Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / Л.О. Васякіна; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти МОЗ України. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Базуючись на системному підході, вивчено причини, механізми формування, перебіг та прояви подружньої дезадаптації за міоми матки у жінок. Виявлено варіанти та клінічні форми дезадаптації, визначено співвідношення психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматичних чинників у їх генезі. Запропоновано диференційно-діагностичні критерії виявлених форм дезадаптації та на підставі даних системно-структурного аналізу сексуального здоров'я розроблено систему психотерапії, що дає змогу оптимізувати сексуальну поведінку та підвищити рівень сексуального та міжособистісного спілкування подружжів за міоми матки у дружини.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Т.П. Даниленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше виявлено причини та механізми розвитку порушень міжособистісних стосунків подружжя за наявності віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми у чоловіка. Визначено, що порушення адаптації подружньої пари за даної травматичної хвороби мозку у чоловіків ймовірно є наслідком наявних клінічних синдромів та неадекватної комунікації подружжя. На підставі результатів різносторонніх психодіагностичних досліджень та системно-структурного аналізу сексуального здоров'я подружжя з урахуванням ролі психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних чинників його забезпечення виявлено закономірності розвитку різних варіантів та форм порушень стосунків подружжя за даної патології у чоловіка, описано їх перебіг та прояви. Розроблено систему психодіагностики виявлених порушень, запропоновано ефективну систему їх диференційованої психологічної корекції.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / М.Ю. Лотоцька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано розлади емоційної сфери на основі двокомпонентної структури емоцій: емоція - це єдність відображуваного предметного змісту (предметний компонент) та емоційного переживання (афективний компонент). Встановлено, що в хворих на параноїдну шизофренію порушений предметний компонент позитивних і негативних емоцій: важливі ознаки об'єктів ігноруються, а несуттєві ознаки використовуються як емоційно-значущі. Зв'язок предметного й афективного компонентів надмірно лабільний, нестійкий. Афективний компонент позитивних емоцій у разі параноїдної шизофренії порушений у більшій мірі, ніж негативних. Зміни позитивних емоцій мають характер дефіцитарних, а негативних емоцій мають своєрідність: збільшення частоти поєднується зі зменшенням інтенсивності, активуючого впливу. На основі одержаних результатів розроблено критерії та запропоновано комплекс задач для діагностики емоційних порушень, зумовлених шизофренією.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / Г.С. Смолін; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. — Х., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: За результатами комплексного всебічного обстеження самотніх чоловіків уперше виявлено особливості їх соматосексуального та психосексуального розвитку, причини та механізми формування в них різних типів і форм еректильної дисфункції. Визначено роль і співвідношення психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення еректильної функції чоловіків, які не мають сексуальної партнерки. Запропоновано нову системну концепцію формування еректильної дисфункції у самотніх чоловіків, спричиненої внутрішньоособистісним і міжособистісним конфліктами.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / Л.В. Стукан; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. — Х., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі системного аналізу вивчено особливості формування соціальних фобій у підлітків. За даними комплексного обстеження підлітків загальноосвітніх шкіл м.Вінниці у значної кількості школярів установлено наявність субклінічних проявів соціальних фобій. Запропоновано типологічну диференціацію, яка дала змогу виділити й описати три типи соціальних фобій, а саме: страху інтерперсональної взаємодії, страху представлення на людях і змішаного типу. З'ясовано значення детермінованої індивідуально-психологічної предиспозиції у формуванні субклінічних форм соціальних фобій у підлітків. Визначено роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних чинників у формуванні соціальних фобій у підлітків. Уточнено клініко-синдромальну характеристику невротичних фобій соціального змісту. Розроблено систему заходів психотерапевтичної корекції та психопрофілактики соціальних фобій у підлітків, що базується на мультидисциплінарних підходах.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.Ф. Манілов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему прогнозування сприйнятливості підлітками психотерапевтичного сугестивного впливу за допомогою клінічних тест-проб на навіюваність. Досліджено можливість прогнозування сугестивності підлітків за результатами окремих тест-проб у зоровому, слуховому, нюховому, шкірному та рухово-кінетичному сенсорних каналах. Проведено порівняльний аналіз навіюваності підлітків-токсикоманів і підлітків групи норми. Досліджено вікову динаміку сугестивності та вплив статі підлітків на їх чутливість до гетерогенного навіювання. Визначено співвідношення навіюваності з рівнями ситуативної та особистісної тривожності, акцентування, нейротизму, екстравертованості та самооцінкою. Досліджено вплив самопочуття та настрою підлітків на їх чутливість до клінічних тест-проб на сугестивність.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Г.О. Токман; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: За результатами обстежень 178-ми шахтарів, які потрапили в аварії та страждають на окремі донозологічні прояви посттравматичного стресового розладу, а також 100-та родичів, які контактують з потерпілими, показано, що у цих шахтарів аварія призвела до виникнення психологічних і психопатологічних субклінічних реакцій дезадаптації, у 48,3 % родичів постраждалих виявлено психічну травму, яка також сприяла виникненню реакції дезадаптації. За цього у постраждалих в аварії найбільш частими проявами є депресивні, істеричні, іпохондричні й експлозивні реакції, у а їх родичів найбільш часто виявлялись тривожні та паранояльні реакції. Виявлено очевидну тенденцію до етапності перебігу психологічних і психопатологічних реакцій залежно від часового строку, який пройшов після аварії. Для корекції міжособистісних конфліктів ефективно використовувались різні техніки гештальт-терапії, нейролінгвістичного програмування, на базі яких розроблено психокорекційну програму. Відзначено, що її впровадження дозволило у 84,3 % випадків відновити соціальну активність у постраждалих.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / А.І. Арамєдова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Поглиблено уявлення про значення та роль матері у сім'ї, зокрема, у житті її дитини; про взаємовідносини психічно хворої жінки зі своїми дітьми та з іншими членами сім'ї, сприйняття себе та оцінку своєї ролі у системі сімейних відносин. Виявлено особливості впливу порушень в емоційній сфері на оцінку жінками відносин з власними дітьми, їх сприйняття реальної моделі сім'ї та тієї, якій віддається перевага. Визначено фактори, які складають основу подібної оцінки. Незважаючи на відсутність психотичної симптоматики, виявлено ознаки дисоціації в емоційній сфері у стадії ремісії. Проведено порівняльний аналіз материнсько-дитячих відносин у сім'ях психічно хворих і психічно здорових жінок. Досліджено відсутність зв'язку оцінки сімейного функціонування з фактором проживання жінки у власній сім'ї або сім'ї своєї дорослої дитини. Чинник тривалості захворювання не є статистично значущим в процесі визначення психічно хворими жінками особливостей власного сімейного оточення. Виявлено збережені компоненти психічної діяльності, особистісні характеристики, здібності та схильності у сімейних відносинах, формування в них уявлення про свою хворобу. Проаналізовано прихильності та переваги, що дозволили значно підвищити ефективність лікування, скоротити інтенсивність рецидивів захворювання, оптимізувати психокорекційні заходи діяння, знизити негативний вплив психозу матері на членів її родини та на її дітей.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.М. Шемелюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Доведено, що особи, хворі на неврастенію, мають низький рівень самоактуалізації, а також виражені особливості в їх емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінковій сферах. Удосконалено та проведено апробацію комплексу інформативних психодіагностичних методик рівня самоактуалізації у контрольній та експериментальній групах. Доведено взаємозв'язок високого рівня самоактуалізації з нормативними ознаками психічного здоров'я особистості та показано, що рівень самоактуалізації є індикатором психічного здоров'я. На підставі аналізу та результатів узагальнення теоретичних концепцій самоактуалізації особистості в сучасній психологічній літературі обгрунтовано комплекс методів психодіагностики самоактуалізації та психокорекції осіб, хворих на неврастенію, реалізовано комплексний підхід до визначення критеріїв самоактуалізації у здорових і хворих осіб та поглиблено розуміння теоретичних і практичних засад психодіагностики та психокорекції у конкретної категорії осіб - студентів, випускників гуманітарного вищого навчального закладу.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.М. Шемелюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Наведено комплекс психокорекційних заходів щодо оптимізації самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію. Доведено, що хворі на неврастенію мають низький рівень самоактуалізації, який супроводжується вираженими особливостями в емоційно-вольовій, комунікативній, мотиваційній та поведінкових сферах. Доведено ефективність застосування розробленого психокорекційного комплексу у групі хворих на неврастенію, про що свідчить поліпшення рівня самоактуалізації у пролікованих пацієнтів. Теоретично й емпірично визначено рівень самоактуалізації хворих запропоновано впровадити розроблений комплекс психокорекційних методів до системи психопрофілактики невротичних розладів і діючої системи підготовки психологів, психофізіологів і військових лікарів.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / С.В. Станіславський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 17 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу показників психологічних характеристик індивідів із природженою вадою незрощення губи та піднебіння (НГП) у зіставленні зі здоровими виявлено суттєвий вплив даної патології на психологічну організацію особи юнацького віку. Проаналізовано соматичний, психологічний та соціальний аспекти розвитку особистості хворого на НГП. Аналіз психологічних якостей осіб експериментальної групи дозволив визначити факторну структуру їх особистості, у результаті чого встановлено, що близько третини усієї її дисперсії пояснюють типи, які визначають схильність особи до деструктивних дій. Доведено, що вплив даної природженої вади на розвиток особистості не є чітко визначеним, одностороннім, а визначає формування якісно різних особистісних типів. Визначено особливості сприйняття життєвого шляху особами із вадою незрощення, що дозволяє зробити висновок про розрізнення за ступенем актуальності у певних сферах життєдіяльності між суб'єктами контрольної та експериментальної виборок. Показано залежність актуальності сфер життєдіяльності хворого на НГП від його особистісного типу та виявлено основні актуальні та потенційні ускладнення соціального функціонування суб'єктів у кожній з них.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.В. Шаллан; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розглянуто психологічні аспекти посттравматичного стресового синдрому в осіб, що пережили катастрофи та інші психотравмуючі події, проаналізовано сучасні підходи до визначення посттравматичного стресового синдрому за діагностичними критеріями DSM-IV і МКХ-10. Особливості реакції особистості у випадку посттравматичного синдрому досліджено у 190 осіб, які перенесли психотравмуючі події (стали свідками катастрофи або перенесли тяжке захворювання). Проведено порівняння ефективності низки психодіагностичних засобів для оцінки реакції особистості та психотравмуючих подій. Запропоновано адаптовані опитувальники для діагностики посттравматичних станів. Узагальнено рекомендації щодо діагностики та профілактики розвитку посттравматичного стресу.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.І. Галецька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: З позиції системного та комплексного підходів сучасної медичної психології розроблено індивідуальнісно-орієнтований підхід досліджень невротичних розладів, який полягає у поєднанні квантифікованих та проективних психодіагностичних методик, клініко-психологічного спостереження та комп'ютерної ЕЕГ. Клінічну належність невротичних розладів визначено стрижневими невротичними радикалами, які розглянуто як стійкий комплекс клінічних виявів та психологічних характеристик, що має у своїй основі певні вроджені чи набуті особливості та закономірності нейромозкової біоелектроактивності. Встановлено психологічні та психофізіологічні (електроенцефалографічні) характеристики як дискримінантні під час диференціальної діагностики. Розроблено експресивну проективну методику "Психомалюнок хвороби", виявлено приховані особливості сприймання, мислення, емоційного реагування, психодинамічних процесів та індивідуальності, яка доцільна для застосування з діагностичною (дослідницькою) та психокорекційною метою.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04. / Ю.А. Ващенко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена визначенню психологічних особливостей, що зумовлюють психосоматичний спосіб реагування особистості у стресовій ситуації. Виділяються загальні та специфічні психологічні чинники. Перші пов'язані із послабленим почуттям его-ідентичності, останні - із глибинними інтрапсихічними конфліктами. Брак его-ідентичності ускладнює процеси розпізнання та вираження емоцій, зменшує спроможність до психічної переробки стресу, можливість управління інтенсивними негативними переживаннями. Показано, що структура особистості хворих на виразкову хворобу виражає інтрапсихічний конфлікт, пов'язаний із фрустрованою потребою у залежності.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / О.Р. Щіпановська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено та описано специфічні симптомокомплекси індивідуально психологічних характеристик, притаманних групам осіб, які зверталися за психотерапевтичною допомогою, у контексті динаміки суб'єктивної психічної реальності, що мала місце внаслідок взаємодії їх дискурсів з дискурсом психотерапевта. Здійснено критичний огляд концептуальних засад та процесуальних характеристик різних психологічних моделей психотерапії. Обгрунтовано комплекс психодіагностичних методик для вивчення особливостей учасників психотерапевтичних сеансів.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Н.П. Бурмака; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано чинники формування алкогольної адиктивної поведінки у підлітків та юнацтва. Побудовано типологію готовності до формування адиктивної поведінки, обговорено гіпотетичні моделі розвитку такої поведінки. Виявлено роль ранніх травм у формуванні адикції, особистісні особливості підлітків-адиктів, а також особливості їх емоційної сфери. Показано, що у частини адиктів формується алексимітичний симптомокомплекс, який є захисним утворенням і дає змогу подолати ранні травми. Алкогольну адикцію розглянуто як вторинне утворення, що дає змогу дослідити її у медичному та патофізіологічному контексті її патогенезу, що розуміється то як "нагорода", то як "активація", то як "уроджений порок", то як "уроджена преморбідна особистісна структура". Проаналізовано можливі психологічні механізми розвитку алкогольної адикції.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 19.00.04 / В.Є. Бабелюк; Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дослідження психічного стану та стану сексуальної функції у 120-ти хворих на хронічний простатит. Визначено причини та умови розвитку подружньої дезадаптації у разі такої патології, взаємодію негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників та хронічного простатиту у генезі дезадаптації. Розроблено діагностичні критерії сексуальних розладів та сексуальної дезадаптації, систему психотерапевтичної корекції, що сприяє досягненню високого лікувального ефекту та запобігає рецидивам порушення сексуального здоров'я подружжя.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Н.М. Булатевич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано структуру та чинники формування синдрому емоційного вигоряння вчителя. Показано роль особистісних властивостей як чинників, що безпосередньо впливають на виникнення та міру вираженості вигоряння. Запропоновано розглядати організаційні умови праці вчителя як вторинні, провокуючі фактори дослідженого процесу. Показано, що педагогічна майстерність як інтегральне утворення у структурі особистості вчителя протидіє виникненню та розвитку вигоряння. Розроблено методичний інструментарій для вивчення педагогічної майстерності вчителя. Здійснено порівняльний аналіз міри вираженості даного синдрому серед вчителів з представниками інших професій типу "людина - людина". Описано та впроваджено три напрямки профілактичної роботи щодо вигоряння вчителя. Розроблено та впроваджено в практичну роботу тренінг профілактики та корекції негативних явищ, що знаходяться у взаємозв'язку з синдромом вигоряння, показано ефективність його використання.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / К.О. Малишева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с.: рис. — укp.

Аннотация: Виділено та досліджено три групи критеріїв: індивідуальні, організаційні та чинники, пов'язані зі специфікою психотерапевтичних (клінічних) взаємовідносин. Запропоновано та операціоналізовано новий конструкт - тип професійної установки психолога-консультанта у клінічних взаємовідносинах (діалогічний та монологічний). Встановлено, що за результатами дослідження найменші показники вигоряння спостерігаються у психотерапевтів, які займаються приватною практикою та груповою роботою. Зазначено, що на рівні особистісних рис вигорянню протидіє тенденція до "андрогінності", поєднання маскулінних та фемінінних рис. Виявлено значні взаємозв'язки між вигорянням та структурними характеристиками професійної установки, зокрема, роз'єднаністю між її компонентами. Доведено, що тип професійної установки опосередковує взаємозв'язок між емпатією психолога-консультанта та його емоційним вигорянням.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / І.В. Гришаєва; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню особливостей установок на статеворольову поведінку, когнітивних репрезентацій ВІЛ/СНІДу, сприйняття ризику інфікування та характеру взаємозв'язку між локусом контролю та ризикованістю поведінки в гетеросексуальних стосунках. Визначено, що установки та взаємні очікування партнерів мають суперечливий та потенційно конфліктний характер; вибірковість володіння інформацією зумовлена належністю до певної статі; переважаючим є оптимістичне сприйняття загрози інфікування, у чоловіків інтернальність співвідноситься з нижчими оцінками власного ризику; характер зв'язку між локусом контролю та поведінковим ризиком у респондентів різної статі є протилежним.