виявилися новими для регіону і 1 (Puccinia dracunculina Fahrend.) – для України. Проведено аналіз систематичної структури видового складу рослин-живителів та географічного поширення видів мікроміцетів, зареєстрованих у Харківському Лісостепу. Досліджено розподіл грибів-паразитів за геоботанічними районами та рослинними угрупованнями. Відмічена висока специфічність паразитних мікобіот головних типів природних і штучних фітоценозів. Обстежено 16 об’єктів природно-заповідного фонду, де виявлено 119 видів фітопатогенних грибів. Установлено, що мережа природоохоронних територій Харківського Лісостепу є недостатньо репрезентативною стосовно облігатнопаразитних мікроміцетів.

1. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети Харківського Лісостепу представлені 314 видами, які належать до 41 роду, 12 родин, чотирьох порядків та чотирьох класів з відділів Oomycota, Ascomycota і Basidiomycota. Переважають представники порядку Uredinales (145 видів). З порядку Erysiphales знайдено 75 видів, Peronosporales – 68 і Ustilaginales – 26. Найбільшими є роди Puccinia Pers., Peronospora Corda, Uromyces Link, Erysiphe DC., Sphaerotheca Lev., Golovinomyces (U. Braun) Heluta, Microsphaera Lev., Melampsora Castagne, Ustilago (Pers.) Roussel, Plasmopara Schroet. і Phragmidium Link.

2. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети Харківського Лісостепу представлені переважно видами із широкими ареалами, насамперед мультирегіональними (51,8%), евригол- арктичними (20,0%) та євразійськими (18,6%). Види з європейським та єврозахідноазіатським типами ареалків становлять тільки по 4,8 %, зовсім відсутні ендемічні види, що свідчить про міграційний характер паразитної мікофлори регіону.

3. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети зареєстровані на 571 виді рослин, які належать до 63 родин. Найчастіше живителями грибів-паразитів є представники найбільших в Україні родин Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Rosaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Ranunculaceae, Caryophyllaceae та Polygonaceae. На рослинах цих родин зареєстровано також найбільше видів фітопатогенних грибів. Це свідчить про те, що в Харківському Лісостепу об’єм родини рослин-живителів визначає ступінь різноманітності грибів, трофічно пов’язаних з видами цієї родини.

4. Видове багатство облігатнопаразитних мікроміцетів геоботанічних районів Харківського Лісостепу залежить насамперед від ступеня різноманітності рослинних угруповань, характерного для кожного конкретного району, і значно менше – від його площі. Ці чинники в межах регіону однаково впливають на формування видового складу грибів усіх чотирьох порядків, не зважаючи на їх різне походження. Для більших регіонів кількість поширених на їх території видів порядків Erysiphales i Uredinales з площею та різноманітністю рослинних угруповань не пов’язана.

5. Найподібнішими за видовим складом облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів є геоботанічні райони, в яких переважають агроценози і поширені насамперед звичайні для Харківського Лісостепу види грибів. Найспецифічніший видовий склад мікроміцетів тих районів, для яких характерна значна різноманітність рослинних угруповань або ж які мають на своїй території фітоценози, не характерні для інших районів. Географічне розміщення геоботанічних районів відносно один одного на видову подібність впливає набагато менше. Для значно більших регіонів, що відповідають частинам підпровінцій, установлені інші закономірності. Так, якісний склад борошнисторосяних грибів формується на їх території насамперед під впливом градієнта континентальності клімату, а вже потім – зональності. Для іржастих грибів ця закономірність є менш чіткою, і зональність тут відіграє помітнішу роль, ніж у попередньому випадку.

6. У фітоценозах майже всіх типів переважають іржасті гриби, на другому місці – борошнисторосяні, на третьому – пероноспоральні і найменше – сажкових, що відповідає загальним обсягам цих порядків, установлених для Харківського Лісостепу. Тільки в угрупованнях штучних деревних насаджень на перше місце виходять представники порядку Erysiphales, які взагалі значною мірою приурочені до порушених фітоценозів.

