Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Булат Андрій Геннадійович. Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.03 / Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. - Х., 2006.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Булат А.Г. Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Харків, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей ураження кореневою губкою Heterobasidion annosum (Fr.) Bref соснових насаджень і вдосконаленню заходів щодо профілактики хвороби.

Дослідження проводились у насадженнях сосни різних класів віку в умовах південного Лівобережного Лісостепу (Харківська обл.).

Результати аналізу динаміки біоелектричних показників, проведеного протягом 1998 – 2003 рр. (за нашою участю з 2001 року), свідчать, що показник сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару дерев сосни може служити показником стану як окремого дерева, так і всього насадження.

На підставі досліджень насаджень різного віку (10–160 років) розроблено систему профілактики й захисту соснових насаджень, уражених кореневою губкою, яка полягає в підвищенні ефективності вибіркових санітарних рубок шляхом відведення у рубку сильно ослаблених і нежиттєздатних дерев, що визначаються за величиною ССП.

В осередках кореневої губки із сформованими прогалинами з метою зменшення їх розвитку слід вирубати всі дерева, що за показниками ССП відповідають категоріям стану “ослаблені” та “нежиттєздатні” довкола прогалини і смугу дерев (шириною 2 – 5м), показники ССП яких відповідають категоріям “здорові” та “умовно здорові”. Після цього пні всіх зрубаних дерев рекомендується інокулювати штамом гливи звичайної НК-420 (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm).

В дисертації наведені результати досліджень у 10 – 160-річних соснових деревостанах Харківської області, уражених кореневою губкою. Вивчено особливості ґрунтів різних за станом частин насаджень, проведено дослідження добової та сезонної динаміки сили струмопровідності (ССП) дерев сосни різного стану, залежно від віку і діаметра дерев у деревостані; розроблено на їх основі критерії для визначення санітарного стану дерев сосни. Запропоновано штам гриба гливи звичайної для біологічного захисту соснових насаджень від кореневої губки.

На основі проведених досліджень зроблено такі висновки.

1. В умовах Харківської області осередки кореневої губки виникають переважно в монокультурах сосни, створених на дернових різного ступеня розвитку й опідзолення супіщаних, інколи легкосуглинистих ґрунтах, сформованих на алювіальних пісках або на лесоподібних суглинках, на землях, що були в сільскогосподарському користуванні, а також на зрубах насаджень першого покоління, створених на цих землях.

2. Осередки всихання в соснових насадженнях формуються в місцях, де вплив негативних чинників (нестача вологи, підтоплення, інтенсивні вибіркові рубки та ін.) викликає найбільше напруження в насадженні і призводить до його куртинного нерівномірного ослаблення. В монокультурах сосни, створених за однаковою схемою в подібних умовах, такими місцями можуть бути фрагментарні ґрунтові відмінності, що характеризуються потужним гумусованим шаром, наявністю на невеликих глибинах (до 80 – 120 см) похованих ґрунтів чи шарів грунту з більшою об’ємною масою та підвищеною щільністю. Вологість ґрунту в осередках усихання, особливо верхніх шарів грунту (10 – 30 см.) вища, ніж у міжосередковому просторі.

3. Між вмістом фракцій крупного і дрібного пилу, а також дрібного піску у верхніх шарах ґрунту, та станом насадження і його ростом виявлено середні кореляційні зв’язки (коефіцієнт кореляції 0,5 – 0,7), причому з пиловими фракціями ці звязки прямі, а з дрібним піском – обернені.

4. Показники сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару тканин дерев сосни звичайної різного санітарного стану змінюються протягом доби. У зв’язку з тим, що найменші коливання ССП відбуваються з 11 до 16 години, цей період є оптимальним для вимірювання цього показника.

5. Навесні показники ССП у дерев усіх категорій стану достовірно менші, ніж влітку, а отримані восени мають від’ємні значення і достовірно нижчі, ніж літні та весняні як у відносно здорових частинах насадження, так і в осередках кореневої губки. Інструментальні заміри ССП з метою визначення стану дерев необхідно проводити влітку (липень, серпень).

6. Дерева різного санітарного стану суттєво різняться за показниками ССП. У здоровому фрагменті насадження величини ССП дерев однакових категорій стану є значно вищими, ніж показники, отримані в осередку кореневої губки.

