Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фтизіатрія


Іванкова Олена Віталіївна. Антимікобактеріальна терапія хворих на хронічний туберкульоз легень : дис... канд. мед. наук: 14.01.26 / Державна установа "Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України". — К., 2007. — 148арк. — Бібліогр.: арк. 126-148.



Анотація до роботи:

Іванкова О.В. Антимікобактеріальна терапія хворих на хронічний туберкульоз легень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Державна Установа “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України”, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено актуальній задачі фтизіатрії — підвищенню ефективності антимікобактеріальної хіміотерапії хворих на хронічний туберкульоз легень. У відкритому рандомізованому контрольованому дослідженні, яке включало 227 хворих з хронічним туберкульозом легень, які виділяли чутливі, монорезистентні, полірезистентні та мультирезистентні мікобактерії туберкульозу (МБТ), були вивчені частота та профіль медикаментозної резистентності МБТ. Встановлено, що у цих пацієнтів резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів I ряду становить 79,7 %, до етіонаміду, канаміцину та фторхінолонів — відповідно у 26,4 %, 30,8 %, та 25,1 % хворих, що значно обмежує їх використання в режимах хіміотерапії та є підставою до удосконалення режимів хіміотерапії із включенням в них циклосерину, клартитроміцину, капреоміцину та фторхінолону з найкращим профілем безпечності. Удосконалені режими антимікобактеріальної терапї дозволили на 20,8 % підвищити ефективність лікування туберкульозу за показником припинення бактеріовиділення та на 22,4 % зменшити частоту побічних реакцій від фторхінолонів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової та практичної задачі сучасної фтизіатрії — підвищення ефективності та покращення переносимості протитуберкульозної хіміотерапії хворими на хронічний туберкульоз легень шляхом удосконалення режимів хіміотерапії із застосуванням циклосерину, кларитроміцину, капреоміцину та визначення фторхінолону з найкращим профілем безпечності, що дозволило на 20,8 % підвищити ефективність лікування туберкульозу за показником припинення бактеріовиділення та на 22,4 % зменшити частоту побічних реакцій від фторхінолонів.

1. Вторинна медикаментозна резистентність МБТ у раніше лікованих хворих складає 72,5 %, а вторинна мультирезистентність МБТ — 46,9 %, що перевищує середній показник ВООЗ відповідно у 1,5 та 3,6 раза. У раніше лікованих хворих частота резистентності до ізоніазиду становить 57,5 %, до рифампіцину – 54,8 %, до стрептоміцину – у 60,7 %, що значно обмежує їх використання у цієї категорії пацієнтів. Частота набутої резистентності до етамбутолу вірогідно нижча, ніж до інших препаратів I ряду та становить 27,0 %. У хворих на хронічний туберкульоз резистентність МБТ до протитуберкульозних препаратів I ряду становить 79,7 %, а мультирезистентності – 55,1 % , що значно обмежує їх використання в режимах хіміотерапії.

2. Частота вторинної резистентності МБТ до фторхінолонів становить 25 % та розвивається повільними темпами – у середньому через (8,3 ± 1,6) місяців їх застосування переважно у хворих, яких лікували із використанням у режимі хіміотерапії 1-2 протитуберкульозними препаратами, до яких МБТ були чутливі. Випадків вторинної резистентності МБТ до фторхінолонів у хворих, яких лікували більше ніж трьома протитуберкульозними препаратами, до яких МБТ були чутливі, не виявлено. Результати лікування хворих, у яких розвинулась резистентність МБТ до фторхінолонів, низькі – припинення бактеріовиділення досягли у 21,7 % пацієнтів.

3. Давність туберкульозного процесу негативно впливає на ефективність лікування і показники припинення бактеріовиділення та загоєння каверн у хворих на хронічний туберкульоз як з чутливими так і мультирезистентними МБТ, які є значно нижчими, ніж у таких хворих з вперше діагностованим захворюванням. Ефективність лікування хворих на хронічний туберкульоз легень з мульти- та полірезистентими МБТ низька – припинення бактеріовиділення досягають у 36,8 % та 35, 5 % хворих, загоєння каверн – у 12,8 % та 25,8 %. У хворих на хронічний туберкульоз з чутливими та монорезистентними МБТ припинення бактеріовиділення досягають у 67,4 % та 60,0 % хворих, загоєння каверн – у 52,0 % та 56,5 %.

4. За даними віддалених результатів, лікування залишається ефективним у 80,6 % хворих, в яких досягли цього результату в безпосередній період. Кількість хворих з ефективним лікуванням зменшилась переважно за рахунок пацієнтів з припиненням бактеріовиділення (з незагоєними кавернами). Рецидиви туберкульозу виникли у 45,0 % хворих з незагоєними кавернами та у 3,2 % – з загоєними. У пацієнтів з невдалим лікуванням прогноз захворювання у віддалений період несприятливий – 47,8 % з них помирають. Середня тривалість життя становила (4,3 ± 0,2 ) років від моменту встановлення діагнозу туберкульозу.