7. Найбільше видів грибів-паразитів виявлено в лісових (150), культурних (105), лучних (90) та лучностепових (80) рослинних угрупованнях. Найменше, всього 30, зареєстровано в угрупованнях крейдяних відслонень, які є найрідкіснішими типами ландшафтів у Харківському Лісостепу. Різноманітність облігатнопаразитних мікроміцетів у фітоценозах залежить насамперед від загальної площі, яку займають останні, та характерного для них видового багатства рослин-живителів.

8. Приуроченими тільки до одного певного типу рослинних угруповань є 55,9% видів паразитних грибів, до багатьох (шести-восьми) – всього 5,8%. Отже, облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети є досить специфічним елементом біогеоценозів, тісно пов’язаним з рослинною складовою останніх.

9. Найподібнішими за складом фітопатогенних грибів є рудеральні угруповання та штучні деревні насадження, що пояснюється поширенням в них однакових видів рослин-живителів (у даному випадку бур’янів). Досить подібні також угруповання штучних насаджень і лісів та лучні і рудеральні. Обидва фітоценози першої пари належать до деревної рослинності, а другої – до трав’янистої. Найбільше відрізняється видовий склад облігатнопаразитних мікроміцетів болотних і степових рослинних угруповань, що сформувалися в максимально відмінних для Харківського Лісостепу екологічних умовах і не мають спільних видів рослин.

10. На території 16 об’єктів природно-заповідного фонду виявлено 119 видів паразитних мікроміцетів, 10 з них – рідкісні в Україні. В заказниках на рослинах, які перебувають під охороною в Харківському Лісостепу, паразитує лише чотири види фітопатогенних грибів, а за їх межами – 16. У лісових заказниках представлено лише 56,6% грибів-паразитів цього типу рослинності Харківського Лісостепу, в степових – 56,5%, у болотних угрупованнях, які входять до складу заказників, – 26,8% і в лучних – 13,3%. Отже, сучасна мережа природоохоронних територій Харківського Лісостепу є недостатньо ропрезентативною стосовно облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів і вимагає подальшого розширення та розвитку.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

Гаврило О.І. Борошнисторосяні гриби (Erysiphales) північної частини Харківського Лісостепу // Укр. ботан. журн. – 1999. – 56, № 4. – С. 434-440.

Гаврило О.І. Іржасті гриби (Uredinales) Сумського геоботанічного округу // Укр. ботан. журн. – 2000. – 57, № 2. – С. 170-177.

Гаврило О.І. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети (Erysiphales, Uredinales) лучних степів Сумського геоботанічного округу // Укр. ботан. журн. – 2001. – 58, № 5. – С. 550-557.

Гаврило О.І. Історія вивчення облігатнопаразитних фітотрофних мікроміцетів Лісостепу України // Збірник наук. праць Сумського держ. пед. ун-ту ім. А.С. Макаренка. Біологічні науки. – 1999. – С. 26-31.

Гаврило О.І. Стан вивченості фітопатогенних мікроміцетів Лісостепу України // Акуальні питання ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених (Херсон-Лазурне, 1998). – Херсон, 1998. – С. 28.

Гаврило О.І. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети на рідкісних рослинах Сумського геоботанічного округу // Матеріали наук. конф. “Фітосоціологія рослинного покриву України” (Канів, 1999). – Укр. фітоцен. збірник. – Київ, 1999. – №1-2 (12-13). – С. 228.

Гаврило О.І. Гриби порядку Erysiphales Краснопільсько-Тростянецького геоботанічного району // Актуальні питання ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків (Ніжин, 1999). – Київ, 1999. – С. 26.

Гаврило О.І., Карпенко К.К. Мікологічні дослідження на Сумщині // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конф. – Суми, 1999. – С. 170.

Гаврило О.І. Облігатнопаразитні фітотрофні мікроміцети на синантропних рослинах Харківського Лісостепу // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конф. молодих вчених-ботаніків України (Чернігів, Седнів, 2000). – Чернігів, 2000. – С. 9.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины