Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Мистецтвознавство / Теорія та історія культури


Гордєєв Сергій Іванович. Акторське мистецтво В. М. Чистякової як явище української театральної культури XX сторіччя : Дис... канд. наук: 17.00.01 - 2005.



Анотація до роботи:

Гордєєв С. І. Акторське мистецтво В. М. Чистякової як явище української театральної культури ХХ сторіччя. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 — теорія та історія культури. — Харківська державна академія культури. — Харків, 2005.

Дисертація є першою спробою всебічно проаналізувати життєвий і творчий шлях видатної української актриси В. М. Чистякової, розглянути сценічну та педагогічну діяльність як своєрідне й самодостатнє явище української театральної культури ХХ ст. Уперше досліджено зв’язок різних етапів творчої роботи актриси в театрі, висвітлено ранній період навчання і перші сценічні виступи, виявлено головні фактори, які вплинули на формування її таланту.

У процесі комплексного дослідження з’ясовані важливі риси акторської школи В. М. Чистякової: застосування сценічної метафори, віртуозне володіння художньою деталлю, майстерність психологічного аналізу в “зонах мовчання”. Доведено, що стилістичні відмінності та особливості сценічної гри актриси на різних етапах її творчого шляху зумовлені досвідом, художньою спрямованістю театрів, їх репертуаром, художнім рівнем постановок, режисурою й акторським мистецтвом.

Проведений науковий аналіз творчої лабораторії В. М. Чистякової, на основі архівних матеріалів, дозволив узагальнити й оцінити творчий метод, вирішити проблему спадковості її унікального таланту.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми щодо висвітлення історії формування видатного майстра сцени В. М. Чистякової, її творчої діяльності та відновлення вистав за її участю. Проведене дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

  1. На початку XX ст. актор відчув себе самостійним ідейно-художнім центром вистави, а не тільки слухняним інструментом втілення режисерських концепцій. Уособленням цієї закономірності і стала В. М. Чистякова, кращі роботи якої сприймалися як досягнення не лише українського, але й світового театру.

  1. Система Леся Курбаса мала значний вплив на формування майстерності актриси, була для неї школою. Як різноманітні риси мистецької спадщини Леся Курбаса, так й естетичні принципи Мар’яна Крушельницького, які відмінні між собою, віддзеркалені в художніх здобутках актриси, у відомих ролях, що суттєво розширили стильові рамки акторського мистецтва, стали складовою частиною театральної культури України ХХ ст.

  2. Мистецтву В. М. Чистякової притаманні прагнення до експерименту, пошуки нових засобів акторської виразності. Оскільки театральна система Леся Курбаса вимагала нового, "синтетичного актора", тому В. М. Чистякова засвоїла виразні засоби таких видовищних мистецтв, як балет, естрада, цирк, кінематограф, що вплинули на створення драматичних вистав нового ґатунку.

  3. У творчості актриси переплелися елементи інтелектуального, лірико-поетичного і романтичного театру. Вона завжди тяжіла до ідейно-насиченого репертуару, до філософського трактування проблеми, до виділення таких антиномій, як людина і суспільство, людина і час. В. М. Чистякова намагалася акцентувати в персонажі духовну константу, яка не залежить від мінливих обставин (людина в її моральному аспекті). Її творчості притаманне тонке розуміння стилю.

  4. Майстерність В. М. Чистякової проявилася в розробці “другого плану” ролі, у вмінні відобразити своєрідність мислення персонажу, внутрішнє життя особистості.

  5. В. М. Чистякова була визнаним майстром деталі-метафори, котру розглядала як дієве застосування. Мімодраматичні етюди, як і метафори, — найважливіші засоби в арсеналі акторського мистецтва В. М. Чистякової. Володіючи різноманітними засобами виразності, вона переконливо розкривала багатогранність характеру своїх героїнь.

  6. В. М. Чистякова використовувала різноманітні мовні засоби характеристики персонажів. Почуття мови, володіння інтонацією, тембром і силою голосу, знання законів виразності жесту та міміки дозволяли актрисі знаходити в кожній ролі властиву їй характерність, поєднувати типове з індивідуальним.

  7. Разом з відомими актрисами національної сцени Р. Нещадименко, П. Самойленко, Л. Гаккебуш, Н. Ужвій, В. М. Чистякова продовжила славетну традицію М. Заньковецької, але її гра, яка визначила лірико-драматичну лінію в українському акторському мистецтві, відрізнялася більшою метафоричністю та вагомістю інтелектуальної складової.

  8. Правомірне порівняння творчості В. М. Чистякової і з такими видатними актрисами, як А. Коонен, М. Бабанова, З. Райх, які також тяжіли до синтезу виразних засобів як основи побудови сценічного образу.

  9. Очевидно, що В. М. Чистякова створила школу акторської майстерності на основі власного досвіду сценічної діяльності. Як педагог, вона прагнула передати учням свій акторський інструментарій, техніку сценічного перевтілення. В її педагогічній практиці не було архаїки, відпрацьованих засобів. Усе народжувалося в навчальному класі й на репетиції.

Практична цінність дисертації полягає в її науковому і методологічному значенні, у можливості використовувати творчі відкриття В. М. Чистякової як у практичній діяльності актора, так і вихованні актора сучасного українського театру.

Перспективним для подальших розробок є використання матеріалів і висновків дослідження в різних галузях театральної науки, при переосмисленні важливих аспектів становлення та розвитку українського акторського мистецтва.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в таких публікаціях автора

  1. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова — легенда української сцени. – Х.: ХДАК, 2003. – 100 с.

  2. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова: Легенда та біографія (до 100-річчя з дня народження) // Культура України: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; За ред. В. М. Шейка, О.Г. Стахевича. — Х., 1999. — Вип. 5. Мистецтвознаство. — С.31–44.

  3. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова як актриса школи Курбаса (образ Оксани у виставі "Гайдамаки") // Культура України.: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури. Відп. ред. О. Г. Стахевич — Х., 2000. — Вип. 7. Мистецтвознавство. — С. 59–69.

  4. Гордєєв С. І. Роль В. Чистякової в становленні українського акторського мистецтва // Культура України. : Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. О. Г. Стахевич — Х., 2002. — Вип. 9. Мистецтвознавство. — С. 86–95.

  5. Гордєєв С. І. Метафоры Валентины Чистяковой // Укр. театр. — 1980. — N 3. — С. 26–29.

  6. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова // Театр. — 1982. — N 1. — С. 24–35.

  7. Гордєєв С. І. Педагогічнi традицiї Леся Курбаса в творчостi народної артистки України Валентини Чистякової // Культура України: Зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. культури; За ред. М. В. Дяченка, В. М. Шейка. — Х., 1996. — Вип. 3. — С.92–99.

  8. Гордєєв С. І. До проблеми збереження особистої бібліотеки Леся Курбаса // Мистецькі обрії 99: Альманах: Наук.–теоретич. праці та публіцистика / Акад. мистецтв України. – К.: КНВМП “Символ–Т”, 2000. – С. 301 – 306.

  9. Гордєєв С. І. Мімодраматичні етюди в акторському мистецтві В. М. Чистякової // Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва: мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: Матеріали міжвуз. наук.–метод. конф. 25–26 грудня 2000 р. / Харк. держ. ін-т мистецтв. — Х.: ТОВ "Стиль", 2000. — Вип.2 — С. 93–98. ( У співавт. зі Зборовцем І. В. Особисто автору належить 0,3 друк. арк. ).

  10. Гордєєв С. І. Питання акторської майстерності в педагогічній діяльності В. М. Чистякової //Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва; мистецтвознавство, педагогіка та виконавство: Матеріали міжвуз. наук.–метод. конф. 19–20 грудня 2001 р. / Харк. держ. ін-т мистецтв. — Х.: "Стиль", 2001. — Вип.3 — С. 152–157. ( У співавт. зі Зборовцем І. В. Особисто автору належить 0,3 друк. арк. ).

  11. Гордєєв С. І. Валентина Чистякова — актриса школи Курбаса // Просценіум. — Л. — 2002. — №1. — С.13–18.