5. Капреоміцин має переважно середню бактеріостатичну активність у відношенні лабораторного штаму H37Rv та має середній рівень МІК у відношенні МБТ — 5 мкг/мл. Встановлено високу клінічну ефективність режимів хіміотерапії з включенням капреоміцину у хворих на хронічний мультирезистентний туберкульоз легень. Препарат дозволив підвищити результати хіміотерапії у цих хворих на 20,8 % за показником припинення бактеріовиділення. За 3 місяці лікування припинення бактеріовиділення досягли у 37,5 % хворих, клініко-рентгенологічного покращення – у 56,2 % хворих. Капреоміцин виявив задовільну переносимість, виражені вестибулотоксичні побічні реакції спостерігали в 6,3 % хворих.

6. Циклосерин має високу клінічну ефективність у комплексному лікуванні хворих на хронічний мультирезистентний туберкульоз. Додаткове призначення циклосерину дозволило підвищити ефективність лікування у цих хворих за показником припиненням бактеріовиділення на 48,4 %. Частота побічних ефектів від циклосерину становила 57,7 %, однак вони не були різко вираженими та не призводили до відміни препарату. Спостерігали психоневрологічні реакції у вигляді психомоторного збудження, запаморочення та головного болю у 23,1 % хворих, короткочасне підвищення температури тіла до 37,5 0 С градусів у 19,2 % хворих, артралгії у 11,5 %. Тяжкі побічні психоневрологічні реакції, які вимагали відміни препарату виникли в 3,8 % хворих.

7. У хворих на хронічний туберкульоз легень після прийому 0,5 г кларитроміцину в крові протягом 3 год створюються середні бактеріостатичні концентрації у відношенні МБТ, які знижуються до низьких рівнів через 6 год. 5-компонентна хіміотерапія протягом 3 міс з залученням кларитроміцину призводить до високих результатів у хворих на хронічний туберкульоз легень: припинення бактеріовиділення у — 61,1 %, регресії каверн — у 88,9 %. Переносимість хіміотерапії була задовільною, не було виражених побічних реакцій, які б вимагали зміни або відміни хіміотерапії.

8. Найкращий профіль переносимості серед форхінонолонів при їх тривалому застосуванні у хворих на туберкульоз у складі комплексної хіміотерапії встановлено у ломефлоксацину та левофлоксацину — побічні реакції зареєстровані відповідно в 16,8 % та 11,2 %. В офлоксацину встановлено кращу переносимість ніж у ципрофлоксацину та пефлоксацину — частота побічних реакцій складала 21,4 % проти 33,7 % та 41,9 %, однакова з ломефлоксацином, та вища, ніж у левофлоксацину. У більшості випадків спостерігали диспепсичні побічні реакції у вигляді нудоти, блювоти; неврологічні розлади — головний біль, запаморочення, безсоння; фототоксичність.

Публікації автора:

  1. Ефективність кларитроміцину в лікуванні хворих на хронічний туберкульоз легень / Черенько С.О., Іванкова О.В., Журило О.А., В’ялих Ж.Е. // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2004. – № 1 – 2. – С. 39 - 43.

Курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка матеріалів, висновки, написання статті.

  1. Ефективність циклосерину в комплексному лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз легень / Черенько С.О., Литвиненко Н.А., Іванкова О.В. // Укр. пульмонол. журнал. – 2006. – № 2. – С. 56 - 60.

Курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка матеріалів, висновки, написання статті.

  1. Іванкова О.В. Ефективність хіміотерапії у хворих на хронічний туберкульоз легень залежно від профілю резистентності мікобактерій туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. – 2007. – № 1. – С. 59 - 61.

  2. Іванкова О.В.Частота первинної медикаментозної резистентності у хворих на туберкульоз легень за два роки у двох лікувальних закладах м. Києва // Укр. пульмонол. журн. – 2003. – № 2. – С. 187.

  3. Резистентність мікобактерій туберкульозу до фторхінолонів / О.А.Журило, А.І. Барбова, М.Т. Клименко, С.О. Черенько, П.С. Трофімова, С.В. Миронченко, О.В. Іванкова / Укр. хіміотерапевт. журн. – 2002. – № 3 – 4. – С. 45 - 48.

Курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка матеріалів, висновки, написання статті.

  1. С.О. Черенько, О.В. Іванкова. Раціональний вибір фторхінолонів для лікування хворих на туберкульоз та порівняльна оцінка їх переносимості при тривалому застосуванні // Укр. пульмонол. журн. – 2005. – № 4. – С.21 - 26.

Курація хворих, збирання матеріалу, аналіз та обробка матеріалів, висновки, написання статті.

  1. Cherenko S.A., Ivankova E.V. Frequency of drug resistance and treatment results in patients with newly detected tuberculosis using standard chemotherapeutical regimen on the data of district hospital, Kiev // Eur. Respir. J. – 2002. – V. 20., suppl. 38. – Р. 402.

  2. Cherenko S.A., Petrenko V.M., Ivankova E.V. Treatment results of new cases of sputum-positive pulmonary tuberculosis with standard chemotherapeutical regimen // Eur. Respir. J. – 2002. – V. 20., suppl. 38. – Р. 367.

  3. Пат. Україна, МПК – 8 А 61 К 31/4439, А 61 Р 31/7048; А 61 Р 31/06. Спосіб лікування хворих на хронічний туберкульоз легень / В.М. Петренко, С.О. Черенько, Л.М. Циганкова, О.В. Іванкова, М.В. Погребная. – № 76005; Заявл. 05.07.2004.; Опубл. 16.01.2006; Бюл. № 1/2006. – С.4.37.