Анотація до роботи:

Цандур М.О. Агротехнологічні основи вирощування озимих зернових культур у південному Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – ННЦ “Інститут землеробства Української академії аграрних наук”. – Київ, 2009.

У дисертаційній роботі узагальнено, теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено та економічно підтверджено комплекс нових елементів технології вирощування зернових культур в зернопарових сівозмінах південного Степу України, який забезпечує збільшення продуктивності сівозміни, стабільності виробництва зерна, підвищення якості продукції та відновлення родючості ґрунтів (чорнозему південного). В основу комплексу положено такі інноваційні розробки як сидеральні пари, безполицевий мілкий основний обробіток ґрунту під пари (без оранки), диференційовані строки сівби нових сортів пшениці озимої.

В системі безполицевого мілкого основного обробітку в короткоротаційних зернопарових сівозмінах новим є те, що замість традиційної глибокої оранки рекомендується проводити дискування відразу після збирання урожаю і культивацію на глибину 8-10 см. Новим також є те, що у сидеральному пару зелена маса вики озимої не заорюється, а подрібнюється та частково перемішується з ґрунтом важкою дисковою бороною. До того ж строки сівби пшениці озимої зміщуються на 10-12 діб пізніше, ніж було прийнято до цього часу. Тверда пшениця озима формує урожайність зерна на рівні з м’якою, якщо висівається в оптимальні строки після парів. Другою культурою після пару ячмінь озимий дає урожайність вище на 1,2 т/га порівняно з повторною пшеницею. Загалом , ці нові елементи технології забезпечують захист ґрунту від ерозії та самовідновлення гумусу (0,21% за 10 років) і структурність ґрунту, обумовлюють збір зерна на рівні 4,4 т/га і його якість в межах І-ІІ класу, знижується енергоємність агротехнології на 3000 МДж/га, збільшується коефіцієнт енергетичної ефективності до 4,00-5,83, зростає рівень рентабельності в 1,9 рази.

У дисертаційній роботі узагальнено, теоретично обґрунтовано, експериментально розроблено та економічно підтверджено наукові основи технології вирощування озимих зернових культур в зернопарових сівозмінах південного Степу України із застосуванням сидеральних парів, безполицевого мілкого основного обробітку ґрунту та диференційованих строків сівби нових сортів пшениці озимої, що забезпечує стабільність виробництва зерна, підвищення якості продукції та відновлення родючості ґрунтів.

1. Науково обґрунтована доцільність використання сидерального пару в умовах південного Степу у новому технологічному варіанті: надземна маса сидеральної культури не заорюється, як при класичному їх застосуванні, а подрібнюється дисковим знаряддям і частково перемішується з поверхневим шаром ґрунту. За рахунок цього на поверхні поля залишаються рослинні рештки, які надійно захищають ріллю від дефляції та водної ерозії протягом вегетаційного періоду. Безполицевий мілкий обробіток ґрунту і мульча сидеральної культури в умовах посушливого клімату обумовлює отримання сходів пшениці озимої після сидерального пару, як і після чорного, та забезпечує середньорічну урожайність зерна на рівні 4,4 тонни з одного гектара.

2. Запровадження бобової сидеральної культури (вика озима) сприяє покращенню якості зерна пшениці до рівня першого класу, тоді як на фоні неугноєного чорного пару – до другого класу, та обумовлює відновлення родючості ґрунту. Бутонізація вики озимої настає на початку третьої декади травня, що дозволяє рано провести обробіток ґрунту і протягом чотирьох місяців відбувається трансформація органічної речовини кореневих систем та надземної маси рослин, яка обумовлює поновлення запасів гумусу. Якщо не вноситься гній, доцільно мати сидеральні пари з посівом вики озимої, яка невибаглива до умов вирощування, зимостійка і формує до третьої декади травня урожайність зеленої маси 33,8-36,5 т/га.

3. Неугноєний чорний пар характеризується як екологічно несприятливий, тому що тривале його використання супроводжується посиленням дегуміфікаційних процесів. Органічна система удобрення (з високими нормами гною), поряд з поліпшенням забезпеченості посівів елементами живлення, активізує в ґрунті процеси гуміфікації, що відповідно відбивається на величині біологічної акумуляції енергії, але ця система має високі енерговитрати. Сидерація сприяє підвищенню вмісту органічних речовин у ґрунті і тому є альтернативою чорному пару з точки зору відновлення родючості ґрунту.

4. Доведено необов’язковість глибокої оранки у паровому полі, оскільки урожайність озимих зернових культур формується після безполицевого мілкого обробітку ґрунту не нижча, а в деякі роки навіть вища порівняно з оранкою. Це обґрунтовується тим, що щільність чорнозему південного при мілкому обробітку ґрунту не перевищує рівноважний показник і знаходиться в допустимому інтервалі для вирощування зернових культур (1,10-1,31 г/см³). Така щільність складення ґрунту не має негативного впливу на доступність фосфору та калію з орного шару і одночасно стримує розкладання органічних речовин в ґрунті на 6,55% порівняно з оранкою та забезпечує збільшення вмісту гумусу.

5. Біологічна акумуляція енергії іде інтенсивніше при безполицевому мілкому обробітку ґрунту, ніж при полицевому глибокому, що видно по більш високій інтенсивності розкладання лляної тканини у шарах 0-10 і 10-20 см, а також за енергоємністю гумусу на фоні мілкого обробітку, яка вище на 147,7 МДж, ніж після оранки, а показник біологічної акумуляції енергії – на 600 МДж/га.

6. Способи основного обробітку ґрунту впливають на відносний вміст гумусу у ґрунті. Це пояснюється тим, що при різних заходах обробітку в ґрунті створюються певні фізичні умови, що впливають на процеси гуміфікації. Збільшення аерації орного шару при полицевому обробітку приводить до посилення процесів мінералізації органічної речовини, у зв’язку з чим вміст гумусу в ґрунтах цього варіанта спостерігається найменшим. Система безполицевого мілкого обробітку ґрунту (без оранки) забезпечує самовідновлення запасів гумусу на чорноземах південних, так як протягом 10-ти років вміст гумусу в шарі 0-25 см збільшився на 0,21% порівняно з оранкою.

7. Структурний стан чорнозему південного покращується після безполицевого мілкого обробітку, так як коефіцієнт структурності ґрунту зростає за обробітком без оранки у шарі 0-10 см до 4,86 проти 2,85 у порівнянні з оранкою і у шарі 10-20 см – до 2,55 проти 1,39.

8. Встановлено формуючий вплив сидеральних культур на мікроагрегатний склад ґрунтів у бік збільшення вмісту агрегатів розміром від 0,01 до 0,005 мм і менше 0,0001 мм та підвищення на 10 % вмісту макроагрегатів розміром 3-0,25 мм, які відіграють вирішальну роль у регулюванні фізичного випарювання вологи з ґрунту в умовах посушливого клімату. Безполицевий мілкий обробіток на фоні сидератів не призвів до переущільнення ґрунту порівняно з глибоким полицевим обробітком.

9. Визначено, що при довгостроковому використанні земель в орному шарі накопичилась велика кількість насіння бур’янів (до 217 тис. на 1 м²), яка не може бути знищена за один-два роки. Безполицевий мілкий обробіток чорнозему південного під пари не збільшує забур’яненість посівів пшениці озимої порівняно з оранкою при ретельному виконанні послідовності і своєчасності проведення заходів контролю бур’янів. Застосування гербіцидів у посівах пшениці озимої дозволяє підтримувати високу конкурентну спроможність цієї культури проти бур’янів. Наявність парів чорних і сидеральних у зернопарових сівозмінах дозволяє ефективно контролювати чисельність бур’янів і забезпечувати урожайність зерна пшениці озимої на рівні 5-6 т/га.

10. Доведено, що оптимальні строки сівби нових сортів пшениці озимої обумовлюють формування суттєвого приросту урожаю зерна. По сорту-стандарту Одеська 267 ( в середньому за вісім років) приріст склав 1,2 т/га, по сорту Херсонська безоста (за три роки) – 2,6 т/га порівняно з існуючими на даний час (15 вересня). В окремі роки приріст досягає 5,78 т/га (2005 р., сорт Херсонська безоста). Тому оптимальні строки сівби пшениці озимої є одним із суттєвих елементів систем землеробства і технології вирощування пшениці озимої.

11. Встановлено, що оптимальні строки сівби, коли отримується урожайність вища максимальної сортів-стандартів, для нових сортів були не однакові, а диференційовані: сорти Вікторія одеська, Лада одеська і Дельфін – 10 діб (з 25 вересня до 5 жовтня); Ніконія, Сирена одеська, Селянка – 20 діб (з 15 вересня до 5 жовтня); Одеська 267 – 25 діб (з 10 вересня до 5 жовтня); Струмок – 30 діб (з 5 вересня до 5 жовтня). Всі сорти формують найвищу урожайність при сівбі з 25 вересня по 5 жовтня, тоді як раніше було прийнято сіяти з15 по 25 вересня (і навіть з 5 вересня).

Допустимі строки сівби, коли спостерігається зниження урожаю не більше ніж на 10-15% від максимального сортів-стандартів, визначені наступні: для сортів Вікторія одеська, Лада одеська, Дельфін – 20 діб (з 15 вересня до 5 жовтня); Альбатрос одеський – 30 діб (з 5 вересня до 5 жовтня); Селянка і Сирена одеська – 30 діб (з 15 вересня до 15 жовтня); Ніконія – 35 діб (з 5 вересня до 10 жовтня); Одеська 267 – 40 діб (з 26 серпня до 5 жовтня); Струмок – 45 діб (з 26 серпня до 10 жовтня). В самі пізні строки (5-15 жовтня) можна сіяти сорти Селянка, Сирена одеська і Струмок.

12. Визначено, що продуктивність пшениці озимої може бути завжди високою, якщо мати в господарстві 2-3 сорти з різними агробіологічними властивостями. Сівбу можливо починати раніше або продовжувати пізніше сортами більш адаптованими до цих строків, а в оптимальні – сіяти більш вибагливими інтенсивними сортами. В ранні допустимі строки можна сіяти після рясних зливових дощів, а в посушливу осінь, якщо посівний і орний шар не мають продуктивної вологи, сівбу необхідно проводити ближче до пізніх допустимих строків (30 вересня – 10 жовтня).

13. Одним із заходів ефективного використання вологи ґрунтом, крім чорного пару, є дотримання оптимальних строків сівби пшениці озимої, які сприяють зменшенню її непродуктивних втрат, що обумовлює збільшення урожайності зерна пшениці озимої, наближаючи її до генетично-потенційного рівня (6,3-7,1 т/га). При сівбі в оптимальні строки коефіцієнт водоспоживання складає в середньому 32-35 мм/т, тоді як у виробництві – 86 мм/т і більше. На ефективність використання вологи впливають і сорти пшениці, що треба враховувати при сортозмінах. Наприклад, у сорту Херсонська безоста, яка має вищу продуктивність порівняно з сортом Одеська 267, коефіцієнт водоспоживання дорівнює 23-26 мм/т, а у сорту Одеська 267 – 27-34 мм/т.

14. Встановлено, що у трипільних зернопарових сівозмінах можна стабільно вирощувати зерно пшениці озимої м’якої і твердої (по пару), пшеницю озиму м’яку і ячмінь другою культурою після пару. Поряд з чорними парами, доцільно мати сидеральні (при удосконаленні технологічних заходів). За таких обставин сівозміни більш спрямовані на охорону ґрунтів від дефляції та усунення активних процесів їх деградації.

15. Обґрунтовано, шляхом застосування розрахункового методу, що інноваційна технологія вирощування пшениці озимої, яка пропонується (безполицевий мілкий обробіток ґрунту, сидеральні пари і диференційовані строки сівби), відноситься до енергозберігаючих. Енергоємність сидерального пару при скороченому обробітку ґрунту складає в середньому 24900 МДж/га, що на 3000 МДж/га менше порівняно з угноєним чорним чистим паром на варіанті оранки. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) при комбінації сидерального пару з безполицевим мілким обробітком ґрунту складає 4,00-5,83 проти 3,78-5,63 на оранці.

16. Доведено, що економічна ефективність вирощування пшениці озимої після безполицевого мілкого обробітку ґрунту і сидерального пару вища порівняно з угноєним паром і полицевим глибоким обробітком, тобто менші витрати на 1 га: виробничі – на 844 грн., палива – на 103,3 кг/га, праці – на 7,7 люд./год. При цьому собівартість 1 т зерна менша на 119 грн. і, навпаки, умовно чистий прибуток з 1 га більший на 641 грн., а рівень рентабельності вищий в 1,9 раза.

Публікації автора:

Монографії, книги, брошури:

1. Цандур М.О. Наукові основи землеробства Південного Степу України / Микола Олександрович Цандур. – Одеса: ПАПІРУС, 2006. – 180 с.

2. Онищук В.П. Агрохімічний стан ґрунтів Одеської області і шляхи його поліпшення / В.П. Онищук, В.Ф. Голубченко, Г.А. Капустіна, М.О. Цандур // Довідникове видання / Під ред. В.П. Онищука. – Одеса: СМИЛ, 2007. – 52 с.

Статті у фахових виданнях:

3. Цандур М.О. Проблемы научного обеспечения агропромышленного комплекса / М.О. Цандур // Аграрний вісник Причорномор’я. Сільськогосподарські науки. Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. – Вип. 3 (6) . – Ч. 1: Агрономія. – С. 4-8.

4. Патыка В.Ф. Основные принципы технологии биологизации выращивания озимой пшеницы / В.Ф. Патыка, И.П. Старчевский, Н.А. Цандур // Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия: Сб. науч тр. – Одесса, 1999. – С. 26-31.

5. Цандур М.О. Погляди на сучасне та майбутнє кормовиробництво / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки. – Київ, 2000. – Спец. випуск, червень. – 2000. – С. 5-6.

6. Цандур М.О. Принципи організації комплексного наукового інформаційно-консультативного забезпечення АПВ Одеської області / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2000. – Вип. 1. – С. 3-7.

7. Цандур М.О. Ведення землеробства в посушливих умовах / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, – 2001. – Вип. № 2. – С. 3-6.

8. Цандур М.О. Строки сівби як елемент точного землеробства і адаптивної селекції озимої пшениці / М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, Л.С. Дикун // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2002. – Вип. 3 – С. 3-16.

9. Цандур М.О. Агроэкологические основы применения различных систем основной оброботки почвы в зернопаровых севооборотах Причерноморской степи / М.О. Цандур, В.Г. Друзьяк // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун.-ту. – Умань: УДАУ, 2003. – С. 614-617.

10. Друзьяк В.Г. Урожайность новых и перспективных сортов мягкой и твердой озимой пшеницы при разных сроках посева / В.Г. Друзьяк, М.О. Цандур, Дикун Л.С. // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун.-ту. – Умань: УДАУ, 2003. – С. 719-723.

11. Цандур М.О. Розвиток інноваційних процесів в системах землеробства степової зони України / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2004. – Вип. 5. – С. 3-11.

12. Цандур М.О. Використання парів в сівозмінах Степу південного / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2005. – Вип. 6. – С. 4-9.

13. Цандур М.О. Трансфер нових сортів пшениці у виробництво / М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, Н.О. Гончарук, В.В. Гончарук, Н.А. Янюк // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса:СМИЛ, 2006. – Вип. 7. – С. 109-116.

14. Цандур М.О. Сучасні проблеми обробітку ґрунту / М.О. Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2006. – Вип. 7. – С. 6-10.

15. Цандур М.О. Післядія систем основного обробітку ґрунту у другій ротації сівозміни на продуктивність пшениці, ячменю і гороху / М.О. Цандур // Зрошуване землеробство: Міжвідомч. темат. наук. зб. – Херсон: Айлант, 2006. – Вип. 46. – С. 56-60.

16. Цандур М.О. Ефективність чорного і сидерального парів та способів обробітку південного малогумусного чорнозему / М.О. Цандур // Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН» – К.: ЕКМО, 2006. – Спецвип. – С. 79-86.

17. Цандур М.О. Контроль забур’яненості в посівах зернопарової сівозміни степу України / М.О. Цандур // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць Херсонського держ. аграрн. ун.-ту. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 54. – С. 43-49.

18. Цандур М.О. Мікроагрегатний склад і структура чорноземів південних при різних попередниках і системах обробітку ґрунту / М.О Цандур, В.Г. Друз’як, В.М. Кириленко, Л.А. Щетіннікова // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2007. – Вип. 8. – С. 32-38.

19. Цандур М.О. Екологічно чиста енергозберігаюча технологія вирощування озимої пшениці в Південному Степу України / М.О Цандур // Зб. наук. праць УкрНДІЕП. – Харків: Райдер, 2008. – Т.2. – С. 422-427.

20. Цандур М.О. Вплив систем обробітку ґрунту і попередників на вміст гумусу в чорноземі південному та на якість зерна пшениці озимої / М.О Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2008. – Вип. 9. – Ч. 1. – С. 33-37.

21. Цандур М.О. Підвищення продуктивності культурних рослин і відновлення родючості ґрунтів – двоєдине завдання / М.О Цандур // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – Одеса: СМИЛ, 2008. – Вип. 9. – Ч. 2. – С. 4-9.

22. Цандур М.О. Динаміка вмісту гумусу в чорноземі південному під впливом систем обробітку ґрунту і попередників / М.О Цандур // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2008. – Т. 81. – Вип. 68. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження. – С. 39-42.

23. Цандур М.О. Енергетична та економічна ефективність мінімізованого обробітку ґрунту і різних видів пару в умовах південного степу України / М.О Цандур // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2008. – Т. 82. – Вип. 69. Екологія: Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження. – С. 134-138.

24. Цандур М.О. Енергетична та економічна ефективність скороченого обробітку ґрунту і сидерального пару в умовах південного степу України / М.О Цандур // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць Херсонського держ. аграрн. ун.-ту.– Херсон: Айлант, 2008. –Вип. 56. – С. 26-32.

25. Цандур М.О. Вплив способів обробітку ґрунту і попередників на вміст білка в зерні озимої пшениці / М.О. Цандур // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомч. темат. наук. зб. – Харків: ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, 2008. – Вип. 68. – С. 96-99.

Методичні рекомендації, у розробці та підготовці яких автор брав безпосередню участь:

26. Перспективні напрямки удосконалення технологій в рослинництві на півдні України / Ю.В. Білоусов, С.І.Бурикіна, В.Г. Бурячковський, В.Г. Друз’як, В.В. Коваленко, В.Л. Куценко, Н.А. Ляховська, О.А. Федоров, М.О. Цандур. – Одеса: ОДСГДС, 2000. – 72 с.

27. Програма „Зерно Одещини – 2001 р.” / А.М. Мірошников, А.Т. Новаковський, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, А.П. Бурлака, М.О Цандур, М.А. Литвиненко, А.А. Лінчевський, В.Г. Друз’як, С.І. Бурикіна, Ю.В. Білоусов, К.К. Соколов. – Одеса: ОДА, 2000. – 27 с.

28. Технологія вирощування озимої пшениці з елементами біологізації / М.О. Цандур, В.Г. Бурячковський, В.В. Гармашов, В.М. Пилипенко, Ю.В. Білоусов, Н.Л. Бур’ян. – Одеса: ОДСГДС, 2001. – 24 с.

29. Програма виробництва зерна за інтенсивними технологіями в базових господарствах області / А.М.Мірошников, Л.Г.Новаковський, И.В. Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друз’як. – Одеса: ОДА, 2001. – 36 с.

30. Рекомендации по подготовке и проведению посева озимых культур под урожай 2002 г. / А.М. Мирошников, Л.Г.Новаковский, И.В. Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, С.Ф. Лыфенко, Н.А. Литвиненко, В.Г. Друзьяк. – Одесса: ОДА, 2001. – 24 с.

31. Практичні рекомендації з наукового забезпечення програми “Зерно Одещини – 2001 р.” / А.Г. Новаковський, М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, Ю.В. Білоусов, Ю.В. Матвійчук. – Одеса.: ОДА, 2001. – 13 с.

32. Програма „Зерно Одещини – 2002 р.” / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, А.П. Бурлака, М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, М.А. Литвиненко, А.А. Лінчевський, С.П. Лифенко, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. – Одеса: ОДА, 2001. – 25 с.

33. Рекомендації по виконанню весняно-польових робіт в агроформуваннях у 2002 році / А.М.Мірошников, Л.Г.Новаковский, И.В.Панчишин, Н.А.Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друз’як. – Одеса.: Регіон. центр НЗ АПВ Одеської області, 2002. – 18 с.

34. Програма „Зерно Одещини – 2003-2004 рр.” / А.М. Мірошников, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, Л.П. Ткачук, С.Н. Возненко, Д.І. Паламарчук, М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський, К.К. Соколов, Є.О. Юркевич. – Одеса: ОДА, 2002. – 20 с.

35. Цандур М.О. Особливості підготовки і проведення сівби озимих культур восени 2003 року / М.О. Цандур, В.Г. Бурячковський, В.Г.Друз’як // Методичні рекомендації по науковому забезпеченню виконання програми “Зерно Одещини - 2004 р.” – Одеса: ОІАПВ, 2003. – 23 с.

36. Цандур М.О. Рекомендації по догляду за озимими зерновими культурами в період від формування зернових до збирання урожаю в умовах 2004 року./ М.О. Цандур, С.І. Бурикіна, В.Г. Друз’як. – Одеса: ОІАПВ, 2004. – 14 с.

37. Панчишин И.В. Особенности подготовки почвы под озимые зерновые колосовые культуры в Одесской области (Методические рекомендации). / И.В. Панчишин, Н.А. Цандур, В.Г. Бурячковський – Одесса: ОИАПВ, 2005. – 22 с.

38. Цандур Н.А. Рекомендации по проведению комплекса весенне-полевых работ в 2006 году в сельхозпредприятиях Одесской области. / Н.А. Цандур, В.Г. Бурячковский, В.Г. Друзьяк, С.А. Сербина. – Одеса, Хлебодарское: ОИАПП, 2006. – 32 с.

39. Цандур М.О. Рекомендації з вирощування озимих культур в екстремальних умовах осені 2007 року на півдні України / М.О. Цандур, В.Г. Друз’як, С.І. Бурикіна, В.Г. Бурячковський / Під наук. ред. М.О. Цандура. – Одеса: Таїрово, 2007. – 28 с.

40. Рекомендації з інноваційного відтворення сільгоспвиробництва та проведення посіву озимих культур в умовах осені 2008 року. / М.Г. Кісеолар, А.Г. Новаковський, І.В. Панчишин, М.О. Цандур, С.А. Сербіна, В.В. Гіска, Л.П. Ткачук, Д.О. Ішков, Г.В. Стрижакова, В.Г. Бурячковський, В.Г. Друз’як, С.І. Бурикіна, В.Т. Робу. – Одеса: Одеська с.-г. дорадча служба, 2008. – 24 с.