Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Левченко Вячеслав Володимирович. Природне насіннєве лісопоновлення у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.03 / Національний аграрний ун-т. - К., 2006.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Левченко В.В. Природне насіннєве лісопоновлення у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Національний аграрний університет, м. Київ, 2006.

У дисертаційній роботі розглядаються природно-історичні умови північної частини Правобережного Лісостепу. Проаналізовано розподіл вкритих лісом земель державних підприємств Київського обласного управління лісового господарства за групами деревних порід, типами лісорослинних умов, класами бонітету і повнотами основних лісотвірних деревних порід. Розкриті лісівничі особливості головних і супутніх деревних порід у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу. Встановлено переваги природного насіннєвого поновлення лісу над іншими способами поновлення. Представлена оцінка очікуваного урожаю жолудів дуба звичайного за останні 16 років (1987 – 2002 рр.). Уточнено особливості впливу окремих кліматичних показників (наявність пізньовесняних заморозків та посушливої другої половини літа, кількість опадів, середня температура повітря) вегетаційного періоду на плодоношення і обсяги заготівлі жолудів дуба звичайного. Встановлено періодичність, кількість і якість плодоношення дуба. Проаналізовано якість насіння супутніх дубу звичайному деревних порід. Встановлено чинники, які впливають на проростання насіння, появу, адаптацію і виживання сходів, розвиток самосіву та підросту головних і супутніх деревних порід Визначено головні параметри лісової підстилки і опаду під наметом дубових насаджень. Проведена оцінка і уточнено вплив різних груп трав’яного покриву на збереження сходів і виживання самосіву під наметом дубових насаджень і на зрубах. Вивчено освітленість та встановлено її вплив на кількість і якість підросту під наметом пристиглих, стиглих і перестиглих дубових насаджень. Здійснено комплексну оцінку природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід під наметом дубових насаджень та на зрубах. Вивчено вікову динаміку чисельності та збереженості підросту головних і супутніх деревних порід під наметом материнських насаджень і на зрубах.

  1. Успішність природного насіннєвого лісопоновлення під наметом дубових насаджень та на зрубах залежить від біотичних і абіотичних факторів середовища.

  2. Максимальний урожай жолудів дуба звичайного спостерігається за умови відсутності інвазії шкідників дубових насаджень, пізньовесняних заморозків та посушливої другої половини літа, перевищення середньої температури повітря на 1,0 оС (7 %), рівності або перевищення кількості опадів на 23 мм (6 %) за відповідні величини стандартних кліматологічних норм вегетаційного періоду.

  3. Дуже слабкі або слабкі урожаї жолудів дуба з масою 0,1 тга-1 та перевагою ІІ класу якості повторюються через 3 – 4 роки; середні урожаї з масою 0,2 – 0,3 тга-1 та перевагою І класу якості повторюються через 2 – 3 роки; добрий урожай за останні 16 років (1987 – 2002 рр.) спостерігався лише один раз (2001 р.) з масою 0,5 – 0,7 тга-1 та значною перевагою жолудів І класу якості.

  4. У пристиглих середньо- і високоповнотних дубових насадженнях встановлено найбільший запас опаду (3,7 – 4,4 тга-1) і лісової підстилки (12,5 – 13,3 тга-1) з потужністю останньої до 4,0 см.

  5. Живий надґрунтовий покрив під наметом дубових насаджень та на 1 і 6-річних зрубах характеризується перевагою (50 – 75 %) широколистяних рослин-індикаторів свіжих дібров у порівнянні з 2 – 5-річними зрубами (25 – 50 %).

  6. Освітленість на ґрунті у тіні дерев під наметом стиглих низькоповнотних дубових насаджень з середнім підліском більша (до 36,9 % освітленості відкритого простору), ніж у середньоповнотних перестиглих дубових насадженнях з рідким підліском (до 2,5 %) та у середньоповнотних пристиглих дубових насадженнях з густим підліском (до 1,0 %).

  7. Поява сходів на 1-річних зрубах відбувається краще (6,5 тис. шт.га-1), ніж під наметом дубових насаджень (5,0 тис. шт.га-1) та на 2 – 6-річних зрубах (0,1 – 1,8 тис. шт.га-1).

  8. Успішність природного насіннєвого поновлення головних і супутніх деревних порід на 1 – 6-річних зрубах та під наметом стиглих і перестиглих дубових насаджень вища (добре лісопоновлення), ніж під наметом пристиглих дубових насаджень (задовільне лісопоновлення).

