Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Плодівництво


Васюта Світлана Олександрівна. Агробіологічна оцінка клонових підщеп для аличі та її розмноження в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Інститут садівництва УААН. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Васюта С.О. Агробіологічна оцінка клонових підщеп для аличі та її розмноження в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2005.

Висвітлено результати комплексної оцінки клонових підщеп для аличі вітчизняної та зарубіжної селекції в маточно-живцевому саду і в полях розсадника в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. Вивчено особливості ризогенезу зелених живців досліджуваних підщеп і сортів аличі та розмноження цієї культури здерев’янілими живцями. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп.

За комплексом господарсько цінних ознак у розсаднику виділено клонові підщепи СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1, Вєсєннєє пламя та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців з одиниці площі та підвищують їх якість. Доведено високу економічну та енергетичну ефективність застосування цих підщеп у розсаднику та дано оцінку їм щодо виходу саджанців.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування у розсадницьких господарствах.

У дисертації теоретично узагальнено і наведено нове вирішення питання агробіологічної оцінки клонових підщеп для аличі, що виявляється у виділенні нових, більш перспективних форм цих підщеп у маточно-живцевому саду та полях розсадника і впровадженні їх у виробництво в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. На підставі аналізу даних досліджень можна зробити такі висновки.

1. Найвищою продуктивністю в маточно-живцевому саду характеризуються такі клонові підщепи для аличі – АП-1, Маріанна, Євразія-43, Находка, ВАА-2, Сіянець Фібінга, Вишня повстиста і Бессея х алича, які при схемі садіння 3 х 1 м забезпечують високий вихід пагонів ( у межах 450,0-673,3 тис. шт/га), придатних для зеленого живцювання. Найстійкішими до хвороб у маточно-живцевому саду є підщепи ВВА-1, ВСВ-1, АП-1, СВГ 11-19, Находка, Маріанна, Євразія-43 та Обільна.

2. Сорти аличі Кубанська комета, Путєшєствєнніца і Найдьона високопродуктивні в маточно-живцевому саду і забезпечують високий вихід пагонів для зеленого живцювання (в межах 560,0-613,3), а для розмноження здерев’янілими живцями – 650,0-726,6 тис.шт/га.

3. Зелені живці досліджуваних підщеп і сортів характеризуються неоднаковою регенераційною спроможністю, що обумовлено їх біологічними особливостями. Високу здатність до вкорінення зеленими живцями (70,4-92,6%) виявили підщепи Маріанна, АП-1, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, Находка, СВГ 11-19, Бессея х алича, Дружба, ВАА-2, Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, Сіянець Фібінга та Обільна. Укорінюваність зелених живців аличі, в залежності від сорту, становила 64,5-78,3%.

4. Оптимальним строком зеленого живцювання клонових підщеп і сортів аличі є період активного росту пагонів у довжину. В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України він припадає на останню п’ятиденку травня – першу червня, коли кількість укорінених живців у клонових підщеп зростає на 5,0-31,0, а в сортів – на 2,0-15,0%. Живці, заготовлені з апікальної частини пагонів, укорінюються краще, ніж з медіальної та базальної у клонових підщеп – на 3,0-36,0, у сортів – на 2,0-9,0%.

5. Укорінюваність здерев’янілих живців аличі, в залежності від сорту і строків садіння, складала 9,6-50,0%. Сорти Кубанська комета і Путєшєствєнніца добре розмножуються здерев’янілими живцями (27,5-50,0%), а Найдьона – задовільно (9,6-19,3%). В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України живці доцільніше висаджувати восени, що збільшує їх укорінюваність на 9,7-19,2% порівняно з весняним садінням.

6. Високу приживлюваність у першому полі розсадника, а також найбільший вихід стандартних однорічних саджанців аличі з одиниці площі ( 46,0-51,1 тис. шт./га) забезпечували підщепи Вєсєннєє пламя, Маріанна, СВГ 11-19, Находка, ВАА-2, ВВА-1 та Сіянець Фібінга

7. У розсаднику фактів несумісності між досліджуваними підщепами та сортами, які вивчались, за роки досліджень не виявлено.

8. Більш розвинену кореневу систему (за рахунок фракції до 3 мм) зафіксовано в однорічних саджанців аличі, щеплених на клонові підщепи. Загальна довжина і маса їх коренів на цих підщепах становила відповідно 48,69-124,22 м і 134,86-369,86 г , або на 5,5-169,2 і 14,2-213,2% більше, ніж у контролі ( сіянці аличі).

9. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп: СВГ 11-19 та Вишні повстистої – мінус 14…15, Євразії-43, ВВА-1 і ВСВ-1 – мінус 13…14, Дружби, Бессея х алича, Вєсєннєго пламені та ВАА-2 – мінус 12…13, Находки, Маріанни, Чересото, Обільної, Зеленої колони, Му-ВО-1, Сіянця Фібінга та сіянців аличі – мінус 11…12, і для АП-1, Пожегачі та ВСАП- 4 – мінус 9…10С.

10. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності показують доцільність використання в розсаднику таких клонових підщеп, як СВГ 11-19, Маріанна, Сіянець Фібінга, Находка та ВВА-1. Вирощування на них однорічних саджанців аличі забезпечує одержання 58,0-88,5 тис. грн/га додаткового прибутку при рівні рентабельності 231,3-257,6% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,61-0,70.

11. Застосування в розсадництві безвідходної технології вирощування садивного матеріалу аличі є найбільш економічно вигідним і дає змогу додатково одержувати з 1 га розсадника 153,9-166,6 тис. грн при рівні рентабельності 299,7-310,4% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,75-0,80.

12. За комплексом господарсько цінних ознак в умовах розсадника виділено підщепи СВГ 11-19, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1 та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців аличі з одиниці площі та підвищують їх якість.

Публікації автора:

1. Васюта С. О. Продуктивність клонових підщеп для аличі в маточно-живцевому саду // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Вип.3. – С.86-89.

2. Васюта С. О. Нові клонові підщепи для аличі в першому полі розсадника // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2001. – Вип.52. – С.92-96.

3. Васюта С. А. Подвои косточковых культур для интенсивных садов Украины // Матер. 9-й Междунар. конф. по садоводству. – Чехия, Леднице, 2001. – Ч.2. – С.246-249.

4. Васюта С. О., Китаєв О. І. Дослідження особливостей льодоутворення у тканинах коренів підщеп кісточкових культур залежно від їх морозостійкості // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2001. – Вип.53. – С.312-319 ( 80% – здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).

5. Васюта С. О., Китаєв О. І. Порівняльна оцінка морозостійкості клонових підщеп для аличі // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2004. – Вип.55. – С.308-315 ( 80% – здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).

6. Васюта С. О. Результати вивчення клонових підщеп для аличі в умовах північного Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип.84. – С.86-90.