Анотація до роботи:

Платонова Т.М. Білок-білкові взаємодії при створенні надмолекулярних структур фібринового згустку в системі зсідання крові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню актуальної медико-біологічної проблеми функціонування системи гемостазу, а саме, з’ясуванню взаємодій компонентів системи зсідання крові, що обумовлюють процеси самоскладання фібрину, а також вивченню впливу продуктів деградації фібриногену/фібрину на механізми регулювання системи гемостазу.

Представлені дані мають важливе теоретичне значення для розуміння функціонування специфічних центрів полімеризації в процесі самоскладання фібрину та механізму регуляції процесів активації систем зсідання крові та фібринолізу, а також створюють теоретичну основу для розробки методів діагностики стану системи гемостазу та методів цілеспрямованої терапії.

Модельні системи, створені на основі високоочищених білків, дозволили з’ясувати тонкі механізми взаємодії окремих функціональних доменів молекул фібрину, які важливі для характеристики процесу полімеризації в цілому.

Дослідження впливу продуктів деградації фібриногену/фібрину на білок-білкові взаємодії в процесі активації компонентів системи зсідання крові показало, що фрагмент Е фібрину може виконувати регуляторну роль в протіканні процесів зсідання крові та фібринолізу. Вперше виявлено індукцію каталітичної активності протромбіну Е-фрагментом фібрину. Активація протромбіну у плазмі крові хворих на інфаркт міокарду під час проведення тромболітичної терапії пов’язана з ефекторною дією продуктів деградації фібрину та стрептокінази. На основі аналізу одержаних даних запропоновано гіпотезу, згідно якої така неферментативна активація протромбіну може бути одним з механізмів розвитку реоклюзії при інфаркті міокарду.

Розроблено комплексний підхід до аналізу стану системи гемостазу та створено алгоритми діагностики стану системи гемостазу при серцево-судинних захворюваннях (стенокардія, інфаркт міокарда, гіпертензія), хірургічних ускладненнях (абдомінальні кровотечі при виразці шлунку, регматогенне відшарування сітківки ока, тяжкі опіки, кесарев розтин). На основі ферментів отрути змій розроблено діагностичні тест-набори, які дозволяють виявляти порушення балансу між компонентами системи гемостазу.

1. Процес функціонування системи зсідання крові включає молекулярні механізми білок-білкових взаємодій, для з’ясування яких важливе значення має вивчення біологічної активності продуктів деградації фібриногену/фібрину. Дослідження їх біологічної активності показали збереження в їх структурі центрів полімеризації та локусів зв’язування з іншими білками, які відіграють важливу роль в процесах утворення надмолекулярних структур при активації системи зсідання крові.

2. На модельних системах, що створені на основі високомолекулярних продуктів деградації фібриногену/фібрину та препаратів фібрину дез АА і дез ААВВ, встановлено, що розщеплення плазміном зв’язку Ліз₃₉₃-Тре₃₉₄ -ланцюга молекули фібрину приводить до конформаційних змін в молекулі DD-фрагменту фібрину, яке супроводжується експонуванням Dв центрів полімеризації та посиленням інгібіторного ефекту останнього на латеральну асоціацію протофібрил в 2 рази.

   3. В результаті досліджень міжбілкової взаємодії різних форм продуктів деградації фібриногену/фібрину та їх окремих доменів з фібрин-мономером встановлено, що С-кінцева ділянка b-ланцюга фібриногену/фібрину (bС-домен) бере участь у формуванні центру полімеризації Dв. bС-домен виділено як компактну структуру, що має спорідненість до молекул фібрин-мономеру та специфічну антиполімеризаційну активність. Експериментально підтверджено гіпотезу взаємодії центрів Е_В-Dв в процесі самоскладання фібрину: взаємодія відбувається як на протофібрилярному, так і на міжпротофібрилярному рівні. Показано наявність перехресного зв’язку Е_А–Dв центрів полімеризації.

      4. Вперше виявлено зростання ефективності одночасної інгібіторної дії (синергізму) D- та DD-фрагментів в плазмі крові людини, що може спричиняти геморагічні ускладнення при проведенні тромболітичної терапії при інфаркті міокарду та емболії легенів. З’ясовано, що ковалентна прошивка –-ланцюгів в молекулі D-димеру впливає на його інгібіторні властивості та механізм взаємодії з молекулами мономерного фібрину: D-фрагмент гальмує обидві фази полімеризації, а DD-фрагмент високоефективно гальмує латеральну асоціацію протофібрил і утворює стабільні комплекси з насиченими центрами полімеризації.

         5. Вперше показано здатність фрагменту Е фібрину індукувати в молекулі протромбіну амідолітичну та зсідаючу активність. В процесі взаємодії протромбіну та Е фрагменту значну роль відіграють кринглові структури фрагменту 1 протромбіну та N-кінцеві ділянки -ланцюгів фрагменту Е. Встановлено, що взаємодія протромбіну з Е-фрагментом фібрину приводить до конформаційних змін в молекулі протромбіну з формуванням активного центру без розщеплення поліпептидного ланцюга.

         6. Виявлено значне зниження рівню нативного протромбіну у плазмі крові хворих на інфаркт міокарду під час проведення тромболітичної терапії, що пов’язано з його активацією продуктами деградації фібрину та стрептокіназою. Запропоновано гіпотезу, згідно якої така неферментативна активація протромбіну може бути одним з механізмів розвитку реоклюзії при інфаркті міокарду.

            7. Розроблено комплексний підхід для характеристики стану системи гемостазу за розвитку внутрішньосудинного мікрозсідання крові з використанням діагностичних тестів, які дозволяють визначати не тільки вміст/активність окремих компонентів системи гемостазу, але й виявляти ступінь активації системи зсідання крові, що дає можливість виявляти розвиток внутрішньосудинного мікрозсідання крові до появи клінічних проявів, прогнозувати тромботичні ускладнення та контролювати ефективність тромбопрофілактики.

               8. Розроблено алгоритми діагностики стану системи гемостазу при серцево-судинних захворюваннях (стенокардія, інфаркт міокарда, гіпертензія), хірургічних ускладненнях (абдомінальні кровотечі при виразці шлунку, при регматогенному відшаруванні сітківки ока, тяжких опіках, при кесаревому розтині). Створено методи контролю ефективності лікування антикоагулянтами непрямої дії та антитромботичної терапії препаратами гепарину.

Публікації автора:

За матеріалами дисертаційної роботи Т.М. Платоновою опубліковано 42 друкованих праць, в тому числі в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, - 20 робіт, 9 тез, одержано 6 патентів.

1. Медведь Л.В., Лукинова Н.И., Литвинович С.В., Платонова Т.Н., Гусак Н.М. Структурная организация «сверхактивной» фракции Д-фрагмента молекулы фибриногена // ДАН УССР, сер. Б, 1987, N 5.–С. 70-74.

2. Угарова Т.П., Платонова Т.Н., Соловьев Д.А. Активатор протромбина из яда эфы многочешуйчатой (Echis multiscuamatus) // ДАН УССР, сер. Б, 1989, N 6.–С. 75-78.

3.Платонова Т.Н., Лукинова Н.И., Медведь Л.В. Выделение и анализ активированных форм димерного Д-фрагмента молекулы фибрина // ДАН Украины, 1993, сер.Б, №6, с.134-138.

4. Т.М. Платонова, О.О. Сушко, Д.О. Соловйов, Я.М. Єна. Визначення вмісту фібриногену в плазму крові людини за допомогою тромбіноподібного ферменту анцистрону Н та аналіз стану гемостазу при наявності інгібіторів зсідання крові // Фізіол. журн., 1993, Т.39, №1, с. 15-18.

5. Токарь А.В., Макогоненко Е.М., Платонова Т.М., Сушко О.О., Лукінова Н.І. та ін. Сучасні методи лабораторної діагностики внутрішньосудинного мікрозсідання крові // Методичні рекомендаціїї МОЗ України, 1994, 22с.

6. Т.М. Платонова, О.О. Сушко, Н.І. Лукінова, Д.О. Соловйов Аналіз порушення фази фібриноутворення у практично здорових осіб похилого та старечого віку за допомогою анцистронового тесту // Фізіол. журн. , 1994, Т.40, №3-4, с. 63-70.

7. Н.И. Лукинова, Т.Н. Платонова, И.В. Жесткова, А.В. Петров, Е.А. Сушко Комплексная лабораторная диагностика синдрома внутрисосудистого свертывания крови при поздних гестозах //Укр. біохім. журн., 1995, т. 67, №4, с.99-103.

8. Т.Н. Платонова, Е.А. Сушко, А.В. Петров, Д.А. Соловьев Определение общего уровня протромбина и выявление его функционально неактивных форм с помощью фермента экамулина, выделенного из яда эфы многочешуйчатой // Укр. біохім. журн., 1995, т. 67, №4, с.75-80.

9. Соловьев Д.А., Платонова Т.Н., Угарова Т.П. Выделение и характеристика экамулина – активатора протромбина из яда эфы многочешуйчатой (Echis multisquamatus) // Биохимия. – 1996. – т. 61, вып. 6. – С. 1094-1105.

10. А.В. Беляев, А.М. Заремба, Т.Н. Платонова Гемостаз у больных, оперированных по поводу абдоминальных кровотечений. 2. Характеристика процеса активации факторов системы свертывания крови. Ингибиторы свертывания // Укр. біохім. журн., 1997, Т.69, №4, с.112-118

11. А.В. Беляев, А.М. Заремба, Т.Н. Платонова Гемостаз у больных, оперированных по поводу абдоминальных кровотечений. 4. Концепция изменений гемостаза // Укр. біохім. журн., 1997, Т.69, №5-6, с.190-195.

12. Голота В.Я., Гамісонія М.Ш., Платонова Т.М., Макогоненко Є.М. Діагностика предтромботичного стану за допомогою сучасних коагулогічних тестів в акушерській практиці //Лабораторна діагностика, 1998, №3, с.15-17.

13. Т.М. Платонова, Т.М. Чернишенко, О.В. Горницька, О.М. Савчук, Л.І. Соколовська, М.Ш. Гамісонія, Є.М. Макогоненко Лабораторна діагностика стану системи гемостазу // Укр. біохім. журн. – 2000. - т. 72, №6, 67-73.

14. Голота В.Я., Гамісонія М.Ш., Платонова Т.М., Макогоненко Є.М. Рання діагностика і профілактика тромботичних ускладнень після операції кесарського розтину // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2000. - №3, с. 104-107.

15. Т.М. Платонова, Т.М. Чернишенко, О.В. Горницька, О.М. Савчук, Л.І. Соколовська, М.Ш. Гамісонія, Є.М. Макогоненко Лабораторна діагностика стану системи гемостазу // Лабораторна діагностика, 2000. - №3, c. 3-9.

16. Платонова Т.М., Ровінська І.М., Савчук О.М. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Макогоненко Є.М. Стан системи гемостазу при гострому інфаркті міокарду в ході лікування стрептокіназою. // Лаб. діагностика. – 2001. - №1. – С. 3-6.

17. Савчук О.М., Гамісонія М.Ш., Кізім О.І., Платонова Т.М. Значимість деяких показників фібринолітичної системи в оцінці стану гемостазу//Фізіол. журнал. – 2001. - №3. – С. 58-62.

18. Платонова Т.М., Горницька О.В., Мєтєліцина І.П., Савчук О.М. Компоненти системи зсідання крові та фібринолізу в субретинальній рідині у людей з регматогенним відшаруванням сітківки ока // Медична хімія. – 2001. – №4. - С. 5-8.

19. Горницкая О.В., Платонова Т.Н. Выделение и свойства протеина С из яда Щитомордника обыкновенного (Agkistrodon halys halys) // Биомедицинская химия. – 2003. – Т.49, №5. – С. 470-478.

20. Соколовська А.С., Платонова Т.М., Гриненко Т.В., Чернишенко Т.М., Іваненко Т.І. Порівняльна характеристика методів визначення вмісту фібриногену в плазмі крові// Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002. – № 3. – С. 82-86.

21. Платонова Т.Н. Методы анализа состояния системы гемостаза при лечении антикоагулянтами непрямого действия // Міжвідомчий сбірник “Гематологія і переливання крові”, Випуск 31. - Матеріали міжнародного симпозіума “Гемостаз – проблемы и перспективы”, 5-6 листопада 2002 року, Київ. – С. 265-270.

22. Платонова Т.М., Сломінський О.Ю., Чернишенко Т.М., Макогоненко Є.М. Інтродукція каталітичної активності ключових проферментів системи зсідання крові фрагментом Е фібрину// Укр. биохим. журн. – 2002. – Т. 74, № 3. – С. 42-49.

23. Платонова Т.М., Савчук О.М., Горницька О.В., Чернишенко Т.М., Гарбарчук О.І., Волков Г.Л. Особливості порушень стану системи гемостазу при цукровому діабеті // Мед. хімія. – 2002. – Т.4, №2. – С. 5-9.

24. Т.М. Платонова, О.М. Савчук, К.Г. Козинець, Л.М. Малинська Діагностика порушень системи гемостазу при глибоких опіках // Експ. та клін. фізіологія та біохімія. – 2002. - №2. – С. 44-47.

25. О.В. Горницкая, Т.Н. Платонова, Г.Л. Волков Ферменты змеиных ядов //Укр. биохим. журн. – 2003. – т. 75, №3. – С. 22-32.

26. Горницкая О.В., Платонова Т.Н. Выделение и свойства протеина С из яда Щитомордника обыкновенного (Agkistrodon halys halys) // Укр.біох. журн. – 2004. – Т.76, №3. – С. .

27. Сенчук А.Я., Венцковский Б.М. Тромбоэмболические осложнения в акушерстве и гинекологии: Монография / А.Я. Сенчук, Б.М. Венцковский, Платонова Т.Н. и др. – К.: Макком, 2003. – 360 с.: 19 ил.

28. Litvinovich S., Platonova T., Lukinova N., Henschen A.and Medved` L.

Preparation and characterization of the fibrinogen DD-fragment with increased anticlotting activity // Blood Coagulation and Fibrinolysis An International Journal in Haemostasis and Thrombosis, 1993, V.4, N 5, p.832.

29. Litvinovich S., Platonova T., Lukinova N., Henschen A.and Medved` L.

Preparation and characterization of the fibrinogen DD-fragment with increased anticlotting activity // XII International Fibrinogen Workshop, Wrigtsville Beach, NC, USA, 1993.

30. N. Lukinova, H. Sushko, T. Platonova Investigation of Plasma Fibrinogen Level by Ancystron-H // Blood Coagul/ Fibrinollysis.1994, Vol.5, suppl.2 (Materrials of 2^nd International Symposium on Fibrinogen and Cardiovascular Disease), p.23.

31. H. Sushko, T. Platonova, N. Lukinova Fibrinogen in chronic DIC patients with essential hypertension of different ages //Blood Coagul/ Fibrinollysis.1994, Vol.5, suppl.2 (Materrials of 2^nd International Symposium on Fibrinogen and Cardiovascular Disease), p.24.

32. T. Platonova, N. Lukinova Inhibitory Effect of D and DD Fragments on Fibrin Polimerization // Укр. біохім. журн., 1996, №4, с.17.

33. V. Yakubenko, N. Lukinova, T. Platonova C-termіnal Effect of B-chain of Fibrinogen on Fibrin Polimerization// Укр. біохім. журн., 1996, №4, с.18

34. T.N. Platonova, E.M. Makogonenko, T.M. Chernishenko, A.Yu. Slominsky, S.A. Cederholm-Williams Fragment E1 of fibrin induces catalytic activity in prothrombin and factor X // Suppl. Thromb. and Haemost. – 2001. –CD3478. Тези доповіді на XVIIIth ISTH Congress, Paris, France

35. Платонова Т.М. Використання ферментів отрути змій у лабораторній діагностиці стану системи гемостазу // Укр. біох. журн. 2002. - том 74, №4а. – С.105.

36. Чернишенко Т.М., Платонова Т.М., Сломінський О.Ю. Активація проферментів системи зсідання крові за присутності високомолекулярного фрагмента Е фібрину // Укр. біох. журн. - 2002. - том 74, №4б. – С.62.

37. Пат.14580 Україна, 6 МПК G 01 33/86. Спосіб тестування загального рівня протромбіну і виявлення його функціонально неактивних форм у плазмі крові: Пат.14580 Україна, 6 МПК G 01 33/86 Платонова Т.М., Сушко О.О., Петров О.В., Соловйов Д.О.; Інститут біохімії НАНУ. - № 94076234; Заявл. 14.07.1994; Опубл. 20.01.1997, ПВ, Бюл. №2, 1996. – 3 с.

38. Пат. 10374 Україна, 6 МПК A 61 К 35/16. Спосіб визначення вмісту фібриногену в плазмі крові при гепаринотерапії: Пат.14580 Україна, 6 МПК G 01 33/86 Соловйов Д.О., Платонова Т.М., Сушко О.О., Єна Я.М., Угарова Т.П.; Інститут біохімії НАНУ. - № 93020162; Заявл. 11.12.1992; Опубл. 30.05.1996, Бюл. №2, 1996. – 3 с.

39. Пат. N 1705 Україна, 6 МПК G 12 N 9/50. Спосіб виділення активатору протеїну С з отрути щитомордника для тестування рівня протеїну С в плазмі крові людини: Пат. N 1705 Україна, 6 МПК G 12 N 9/50 Лукінова Н.І., Платонова Т.М., Сушко О.О., Соловйов Д.О.; Інститут біохімії НАНУ. - № 94076235; Заявл. 14.07.1994; Опубл. 18.03.1997, Бюл. №5. – 4 с.

40. Пат. №31304 Спосіб прогнозування тромботичних ускладнень в акушерській практиці: Пат. №31304 А Україна А Україна Голота В.Я., Гамісонія М.Ш., Платонова Т.М., Макогоненко Є. М.; Інститут біохімії НАНУ. - № 98074200; Заявл. 31.07.1998, Опубл. 29.03 2000, Бюл. №2 та 15.12.2000, Бюл. 7-11. – 4 с.

41. Пат. 14516 Україна, 6 МПК G 01 № 33. Спосіб експрес-тестування стану системи гемокоагуляції за допомогою визначення часу зсідання плазми: Пат. 14516 Україна, 6 МПК G 01 № 33/86 Платонова Т.М., Лукінова Н.І., Сушко О.О., Соловйов Д.О., Угарова Т.П.; Інститут біохімії НАНУ. - № 93007566; Заявл. 27.12.1993; Опубл. 28.02.2000, Бюл. №. 1. – 3 с.

42. Пат. 43248 А Україна А 61 У5/145 Спосіб прогнозування тромботичних ускладнень при регматогенному відшаруванні сітківки ока: Пат. 43248 А Україна А 61 У5/145 Горницька О.В., Платонова Т.М., Метеліцина І.П.; Інститут біохімії НАНУ. – №2001042869; Заявл. 26.04.2001. Опубл. 15.11.2001, Бюл. №10, 2001р. – 3 с.