Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог диссертаций

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

Диссертационная работа:

Редченко Олексій Олексійович. Лишайники приморської смуги Кримського півострова : дис... канд. біол. наук: 03.00.21 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. - К., 2005.

Скачать диссертацию *

* Ссылка размещена на правах рекламы



Аннотация к работе:


Редченко О.О. Лишайники приморської смуги Кримського півострова.
– Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.21. – мікологія. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню ліхенофлори приморської смуги Кримського півострова, яка нараховує 441 вид, 116 родів, 44 родин, 13 порядків та групу Ascomycota indet. Новими для території досліджень є 314 видів, серед яких 28 вперше наводяться для Криму, 10 – для України. Розглянуті систематична, екологічна, географічна структури флори та з’ясовано їх особливості. На основі порівняльного аналізу ліхенофлори виявлено її спорідненість із приморськими флорами Італії, Греції та Сардинії. Основу ліхенофлори приморського Криму складають види – представники мультизональної та середземноморської еколого-географічних груп. Специфічною рисою території досліджень є наявність морської еколого-географічної групи, представники якої поширені виключно в прибережній зоні морів та океанів. Вперше для Криму виділені наступні групи екотопів: псевдолітораль, епілітораль (ксерична, мезична, ксеромезична) і терестріаль, а також групи лишайників, що до них приурочені. Види ліхенофлори розподілено на облігатні морські види, приморські види, а також континентальні. В результаті флористичного аналізу складу та поширення ліхеноугруповань класу Roccelletea phycopsis Egea 1989 виділено нову асоціацію Ramalinetum pollinaria ass. prov. та 4 субасоціації. Виявлено 37 видів лишайників, що потребують охорони. Запропоновано схему созологічної оцінки стану рідкісних видів лишайників. Проведено інвентаризацію заповідних об‘єктів в межах території досліджень.

1. В результаті опрацювання власних зборів, зборів інших колекторів та матеріалів ліхенологічного гербарію Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України та Гербарію нижчих рослин Херсонського державного університету встановлено видовий склад ліхенофлори приморської частини Криму, що нараховує 441 вид, які відносяться до 116 родів, 44 родин, 13 порядків та групи Ascomycota indet. Новими для території досліджень є 314 видів, серед яких 28 вперше наводяться для Кримського півострова, 10 видів, зокрема: Diplothomma murorum, Gyalecta geoica, Opegrapha celtidicola, Pyrenocollema orustense, Schismatomma graphidioides, Rinodina subglaucescens, Verrucaria amphibia, V. ditmarsica, V. fusconigrescens, V. halizoa для території України наводяться вперше.

2. До числа провідних за кількістю видів родин ліхенофлори належать наступні 12 родин: Teloschistaceae (59 видів), Verrucariaceae (42), Physciaceae (41), Parmeliaceae (39), Lecanoraceae (35), Bacidiaceae (24), Collemataceae (22), Roccellaceae (13), Hymeneliaceae (13), Cladoniaceae (12), Pertusariaceae (11), Acarosporaceae (10). Разом вони нараховують 321 вид, або 72,6% від загальної кількості видів ліхенофлори досліджуваного регіону. Наявність серед перших у списку провідних родин таких, як Teloschistaceae, свідчить про середземноморські риси ліхенофлори. З іншого боку, досить суттєве положення родин Pertusariaceae та Cladoniaceae свідчить про неморально-бореальні риси досліджуваної ліхенофлори.

3. До 15 провідних за кількістю видів родів відносяться 219 видів, що складає 49,7% від загальної кількості видів. Провідними родами виступають роди Caloplaca (49 видів), Lecanora (33), Verrucaria (26), Collema (16), Lecania (11), Cladonia (11), Aspicilia (10), Ramalina (10), Rinodina (10), Acarospora (8), Candelariella (8), Melanelia (7), Opegrapha (7), Rhizocarpon (7), Arthonia (6). Наявність серед провідних родів таких як Caloplaca, Collemа, з одного боку, наближує приморську ліхенофлору Криму до середземноморських, з іншого, вагоме положення родів Verrucaria, Acarospora виявляє її спорідненість із древньосередземноморськими флорами. Вплив неморальних та бореальних ліхенофлор підтверджується присутністю серед провідних родів Melanelia, Lecanora. Майже половина родів (52) представлені по 1 виду, що свідчить про значний вплив міграційних процесів на формування ліхенофлори території досліджень.

4. На основі порівняльного аналізу ліхенофлори регіону досліджень з іншими приморськими ліхенофлорами Європи виявлено її більшу спорідненість з приморськими флорами Італії, Греції та Сардинії, і меншу – з приморськими флорами Скандинавії та Великої Британії. Це пояснюється особливостями географічного положення території досліджень, часткового розташування її в зоні середземноморського клімату. Порівняння приморських ліхенофлор окремих ділянок території досліджень з приморськими ліхенофлорами Європи виявило найбільшу спорідненість власне флори Південного Берегу Криму з середземноморськими ліхенофлорами.

5. В регіоні досліджень має місце переважання представників сциогеліофітної та ксеромезофітної екологічних груп (хоча Керченський п-ів і Тарханкут характеризуються переважанням геліофітної групи). Наявність вапнякового субстрату зумовлює домінування представників епілітної (зокрема базофільної) екогрупи. Домінування степових ценозів в межах рівнинного Криму обумовлює тут незначну кількість епіфітних лишайників.

6. Основу ліхенофлори приморського екотону Криму складають види – представники середземноморської та евриголарктичної еколого-географічних груп. Специфічною рисою території досліджень є наявність морської еколого-географічної групи, представники якої поширені виключно в прибережній зоні морів та океанів. Зачну роль у формуванні ліхенофлори регіону досліджень відіграють представники аридної групи. Спорідненість історії розвитку південного берега Криму та Кримських гір зумовлюють також певну роль представників монтанної, альпійської та інших еколого-географічних груп лишайників.

7. В межах території досліджень за еколого-флористичними показниками виявлено такі групи екотопів: псевдолітораль, нижня та верхня епіліторалі, терестріаль. В залежності від зміни екологічних факторів в межах епіліторалі нами виділені такі групи екотопів: освітлені посушливі (ксеричні), затемнені вологі (мезичні) та проміжна група – ксеромезичні. Види ліхенофлори приморського Криму нами розподілено на декілька груп: облігатні морські види, які зростають в межах псевдоліторалі (15 видів або 3,4%); приморські види, що мають оптимум зростання в приморських територіях, до них ми відносимо 145 видів (32,9%); а також види, які однаково поширені на територій приморських смуг та на континентальних територіях (281 видів або 63,7%). Територія приморського Криму характеризується відсутністю припливів і, як наслідок, порівняно меншою часткою морських та приморських видів.

8. У результаті порівняльного аналізу ліхенофлор локалітетів отримано дендрит, який відображає подібність ліхенофлор даних локалітетів. Локалітети лишайників розділено на групи за такими факторами: кислотність кам’янистого субстрату, орографічна диференціація (Гірський та Рівнинний Крим), кліматичні особливості (західна та східна частини Південного Берегу). Встановлено границі поширення приморських видів лишайників, що співпадають з межами приморських ландшафтів, виділених в Криму.

9. Встановлено особливості поширення ліхеноугруповань класу Roccelletea phycopsis Egea 1989 на території приморської частини Криму. Описано нову асоціацію Ramalinetum pollinaria ass. prov. в межах якої чотири субасоціації: s. ass. typ. ramalinetosum pollinariae, s. ass. tephromeletosum atra – scoliciosporo umbrinum – candelarielletum vitellinae, s. ass. lecanoretosum lojkae – lecanoretum rupicola, та s. ass. lecanoretosum rupicolae. Виявлені послідовні зміни угруповань та встановлені провідні фактори, зокрема ступінь сформованості субстрату, інтенсивність зволоження та характер коливання температур, що визначають видовий склад угруповання.

10. В ході проведеного аналізу поширення рідкісних лишайників в межах території дослідження виявлено 11 видів, занесених до Червоної книги України та 26 видів, що запропоновано для включення у Червоний список АР Крим, ареал яких значно скоротився в останні роки. Розроблено созологічну схему аналізу цих видів за 9 ознаками, які відображають їх стан та тенденції зміни під антропогенним впливом. Угруповання з рідкісними видами Roccella phycopsis та Dirina stenhammari запропоновано для охорони та проаналізовано їх поширення.

11. В ході інвентаризації заповідних об'єктів досліджуваної території встановлено, що в межах природного заповідника "Мис Мартьян" зростає найбільша кількість видів – 259 або 58,7%. Найчисельніша група рідкісних (11) видів локалізована в межах вищезгаданого заповідника, а також Опукського (8) та Казантипського (6) природних заповідників. Встановлено, що найбільший вплив на стан природних популяцій рідкісних лишайників мають рекреаційне навантаження (порушення екотопів, де вони зростають) та сільськогосподарська діяльність (порушення ґрунтового покриву степових фітоценозів).

Список опубликованных работ по теме диссертации:

  1. Редченко А.А. Лихенофлора горы Кучук-Аю: состав, экология и проблемы охраны // Ученые записки Таврического Национального Университета. Серия: Биология, 2001.– Т. 14., № 1. – С. 180 – 183.

  2. Редченко О.О. Нові та рідкісні види лишайників з приморської частини Криму // Укр. бот. журн. – 2001.– Т. 58, №5. – С. 578 – 582.

  3. Редченко О.О. Лишайники приморської частини Керченського півострова // Укр. бот. журн. – 2002. – т. 59, №4. – С. 426 – 436.

  4. Ходосовцев О.Є., Редченко О.О. Анотований список лишайників заповідника "Мис Мартьян" (Україна) // Укр. бот. журнал. – 2002.– Т. 59, №1. – С. 64 – 71.

  5. Редченко О.О. Лишайники Азово-Сиваського національного парку // Актуальные вопросы ботаники и экологии. – Харьков, 1996. – С. 93.

  6. Редченко А.А. Систематическая структура лихенофлоры Керченского полуострова // 6-я Молодежная конференция ботаников. Материалы конференции мол. ученых. – СПб, 1997. – С. 32.

  7. Редченко О.О. Рідкісні лишайники Керченського півострова // Актуальні питання ботаніки та екології / Мат. конф. мол. Вчених (Херсон-Лазурне, 7-11 червня, 1998). – Херсон, 1998 – С. 42 – 43.

  8. Редченко А.А. История изучения лишайников приморского Крыма // Тезисы 7-ой Молодежной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (15-19 мая, 2000г.). – С.-Пб., 2000. – С. 79 – 80.

  9. Редченко О.О. До питання вивчення епіфітних лишайників заповідника «Мис Мартьян» // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України «Актуальні проблеми ботаніки та екології». (Чернігів, Седнів – 13-16 вересня 2000 р.) – Київ, 2000. – С. 21 – 22.

  10. Редченко А.А. Лишайники приморской части Крымского полуострова // Материалы Второй Российской Лихенологической Школы и Международного Симпозиума Молодых Лихенологов “Лишайники аридных зон”, (Волгоград, 2-9 мая 2001г.). – Волгоград, 2001. – С. 37.

  11. Редченко О.О. До історії вивчення лишайників приморських територій // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали конференції молодих учених. (смт. Зноб-Новгородське, 20-23 серпня). – Ніжин, 2001. – С. 22.

  12. Редченко А.А. Антропогенная трансформация лихенофлоры приморской части АР Крым // Материалы конференции молодых ученых «Понт Эвксинский – 2». (Севастополь, 18-20 сентября 2001г.). – Севастополь, 2001. – С. 108 – 109.

  13. Редченко О.О. Екологічні особливості ліхенофлори приморської частини Керченського півострова // Матеріали 11 з’їзду Українського ботанічного товариства (Харків, 25-27 вересня 2001 р.). – Харків, 2001. – С. 324 – 325.

  14. Редченко А.А. К вопросу об изучении редких средиземноморских видов лишайников приморского Крыма // Актуальні питання ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених (6-10 серпня, 2002р.). – Львів, 2002. – С. 245.

  15. Редченко О.О. До питання созології лишайників в приморському Криму // Актуальні проблеми ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих учених-ботаніків (7 – 10 вересня 2004, Канівський природний заповідник, Канів, Україна). – Канів, 2004. – С. 124 – 126.

  1. Ходосовцев О.Є., Редченко О.О. Роди Pyrenocollema Reinke та Lecanographa Torrente & Egea нові для ліхенофлори України // Актуальні питання ботаніки та екології / Мат. конф. мол. Вчених (Херсон-Лазурне, 7-11 червня, 1998). – Херсон, 1998 – С. 44 – 45.

  2. Яковенко Н., Редченко А. К изучению лишайников как среды обитания коловраток (Rotifera) // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали конференції молодих учених. (смт. Зноб-Новгородське, 20-23 серпня). – Ніжин, 2001. – С. 78 – 79.

  3. Redchenko O.O. To study of coastal crimean lichens // The Fourth IAL symposium: «Progress and problems in lichenology at the turn of the millenium». Barselona, 1 – 7 September. – Barselona, 2000. – P. 92.

  4. Kondratyuk S.Yа., Redchenko О.О. A new lichen from Crimea (Ukraine) // XIV Congress of European Mycologists (Yalta, Crimea, Ukraine, 22-27 September 2003). – Yalta, 2003 – P. 88.


Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины