Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біохімія


Карпа Іванна Володимирівна. Антиоксидантний статус у курей, ембріонів та одноденних курчат за різного складу раціону: дисертація канд. с.-г. наук: 03.00.04 / Інститут біології тварин УААН. - Л., 2003. : табл.



Анотація до роботи:

Карпа І.В. Антиоксидантний статус у курей, ембріонів та одноденних курчат за різного складу раціону.–Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2003.

Робота присвячена вивченню впливу ізопротеїнових та ізокалорійних раціонів для курей-несучок, але відмінних за складом кормових компонентів, кількістю і якістю сирого жиру (традиційного і ячмінно-бобового раціонів) на процеси пероксидації ліпідів, активність ферментів системи антиоксидантного захисту (САЗ) у тканинах курей, ембріонів і курчат, а також на яйценесучість та якість інкубаційних яєць.

Науково обґрунтовано доцільність використання у годівлі курей-несучок ячмінно-бобового комбікорму з вмістом 40% ячменю і 20% екструдованих кормових бобів та запропоновано способи підвищення ефективності використання з нього поживних речовин. Вперше досліджено формування САЗ в ооцитах у процесі оогенезу.

У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані стосовно впливу чинників живлення, зокрема структури раціонів, кількості і якості в них сирого жиру, рівня жиророзчинних вітамінів А, Д3, Е для курей-несучок на стан процесів пероксидації ліпідів, активність ферментів системи антиоксидантного захисту у тканинах курей, ембріонів і курчат, яйценесучість курей та якість яєць. Досліджено ступінь засвоєння поживних речовин корму організмом курей при згодовуванні їм комбікормів різного складу.

  1. Згодовування курям-неcучкам комбікорму, виготовленого на основі ячменю (40%) і кормових бобів (20%), у порівнянні зі стандартним комбікормом, знижувало концентрацію гідропероксидів ліпідів на 22,16% (р>0,05) і малонового діальдегіду у крові на 12,25% (р<0,05). Зменшення концентрації малонового діальдегіду у крові на 19,81% (р<0,025) при одночасному зростанні гідропероксидів ліпідів на 32,07% (р<0,05) виявлено у крові курей, яким згодовували ячмінно (36%)-гороховий (20%) комбікорм. Заміна у ячмінно-гороховому раціоні частини гороху і соняшникової макухи ріпаковою макухою викликало збільшення вмісту в крові курей гідропероксидів ліпідів на 69,10% (р<0,01).

  2. Зміна раціону годівлі курей-несучок (переведення зі стандартного комбікорму на ячмінно-бобовий) призводила до зниження продуктивності, підвищення концентрації продуктів пероксидації ліпідів (гідропероксидів ліпідів у 2,17 разу (р<0,001), малонового діальдегіду на 40,96% (р<0,001)), зниження супероксиддисмутазної активності у еритроцитах на 31,21% (р<0,01), каталазної у плазмі крові на 20,78% (р<0,025) і глутатіонпероксидазної активностей у плазмі крові на 26,23% (р<0,05) та еритроцитах на 36,83% (р<0,01).

  3. Збільшення у ячмінно-бобовому раціоні кількості жиророзчинних вітамінів, зокрема, вітаміну А з 840 МО до 1106,67 МО, вітаміну Д3 зі 180 МО до 213,33 МО і вітаміну Е з 0,6 мг до 0,7 мг на голову в день стабілізує процеси пероксидації ліпідів і зменшує негативну дію зміни раціону годівлі на продуктивність.

  4. Утримання курей-несучок протягом двох місяців на ячмінно-бобовому раціоні з додатковим введенням водорозчинної форми вітамінів А, Д3, Е “Інсолвіт 80”, у порівнянні зі стандартним раціоном, знижувало інтенсивність процесів пероксидації ліпідів більшою мірою, ніж при згодовуванні ячмінно-бобового комбікорму без додаткового введення цих вітамінів, і проявлялось у зниженні вмісту гідропероксидів ліпідів у плазмі крові у 2,10 разу (р<0,001), малонового діальдегіду у тканині печінки в 3,3 разу (р<0,001), підвищенні супероксиддисмутазної активності у плазмі крові на 39,81% (р<0,01) і еритроцитах на 44,11% (р<0,001), каталазної активності у плазмі крові у 3,22 разу (р<0,001), глутатіонпероксидазної активності в еритроцитах на 34,07% (р<0,001), супероксиддисмутазної у 2,11 разу (р<0,001) та глутатіонпероксидазної в 1,23 разу (р<0,05) активностей у тканині печінки .

  5. Дослідження ооцитів на різних стадіях їх росту показали, що найвища каталазна і глутатіонпероксидазна активності виявляються на ранній стадії оогенезу при масі ооцитів 0,126±0,005 г. На цьому ж етапі росту ооцитів відзначено найвищу швидкість пероксидації ліпідів. Концентрація дієнових кон’югатів та гідропероксидів ліпідів протягом оогенезу зростає, а малонового діальдегіду зменшується.

  6. Формування елементів неферментативної ланки антиоксидантного захисту в ооцитах відбувається на ранніх стадіях оогенезу. Вміст каротиноїдів, вітамінів А і Е в ооцитах є низьким на початкових стадіях їх росту. При збільшенні маси ооцитів понад 2 г кількість цих біоантиоксидантів досягає максимальних величин і незначною мірою коливається під час подальшого росту ооцитів.

  7. У процесі ембріонального розвитку та в ранньому постембріогенезі відбувається значне зростання каталазної активності та накопичення гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду у залишковому жовтку.

  8. Згодовування племінним курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму, що містив в 1,56 разу менше сирого жиру і 1,63 рази менше суми моно- і поліненасичених жирних кислот, знижувало інтенсивність пероксидації ліпідів у залишковому жовтку 19-денних ембріонів та 1-денних курчат, що проявлялось у зменшенні вмісту гідропероксидів ліпідів, відповідно, на 18,55% (р<0,05) і 26,82% (р<0,002) та малонового діальдегіду на 40,49% (р<0,001) і 26,18% (р<0,002), а також зростанні каталазної активності, відповідно, на 18,75% (р<0,025) та 2,37% (р<0,001).

  9. Встановлено, що додавання до ячмінно-бобового раціону композиції ферментних препаратів (20% протосубтиліну ГЗх, 40% глюкоамілази ГЗх, 40% амілосубтиліну ГЗх) підвищувало засвоєння азоту корму, перетравність клітковини та БЕР. При споживанні ячмінно-бобового комбікорму як з додаванням, так і без додавання ферментних препаратів підвищувалась протеїназна активність (рН-7,0) слизової 12-палої кишки.

  10. Застосування в годівлі курей-несучок ячмінно-бобового комбікорму забезпечує такий же рівень продуктивності, як і згодовування стандартного комбікорму, не проявляє негативного впливу на якість товарних та інкубаційних яєць і знижує при цьому витрати на виробництво яєць за рахунок меншої на 61,2 грн. вартості 1 т комбікорму.

Публікації автора:

  1. Karpa І., Ratysh І. Indices of antioxidant status of laying hens feeding of diets with different composition // 1-st Polisch-Ukrainian Scientific Conference “Animal sciences in the XXI century”. – Krakiw, 2001. - P.77-80. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

  2. Стояновська Г.М., Карпа І.В. Вплив складу раціону на засвоєння поживних речовин корму та активність гідролаз слизової 12-палої кишки у курей // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. - Львів, 2001. - Вип. 1-2. - С.80-84. (Дисертант особисто провів визначення травних ферментів та баланс поживних речовин, статистично опрацювала результати, проаналізувала одержані дані).

  3. Ратич І.Б., Карпа І.В. Вплив різних доз комплексу жиророзчинних вітамінів А, Д3, Е у раціоні курей-несучок на стан прооксидантно-антиоксидантної систем у їх організмі // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім. С.З.Гжицького. - 2001. - Т. 3, №4, Вип. 3. - С.84-88. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

  4. Карпа І.В., Яремко Р.М., Ратич І.Б. Показники перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту в печінці курей-несучок у зв’язку з ліпідним живленням // Біологія тварин. - 2002. - Т. 4 (1-2). - С.62-64. (Дисертант особисто провів визначення продуктів ПОЛ та активності ферментів САЗ, статистично опрацював результати, проаналізував одержані дані, оформив статтю).

  5. Карпа І.В. Показники перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у тканинах ембріонів і курчат // Наук. техн. бюл. Інстит. біол. тварин УААН. - Львів, 2002. - Вип. 4, №1. - С.65-68.

  6. Карпа І.В., Ратич І.Б. Вплив складу раціону для племінних курей на антиоксидантний статус ембріонів і курчат // Наук. вісн. Львів. держ. академ. ветер. медиц. ім. С.З.Гжицького. - 2003. - Т. 5, №1. - С.204-209. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

  7. Gersten und Bohnen in der Legehennenftterung / Kyryliv B., Karpa I., Stojanowska H., Ratytsch I. // Symposium “sterreichisch-Ukrainische Landwirtschaft”. - Gumpenstein, 2002. - P. 92-93. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні результатів)