Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Екологія


Сметана Олексій Миколайович. Антропогенна трансформація біогеоценозів Кривбасу (біоіндикація, відновлення, управління): дисертація канд. біол. наук: 03.00.16 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2003.



Анотація до роботи:

Сметана О. М. Антропогенна трансформація біогеоценозів Кривбасу (біоіндикація, відновлення, управління). Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, 2003.

На підставі біогеоценотичних досліджень установлено, що структура рослинного покриву в природних степових БГЦ досить стала і детермінована ґрунтовим покривом та зволоженням. У ґрунтах степових біогеоценозів домінують карбонатизація, нагромадження гумусу типу муль та аморфного гумусу, соленагромадження. Наземна мезофауна степових біогеоценозів має досить сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури.

В антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження в штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів та рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (як за рахунок кількості екологічних ніш, так і через трансформацію екологічного простору певних із них).

У техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покриву. Доведено, що в техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові ЕГП: низхідна міграція мулистих шламових часток по профілю (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Загальна чисельність мезофауністичного комплексу біогеоценозів порушених земель залежить від стадії формування біогеоценозу та якісного складу ґрунтотворної породи. Виявлена індивідуальна сполученість індикаторних блоків наземної мезофауни з елементарними ґрунтовими процесами.

Специфіка генезису БГЦ знаходить відображення у складі рослинного та ґрунтового покриву та в елементарних ґрунтових процесах. Установлено, що в регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

  1. Установлено, що в умовах Кривбасу структура рослинного покриву в природних степових БГЦ досить стала і детермінована ґрунтовим покривом та зволоженням. Антропогенні БГЦ є фітоваріантними і мають специфічний рослинний покрив, зумовлений антропогенним впливом. У техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покриву .

  2. У ґрунтах степових біогеоценозів домінують карбонатизація, нагромадження гумусу типу муль, соленагромадження. В антропогенних БГЦ зміни рослинного покриву призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження в штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ).

  3. Доведено, що в техногенних БГЦ виникають нові ЕГП: низхідна міграція мулистих шламових часток по профілю (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні.

  4. Наземна мезофауна степових біогеоценозів має досить сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Антропогенний вплив призводить до змін на рівні субдомінантів та рецедентів. Зміни чисельності наземної мезофауни під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (як за рахунок кількості екологічних ніш, так і через трансформацію екологічного простору певних із них).

  5. Для штучних лісових масивів властивий незначний рівень екологічної місткості для наземної мезофауни через переважання екологічних ніш надземної, а не наземної мезофауни. Структура наземної мезофауни цих БГЦ детермінована складом деревної та трав’янистої рослинності. Морфо-екологічні та трофічні ніші НМ лісових масивів є повночленними, але маломісткими. В агроБГЦ мезофауна є еудомінантною за морфо-екологічною та трофічною структурами. Специфіка різних сільськогосподарських культур зумовлює лише зміни екологічної місткості та незначний перерозподіл екологічного простору.

  6. Доведено, що вплив антропогенної трансформації спостерігається у зменшенні екологічного простору через скорочення об’єму екологічних ніш до повного їх зникнення. Загальна чисельність мезофауністичного комплексу біогеоценозів порушених земель залежить від стадії формування біогеоценозу та якісного складу ґрунтотворної породи. Зміни структури домінування НМ БГЦ зумовлені варіабельністю екотопів.

  7. Рослинний покрив є основним екологічним фактором природної частини БГЦ техногенних ландшафтів, який визначає формування наземного зоологічного комплексу. Наземній мезофауні в зоні впливу пилогазового забруднення властиві зміни чисельності субдомінантів. Мезофауна БГЦ різних стадій заростання суглинистих розкривних порід має подібний характер і у своєму розвитку наближається до зонального. НМ розкривних порід, які не властиві денній поверхні, має специфічну структуру.

  8. Установлено, що для зооіндикації найважливіших процесів ґрунтоутворення можливе використання таксономічних груп наземної мезофауни від родини і вище. Проведена зооіндикація цих процесів. Запропоновані рекомендації з відновлення, охорони та раціонального використання БГЦ Кривбасу.

  9. Специфіка генезису БГЦ знаходить відображення у складі рослинного, ґрунтового покриву та в елементарних ґрунтових процесах. Установлено, що в регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

  1. Сметана Н.М., Сметана О.М., Резниченко Т.И. Структурна організація угруповань мезофауни як показник природно та антропогенно зумовлених змін в екосистемах // Вопросы биоиндикации и охраны природы. – Запорожье: ЗГУ, 1997. – С. 171-174. (Сметаною О.М. проведено визначення та обробку матеріалів. Загальний внесок в роботу становить 30%).

  2. Сметана О.М. Наземна мезофауна як показник впливу деревних насаджень // Питання біоіндикації та екологі: Міжвідомчий збірник наук. праць. – Запоріжжя, 1999. – С. 148-152.

  3. Сметана Н.Г., Мазур А.Е., Сметана А.Н. Рост и развитие сосны крымской на железорудных отвалах Кривбасса // Интродукция и акклиматизация растений: Межведомств. сборн. научн. трудов. Киев, 1999.– Вып. 32. – С. 140-149.(Сметана О.М. брав участь у зборі матеріалу та його математичній обробці. Загальний внесок становить 30%)

  4. Сметана О.М. Зооіндикація екологічних умов біогеоценозів відвалів південної частини Криворіжжя // Питання біоіндикації та екології. – Вип 6, № 3.– Запорожье, 2001.– С.71-82.

  5. Сметана О.М. До можливості використання наземного зоологічного комплексу для індикації стану рослинних угруповань порушених земель // Питання біоіндикації та екології. – Вип 5, № 3.– Запорожье, 2000. – С. 169-175.

Тези та матеріали конференцій:

  1. Сметана Н.М., Сметана А.Н. Экологические функции зооценозов и их изменения в атропизированных системах // Биологическая рекультивация нарушенных земель. Матер. междунар. совещ. – Екатеринбург, 1996. – С. 137-138. (Сметаною О.М. розроблено схему функцій. Загальний внесок становить 50%).

  2. Сметана Н.Г., Сметана А.Н. Морфо-экологическая и трофическая структура мезофауны почв как показатель антропогенных воздействий // Междунар. совещ. по почвенной зоологии. Ростов-на-Дону: Обл. ИУУ, 1996. – С. 154-155. (Сметаною О.М. проведено збори та визначення матеріалів. Загальний внесок становить 50%).

  3. Сметана А.Н. К вопросу об оценке биоразнообразия // Геоэкологические и биоэкологические проблемы северного Причерноморья: Материалы международной НПК. – Тирасполь, 2001.– С.272-274.

  4. Сметана А.Н. Сметана С.Н. Гумусообразование на отвалах Криворожья // “Ломоносов-2001”. Тез. докл.VIII междунар. конф. студ. и асп. по фундаментальным наукам. – М., 2001. – С. 113-114. (Сметаною О.М. проведені аналітичні роботи. Загальний внесок становить 50%).

  5. Сметана А.Н. К вопросу об оценке биоразнообразия //Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. – Кривий Ріг, 2001. – С. 184-186.

  6. Сметана О.М, Сметана Н.М., Сметана М.Г. Структурна організація угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження // Геологічне середовище антропогенної екосистеми. – Кривий Ріг, 2001.– С.88-95. (Сметаною О.М. проведено збори та визначення матеріалів. Загальний внесок становить 30%)

  7. Сметана М.Г., Сметана О.М. До питання біогеоценогенезу Криворіжжя // Проблеми сучасної екології: Тези міжнар. конф. – Запоріжжя, 2002. – С. 82. (Сметана О.М. брав участь у розробці класифікаційної схеми. Загальний внесок становить 50%).

  8. Сметана О.М, Сметана Н.М. Зооіндикація антропогенного навантаження на степові біогеоценози Криворіжжя // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях. – Кривий Ріг, 2002. – С. 390-397. (Сметаною О.М. проведено збори та визначення матеріалів, побудовані індикаторні блоки. Загальний внесок становить 50%)