  9. Після доброго урожаю жолудів під наметом стиглих і перестиглих насаджень та

на 1-річних зрубах спостерігається задовільна успішність природного насіннєвого поновлення дуба звичайного та його перевага (до 6 одиниць) у складах підросту. Незадовільна успішність поновлення дуба та перевага у складах підросту супутніх деревних порід у пристиглих дубових насадженнях і на 3, 4-річних зрубах, а також відсутність успішності поновлення дуба – на 2, 5, 6-річних зрубах спостерігається після дуже слабких, слабких і середніх урожаїв жолудів.

  1. Якість молодого покоління лісу характеризується на 1 – 6-річних зрубах наявністю здорового (12 - 33 тис. шт.га-1 – 100,0 %) підросту; у стиглих і перестиглих дубових насадженнях – здорового (14 тис. шт.га-1 – 78 %) та сумнівного (4 тис. шт.га-1 – 22 %) підросту; у пристиглих дубових насадженнях – здорового (5 тис. шт.га-1 – 42 %), сумнівного (6 тис. шт.га-1 – 50 %) і сухого (1,0 тис. шт.га-1 – 8 %) підросту.

З метою раціонального, успішного використання природного насіннєвого лісопоновлення для створення високопродуктивних, біологічно стійких насаджень у свіжих дібровах північної частини Правобережного Лісостепу пропонуємо:

  1. Збільшувати обсяги площ, що поновлюються природним насіннєвим шляхом. Штучне поновлення лісу слід використовувати у випадках, коли не можна розраховувати на природне насіннєве поновлення головної породи, а також під час лісорозведення та на відкритих задернілих площах і у м’яколистяних молодих деревостанах, які виникли в результаті зміни головної породи.

  2. У випадку переважання супутніх порід та недостатньої кількості головної породи для поновлення корінних насаджень широко впроваджувати у лісопоновлювальний процес комбіноване поновлення. Залежність ширини коридору від висоти супутніх порід має бути такою, щоб молоді дубки у коридорах були освітлені не менше чотирьох годин у день.

  3. У випадку задовільної успішності подальшого природного насіннєвого поновлення дуба звичайного слід проводити доглядові рубання, основним завданням яких є виведення насіннєвого дуба у верхній ярус і створення складного за формою деревостану з другим ярусом супутніх деревних порід.

  4. З метою раціонального використання попереднього природного насіннєвого лісопоновлення під наметом дубових насаджень, термін проведення головного рубання встановлювати за умови достатньої кількості (задовільна успішність) дубового підросту для лісопоновлення.

  5. З метою забезпечення оптимальної освітленості для росту і розвитку поновлення дуба звичайного під наметом материнських насаджень слід проводити зріджування підліску: у високоповнотних насадженнях він вирубується повністю, у середньоповнотних – на 60 %, у низькоповнотних – на 40 - 50 %.

  1. Для отримання подальшого природного насіннєвого поновлення дуба звичайного головне рубання слід проводити в урожайний рік, але не пізніше, ніж через 2 – 3 роки після опадання жолудів із застосуванням заходів сприяння природному насіннєвому поновленню лісу.

  2. Суцільнолісосічний спосіб головного рубання, як найбільш розповсюджений, у дібровах північної частини Правобережного Лісостепу, слід застосовувати після

виконання такого ряду підготовчих заходів:

покращення складу насаджень шляхом систематичного проведення доглядових рубань;

покращення умов для підсилення плодоношення шляхом зріджування насадження до оптимальної повноти (0,6 – 0,7);

з метою раціонального використання середнього урожаю жолудів дуба звичайного за 2 – 3 роки до головного рубання слід проводити заходи сприяння природному поновленню лісу;

створення необхідних умов для природного насіннєвого лісопоновлення, особливо головної породи, у відношенні до світла, вологи, тепла і споживання поживних речовин з ґрунту для нормального росту і розвитку шляхом регулювання повноти деревостану і зріджування підліску.

18. Вибіркові і поступові способи головних рубань застосовувати переважно у лісах спеціального призначення (водоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих), де необхідним є постійне збереження лісового середовища.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Левченко В.В. Природне насіннєве поновлення у свіжих дібровах однорічних зрубів Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 71. – С. 58 - 64.

  2. Левченко В.В. Природне насіннєве поновлення у свіжих дібровах на одно – шестирічних зрубах Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 70. – С. 283 - 289.

  3. Левченко В.В. Вплив освітленості на кількість і якість природного насіннєвого поновлення під пологом лісу у свіжих дібровах Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 83. – С. 192 - 202.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины