Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Гігієна тварин та ветеринарна санітарія


11. Колєсніченко Валентина Михайлівна. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок: дис... канд. с.-г. наук: 16.00.06 / Національний аграрний ун-т. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Колєсніченко В.М. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт-вода-корми-організм курей-несучок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. –Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Встановлено фоновий вміст ртуті в ґрунтах, воді, кормах, організмі курей-несучок дослідних господарств. Відмічено біогенну міграцію ртуті в системі ґрунт-вода-корми-організм курей-несучок.

Представлено аналіз впливу пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці.

Використання пектиновмісного препарату, який виготовлений на основі виноградних вичавок (95 %) і містить пектинові речовини, аскорбінової кислоти ( 4 %) і активованого вугілля (1 %), сприяє виведенню ртуті з організму курей-несучок дослідних груп на 45-67 % у порівнянні з контрольною.

При застосуванні препарату відзначено збільшення показників: яйценоскості курей-несучок, поліпшення показників біологічної цінності м’яса, підвищення показників морфологічного та хімічного складу отриманих яєць в дослідних групах у порівнянні з контрольною групою. Вперше визначений коефіцієнт накопичення та коефіцієнт біотрансформації ртуті в організмі продуктивної птиці.

Підготовлені рекомендації щодо використання пектинових речовин із відходів виробництва у птахівництві. Отриманий патент на винахід № 34330 А . “Кормова добавка для птиці”.

У науковій роботі представлено нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні біогенної міграції сполук ртуті у системі ґрунт-вода-корми-організм курей-несучок та у розробці засобів виведення їх з організму. Вона вирішилась методом визначення кількості ртуті у компонентах біосфери та шляхів транслокації її в організм сільськогосподарської птиці. Доведена ефективність використання пектиновмісного препарату в виведенні ртуті із організму курей-несучок, його позитивний вплив на продуктивність птиці, а також якість отриманої продукції.

1. Рівень ртуті в ґрунтах досліджувального регіону в середньому складає 0,0108 0,001 мг/кг і залежить від їх фізико-хімічного складу: піщаний ґрунт вміщує - 0,008 мг/кг, чорнозем – 0,0364 мг / кг; глинистий – 0,0182 мг/кг. Найвища концентрація ртуті в локальній зоні господарства надходить в організм птиці з комбікормами і складає 0,6010,01 мг/кг, з водою–0,002480,0001 мг/кг.

2. Вміст ртуті у воді складає в середньому – 0,0079 0,002 мг/кг; в грубих кормах–0,1090,01 мг/кг; в соковитих – 0,303 0,02 мг/кг; зернових–0,0990,01 мг/кг; паренхіматозних органах: печінці – в 5; в нирках – в 2,14; в легенях – 5,36; в шлунку – 3,57; в серцевому м’язі – в 1,63; в кістках, мозку, м’язах стегна та грудних м’язах відповідно більше у 0,22; 1,18; 1,89 та 2,01 раза перевищує максимально допустимий рівень . При цьому встановлено, що акумуляція ртуті організмом і тканинами продуктивної птиці має значний діапазон коливань, що безпосередньо вказує на функціонування спеціальних механізмів адаптації та включення токсичного елементу в метаболічні процеси.

3. Використання пектиновмісного препарату з відходів виробництва в раціонах годівлі курей-несучок сприяє підвищенню гемоглобіну на 0,60–0,72 %, формених елементів крові - на 1,38-1,93%, а також більш ефективному виведенню сполук ртуті з організму курей-несучок порівняно із контрольною групою. При цьому вміст ртуті в органах і тканинах після введення препарату зменшується на 45-67 %, у порівнянні з контрольною групою.

4. Застосування пектиновмісного препарату підвищує вміст загального білку крові на рівні 5,300,1 г/л; в сироватці крові резервна лужність зростає до 50,1мг/%, спостерігається накопичення кальцію і фосфору в організмі за рахунок нормалізації кальцієвого і вуглеводного обміну.

5. Після застосування пектиновмісного препарату підвищується виділення ртуті з послідом: у птиці першої групи її концентрація підвищується на 10,73 %, у другій - на 17,24%, третій – на 11,80%; яйценоскості - на 5,43 %, на 9,88% і на 3,27% відповідно.

6. Експериментально встановлено, що на 30 день досліду залишкова кількість ртуті в крові курей-несучок склала по І дослідній групі–0,2150,001мг/кг, по ІІ дослідній групі 0,195 0,0004 мг / кг, в порівняно з фоновим вмістом відповідно – 0,459 0,0034 мг / кг, 0,430 0,0059 мг / кг, а в ІІІ – 0,221 0,001 мг/кг, 0,458 0,003 мг/кг.

7. Додавання до раціону годівлі продуктивної птиці пектиновмісного препарату протягом 30 днів у дозі 3 г/гол (ІІ група) на добу сприяє:

- поліпшенню у птиці дослідних груп білково-якісного показника м’яса на 0,3, по зрівнянню із контрольною;

- підвищенню показників морфологічного та хімічного складу яєць та їх маси у птиці другої дослідної групи - на 2,7 г, в той час як у контрольній лише на 0,55 г, у першій дослідній - на 1,8 г, у третій – на 2,0 г .

8. Коефіцієнт біотрансформації сполук ртуті із кормів і води в організм курей–несучок за період дослідів в умовах промислової технології становить 1, а коефіцієнт накопичення ртуті з водою і кормами склав – 234.

9. Вперше для прогнозування продуктивності курей-несучок використана при статистичній обробці результатів досліджень, регресивна модель У = 143,53 + 0,06 Х1 + 28,76 Х2 , що дає змогу безперервно враховувати ефект зміни концентрації ртуті в організмі продуктивної птиці і позбутися значних похибок дискретної оцінки.

10. Доведена нормалізація обмінних процесів в організмі курей-несучок під дією пектиновмісного препарату, що сприяє кращому засвоєнню корму в організмі курей-несучок. Встановлено, що на 10 штук яєць у курей-несучок піддослідних груп використовується 1,65 корм.од., проти 1,86 корм.од. у курей контрольної групи, при цьому прибуток на одну курку складає 2,08 грн.

Публікації автора:

1. Гончаренко В.М., Тарасенко Л.А., Курило Б.П., Колесниченко В.М. Разработка технологии изготовления препарата для выведения соединений ртути из организма кур-несучек. // Перспективы направления развития экологии, экономики, энергетики: Сб.науч. статей. Одесса, 1997. – С.18-20. (Дисертанткою розроблена технологія виготовлення пектиновмісного препарату)

2. Колєсніченко В.М., Гончаренко В.М. Санітарно-гігієнічна оцінка препарату для виведення сполук ртуті з організму курей-несучок // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 1998. вип.4. - С. 83-86. (Дисертанткою представлена санітарно-гігієнічна оцінка пектиновмісного препарату).

3. Гончаренко В.М., Колєсніченко В.М., Фотка Г.Г. Санітарно-гігієнічна оцінка джерел питної води в умовах господарств // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 2000. вип. 4 (9). - С. 55-57.(Дисертанткою проведена санітарно-гігієнічна оцінка джерел питної води в господарствах).

4. Колєсніченко В.М., Гончаренко В.М. Санітарно-гігієнічна оцінка біогенної міграції сполук ртуті у ланках харчового ланцюга при вирощуванні курей-несучок // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 1998. вип. 4 (9). – С. 81-83. (Дисертанткою представлена санітарно-гігієнічна оцінка біогенної міграції сполук ртуті у ланках харчового ланцюга при вирощуванні курей-несучок).

5. Шевчук В.О., Колєсніченко В.М., Лісіцина О.В. Продуктивні та відтворні якості качок кросу “Медео” // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 1998. вип.4. – С. 193-197. (Дисертанткою вивчені продуктивні та відтворні показники якості качок ).

6. Колєсніченко В.М. Вплив пектиновміщувального препарату із відходів на показники якості м’яса і яєць курей-несучок. // Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса, 1999. вип. 3 (6). - С. 201-204. (Дисертанткою вивчено вплив пектиновмісного препарату на якість м’яса та яєць курей-несучок).

7. Гончаренко В.М., Тарасенко Л.О., Курило Б.П., Колєсніченко В.М., Апинш В., Вержевська О. П. Биогенная миграция соединений ртути в условиях техногенеза юга Украины.// Рациональное использование топливно-энергетических ресурсов, экономика, экология: Сб. наук. статей. Одесса, 1997. - С. 40-49. (Дисертанткою вивчено біогенну міграцію сполук ртуті в умовах техногенезу півдня України).

8. Гончаренко В.М., Тарасенко Л.А., Курило Б.П., Колесниченко В.М. Разработка технологии производства пектинсодержащего препарата для выведения соединений ртути из организма животных // Рациональное использование топливно-энергетических ресурсов, экономика, экология: Сб. науч. трудов. Одесса, 1997. - С.40-41. (Дисертанткою розроблена технологія виробництва пектиновмісного препарату для виведення сполук ртуті з організму тварин).

9. Гончаренко В.М., Колєсніченко В.М., Рекомендації по впровадженню пектинвміщувального препарату для виведення сполук ртуті із організму курей-несучок. – Одеса, 1999. - 20 с. (Дисертанткою розроблені рекомендації щодо використання пектиновмісного препарату для виведення сполук ртуті із організму курей-несучок).

10. Деклараційний ПАТЕНТ України 34330 А “Кормова добавка для птиці“: Гончаренко В.М., Колєсніченко В.М.; Заявлено 25.06.1999р., Опубліковано 15.02.2001. - Бюл.№ 1.