У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у комплексній оцінці біоекологічних властивостей гледичії звичайної для широкого використання у декоративному садівництві, озелененні і лісовому господарстві. 1. Встановлено, що погодно-кліматичні умови регіону досліджень відповідають ритмам росту і розвитку гледичії звичайної, що свідчить про адаптацію виду у Південному Степу України. 2. Дослідженнями з метою визначення культигенного ареалу гледичії звичайної у Південному Степу України виявлено осередки культури цього виду в регіоні і встановлено, що вони є стабільними центрами, звідки даний вид поширюється в культуру 3. Вперше описано і дано оцінку явищам багатостовбурності у гледичії звичайної – зростанню від одного кореня 2-, 3-, 4-стовбурних, частіше 2-стовбурних дерев. Доведено, що це одна із важливих біологічних особливостей гледичії звичайної, і її необхідно враховувати при формуванні насаджень будь-якого типу. Обгрунтовано недоцільність переведення 2-стовбурних дерев в одностовбурні вирубкою одного із дерев у гнізді в процесі догляду за насадженнями. 4. У деревних насадженнях південного регіону України виявлено й описано значне різноманіття форм гледичії звичайної – за будовою кори, за ступенем околюченості, за морфологією стовбура, що свідчить про великі потенційні можливості для селекційної роботи та поліпшення загального стану і якості гледичієвих насаджень уже в найближчій перспективі. 5. Внаслідок досліджень водного режиму гледичії звичайної та деяких інших провідних деревних видів, поширених у насадженнях регіону, встановлено, що гледичія звичайна відзначається високою посухостійкістю, яка перевищує посухостійкість софори японської, маслинки вузьколистої, дуба звичайного і найбільшою мірою відповідає умовам посушливого степу, де дефіцит вологи є основним лімітуючим фактором створення й існування деревних насаджень. 6. Гледичія звичайна має високу регенераційну здатність і за цією особливістю посідає чи не одне з перших місць серед деревних видів у Південному Степу. Зафіксовано друге порослеве покоління у 75-річних дерев. Це свідчить про високі потенційні можливості кореневої системи гледичії звичайної і тенденцію до відновлення властивої їй пропорційної відповідності наземної частини кореневій системі та високу адаптаційну здатність в умовах посухи. 7. В деревних насадженнях Південного Степу України виявлено нові пошкодження і симптоми захворювання гледичії звичайної, які поки-що поодинокі і не відображені в науковій літературі. Це закриті морозобоїни, оголення деревини внаслідок зимового сонячного опіку кори, «відьмина мітла». 8. У лісосмугах Південного Степу України на характерних для приміської території м. Нової Каховки типах грунтів гледичієві культурценози виявилися найбільш стійкими і життєздатними. На темно-каштанових грунтах в лісосмугах Присивашшя гледичія звичайна виявилась єдиною найстійкішою породою. Дуб звичайний за таких умов значно поступався перед гледичією звичайною за всіма таксаційними показниками. 9. Доведено, що завдяки своїй біологічній стійкості та декоративності гледичія звичайна має бути бажаним компонентом декоративних насаджень у посушливих умовах Південного Степу України. Доведено перспективність гледичії звичайної як головного виду (нарівні з дубом звичайним) при створенні лісових насаджень в зоні південних чорноземів України. Гледичієві деревостани за ознаками естетичності, проглядуваності та за ступенем прохідності порівняно з іншими лісовими насадженнями у регіоні найбільше відповідають нормам насаджень рекреаційного призначення. Практичні рекомендації 1. У зв’язку з біологічною особливістю гледичії звичайної утворювати багатостовбурні дерева при формуванні насаджень будь-якого типу не слід прагнути створювати одностовбурні дерева гледичії. 2. В однорядних алейних насадженнях міських вулиць і вздовж міжміських автомагістралей гледичію звичайну слід висаджувати з відстанню між деревами не менше 8 м. 3. Дерева гледичії звичайної, ушкоджені «відьминою мітлою», слід видаляти із насаджень і спалювати. 4. В складних умовах місцезростання в зоні темно-каштанових грунтів рекомендується створювати 2-рядні лісосмуги з гледичії звичайної з відстанню між рядами близько 8 м і між деревами в ряду - 6 – 8 м. | 