Анотація до роботи:

Чередниченко М. З. Антитромботична терапія низькомолекулярними гепаринами при відновленні ритму у хворих з фібриляцією передсердь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2008.

В роботі вирішена актуальна задача – обґрунтування вибору антикоагулянтної терапії низькомолекулярними гепаринами при відновленні ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь, доведена ефективність і доцільність застосування еноксапарину у даної категорії пацієнтів та встановлена можливість скорочення тривалості терапії. Виявлено, що 5,75% пацієнтів з фібриляцією передсердь мають тромбоемболічні ускладнення в анамнезі та встановлено недостатнє використання ними антикоагулянтів. На фоні застосування еноксапарину доведена можливість проведення ранньої кардіоверсії після виключення тромбозу і предикторів тромбоутворення у вушку лівого передсердя за допомогою не тільки черезстравохідної ехокардіографії, а й мультиспіральної комп’ютерної томографії серця. При досягненні швидкості трансмітрального кровотоку значення 50 см/с і більше у хворих з відновленним синусовим ритмом встановлена можливість дострокової відміни антикоагулянтної терапії. Під контролем системи згортання крові доведена безпечна короткочасна терапія еноксапарином протягом 3-7 днів до і після кардіоверсії з урахуванням групи ризику виникнення тромбоемболій. Найбільш інформативними показниками тромбоутворення виявилися: розчинний фібрин-мономер і D-димер. Підтверджено більш прогнозований і стабільний антикоагулянтний ефект еноксапарину порівняно з варфарином, його більшу ефективність у профілактиці тромбоемболічних ускладнень (0% при еноксапарині проти 4,8% при варфарині) та безпеку (геморагічних ускладнень 1,3% проти 14,5% відповідно).

Дисертаційна робота являє нове рішення актуальної задачі кардіології – використання низькомолекулярних гепаринів при відновленні ритму у хворих з ФП для профілактики ТЕУ з метою скорочення термінів проведення антикоагулянтної терапії.

1. На підставі ретроспективного дослідження встановлено: частота тромбоемболічних ускладнень у хворих з ФП склала 5,75% (при пароксизмальній формі – 3,77%, персистуючій – 4,15%, постійній – 11,78%), що вказує на необхідність призначення антитромботичної терапії хворим з усіма формами ФП з обов’язковим урахуванням групи ризику розвитку ТЕУ.

2. При дослідженні системи гемостазу у хворих з персистуючою формою ФП стан гіперкоагуляції виявлено у 25 (18,1%) хворих до призначення антикоагулянтів та у 16 (11,6%) пацієнтів після відновлення ритму, не дивлячись на проведену гіпокоагуляційну терапію до кардіоверсії, що вказує на потребу обов’язкової антикоагулянтної терапії після відновлення ритму, незалежно від відсутності ознак тромбоутворення до кардіоверсії.

3. Найбільш інформативними коагулогічними маркерами тромбоутворення виявилися: розчинний фібрин-мономер та D-димер.

4. Використання мультиспіральної комп’ютерної томографії серця для діагностики тромбозу вушка лівого передсердя може бути альтернативою черезстравохідній ехокардіографії і дозволяє вирішити питання про проведення ранньої кардіоверсії.

5. Ранню безпечну відміну антикоагулянтної терапії після успішної кардіоверсії можна проводити після відновлення механічної функції лівого передсердя, надійним діагностичним критерієм якої є нормалізація швидкості трансмітрального кровотоку за даними трансторакальної ехокардіографії.

6. Доведена можливість та доцільність використання низькомолекулярних гепаринів при відновленні синусового ритму у хворих з персистуючою формою ФП. Еноксапарин порівняно з варфарином у повсякденній практиці виявився більш ефективним для профілактики тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ 0% при еноксапарині проти 4,8% при варфарині) та безпечнішим (геморагічних ускладнень 1,3% порівняно з 14,5% відповідно).

7. Використання еноксапарину дозволило зменшити термін проведення антикоагулянтної терапії з 52,4±1,8 до 7,7±0,3 діб, тривалість епізоду ФП на 20 діб та перебування хворого в стаціонарі з 20,1±2,2 до 7,6±0,2 діб.

Практичні рекомендації

1. При відновленні ритму у хворих з персистуючою формою ФП рекомендовано призначати низькомолекулярні гепарини залежно від групи ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень.

2. Динамічний контроль показників тромбінемії: розчинного фібрин-мономера і D-димера дозволяє індивідуалізувати вид і терміни антикоагулянтної терапії у хворих з ФП.

3. Ранню кардіоверсію можливо проводити після виключення наявності тромбу у вушку лівого передсердя за допомогою мультиспіральної комп’ютерної томографії серця.

4. Після відновлення синусового ритму антикоагулянтну терапію можна відміняти при досягненні швидкості трансмітрального кровотоку значення 50 см/с і більше.

Публікації автора:

1. Сичов О. С. Стан коагуляційного гемостазу та антикоагулянтна активність крові у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь при відновленні ритму / О. С. Сичов, М. З. Чередниченко, О. І. Фролов, Н. В. Пелех // Кровообіг та гемостаз. – № 1. – 2007. – С. 60-66. (Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка матеріалу, формулювання висновків роботи, написання та підготовка статті до друку).

2. Чередниченко М. З. Діагностика тромбозу вушка лівого передсердя у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь: черезстравохідна ехокардіографія і мультиспіральна комп’ютерна томографія / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех, С. В. Федьків, М. Р. Ікоркін // Український кардіологічний журнал. – № 6. – 2007. – С. 59-66. (Автор брав участь у обстеженні хворих, провів статистичну обробку даних, написання та підготовку статті до друку).

3. Чередниченко М.З. Використання низькомолекулярних гепаринів і непрямих антикоагулянтів при відновленні ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь: ефективність і безпека / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех, Г. В. Пономарьова // Кровообіг та гемостаз. – № 4. – 2007. – С. 73-80. (Здобувач особисто обстежив хворих, провів статистичну обробку даних, написання та підготовку статті до друку).

4. Чередниченко М. З. Безпека ранньої відміни антикоагулянтної терапії після відновлення ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь під контролем трансторакальної ехокардіографії / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех // Кровообіг та гемостаз. – № 1. – 2008. – С. 31-38. (Автор брав участь у обстеженні хворих, провів статистичну обробку даних, написання та підготовку статті до друку).

5. Чередниченко М. З. Частота розвитку тромбоемболічних ускладнень у хворих з різними формами фібриляції передсердь неклапанного генезу та застосування антитромботичних препаратів (ретроспективне дослідження) / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Л. О. Шабільянова // Український кардіологічний журнал. – № 2. – 2008. – С. 30-36. (Автор особисто провів аналіз історій хвороб пацієнтів, статистичну обробку матеріалу, взяв участь у написанні та підготовці статті до друку).

6. Чередниченко М. З. Низькомолекулярні гепарини при відновленні ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко // Нове в гематології та трансфузіології. – К., 2007. – Випуск 7. – С. 157-162.

7. Патент України № 32481. Спосіб проведення антикоагулянтної терапії після відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / Сичов О. С., Чередниченко М. З., Фролов О. І., Гетьман Т. В. // Заявка № u 2008 03009 від 11.03.2008; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. (Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка матеріалу, формулювання висновків роботи).

8. Патент України № 32488. Спосіб відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / Сичов О. С., Чередниченко М. З., Фролов О. І., Федьків С. В. // Заявка № u 2008 03435 від 18.03.2008; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. (Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка матеріалу, формулювання висновків роботи).

9. Чередниченко М. З. Вивчення стану коагуляційного гемостазу у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко // ІV міжнародна медико-фармацевтична конференція студентів та молодих вчених (81-й щорічний науковий форум), 2007 р.: Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених „Хист”, матеріали Конференції. – Чернівці, 2007. – № 9. – С.134-135.

10. Чередниченко М. З Состояние антикоагулянтной системы крови у больных с персистирующей формой фибрилляции предсердий / М. З. Чередниченко // Актуальные проблемы гематологии и трансфузиологии: VI съезд гематологов и трансфузиологов республики Беларусь, 24-25 мая 2007 г.: сборник научных трудов к 75-летию гематологической и трансфузиологической службы республики Беларусь. – Минск, 2007. – С. 125-126.

11. Чередниченко М. З. Частота тромбоемболічних ускладнень у хворих з різними формами фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, Л. О. Шабільянова // VIII національний конгрес кардіологів України 20-22 вересня 2007 р.: Український кардіологічний журнал, матеріали Конгресу. – К., 2007. – .№ 5. – С. 190. (Автор особисто здійснив аналіз історій хвороб пацієнтів, взяв участь у написанні та підготовці тез до друку).

12. Чередниченко М.З. Використання низькомолекулярних гепаринів при відновленні синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко, О. І. Фролов, Н. В. Пелех // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Об’єднаний пленум правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки, 19-20 вересня 2006 р.: матеріали Пленуму, Київ. – 2006. – С. 133-134. (Здобувач особисто обстежив хворих, провів статистичну обробку даних, написання тез).

13. Чередниченко М. З. Мультиспиральная компьютерная томография сердца для диагностики тромбоза у больных с фибрилляцией предсердий / М. З Чередниченко, О. С Сычев, А. И. Фролов // Второй Всероссийский съезд аритмологов 14-16 июня 2007 г.: Анналы аритмологии, материалы съезда. – М., 2007. – № 3 (приложение). – С. 168. . (Автор особисто провів обстеження пацієнтів, взяв участь у написанні тез).

14. Чередниченко М. З. Різні стратегії відновлення синусового ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех // VIII національний конгрес кардіологів України 20-22 вересня 2007 р.: Український кардіологічний журнал, матеріали Конгресу. – К., 2007. – .№ 5. – С. 190. (Автор особисто провів обстеження пацієнтів, взяв участь у написанні та підготовці тез до друку).

15. Сычев О. С. Антитромботическая терапия в лечении персистирующей формы фибрилляции предсердий при применении низкомолекулярных гепаринов / О. С. Сычев, Н. В. Пелех, М. З. Чередниченко, В. М. Педько // VII Международный славянский конгресс по электростимуляции и клинической электрофизиологии сердца „КАРДИОСТИМ”, 2006 г.: Вестник аритмологии, материалы конгресса. – С. - П., 2006. – Приложение А.– С. 30. (Здобувач особисто обстежив хворих, провів статистичну обробку даних, написання тез).

16. Сычев О. С. Применение низкомолекулярных гепаринов в качестве антитромботической терапии для лечения персистирующей формы фибрилляции предсердий / О. С. Сычев, Н. В. Пелех, М. З. Чередниченко, В. М. Педько // Первый Всероссийский съезд аритмологов 16-18 июня 2005 г.: Анналы аритмологии, материалы съезда. – М., 2006. – №2 (приложение). – 2005. – С. 131. (Автор особисто провів обстеження пацієнтів, взяв участь у написанні та підготовці тез до друку).

17. Чередниченко М.З. Профілактика тромбоемболічних ускладнень у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь / М. З. Чередниченко, О. С. Сичов, О. І. Фролов, Н. В. Пелех // ІХ з’їзд ВУЛТ, 10-12 травня 2007 р.: Українські медичні вісті, тези доповідей. – К., 2007. – С. 143. (Здобувач особисто обстежив хворих, провів статистичну обробку даних, написання тез).

18. Frolov A. I. Use of low molecular weight heparins for prevention of stroke and systemic thromboembolism in patients with persistent atrial fibrillation / A. I. Frolov, O. S. Sychov, M. Z. Cherednichenko // 21^st Century Pharmaceutical Production and Health Care Research & Delivery in the CIS: International Scientific Symposium, May 28, 2008: materials of the Symposium. – Washington, 2008. – S. 42-43. (Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка матеріалу, формулювання висновків роботи).