Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Малинка Леся Вікторівна. Продуктивність низинних лук Полісся України залежно від строків підсівання багаторічних бобових трав : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Інститут землеробства УААН. - К., 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:

Малинка Л.В. Продуктивність низинних лук Полісся України залежно від строків підсівання багаторічних бобових трав. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосопдарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.

У дисертації викладено результати досліджень, які проведені на низинних луках Полісся України з розробки заходів подовження продуктивного довголіття бобово-злакових лучних ценозів шляхом підсівання в них бобових трав.

Досліджено вплив підсівання на 2-му і 3-му роках користування різних видів бобових трав у вихідні лучноконюшино- та люцерно-злаковий травостої, а також строків, протягом року, проведення цього заходу у старосіяний злаковий травостій на особливості їх трансформації за довготривалого (7 років) користування за ботанічним складом, щільністю і лінійним ростом компонентів; продуктивність за виходом з 1 га сухої маси, кормових одиниць, сирого протеїну, валової і обмінної енергії; нагромадження надземною масою симбіотичного азоту та рівень компенсації ним мінерального азоту, біохімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин, а також макро- і мікроелементів та цезію-137; економічну та енергетичну ефективність.

Встановлено, що в даних агроекологічних умовах найбільшу кількість бобових трав у ценозах, найвищу продуктивність (40-50 ц/га кормових одиниць), нагромадження симбіотичного азоту з найкращою поживністю, енергонасиченістю, білковістю і мінеральним складом корму забезпечили варіанти підсівання з заміною бобових компонентів за роками користування бобово-злакових сіяних ценозів. Кращим строком підсівання виявився ранньовесняний.

1. У дисертації наведені нові дані з вирішення наукової задачі підвищення ефективності використання в луківництві зони Полісся України потенціалу багаторічних бобових трав як джерела дешевого симбіотичного азоту шляхом розробки технології подовження продуктивного довголіття бобово-злакових ценозів із застосуванням оптимальних строків підсівання з заміною бобових компонентів за роками користування з метою збільшення виробництва та поліпшення якості дешевих трав’яних кормів.

2. При збагаченні лучних травостоїв бобовими травами шляхом включення їх до травосумішок та підсівання у дернину на низинних луках формуються лучні ценози із щільністю 2700-5500 пагонів/м2 та середньою висотою 75-85 см, з середнім вмістом бобових компонентів – 17-36% та кількістю їх пагонів на 1 квадратний метр 350-1200 штук.

3. Підсівання на 2-му чи 3-му роках користування бобових трав у дернину вихідного лучноконюшино-злакового травостою збільшує середню їх частину на 6-16% і забезпечує стабільне їх утримання на рівні 30-35% протягом 6 років. На вихідному люцерно-злаковому травостої – при підсіванні бобових їх кількість збільшується до 30-50% або на 12-18%. Частка бобових трав у формуванні бобово-злакових травостоїв збільшується при підсіванні їх із заміною бобового компонента.

4. При підсіванні конюшини лучної у старосіяний злаковий травостій лінійний ріст злакових компонентів збільшується в 1,2-1,3 рази і знаходиться, як і від доз мінерального азоту на злаковому травостої (без підсівання) у сильній прямій кореляційній залежності з вмістом бобового компонента (r =0,949–0,970), яка описується рівняннями регресії другого ступеня.

5. Збагачення лучних ценозів бобовими травами шляхом включення їх до бобово-злакових травосумішок та підсіванням їх у дернину підвищує продуктивнсть низиниих лук Полісся України порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні Р60К120 до 40-50 ц/га кормових одиниць або в 1,4-2,2 рази, з нагромадженням надземною масою симбіотичного азоту та рівнем компенсації ним мінерального азоту 90-110 кг/га. В 1,1 рази вищу продуктивність забезпечують вихідні лучноконюшино-злакові, ніж люцерно-злакові травостої.

6. Підсівання бобових трав на 2-му чи 3-му роках користування подовжує продуктивне довголіття бобово-злакових травостоїв до 6-7 років і підвищує середню продуктивність в 1,2-1,4 рази. В перші 3-4 роки після підсівання у вихідні бобово-злакові травостої бобових компонентів із заміною їх за роками користування продуктивність підвищується на 2-10 ц/га або на 5-20%. Урожайність сіяних лучних ценозів як і на злаковому травостої від доз азотних добрив знаходиться в сильній позитивній кореляційній залежності від вмісту бобових компонентів, яка описується рівнянням регресії другого ступеня.

7. Кращим строком підсівання конюшини лучної у старосіяний злаковий травостій є ранньовесняний (по таломерзлому грунту), коли продуктивність за збором кормових одиниць порівняно з підзимним (при настанні стійкого похолодання) та весняним (через 20 днів після ранньовесняного) підвищується в 1,1 рази, весняно-літнім (після 1-го укосу) - в 1,5 рази і літнім (після -2 го укосу) - в 1,6 рази.

8. При збагаченні лучних ценозів бобовими травами поліпшується біохімічний склад зеленої маси, яка відповідає зоотехнічним нормам годівлі великої рогатої худоби і придатна для виготовлення високоякісних сіна, сінажу і штучно висушених трав’яних кормів, а рівень забруднення цезієм-137 не перевищує гранично допустимих норм. Порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні Р60К120 збільшується вміст у сухій масі сирого протеїну до 14-18% або в 1,1-1,3 рази, а також білка, кальцію, магнію, міді, марганцю, перетравність сухої маси, вміст кормових одиниць, обмінної енергії, перетравного протеїну в кормовій одиниці, відношення вмісту кальцію до фосфору, протеїнове та відношення калію до суми вмісту кальцію та магнію при зменшенні вмісту безазотистих екстрактивних речовин, а за довготривалого використання і калію.

9. Підсівання бобових трав на 2-му чи 3-му роках у вихідні бобово-злакові травостої і, особливо із заміною бобових компонентів за роками користування та проведення цього заходу рано навесні порівняно з іншими строками сприяє поліпшенню білковості, поживності, енергонасиченості та мінерального складу корму.

10. Вміст сирого протеїну, білка, кальцію, магнію, міді, марганцю, перетравність сухої маси знаходяться в сильній позитивній кореляційній залежності від вмісту бобових, у бобово-злакових ценозах вміст сирого протеїну, білка й міді від доз азотних добрив на злаковому травостої знаходяться у сильній позитивній залежності, вміст безазотистих екстрактивних речовин, а за довготривалого використання й калію від цих факторів, - в сильній зворотній кореляційній залежності. Вміст цих показників від вмісту бобових описується лінійним, а від доз азоту на злаковому травостої – квадратичним рівнянням другого ступеня.

11. При збагаченні лучних ценозів бобовими травами шляхом включення їх до травосумішок та підсівання їх у дернину порівняно з удобренням злакових травостоїв мінеральним азотом економія коштів становить 15-35, а енергії – 40-65%, умовно чистий прибуток підвищується до 550-1200 грн/га, а рентабельність до 75-180% або в 2,5-6,5 рази; знижуються собівартість 1 ц кормових одиниць до 16-19 грн, а 1 ц сирого протеїну – до 75-130 грн або в 1,4-2,2 рази. Окупність витрат коштів підвищується до 1,8-2,8 рази, КЕЕ – до 6-9, БЕК – до 2-4 або на 40-120%.

Поліпшуються показники економічної та енергетичної ефективності при підсіванні бобових трав на 2-му чи 3-му роках користування у вихідний бобово-злаковий травостій, і особливо з заміною бобових компонентів за роками користування, а також за ранньовесняного строку проведення цього заходу.

Список опубликованных работ по теме диссертации:

1.Кургак В.Г., Малинка Л.В., Пасюта А.Г. Використання симбіотичного азоту бобових трав у луківництві // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2003. - № 6. - С. 14-15

2. Кургак В.Г., Малинка Л.В. Продуктивність травостоїв залежно від строків підсівання конюшини лучної // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2004 – Вип. 1-2. С. 105-108

3. Кургак В.Г., Протасова (Малинка) Л.В. Продуктивність бобово-злакових сіяних лучних травостоїв залежно від строків підсіву в них візних видів багаторічних бобових трав // Зб. наук. пр. Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2004. – Вип. 16. – С. 36-31.

4. Малинка Л.В., Біохімічний склад урожаю бобово-злакових травостоїв // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. Вип.4. – С. 105-108.

5. Малинка Л.В. Продуктивність бобово-злакових травостоїв при підсіванні бобових компонентів // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 5. – С. 73-74.

6. Протасова Л.В. Ефективність підсіву бобових трав у дернину сіяних бобово-злакових лучних ценозів // Мат. міжн. наук. конф. мол. вчених. “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи її вирішення”, Херсон: Дніпро, 2002. - С. 14-16.

7. Протасова Л.В. Продуктивність сіяних бобово-злакових лучних травостоїв залежно від підсіву в них різних видів багаторічних бобових трав // Мат. наук.-практ. конф. мол. вчених “Проблеми сучаного землекористування” – К.: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 98-99.

8. Протасова Л.В. Вплив підсівання бобових трав на продуктивність багаторічних травостоїв // Мат. наук.-практ. конф. мол. вчених “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології.” – К.: Фітосоціоцентр, 2003.- С. 87-88.

9. Малинка Л.В. Продуктивність бобово-злакових травостоїв при взаємозаміні в них бобових компонентів // Мат. наук.-практ. конф.: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. – Вінниця, 2004. – С. 8-11

10. Малинка Л.В. Продуктивність лучних травостоїв залежно від строків підсіву бобових трав у дернину // Мат. конф. мол. вчених “Новітні технології

вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво” – Чабани, 2004. – С. 72-73.

11. Патент 54115 А Україна, А 01В79/02 Спосіб поліпшення лучних травостоїв / Кургак В.Г., Тітова В.М., Протасова Л.В. - № 20022054038; Заявка 17.05.02. Опубл. 17.02.2003, Бюл. № 2.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины