Анотація до роботи:

Чурпіта Г.В. Авторське право на твори образотворчого мистецтва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню інституту авторського права щодо одного з об’єктів його правової охорони – творів образотворчого мистецтва.

У дисертаційному дослідженні простежено процес становлення та розвитку авторського права на твори образотворчого мистецтва, сформульовано його поняття, визначені завдання та правові джерела. Виокремлено та теоретично обґрунтовано ознаки творів образотворчого мистецтва як об’єктів авторського права, досліджено зміст суб’єктивного авторського права та випадки вільного використання творів образотворчого мистецтва, розглянуто способи захисту авторських прав художників від протиправних посягань.

На підставі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів та судової практики внесені пропозиції щодо удосконалення авторського законодавства України.

Підсумовуючи викладене вище, зазначається: у дисертаційному дослідженні в контексті реформи законодавства у сфері інтелектуальної власності розв’язана нова актуальна проблема. Дослідження авторського права щодо окремого об’єкту його правової охорони – творів образотворчого мистецтва – дозволило сформулювати низку рекомендацій і положень науково-теоретичного та практичного характеру, зокрема:

1. Авторське право на твори образотворчого мистецтва слід розглядати в об’єктивному та суб’єктивному розумінні:

а) авторське право на твори образотворчого мистецтва в об’єктивному розумінні – система правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів образотворчого мистецтва;

б) авторське право на твори образотворчого мистецтва у суб’єктивному розумінні – система особистих немайнових та майнових прав, які належать автору твору образотворчого мистецтва або його правонаступникам у зв’язку зі створенням та використанням творів мистецтва даної категорії.

2. Твір образотворчого мистецтва – твір живопису, скульптури, графіки, дизайну тощо.

3. Правова охорона твору образотворчого мистецтва залежить від міри творчого внеску автора (наявності ознаки творчого характеру) та набуття твором живопису, скульптури, графіки та ін. матеріальної форми.

4. Творча дієздатність автора твору, в тому числі образотворчого мистецтва, визначається наявністю у нього певного обсягу цивільних прав щодо розпорядження результатами своєї творчої праці незалежно від досягнення віку повної цивільної дієздатності.

5. Співавторство на твір образотворчого мистецтва породжується складним юридичним фактом, першою умовою якого є творчий внесок всіх авторів у спільний твір, і другою – їх згода на спільну творчість, що означає добровільність творчої праці кожного.

6. Правовий статус автора твору образотворчого мистецтва визначається сукупністю особистих немайнових та майнових прав. Кожне з авторських повноважень щодо обраного об’єкта правової охорони – творів образотворчого мистецтва – характеризується особливостями своєї реалізації. Пріоритетними напрямками удосконалення авторського законодавства України в контексті розглянутої проблеми є: чітке розмежування змісту права авторства та права автора на ім’я як окремих повноважень автора твору; доповнення переліку особистих немайнових прав правом автора найменувати свій твір; майнових прав – правом відклику; виключення зі змісту Закону права автора на імпорт примірників твору.

7. Підставами виникнення права слідування як спеціального повноваження автора твору образотворчого мистецтва слід вважати наявність факту перепродажу оригіналу або авторської копії твору образотворчого мистецтва та здійснення такого перепродажу відповідними організаціями (публічність перепродажу).

8. Умовами реалізації права доступу до твору образотворчого мистецтва є: непорушність прав та законних інтересів власника твору образотворчого мистецтва; неприпустимість вимагати від власника доставки твору авторові; доступ до твору може здійснюватися лише з метою його відтворення.

9. Вільне використання творів образотворчого мистецтва – встановлене у державних і суспільних інтересах обмеження майнових прав авторів творів образотворчого мистецтва, яке передбачає можливість у визначених законом випадках без виплати авторської винагороди використовувати правомірно оприлюднені твори живопису, скульптури, графіки тощо іншими особами за відсутності згоди автора, проте з обов’язковою вказівкою на його ім’я та джерело запозичення.

10. Ефективність захисту авторського права на твори образотворчого мистецтва прямо пропорційна мірі відповідальності правопорушника. Враховуючи викладене, доцільним уявляється збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної порушенням авторського права, підвищення відповідних адміністративних санкцій та посилення кримінального покарання.

Практичні висновки стосуються пропозицій з вдосконалення авторського законодавства України, зокрема Закону України “Про авторське право та суміжні права” та нового ЦК України. Пропонується змінити редакції низки статей Закону, серед них: ст. 1, 12-15, 21-23, 27 та інші.

Публікації автора:

1. Чурпіта Г.В. Твори образотворчого мистецтва як об’єкти авторського права // Вісник прокуратури. – 2002. – № 4. – С. 55 – 57.

2. Чурпіта Г.В. Авторське право та право власності на твір образотворчого мистецтва // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 61– 64.

3. Чурпіта Г.В. Авторське право на твори образотворчого мистецтва: історичний аспект // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 329 – 339.

4. Чурпіта Г.В. Право автора на збереження цілісності твору образотворчого мистецтва // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 24 – 27.

5. Чурпіта Г.В. Правонаступники автора твору образотворчого мистецтва // Вісник прокуратури. – 2003. – № 8. – С. 91 – 95.

6. Чурпіта Г.В. Майнові права автора твору образотворчого мистецтва // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 1. – С. 124 – 126.

7. Чурпіта Г.В. Особисті немайнові права автора твору образотворчого мистецтва // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 125 – 128.

8. Чурпіта Г.В. Особливості творів образотворчого мистецтва як об’єктів авторського права // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства”. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ МВС України. – 2002. – С. 222 – 225.

9. Чурпіта Г.В. Співавторство на твори образотворчого мистецтва // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні”. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2003. – С. 320 – 322.

10. Чурпіта Г.В. Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної порушенням авторського права на твори образотворчого мистецтва // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми правового захисту інтелектуальної власності в Україні”. – Харків: Національний університет внутрішніх справ. – 2003. – С. 63 – 65.