Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т.І. Малиненко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: У контексті системної методології визначено концептуальні основи дослідження та розроблено методологічну базу роботи, яка містить сукупність критеріїв, що відображають вплив особистісних характеристик керівників вищих навчальних закладів на процес їх цілепокладання в професійній діяльності.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.М. Крайнюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджені теоретичні та практичні аспекти психологічних особливостей проявів тривожності і агресивності у різних категорій призовників (здорових осіб та юнаків з нервово-психічними розладами). Виміри рівня тривожності й агресивності мають подвійні критерії: вимір тривожності й агресивності як специфічних якостей особистості; тривоги й агресії як емоційного стану. Автором запропонований набір психодіагностичних методик для виявлення проявів тривожності й агресивності та комплекс психокорекційних методів з метою зниження рівня високої тривожності й агресивності. Його впровадження виявилось ефективним щодо зменшення негативних емоційних проявів.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.А. Бараннік; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено конфліктне співвідношення реальної та демонстрованої самооцінок, що пов'язане з неадекватністю рівня домагань, асоціальною системою ціннісних орієнтацій і певними індивідуально-психолологічними якостями. Науково обгрунтовано комплекс діагностичних методик, спрямованих на визначення психологічних особливостей самооцінки та індивідуально-психологічних якостей у військовослужбовців з девіантною і делінквентною поведінкою. Виявлено відмінності між військовими з девіантною та делінквентною поведінкою за типом акцентуацій (тривожний, демонстративний, збудливий, дистимічний), індивідуально-психологічними якостями (нейротизм, тривожність) і стилем міжособистісних відносин (авторитарний, агресивний, егоїстичний).

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / В.П. Шейнгольц; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено основні положення побудови узагальненої оцінки ефективності суб'єкт-об'єктно-середовищних відносин, а також сумірність часткового значення кожного з чинників, що визначають одержання кінцевого позитивного результату діяльності. Узагальнено оцінки ефективності структури побудови, навчальної діяльності. Запропоновано критерії встановлення рівня професійної діяльності викладачів. Виявлені критерії оцінки кожної з складових цілісного процесу суб'єкт-об'єктно-середовищних відносин дозволяють цілеспрямовано забезпечувати його формування з урахуванням можливостей викладача, мотивації та здібностей тих, хто навчається, а також умов середовища забезпечення цих взаємодій. Наведено систему оцінок, яка дає можливість підвищити ефективність навчального процесу.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.В. Нікітіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Подано психологічний аналіз самовизначення особистості як суб'єкта активності в умовах навчання у вищих закладах освіти. Розвинуто новий напрямок гуманістичної психології і філософії, пов'язаний з розвитком суб'єктної активності людини. Встановлено, що період повноліття є сензитивним для розвитку суб'єктного самовизначення особистості. Здійснено аналіз проблеми суб'єктного самовизначення особистості студента як суб'єкта активності в умовах навчально-виховного процесу ВЗО. Розкрито психологічний зміст поняття "суб'єктне самовизначення особистості", його динаміку в індивідуально-психологічному просторі людини. Виділено психологічні детермінанти і критерії самовизначення особистості як суб'єкта активності в період повноліття. Встановлено глибокий зв'язок досліджуваного процесу з розвитком суб'єктної активності та з самоставленням особистості. Вивчено структуру процесу суб'єктного самовизначення особистості як мотиваційного вчинку. З'ясовано, що гловним механізмом його функціонування виступає механізм породження та прийняття смислу "Я - як суб'єкт активності". Запропоновано практикум зі суб'єктного самовизначення особистості студента.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.О. Кочемировська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення категоріальної структури семантичного простору поняття "насильство" та особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях 53 підлітків 12 - 17 років в межах суб'єктної парадигми визначено чинники, що є основою мотиваційної готовності до актуалізації віогенних діянь молодшими підлітками та юнаками та призводять до поширення насильницької поведінки в підлітковому середовищі. Визначено вікову динаміку та гендерну специфіку нормативно-оцінювальних та змістовних характеристик суб'єктивного образу насильства, який існує в молодших підлітків та юнаків. Створено програму психологічної профілактики та корекції їх насильницької поведінки.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.М. Юдіна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу психологічних особливостей формування емпатійності майбутніх лікарів виявлено, що основою схильності до співпереживання є процес емоційної ідентифікації. Уточнено зміст поняття "емпатійність", досліджено зв'язки між рівнем емпатійних здібностей та індивідуально-психологічними якостями студентів-медиків. Виявлено залежність розвитку емпатійності від статі, виду майбутнього фаху та тривалості навчання. Визначено, що рівень емпатійних здібностей позитивно корелює з конформністю, сензитивністю, комунікабельністю, рефлексивністю; негативно - з замкнутістю, конфліктністю, агресивністю, емоційною нестабільністю, тривожністю, заниженою самооцінкою. Розроблено та впроваджено програму тренінгу емпатійності майбутніх лікарів. Доведено, що цілеспрямована психокорекція емоційно-чуттєвої сфери на етапі професійної підготовки сприяє підвищенню рівня розвитку емпатійності студентів-медиків.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / І.І. Бондаренко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. — 19 с.: табл. — укp.

Аннотация: Визначено комплекс умов ефективної професійної адаптації психолога на ранніх етапах професіогенезу, серед яких провідною є рівень сформованості особистісної готовності до фахової діяльності, що складається з трьох компонентів: рівня освітньої підготовки, структури інструментальної та психологічної готовності. Розроблено системну модель підготовки психолога до вирішення практичних завдань, де центральним компонентом є розвиток здатності цілеспрямованої діяльності у ситуаціях невизначеності.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Н.А. Алфімова; Ун-т внутр. справ. — Х., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше встановлено загальний принцип формування стереотипної адаптивної поведінки у процесі засвоєння знакової системи як мови спілкування в конкретному середовищі. Розроблено й апробовано оптимальний алгоритм індивідуального навчання, який суттєво впливає на ефективність організації процесу навчання і може бути використаний для розробки комп'ютерних програм навчання іноземної мови чи будь-якого предмету навчальної програми. Досліджено основні етапи процесу побудови багаторівневої моделі навколишнього середовища особистості.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т.В. Алексєєва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проведено теоретичні та емпіричні дослідження особливостей динаміки різнорівневих проявів адаптації студентів за умов вузу. Явище психологічної адаптації до вузівського навчання проаналізовано як етап особистісного та професійного розвитку студентів. Досліджено прояви адаптації особистості студентів на трьох рівнях (психофізіологічному, індивідуально-психологічному та соціально-психологічному) у період їх навчання у вузі з першого до четвертого курсу, виявлено зв'язок та співзалежність між факторами, які впливають на процес адаптації та його проявами на різних стадіях даного явища. Встановлено тенденцію впливу показників особистісного фактора адаптації (особистісної тривожності, екстернальності-інтернальності, типологічних особливостей темпераменту) на прояви адаптації, з'ясовано її роль у визначенні напрямку особистісного розвитку студентів, що проявляється у змінах їх ціннісних орієнтацій та видах мотиваційної спрямованості. На підставі комплексного аналізу взаємодії факторів та проявів адаптації вияввлено відмінності в характері адаптації, її стадіях та формах, що пов'язано з пошуком професійної спеціалізації та специфікою етапу попередньої адаптації до професійної діяльності за умов вузу.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О.В. Житник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Теоретично обгрунтовано та експериментально вивчено мотиваційну структуру особистості та мотиви вибору роботи в ситуаціях: актуально-конфліктній, потенційно-конфліктній, проективній. Співставлено одержані дані з результатами аналізу відповідної структури особистості в стабільній робочій ситуації. Розроблено моделі мотивації вибору роботи. Вивчено взаємозв'язок декларованих мотивів вибору роботи (мотивувань) і реального прийняття рішень особистістю у зазначених ситуаціях. Розроблено психосемантичний підхід до вивчення вибору роботи на базі семантичного простору уявлень особистості про теперішню та очікувану роботу, що дає змогу зменшити вплив мотивації схвалення у конфліктних для особистості ситуаціях вибору нового місця роботи.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Ю.В. Красилова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 16 с.: рис. — укp.

Аннотация: Здійснено теоретичний та емпіричний аналіз індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємців у зіставленні з представниками інших професійних груп. Поглиблено розуміння проблем підприємницької активності та важливих індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця в Україні. Отримано нові факти про співвідношення успішності підприємницької діяльності з індивідуально-психологічними особливостями підприємців. Визначено статеві розбіжності особистісних характеристик підприємців і не підприємців, а також підприємців України та Росії.

Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / С.М. Симоненко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 38 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Є.П. Колесніков; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проведено методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій щодо організації життя людини. Розглянуто склад дій з вираженою зовнішньою компонентою: пошуку інформації про проблемні ситуації (ПС); планування поведінки та діяльності в ПС; пошуку способів розв'язання актуальної ПС; адаптації до ПС. Проаналізовано дії з вираженою внутрішньою компонентою: аксіологічної оцінки ПС, емоційно-вольової регуляції в ПС, дезактивуючі вольові дії в ПС, а також дії з резюмуванням ПС. На підставі розробленої класифікації дій людини з організації її життя одержано експериментальні дані, які дають змогу робити висновки щодо типології подолання ПС.

Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / І.П. Маноха; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 48 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розроблено принципи та вихідні положення онтологічно орієнтованого підходу у психології. Запропоновано психологічну теорію потенціалу індивідуального буття людини, складові якої втілені у тлумаченні теоретичних та емпіричних ознак буттєвої активності людини. Доведено, що потенціал індивідуального буття людини постає як синтетичне та багатозмістове явище, що генералізує у собі здатність людини розгортати у процесі життєдіяльності індивідуально-неповторний зміст онтологічних відношень до світу у системі інтенціальних і потенціальних ознак. Визначено, що змістовими аналогами потенціалу індивідуального буття є творчий та буттєвий потенціал особистості. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено серії емпіричних залежностей у проявах і реалізації творчого потенціалу особистості. Доведено, що творчий та буттєвий потенціали особистості утворені за антиномічним принципом. Виявлено, що домінантними антиноміями постають оригінальність і стереотипність, змістова результуюча яких безпосередньо визначає загальний рівень креативності особистості, а тому - головних тенденцій реалізації потенціалу її буття.

Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / А.Б. Коваленко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2000. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розроблено новий підхід до вирішення досліджуваної проблеми шляхом створення моделі процесу розуміння багатосмислових об'єктів на основі застосування системно-структурного підходу щодо аналізу процесу розуміння як такої цілісності, що складається з окремих, щільно пов'язаних між собою компонентів. Використано новий клас задач, які є універсальною моделлю розуміння творчих об'єктів. Визначено концептуальні засади дослідження процесу розуміння у ситуаціях розв'язання творчих задач. Детально проаналізовано критерій розуміння даних задач, як розуміння її прихованого змісту. Процес розуміння творчих задач трактовано як особливий процес осмислення та переосмислення інформації. Обгрунтовано та апробовано систему спеціальної організації та оптимізації процесу розуміння творчих засад. Значну увагу приділено теорії використання підказки щодо оптимізації процесу розуміння.

Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / Л.А. Мойсеєнко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2005. — 37 с. — укp.

Аннотация: Досліджено психологічну суть творчого математичного мислення студентів технічного вищого наукового закладу. На підставі результатів експериментального дослідження з'ясовано процесуально-динамічну характеристику складових процесів, спрямованих на розв'язання творчої математичної задачі: процесів розуміння задачі, формування її розв'язку, апробації математичних результатів, а також взаємодію цих процесів у творчому математичному мисленні. Вивчено індивідуально-особистісні ознаки пошукового математичного процесу, базуючись на аналізі стилів творчого математичного мислення студентів (диференціального, інтегрального, диференціально-інтегрального), виявлених у процесі дослідження. Показано, що творче математичне мислення студентів можна активізувати за умов застосування творчого тренінгу, спрямованого одночасно на стимулювання всіх його складових процесів.

Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.01 / А.І. Шинкарюк; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано теоретичні засади взаємовпливу зростання моторних можливостей й активності психіки у філо- та онтогенезі шляхом утворення нових ступенів психомоторної свободи суб'єктів активності з урахуванням рівнів побудови рухів. Розвинуто положення про участь ієрархії рівнів побудови рухів у функціонуванні психомоторики та психіки як орієнтувально-дослідницької діяльності, зростання спроможності до якої у філо- та онтогенезі є показником збільшення активності психіки. Уперше встановлено участь рівнів побудови рухів і орієнтувально-дослідницької діяльності у функціональних органах, що забезпечують реалізацію рухової функції людини, її психомоторної активності та свободи і в яких відбувається об'єктивація психіки. З'ясовано вплив ефективності орієнтувально-пошукової активності, що визначає спроможність суб'єктів до перебудови психомоторного стереотипу письма на найвищому кортикальному рівні Е на результативність виконання ними трудової та спортивної діяльності. Розвинуто уявлення про вікові особливості спроможності до перебудови психомоторного стереотипу письма, провідником якого є рівень Е. Одержано підтвердження, що довільне обмеження ступенів свободи рухів у суглобах сприяє збільшеню кількості помилок за писемного мовлення, а також ситуативної тривожності у дітей II класу.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Т. А. Омар Халабі; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано положення, за яким суттєвою характеристикою неврозу є таке викривлення смисло-ціннісного аспекту моделі світу, наявної в суб'єкта, яке призводить до порушень його емоційних ставлень до зовнішніх об'єктів і до самого себе, що спричинює утруднення у функціонуванні особистості. Виокремлено найважливіші змістові сфери у психосематичному просторі невротика("факторіали"). Складено переліки значущих чинників, що визначають семантичне наповнення кожного факторіала. Розроблено та апробовано процедуру виявлення у психосемантичному просторі невротика характерних дисторцій (викривлень, зміщень) і складення на цій основі психосемантичної карти особистості. Наведено рекомендації щодо врахування матеріалів психосемантичного вивчення особистості невротика у психокорекційній роботі з ним.

Источник: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / М.М. Тепляков; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено поняття "ефективність" як соціальну характеристику, що включає особистісні, суспільні, національні, етичні та інші аспекти, а також поняття "ефект" - як об'єктивну властивість будь-якої взаємодії. Теоретично проаналізовано поняття "мораль", "моральність" з позиції діяльнісного підходу до свідомості (як предмет загальної психології). Переглянуто існуючі раніше парадигми комунікативного процесу та перенесення акценту з "суб'єкт-об'єктних" на "суб'єкт-суб'єктні", де одержувача інформації (реципієнта) вже наділяли активною позицією, що впливає на сам процес породження та передачі інформації. Теоретично обгрунтовано зміну абревіатури ЗМІ (засоби масової інформації) на ЗМК (засоби масової комунікації). Теоретично та експериментально досліджено психосемантику неповнолітніх правопорушників, що дозволяє розкрити ряд принципових особливостей, які в процесі судочинства можуть відігравати вирішальне значення для класифікації конкретної протиправної дії в межах Карного кодексу.