1. Проаналізовано історію розвитку геоморфології і виявлено існування трьох парадигм, серед них – антропоцентричної як сукупності концепцій і теорій різних галузей геоморфологічної науки, пріоритетних напрямів досліджень, які так чи інакше торкаються питань взаємодії суспільства і рельєфу. Особливо яскраво дана парадигма виражена у антропогенній та екологічній геоморфології. Антропогенна трансформація рельєфу (АТР) міст як предмет досліджень знаходиться на пограниччі антропогенної, інженерної, екологічної геоморфології, геоморфології міст (урбогеоморфології) та урбаністики. 2. Розроблено методику дослідження АТР, яка ґрунтується на системному підході, коли місто трактується як єдина природно-антропогенна геоморфологічна система. Виходячи з того, що фундаментальними властивостями матерії є простір і час, антропогені зміни рельєфу як матеріального об’єкта розглянуто у просторових і часових аспектах, зокрема, історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному. 3. За допомогою історико-геоморфологічного аналізу досліджено взаємодію міста як соціального утворення і рельєфу як природної основи його виникнення й розвитку, вплив міста на зміни рельєфу і навпаки. Для кожного з п’яти виділених етапів соціально-економічного розвитку міста Хмельницького характерні свої риси АТР, які дозволяють виділити три етапи впливу міста на рельєф: незначного впливу на рельєф (до середини XIX ст.); активного творення природно-антропогенних і антропогенних форм рельєфу (до середини ХХ ст.); втручання у природні процеси і їхньої антропогенної активізації при подальшій зміні природних і створенні нових антропогенних форм рельєфу (друга половина ХХ ст.). 4. Встановлено, що взаємодія ендогенних і екзогенних процесів зумовила наявність на території міста таких елементів рельєфу: заплави рік і плоскі днища балок, схили річкових долин з комплексом терас, схили балок, схили і вододільні поверхні лесового плато. З’ясовано, що морфометричні показники зазнали антропогенної трансформації, і тому реальне вертикальне розчленування зросло на 5-50 м/км2, а антропогенне горизонтальне розчленування у центральній, суцільно забудованій частині міста, становить 11,2 км/км2 . Виявлено, що людська діяльність спричинила утворення на території міста ряду різновидів антропогенних відкладів, які тепер займають щонайменше 55% території. Антропогенні форми рельєфу, серед яких найбільшого поширення у Хмельницькому набули будівлі, автодорожні та залізничні насипи й виїмки, кар’єри, дамби, терасовані і сплановані ділянки, нанорельєф ріллі, класифіковано за абсолютним віком, генезисом (видом господарської діяльності), морфологією. Територія, на якій вони поширені, становить дві третіх усієї площі міста. Антропогенний вплив сприяв зменшенню інтенсивності ерозії і заболочення, тоді як зсувні процеси активізувались наприкінці 70-х – на початку 80-х ХХ ст. і на межі ХХ-ХХІ ст. Територіальний розподіл сучасних геоморфологічних процесів у межах міста Хмельницького такий: для лівобережжя Південного Бугу, південно-західної й південної частин міста найбільш характерними є зсувні процеси і площинна ерозія; для центральної частини – заболочення (заплава і частково перша надзаплавна тераса Південного Бугу), просідання (надзаплавні тераси Південного Бугу, лесове плато у районі старого аеропорту). 5. Запропоновано з’ясовувати зв’язок між природним і архітектурним рельєфом за допомогою містобудівельно-геоморфологічних комплексів (МГК) – сукупностей форм природного рельєфу та розміщених на них споруд (архітектурного рельєфу), поєднаних заходами інженерної підготовки території для будівництва. Зі 140 гіпотетичних типів МГК на території Хмельницького набули поширення п’ятдесят, у першу чергу заплавні без забудови і суттєвих заходів вертикального планування та з багатоповерховою забудовою, з підсипанням території; терасний зі змішаною забудовою, переважно з підвищенням території; схиловий з малоповерховою забудовою, з локальними підрізами природного рельєфу; схиловий з багатоповерховою забудовою, переважно на суцільних уступах. 6. Удосконалено визначення коефіцієнта АТР і запропоновано підраховувати його поетапно: спершу коефіцієнт площинної АТР (на різних ділянках від 0 до 100 % при середньому 37%); далі коефіцієнт вертикальної АТР (-12...1 і -0,18 відповідно) і коефіцієнт загальної АТР (-6,39...0,60 і -0,33 відповідно), що дає підстави відносити рельєф міста Хмельницького за цими показниками до середньо зміненого. 7. При збереженні сучасних соціально-економічних і демографічних умов прогнозоване зростання площі антропогенно трансформованого рельєфу за наступне десятиліття складе 10%, що приведе до збільшення коефіцієнтів АТР, зміни поєднань МГК. 8. Результати досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст рекомендовано використовувати для великих міст України при зонінґу, геоморфологічних експертизах, комплексній економічній оцінці території тощо. |