7. Значення показників ССП дерев, різних за санітарним станом, суттєво знижуються з віком насадження, а в насадженнях одного віку не залежать від діаметра дерев.

8. За статистичним розподілом значень ССП сукупність дерев у насадженні пропонується розподілити на п’ять категорій стану: стійкі, здорові, умовно здорові, ослаблені (або хворі) та нежиттєздатні. У практиці лісового господарства показники ССП дерев сосни доцільно використовувати для відведення дерев при рубках догляду та вибіркових санітарних рубках, а також при відборі дерев, стійких до дії патологічних чинників.

9. Дереворуйнівна активність усіх штамів гливи звичайної на деревині здорових дерев, усихаючих (крім НК-35) і хворих дерев є вищою, ніж показники дереворуйнівної активності кореневої губки. Деревину умовно здорових дерев сосни інтенсивніше руйнували лише штамами “Мічиган” і НК-420.

10. Дереворуйнівна активність штаму гливи НК-420 суттєво відрізняється від дереворуйнівної активності кореневої губки на деревині сосни всіх категорій стану дерев. Показники дереворуйнівної активності цього штаму в два – три рази більші, ніж у кореневої губки, що надає можливість рекомендувати його використання для біодеструкції пнів у соснових насадженнях.

11. Дереворуйнівна активність як штамів гливи, так і кореневої губки несуттєво залежить від частки пізньої деревини. Деякий вплив пізньої деревини можна відмітити для штаму гливи НК-420: – чим більша частка пізньої деревини у зразках деревини дерев II та IV категорій стану, тим менша його дереворуйнівна активність.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1. Булат А.Г. Мировая практика защиты хвойных насаждений от корневых гнилей // Вісник ХНАУ. – 2001. – №4. – С. 120 – 122.

2. Булат А.Г. Зміни біоелектричних показників дерев у залежності від їх фізіологічного стану // Вісник ХНАУ. – 2003. – №2. – С. 142 – 146.

3. Булат А.Г. Ґрунтові умови в соснових насадженнях, уражених кореневою губкою Heterobasidion annosum (Fr.) Bref // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: “С.А.М.”, 2003. – Вип. 104. – С. 104 – 107.

4. Булат А.Г., Кучерявенко О.В. Вплив ґрунтових умов на розвиток патологічних процесів в соснових насадженнях // Вісник ХНАУ. – 2004. – №6. – С. 289 – 293 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

5. Булат А.Г., Віннікова О.І., Шеховцов О.Г. Ґрунтові мікроміцети і водорості соснових насаджень, уражених та стійких до кореневої губки // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: “С.А.М.”, 2004. – Вип. 106. – С. 253 – 256 (Збирання матеріалу, написання).

6. Болтенков Ю.О., Булат А.Г., Усцький І.М. Пошук та використання штамів гриба – гливи звичайної (Рleurotus ostreatus) у біологічному захисті соснових насаджень, уражених кореневою губкою // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків: “С.А.М.”, 2004. – Вип. 107. – С. 225–229 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

7. Болтенков Ю.О., Булат А.Г., Усцький І.М., Руйнівна активність кореневої губки та різних штамів гливи, соснової деревини різної щільності з дерев різного стану // Науковий вісник НАУ. – 2005. – Вип. 83. – С. 101–106 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

8. Булат А.Г., Хименко Н.Л., Усцкий И.М., Кучерявенко О.В. Особенности количественного изменения фенольных соединений в сосновых насаждениях в зависимости от повреждающих факторов // Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем: Материалы VIII Международной научной экологической конференции (27 – 29 сентября 2004 г., г. Белгород) – Белгород, 2004. – С. 228 – 229 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу).

9. Усцький І.М., Хименко Н.Л., Кучерявенко О.В., Булат А.Г. Динаміка вмісту вторинних метаболітів у лубі сосни при розвитку патологічних процесів різного походження // Ліс, Наука, Суспільство: Матеріали міжнародної ювілейної наукової конференції, присвяченої 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА (30–31 березня 2005 р., м. Харків). – Харків, 2005. – С.55 (Збирання та аналіз матеріалу, написання).


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины