Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Политические науки / Политические институты и процессы


Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Д.Ю. Наріжний; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено комплекс соціальних технологій, які реалізуються у політичній сфері (технології політичного менеджменту, державного управління, виборчих кампаній, комунікативні технології) та особливості їх застосування в транзитивному суспільстві, тобто суспільстві, яке перебуває в процесі складних соціально-політичних перетворень. Відзначено провідну роль соціальних і політичних технологій у системі управління суспільства та процесами, що відбуваються в ньому. Здійснено аналіз і класифікацію політичних технологій за різними підставами, систематизовано їх фунції та принципи застосування. Класифіковано функції політичного управління. Визначено технологічні етапи управлінської дії. Проаналізовано технології маніпулювання, впливу та панування, роль політичного міфу в управлінській діяльності. Виявлено основні різновиди маніпуляцій свідомістю виборців. Класифіковано PR-технології, технології підвищення ефективності управління та зниження управлінського ризику у сферї політики, а також технології формування інформаційної відкритості системи політичного управління в транзитивному суспільстві. Виявлено особливості управління політичним маркетингом у ході виборчих кампаній. Визначено суть індустрії політичної інженерії. Систематизовано існуючі в сучасній політичній науці концепції та теоретичні підіходи до політичних технологій.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / В.М. Торяник; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Г.М. Малкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Шляхом політико-правового порівняльного аналізу виборчих і партійних систем розглянуто закономірності їх взаємодії у розвинутих західноєвропейських країнах, а також особливості цієї взаємодії в Україні. З'ясовано суть, особливості та механізми застосування різних типів виборчих систем у світовій практиці державного будівництва, закономірності впливу виборчої системи на стан і характер партійної системи з урахуванням форми державного правління. Досліджено трансформацію виборчого законодавства та еволюцію партійної системи в сучасній Україні, особливості їх взаємодії.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Ю.Ю. Калиновський; Ун-т внутр. справ. — Х., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / В.О. Шевчук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено та проаналізовано найперспективніші напрямки політико-антропологічної методології дослідження транзитивної влади. Розглянуто можливості використання веберівської концепції патримоніалізму для операціоналізації та пояснення сучасного транзитивного процесу. Акцентовано увагу на виявленні досучасних (патримоніальних) компонентів структурування та функціонування посткомуністичної влади, тенденцій та форм їх взаємодії із сучасними демократичними інститутами. Проаналізовано можливості оптимізації демократизаційного процесу з урахуванням виявлених особливостей, що характерні для некласичних демократій.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О.Г. Старинець; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше в політологічній науці застосовано комплексний підхід до вивчення молодіжних проблем і взаємовідносин молоді з чинною владою в Україні. Зазначено, що використання нормативно-ціннісного підходу дозволило по-новому розглянути проблеми упорядкованості молодіжної системи цінностей. Виявлено особливості політичних процесів у молодіжному середовищі за умов побудови нової української державності. Запропоновано поняття "політичне поле молоді" і "правове поле молоді", визначено їх основний зміст і головні параметри. З урахуванням специфіки політико-культурних явищ у молодіжному середовищі проаналізовано процес створення молодіжних структур та їх подальшого розвитку за більш ніж десятилітній період. На підставі оцінок владних відносин держави і підростаючого покоління виявлено й узагальнено особливості здійснення державної молодіжної політики та її еволюційного розвитку протягом усього періоду незалежності України.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О.В. Локаш; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Комплексно вивчено прояви несвідомого як одного з основних компонентів, які мають вплив на позитивні та негативні тенденції в процесах політичної стабілізації та державотворення. Розглянуто виникнення та розвиток категорії "несвідомого" в соціальних науках в цілому та застосування поняття в політології зокрема. Акцентовано увагу на необхідності аналізу внутрішньої структури суб'єкта політики за допомогою метода якісних структур з метою дослідження впливу несвідомого на політичні процеси. Виділено основні класи проявів несвідомого у таких структурних компонентах політичного процесу, як політична соціалізація, політичний міф, політична культура та ідеологія, форми поведінки та методи прийняття рішення в політиці. Проаналізовано вплив проявів несвідомого в українській політиці, зважаючи на збільшення деструктивних і стохастичних або конструктивних і організаційних факторів суспільного життя.

Источник: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / В.Ф. Смолянюк; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2001. — 36 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз сутності, змісту, структури, механізмів формування та напрямів практичної реалізації військової могутності сучасної Української держави. Розглянуто військову могутність як складне багатопотенціальне соціально-політичне утворення, що визначає характер адаптації незалежної України до регіональних і світових геополітичних реалій, а також впливає на кількісно-якісні характеристики подальшого становлення національної воєнної організації. Систематизовано й оновлено понятійно-категоріальний апарат теорії та практики забезпечення військової могутності держави. Розкрито взаємозв'язок між військовою могутністю сучасної держави та її воєнною безпекою і обороноздатністю. Визначено сукупність державних механізмів, призначених для формування військової могутності України. Досліджено шляхи підвищення ефективності їх функціонування. Висвітлено взаємовплив військової політики Української держави та її військової могутності на прикладі взаємодії України з Російською Федерацією та НАТО.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О.В. Феденко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми становлення системи національної безпеки України, спричинених процесом реформування Збройних Сил країн - членів НАТО та Російської Федерації (РФ). Розглянуто питання методологічного визначення основних компонентів національної безпеки та її військово-політичних чинників, обгрунтовано зміст воєнно-політичної обстановки (ВПО) за сучасних умов. Проведено порівняльний аналіз геостратегічних концепцій та доктрин НАТО, аналіз військово-політичної стратегії РФ. Визначено тенденції їх впливу на ВПО навколо України. Проаналізовано основні фактори, які визначають стан воєнної безпеки. Запропоновано методику використання математичного апарату в оцінці рівня воєнно-політичної стабільності у регіоні та ВПО навколо України.

Источник: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / С.Д. Василенко; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розглянуто нову для політології галузь - геополітику, яка за умов разбудови незалежної України набуває особливо важливого теоретичного та практичного значення. На підставі аналізу багатого емпіричного матеріалу виявлено витоки та сучасні виміри української геополітики в широкому загальноєвропейському контексті. Обгрунтовано об'єктивну необхідність входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розроблено концепцію сучасної української геостратегії. Проаналізовано інтеграцію України в європейські структури. Обгрунтовано необхідність розвитку двосторонніх зв'язків з західноєвропейськими країнами, державами Центральної та Східної Європи в контексті європейського вибору незалежної України. Проведено порівняльний політологічний аналіз співробітництва з країнами СНД у загальноєвропейському ракурсі.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Д.Є. Ключко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 23 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано складну, пов'язану з історичним минулим, геополітичну ситуацію України. Розроблено та обгрунтовано згідно з геополітичними засадами та зовнішньополітичними реаліями рекомендації щодо пошуку шляхів набуття Україною європейської ідентичності, залучення українського суспільства до європейських цивілізаційних стандартів, визначення суб'єктності країни за умов глобалізаційних геостратегічних конфігурацій "центр - периферія". Розкрито роль національної еліти та державної бюрократії у здійсненні геостратегічних стосунків України, підкреслено необхідність здійснення політичної реформи в Україні. Запропоновано, як фактор розв'язання геостратегічної дилеми України, задіяти парадигму "транзитивної держави" Ж.Готтмана. Визначено роль України в геостратегічних процесах як ініціатора створення кадастру злочинів, що підпадатимуть під визначення "тероризм". Підкреслено, що для успішної інтеграції України у євроатлантичні структури необхідно здійснити адаптацію технічного, тактичного та оперативного рівнів безпеки України до стандартів ЄС та НАТО. Наголошено на необхідності технічної оперативно тактичної сумісності системи безпеки України з відповідною системою Євроатлантичного Альянсу.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Ю.В. Ткачук; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Визначено зміст, основні ознаки, переваги та недоліки процесу глобалізації, проаналізовано його вплив на національну державу. Охарактеризовано співвідношення між глобалізацією та демократизацією, встановлено багатомірність та неоднозначність їх зв'язків. Визначено соціально-політичні механізми ринкової глобалізації, висвітлено тенденції розвитку даного суспільного явища. Досліджено емпіричні характеристики антиглобалістичного руху, його основні суперечності та перспективи. Проаналізовано сучасний соціально-економічний стан розвитку України, запропоновано його визначення як періоду інтернаціоналізації, що є поступовим взаємопроникненням технологічних та культурних стандартів і не впливає на державний суверенітет.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / М.С. Арудов; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / О.В. Лісничук; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано політичну діяльність груп за інтересами в контексті структурних та функціональних особливостей сучасного українського суспільства на підставі використання моделі багатоскладового суспільства. Розглянуто процеси сегментації суспільного простору, а також тенденції до політизації внутрішніх кордонів соціуму. Досліджено типи груп за інтересами, які формують основи системи політичного представництва за умов багатоскладового суспільства. Висвітлено можливості оптимізації системи політичного представництва, виявлено структурні особливості соціуму.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Г.П. Дашутін; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розкрито специфіку модернізації України крізь призму гуманізації політичного процесу, коли ідеали сучасного гуманізму є критерієм оцінки політичних реформ на людяність. Здійснено пошук нових методологічних гуманістичних орієнтирів у пізнанні та суспільній практиці сучасної України. Розглянуто специфіку та основні характеристики сучасного політичного знання, процес модернізації політичної системи як проблему виживання країни. Відзначено, що гуманізація політичного процесу повинна бути метою сучасної політичної реформи, зумовлювати необхідність синхронізації процесів гуманізації та демократизації.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Л.М. Титаренко; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено значення соціально-психологічних та етичних аспектів підготовки державних службовців за умов трансформації українського суспільства й обгрунтовано шляхи удосконалення існуючої в Україні моделі кадрової політики. Показано, що орієнтація на соціально-психологічні та моральні чинники у формуванні особистості державного службовця є засобом гуманізації професійної підготовки управлінських кадрів. Доведено пріоритетне значення соціальної спрямованості професійної підготовки на етапі реформування кадрової політики. Встановлено, що під час розробки вітчизняної моделі державного службовця необхідно враховувати індивідуальну своєрідність психологічних властивостей особистості. Запропоновано оригінальну психологічну методику формування аналітичної професіограми й оцінки особистісних якостей державних службовців.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / М.П. Перепелиця; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто сутність державної молодіжної політики як функцію державних і недержавних інститутів, спрямовану на створення умов для соціального становлення молоді та її розвитку. Обгрунтовано провідну роль у даному процесі державних органів влади на місцях та органів місцевого самоврядування, яка полягає у безпосередньому впливі на молоде покоління. Визначено спільні риси державної молодіжної політики на регіональному рівні та її особливості, що грунтуються на відмінності умов реалізації. Погіршання становища молоді, ускладнення процесів її соціалізації вимагають вдосконалення політики держави щодо молодого покоління. Аргументовано напрямки щодо розширення молодіжної інфраструктури з метою залучення ширшого кола суб'єктів: політичних партій, профспілкових, спортивних, релігійних, молодіжних громадських організацій та об'єднань. Наголошено на необхідності підвищення ефективності державної молодіжної політики, стабілізації та поліпшення економічної та політичної ситуації в країні, консолідації та залученні молоді до вирішення молодіжних проблем.

Источник: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / О.В. Соснін; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 36 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексне дослідження особливостей державної політики в галузі формування, ефективного використання та правового регулювання інформаційного ресурсу України. З'ясовано роль держави в регулюванні інформаційної діяльності за умов становлення інформаційного суспільства та докорінних суспільних трансформацій. Розкрито суть поняття "інформаційний суверенітет держави", а також основні завдання щодо забезпечення інформаційного суверенітету Української держави. Здійснено класифікацію національних інтересів у інформаційній сфері за їх суб'єктами. Визначено суть, мету, об'єкти, завдання державної інформаційної політики за сучасних умов, а також принципи, напрями й особливості діяльності органів державної влади щодо ефективного управління інформаційним ресурсом України. Сформульовано основні напрями оптимізації організаційної структури органів влади, які здійснюють керування в інформаційній сфері, їх функції та повноваження. Створено концепцію правового регулювання використання інформаційного ресурсу з метою забезпечення ефективного функціонування інформаційної сфери держави, її інтеграції у світовий інформаційний простір.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Н.В. Сокур; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Акцентовано увагу на поняттях і категоріях, за допомогою яких здійснено науковий аналіз проблем державної політики у перехідному суспільстві щодо зниження соціальної напруженості. Розглянуто причини соціальної напруженості у сфері трудових відносин у перехідному суспільстві та основні напрямки державної політики щодо її зменшення. Досліджено становлення системи соціального партнерства, удосконалення політики на ринку праці, у сфері зайнятості, зниження конфліктогенності держави, удосконалення програми реформ, досягнення політичної та економічної стабільності.

Источник: Автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.02 / С.О. Телешун; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 34 с. — укp.

Аннотация: Розроблено системологічну концепцію державного устрою України у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Охарактеризовано теоретико-методологічні засади дослідження державного устрою. Виявлено загальні закономірності, тенденції, особливості реформування і модернізації державного ладу та державного устрою України за умов незалежності, а також зміни парадигми національно-державного будівництва. Запропоновано політологічну концепцію удосконалення державного устрою України. Комплексно досліджено історію теоретичного осмислення державного устрою як політичного інституту та здійснено її періодизацію. Осмислено досвід організації державного устрою України у ХХ ст., а також проаналізовано його концептуальні засади та чинники. Уточнено визначення держави та державного устрою у єдності субстанційних та інституційних сутнісних виявів. Значну увагу приділено основним гарантіям сучасного державного устрою нашої держави, заходи щодо його всебічного реформування, удосконалення та збереження унітарності України. Визначено основні напрями реформування адміністративно-територіального устрою нашої держави, в основі якого - вирівнювання статусу адміністративно-територіальних одиниць, а також поділ території України на регіони.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины