Анотація до роботи:

Марунчин А.А. Анестезія диких тварин і птахів в умовах зоопарку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

Дисертація присвячена вивченню можливостей і опрацюванню методів та засобів загального знеболювання диких тварин в умовах зоопарків.

Встановлено, що використання для загального знеболювання людиноподібних мавп (шимпанзе) “хелабрунівської суміші” у дозі 0,02 мл/кг дає достатньо швидку та рівну індукцію, стабільність проходження періоду толерантності, що забезпечує виконання діагностичних процедур і хірургічних операцій. Також доведено, що застосування “хелабрунівської суміші” для загальної анестезії диких котячих та ведмедів є більш ефективним, порівняно з іншими сумішами анестетиків. Була досягнута швидка індукція, стабільне і прогнозоване проходження періоду толерантності, а період відновлення проходив м’яко, без проявів галюцинаторного синдрому.

Загальне знеболювання конячих сумішшю препаратів іммобілон і ксилазин сприяє достатньо швидкому знерухомленню диких тварин, якісному й прогнозованому проходженню періоду толерантності та швидкому відновленню при застосуванні антагоніста еторфіну – ревівону. Визначено, що дія ксилазину продовжується, чим і забезпечується загальний седативний стан тварин під час транспортування.

Для загального знеболювання слонів, з метою довготривалих хірургічних маніпуляцій, краще застосовувати методику поступового поглиблення наркозу. На початку загальна седація та аналгезія досягається застосуванням “хелабрунівської суміші”, а загальне знерухомлення та знеболювання – за допомогою іммобілону.

При використанні птахам “хелабрунівської суміші” анестезія починається швидко, супроводжується повним знерухомленням і відсутністю періоду збудження, а також якісною хірургічною толерантністю.

Доведено на практиці позитивний вплив антагоністів анестетиків для виведення тварин з наркотичного стану.

Застосування пульсоксиметрії є альтернативним та неінвазивним методом контролю за клінічним станом тварини під час загальної анестезії. Інформація про частоту пульсу та рівень насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем є необхідною для управління анестезією.

1. У дисертації на основі клінічних та гематологічних досліджень і пульсоксиметрії експериментально обгрунтовані методи й схеми загального знеболювання диких тварин і птахів в умовах зоопарку, що є новим розв’язанням наукової і практичної проблеми у ветеринарній анестезіології.

2. Застосування пульсоксиметрії при моніторингу загальної анестезії у диких тварин і птахів поряд з клінічними характеристиками (ректальна температура тіла, частота пульсу дихання тощо) дає об’єктивну оцінку дії наркотичної речовини на загальний стан організму. Використання ж пульсоксиметрії при моніторингу наркозу у папуг та денних хижих птахів є новим методом, апробованим та відпрацьованим нами.

3. Використання “хелабрунівської суміші” для загального знеболювання людиноподібних мавп, порівняно з комбінацією кетаміну і ксилазину в дозах 5 і 1 мг/кг маси тіла відповідно, дає достатньо швидку та рівну індукцію з якісною седацією й незначним проявом ознак збудження, стабільну та прогнозовану толерантність, відсутність побічних реакцій при вході і виході з наркозу (галюцинації, емоційні розлади, збудження), що забезпечує можливість виконання діагностичних процедур та хірургічних операцій.

4. Для загального знеболювання диких котячих та ведмедів більш практичним, безпечним й ефективним є застосування “хелабрунівської суміші”, яку можна вводити за допомогою “літаючого” шприца, оскільки загальний об’єм, необхідний для знерухомлення хижаків, невеликий, що вкрай важливо в екстремальних ситуаціях. Швидка індукція та стабільна толерантність, які досягаються ін’єкцією “хелабрунівської суміші”, дає можливість тривалий час підтримувати глибоку стадію наркозу без загрози критичних ускладнень.

5. Застосування іммобілону в дозах 1,2–2,0 мг еторфіну та 20–25 мг кси-

лазину на 100 кг маси тіла коням Пржевальського, 1,2–2,0 мг еторфіну та 25–

30 мг ксилазину на 100 кг маси зебрам, 1,0–3,0 мг еторфіну та 20–50 мг ксилазину на 100 кг маси тіла куланам сприяє досягненню міорелаксації, достатньої глибини і тривалості знеболювання при короткому терміні індукції та відсутності збудження тварин, що дозволяє проводити хірургічні маніпуляції різної складності й тривалості. Крім того, об’єм суміші анестетиків дає можливість застосування їх на відстані. Після нейтралізації дії еторфіну вплив ксилазину продовжується, що забезпечує загальний седативний стан тварин та сприяє полегшенню адаптації їх до транспортування.

6. Безпечним і надійним загальним знеболюванням індійського слона є метод поступового поглиблення наркозу: на початку загальну седацію та аналгезію слід проводити із застосуванням “хелабрунівської суміші”, а загальне знерухомлення та знеболювання – за допомогою іммобілону. Це створює умови для довготривалого лежання слона на одному боці (понад 3 год), що є досить важливим фактором у хірургії великих тварин.

7. При виконанні загального знеболювання у денних хижих птахів і папуг необхідна швидка та безпечна фізична фіксація перед застосуванням наркотичних препаратів, оскільки при виникненні стресу дія анестетиків може проявлятися неадекватно, призводячи до загибелі птахів.

Використання “хелабрунівської суміші” для загальної анестезії сприяло швидкій індукції, стабільній толерантності та відновленню без галюцинаторного синдрому. Важливим є продовження дії глибокої стадії наркозу шляхом введення 1/3 первинної дози наркотичних препаратів.

8. Використання йохімбіну, як антидоту ксилазину, у дозі 0,3–0,5 мг/кг маси тіла по закінченні виконання процедур чи при виникненні ускладнень під час перебігу загальної анестезії сприяє швидкому виведенню тварин із наркотичного стану.

9. Застосування антидоту ревівону у дозі, яка удвічі перевищує кількість іммобілону, що вводиться для загального знеболювання конячих і слонів, внутрішньовенно і додатково 1 мл підшкірно спричиняє швидке відновлення організму тварин та попереджує можливі ускладнення.

10. Застосування анестезувальних препаратів у рекомендованих дозах і схемах на стадії глибокого наркозу не викликає суттєвих змін морфологічного та біохімічного складу крові диких тварин і денних хижих птахів.

Публікації автора:

1. Марунчин А.А. Клінічна анестезія диких та свійських дрібних тварин // Вет. медицина України. – 1997. – № 1 – С. 30–31.

2. Марунчин А., Хенінг Візнер, Свідерський В. Видалення бивня в індійського слона з Київського зоопарку // Вет. медицина України. – 2000. – № 10. – С. 38–39. (Дисертантом опрацьовано метод загального знеболювання слона, лікування і обговорення результатів).

3. Марунчин А.А. Щодо анестезії денних хижих птахів // Вет. медицина України. – 2003. – №11. – С. 38–39.

4. Марунчин А.А. Про анестезію великих диких котячих // Вет. медицина України. – 2004. – №8. – С. 33–34.

5. Марунчин А.А. Іздепський В.Й. Застосування пульсоксиметрії для моніторингу загальної анестезії диких тварин // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. – №1. – Полтава, 2005. – С. 65–68. (Дисертантом проведено дослідження з пульсоксиметрії та проаналізовано одержані результати).

6. Марунчин А.А. О клинической анестезиологии животных в условиях Киевского зоопарка // Зб. матеріалів першої міської конф. з проблем дрібних домашніх тварин (12–13 травня 1998, м. Київ). – К.,1998. – С. 4–6.

7. Марунчин А.А. Методы удержания и анестезии индийского слона в Киевском зоопарке // Зб. матеріалів IV міжнар. наук.-практ. конф. (14–15 жовтня 1998 року, м. Київ). – К., 1998. – С. 76–77.

8. Марунчин А.А. Практика проведения дистанционных инъекций зоопарковым и домашним животным // Зб. матеріалів VІ міжнар. наук.-практ. конф. (18 – 19 жовтня 2000 р., м. Київ) – К., 2000. – С. 107–109.

9. Marunchyn A., Schugai V. Closed fractures of tubular bones in primates: use of on-bone osteosynthesis and treatment results// Verh. Ber. Erkrg. Zootiere. – 2001. – 40. – S. 329–330. (Автором проведено знеболювання приматів ”хелабру-нівською сумішшю”, наведені дані про дозування та наслідки лікування переломів і обговорення результатів).

10. Марунчин А.А. Деякі методи загального знеболювання індійських слонів // Матеріали конф. вет. хірургів України, присв. 100-річчю з дня народження проф. І.І Магди. (11–12 червня 2004 р., м. Харків). – Харків, 2004. – С. 12–16.

11. Марунчин А.А. Загальна анестезія диких тварин, системи дистанційного введення препаратів та використання пульсової оксиметрії в управлінні анестезією // Матеріали ІІ міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини (3–4 серпня 2004, м. київ) – К., 2004. – С. 18–19.