Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Политические науки / Теория и история политической науки


Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / О.В. Мошак; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2002. — 16 c. — укp.

Аннотация: Висвітлено особливості формування політичної думки української міжвоєнної еміграції в Європі, вплив на даний процес новітніх політичних ідеологій. Обгрунтовано систематизацію політичних поглядів носіїв ідеї державності. Визначено особливі та загальні риси запропонованих моделей державного будівництва. Здійснено порівняльний аналіз концепцій української державності через призму бачення представниками різних ідеологічних напрямків форми майбутньої держави, джерел та сутності розподілу влади. Досліджено зміст пропозицій щодо подолання причин бездержавності української нації, зокрема, ліквідації внутрішніх слабкостей українського визвольного руху.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.І. Андріяш; Миколаїв. держ. гуманіт. ун-т ім. П.Могили. — Миколаїв, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.С. Петрінко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено політичну доктрину Арістотеля, її історичну роль та вплив концепції філософа на розвиток європейської політичної думки стосовно основних проблем державознавства. Висвітлено історико-теоретичні традиції розвитку арістотелівської ідеї визначення політики як певного логічного порядку буття. Аргументовано, що арістотелівський концепт "середнього класу", який включає в себе політичне (громадянин) і економічне (власник) начала, є основою процвітання та стабільності конституційно-правової держави, її політичною та соціальною засадою й активним учасником громадсько-політичного процесу. Виділено й узагальнено арістотелівські критерії оцінки державного посадовця: політичний (співчувати існуючій політичній системі); професійний (мати здібності керівника); морально-етичний (відзначатись доброчинністю та справедливістю у діях). Обгрунтовано думку, що теорія розподілу влади започаткована не Локком і Монтеск'є, а Арістотелем завдяки його концепції існування трьох органів влади в державі та розподілу їх функцій з управління. Конституційно-правовий характер арістотелівської ідеальної держави базується на домінуванні права та розподілі функцій трьох гілок влади. Запропоновано тезу про існування в Середньовіччі двох, одночасно існуючих поглядів на політичну концепцію Стагірита: християнсько-томістичного й об'єктивно-гуманістичного. Аргументовано положення про вплив теоретичних ідей конституційно-правової держави Арістотеля на процес становлення та розвитку лібералізму в політичній думці Нового часу, з чого покладено початок сучасного розуміння ліберальної держави (особа, свобода, право, власність).

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Ярина Йосипівна Боренько; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / О.Н. Горбач; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено зміст терміну "зовнішньополітична доктрина" як концентрованого виразу ідей, які обгрунтовують зовнішньополітичну діяльність певних держав в їх чітко сформульованих, або таких, що спричинені змістом, завданням, метою їх зовнішньополітичної діяльності. Доведено, що перші ознаки (а саме ідеї, що мали цілком визначену мету та засоби її досягнення) формування зовнішньополітичних доктрин склалися ще у рабовласницьких державах Стародавнього Світу, розвивалися у період епохи Відродження, а у Новий час сформувалися як певна система поглядів, що мала мету, засоби її досягнення, вмотивовані принципи та зміст. Здійснено цілісний системний аналіз історії розвитку зовнішньополітичних доктрин у контексті історичних періодів Стародавнього Світу, епохи Відродження та Нового часу, періоду XIX - XX ст. та Новітньої історії з питань політичного самовизначення, права, досліджено репрезентативні історичні особливості формування зовнішньополітичних доктрин, систематизовано найбільш характерні зовнішньополітичні доктрини, притаманні певному історичному періоду. Визначено особливості формування сучасних зовнішньополітичних доктрин, які базуються на принципах моральності, права, законності, справедливості зі збереженням силових, конкурентних способів впорядкування міжнародних стосунків. Проаналізовано та виявлено принципи розвитку доктрин зовнішньополітичної політики на базі поєднання нових форм, способів взаємодії політичної теорії та практики, суть яких полягає у поступовій зміні відкритої агресії, характерної для стародавніх часів, цивілізованій дипломатії у період Нового часу та принципах морального права на сучасному етапі. Охарактеризовано особливості економічного та культурологічного аспектів сучасних зовнішньополітичних доктрин, які видозмінюють міжнародну політику, формують нові підходи, принципи її реалізації. Визначено передумови становлення сучасних зовнішньополітичних доктринальних установок України, вплив світового політичного процесу на їх формування. Запропоновано тезу, що доктрини молодої української держави повинні забезпечити захист своїх економічних і соціально-культурних інтересів, протистояти зовнішньополітичним загрозам нівелювання національних духовних цінностей, ліквідування українського етносу й утвердження на українській землі суспільства космополітичних споживачів.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / М.Й. Беззуб'як; Ін-т політ. та етнонац. дослідж. НАН України. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто умови використання методу контент-аналізу в політології міжнародних відносин. Визначено структурне місце розташування даного методу у предметно-методологічній базі політичної науки. Висвітлено перспективи застосування методу в політико-культурних та ідеологічних студіях. З метою адаптації предметної галузі для подальшого дослідження розроблено п'ятискладову систему конститутивних категорій. Розкрито роль контент-аналізу в системі зовнішньої політики. Визначено політико-культурні детермінанти, організаційні передумови та розглянуто механізми інтеграції методу в зовнішньополітичну практику.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / П.Ф. Вознюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 14 с. — укp.

Аннотация: Досліджено формування ідеї консенсусу та її практичну реалізацію в демократичних державах світу. Установлено спорідненість філософських і політологічних концепцій суспільно-політичної згоди з сучасним політико-правовим принципом консенсусу. Проаналізовано форми та специфіку застосування принципу консенсусу в країнах з різними системами врядування та у сфері міжнародних відносин. Розглянуто консенсусні та антиконсенсусні тенденції в українській політиці. Виявлено перешкоди для впровадження консенсусних механізмів в Україні. Запропоновано шляхи подальшого реформування вітчизняної політичної системи.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.В. Осін; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено основні структурні елементи контент-аналізу та характер зв'язків між його складниками, що позначають окремі аспекти механізму конституювання та відтворення політичної науки. Встановлено, що дослідження політичної науки в цьому контексті передбачає формулювання відповідної аксіоматичної теорії контент-аналізу, що складається з трьох груп аксіом. Перша група описує політичний світ, що створюється внаслідок практичного втілення сукупності контент-аналітичних досліджень. Друга група фіксує соціально-індивідуальні риси дослідників, які зробили можливими існування та легітимізацію цього політичного світу. Легітимізація пердбачає соціально-політичні обставини, що зумовлюють витворення певного політичного світу, та певні особистісні риси дослідників, що мають суспільно детермінований характер. Третя група - політико-соціальні фактори, відповідальні за конкретний засіб конституювання та відтворення політичної науки.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Н.В. Скоблик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Показано необхідність врахування критиками теорії Р.Даля переходу до неоплюралізму 1980-х рр., а також спрямованості його найбільш ранніх (1940-х рр.) та найбільш пізніх (1990-х рр.) праць. Доведено, що розробка й розвиток Р.Далем його відомих критеріїв реальної демократії чи "поліархії" були нерозривно зв'язані з виникненням і розвитком його концепції контролю громадян над лідерами. Показано, що концепція громадянського контролю вченого взаємопов'язана з його концепцією суспільних змін, яка сформувалась у другій половині 1960-х - 1980-х рр., враховувала його найбільш ранні уявлення про зміни та була доповнена у 1990-х рр. Зауважено, що особливостями цієї концепції є прагнення поєднати радикально-демократичну стратегію соціально-економічних структурних змін з ліберально-консервативною стратегією зміни громадських орієнтацій, пропонування маломасштабних експериментів (зокрема ідеї "мініпопулусу") з метою підвищення рівня громадського контролю.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Ю.В. Узун; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2002. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено концепт "громадянське суспільство" в історії та теорії політичної думки. Проаналізовано світову теоретичну традицію, пов'язану з розробкою ідеї громадянського суспільства, розкрито суть цієї ідеї, особливості концептуалізації на етапах суспільно-історичного розвитку. Обгрунтовано соціокультурні особливості розвитку концепту "громадянське суспільство". Запропоновано критерії типології феноменів. Громадянське суспільство розглянуто з двох позицій: як феномен - завжди існуюча сфера зіткнення загального та особистого, а також як концентрат, що відбиває ідеал суспільного розвитку. Наведено практичні рекомендації щодо стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.А. Булгаков; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Поглиблено аналіз базових елементів понятійно-категоріального апарату геополітики. Доведено, що він включає складові: геополітичний та життєвий простір, а також геополітичні інтереси, конфлікти, ідеї, геополітичну реальність, ситуацію, свідомість, національний інтерес, глобалізацію. Розвинуто трактування геополітики як науки, що визначає взаєморозв'язок політичних рішень та захисту національних інтересів та плацентарно-географічного становища країни. Обгрунтовано, що в сучасному геополітичному пізнанні можна виділити дві протилежні концептуальні системи. Одна з них розглядає геополітику як процес, тобто історично (концепції еволюції цивілізацій, балансу сил, євроазійство), інша - логічно ( концепції моно-, дво-, багатополюсного світу). Зазначено, що формування третьої концептуальної системи геополітики, яка б органічно поєднувала обидва підходи, є основною та найбільш перспективною тенденцією розвитку сучасного геополітичного пізнання. Виявлено нові аспекти ролі національного (державного), а в загальному вигляді геополітичного інтересу в реалізації конкретної геополітики, коли основною проблемою геополітичного пізнання та практики є саме проблема генези та подальшого розвитку вказаного інтересу, його трансформації у геополітичні доктрини та практичну геополітику. Виділено та проаналізовано еволюційну модель самоорганізації сучасного геополітичного вибору України, суть якої полягає в множинності систем динамічної рівноваги взаємин України зі своїми геополітичними партнерами. Вдосконалено концепцію геополітичних пріоритетів України, яка грунтується на принципах визначальності національних інтересів держави та потреби забезпечення прав і свобод громадян. Системно проаналізовно труднощі геополітичної орієнтації та відповідного вибору України, пов'язані з внутрішнім і зовнішніми чинниками. Встановлено, що історичний аналіз методів вирішення геополітичних проблем виявляє загальну тенденцію до їх динамізації: від військових до політичних (дипломатичних) і, надалі, соціальних. Дійсне вирішення даних проблем знаходиться не у військовій або дипломатичній, а, перш за все, у соціальній площині. За такого підходу можливо дійсне поєднання історичного та логічного підходів до вирішення головної проблеми геополітичного пізнання та практики, побудова адекватної, цілісної геополітичної картини світу.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Л.Й. Зубрицька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу світового наукового доробку щодо сучасних міфів виокремлено основні характеристики міфу, які забезпечують його функціонування у політичній сфері суспільства. Розкрито суть політичного міфу, його ознаки, структуру та функції. Показано, що міф виникає у процесі міфотворення та міфотворчості. Розглянуто аспект застосування певних прийомів або технологій у процесі міфотворчості. Доведено, що політичний міф є одним з методів маніпулювання масовою свідомістю, з'ясовано роль у цьому процесі засобів масової інформації, які відіграють визначальну роль у поширенні таких міфів. Висвітлено їх значення у політичному житті сучасного українського суспільства. Установлено, що їх характер і ступінь поширення залежать від основних рис українського менталітету, архетипів, йому притаманних, та політичної ситуації у конкретний історичний проміжок часу.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Р.Б. Демчишак; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2006. — 19 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано, що розв'язання національного питання займало важливе місце у програмах усіх легальних українських політичних партій Західної України. Встановлено, що у пошуку його розв'язання легальними українськими політичними партіями було висунуто дві тактичні лінії: політика "нормалізації" українсько-польських відносин та ідея міжпартійного об'єднання і консолідації національних сил суспільства. Виявлено певні особливості організаційної структури українських політичних партій, танденції та закономірності міжпартійних взаємин у Західній Україні другої половини 1930-х рр.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / А.Г. Боброва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення сучасних наукових підходів щодо визначення сутності політичного насилля сформульовано визначення даного поняття як засобу влади, що полягає в обмеженні чи узурпації волі соціального суб'єкта (або групи соціальних суб'єктів), яке здійснюється за допомогою зовнішнього примусу, наслідком якого є нанесення шкоди матеріального та духовного (психологічного, емоційного) характеру. Відзначено, що політичне насилля необов'язково передбачає використання фізичного примусу. Доведено, що за сучасних умов для його реалізації активно використовуються засоби психологічного, ідеологічного або інших видів духовного примусу. Обгрунтовано необхідність впровадження нового критерію типологізації політичного насилля, яким є характер примусу, що використовується під час його здійснення. На підставі даної ознаки виділено традиційне та нетрадиційне насилля, розглянуто сучасні форми їх прояву, визначено причини виникнення та наслідки застосування. Проведено дослідження тероризму та етнічних війн як домінуючих форм традиційного політичного насилля. Встановлено транснаціональний характер тероризму, виникнення якого обумовлене процесами загальної глобалізації. З'ясовано, що етнічні війни як форма політичного насилля є наслідком опору культурній гомогенізації світу, виявом захисту власних ідентичностей від нав'язування однорідного способу життя. Вперше досліджено феномен нетрадиційного політичного насилля. Розглянуто його основні форми (символічне насилля, інформаційні, психологічні та консцієнтальні війни, характерною особливістю яких є використання інформаційних технологій та ведення бойових дій без фізичної участі людини).

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / Р.М. Коршук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості національної ідеї в трактуванні представників української та російської еліти консервативного напрямку. На основі аналізу світового досвіду встановлено загальні особливості, характерні для поняття "національна ідея". Розглянуто еволюцію національної ідеї в українській консервативній політичній думці, російському консерватизмі, виявлено характерні риси російської та української національної ідеї, проведено їх порівняльний аналіз.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / М.М. Калініченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено філософсько-політичний аналіз категорії влади громадянського суспільства з метою обгунтування її змісту як цілісної самодостатньої системи та підсистеми у соціальній структурі країни, відкритої для необмеженого обміну з навколишнім середовищем речовиною, енергією та інформацією, здатної до самовідтворення та необмежного розвитку у часі та просторі. Досліджено генезис, природу, сутність, форми, види, різновиди та особливості недержавної влади. Виявлено, що специфіка явища полягає у підкоренні одного суб'єкта громадянського суспільства іншому за принципом "суб'єкт - суб'єктних" відносин, лежить в горизонтальній площині, обумовлюється індивідуалістичним принципом і приватними інтерсами, характеризується несиловими засобами досягнення мети, основою яких є механізм угод між рівними агентами ринкових відносин та інститут свідків. Проаналізовано морфологічний аспект системи недержавної влади, визначено її функціональні можливості, показано роль і місце у процесі саморегуляції соціального устрою країни. Досліджено актуальні проблеми становлення влади громадянського суспільства за умов української політичної реальності. З'ясовано, що провідним фактором самореалізації влади громадянського суспільства в Україні за сучасних умов є архетипна саморегуляція, оскільки нормативний рівень (держава) ще тільки формується, а розвиток громадянського суспільства обтяжений процесом глобалізації, що втягує його у принципово інший алгоритм еволюції соціального світу з пріоритетним значенням цілеспрямованої державної політики, та потужною неформальною владою негромадянського суспільства.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / О.А. Третяк; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження політичної аргументації як найбільш оптимального способу перетворення політичної комунікації демократичного суспільства на раціональних засадах. Визначено концептуальний та конкретно-політичний рівні обгрунтування політичної комунікації як засобу її раціоналізації. Проаналізовано поняття політичної аргументації, раціональної політичної комунікації, демократичної публічної сфери. Обгрунтовано дисфункційність сучасного стану політичної комунікації. На підставі використання результатів фундаментальної комунікативної теорії на предметному полі політичної науки встановлено базові засади раціональності політичної аргументації у морально обумовленій прагматиці мовленнєвої діяльності. Виявлено ресурси раціоналізації політичної комунікації за допомогою політичної аргументації у сучасному ліберальному суспільстві.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.В. Сукачов; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано категорію політичної довіри як складової концепцій соціального капіталу, які є головними з сучасних тенденцій у вивченні суспільної самоорганізації. Розглянуто типологію політичної довіри, механізми її відтворення, а також зв'язок з нормативною системою та інституційним дизайном суспільства. З'ясовано, що ранні дослідницькі програми у галузі суспільної самоорганізації (перша генерація теорій колективної дії) не відображають соціальні процеси, ігноруючи специфіку владних відносин, а також культурних й ідеологічних обмежень, що зменшують можливості створення раціональної стратегії взаємодії. Установлено, що базовою умовою виникнення політичної довіри як передумови процесу консолідації інститутів громадянського суспільства є наявність специфічної національної ідентичності, яка обумовлює появу транскласової солідарності та розвиток на її основі феномену політичної довіри. Синтезовано сучасні концепції суспільної самоорганізації та теорії колективної (національної) ідентичності. На підставі результатів такого синтезу здійснено аналіз сучасної стратегії побудови громадянських інститутів в Україні.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / В.В. Бушанський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження етико-політичної проблематики в соціальній філософії М.О.Бердяєва (1874 - 1948 рр.). Висвітлено вплив соціалізаційних, культурно-дискурсивних та особистісно-ціннісних чинників на формування та становлення бердяєвської філософії. На підставі аналізу доеміграційного періоду творчості мислителя (1900 - 1922 рр.) висвітлено процес становлення його соціальної філософії. Простежено еволюційний розвиток філософських поглядів М.О.Бердяєва. Встановлено визначальний вплив марксистської картини світу у поєднанні з елементами критичної філософії в творчості М.О.Бердяєва у період 1900 - 1901 рр., наслідком якого стала інтеріоризація гуманістичних цінностей. Неокантівський період (1901 - 1907 рр.) відзначається поєднанням принципів формальної етики Канта та ціннісної етики Ніцше. Для неохристиянського періоду (1907 - 1917 рр.) характерне ствердження трансцендентного ідеалізму та синтез християнської та ніцшеанської етики як апології соціальної творчості й особистісної самоактуалізації. Акцентовано увагу на поєднанні етичних і політичних сфер у філософському вченні мислителя про існування етики закону, спокути і творчості. Запропоновано тлумаченя держави як суспільного прояву етики закону. Встановлено, що політика у повсякденні (як сфера відносного) пов'язана з самообмеженням влади у законах, а в історії (як знаряддя есхатології) - визначається етикою творчості.

Источник: Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.01 / О.Ф. Терешкун; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення матеріалів політичної історії Галичини та Наддніпрянської України кінця XIX - XX ст. досліджено процес становлення політичної суб'єктності української нації, визначено чинники її формування та тенденції розвитку. Здійснено порівняльний аналіз суспільно-політичної преси, визначено рушійні сили формування політичної суб'єктності та зародження національно-визвольного громадсько-політичного руху. У політичному аспекті вивчено специфічні тенденції процесу становлення національної політичної суб'єктності й політичної інституалізації українського народу Галичини. Показано вплив австрійського політико-правового чинника на розвиток політичної свідомості, становлення національної ідеї, діяльність громадських і політичних організацій, а також органів самоврядування як інститутів самоорганізації розвитку політичної суб'єктності. Визначено найважливіші етнополітичні чинники, що зумовили прояви національної самосвідомості українського народу та тенденції політичного самовизначення за внутрішньої національної злагоди та спільної співпраці усіх соціальних верств.


[0] [1] [2]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины