Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Ветеринарные науки / Энтомология


Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 16.00.10 / Ю.П. Яновський; Нац. аграр. ун-т. — К., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: Виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнено їх шкодочинність, біологію, фенологію, та трофічні зв'язки з яблунею та грушею в розсадниках. Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками у процесі посадки саджанців" (патент 48 271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів. Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників. Надано оцінку стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50-ти сортів яблуні та 27-ми сортів груші, виявлено групу відносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8-ма видами фітофагів. Показано роль різних заходів щодо зниження шкодочинності видів і збільшення ролі корисних зоофагів. Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках...", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Олександр Адальбертович Сікура; Національний аграрний ун-т. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 16.00.10 / А.М. Черній; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 43 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / М.Ю. Полішвайко; Нац. аграр. ун-т. — К., 2003. — 19 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Уточнено видовий склад, біологічні особливості та сезонну динаміку чисельності бурякових блішок за сучасних умов. У буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Chaetocnema concinna Marsh. (95 %). Установлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватися на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди. Оцінено стійкість 30-ти сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок, не виявлено істотного зниження пошкоджуваності сходів. Вивчено ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування даних сходів. Виявлено, що найвищу ефективність дії проти блішок у фазу "1-ї пари листків" (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос. од.). Найвищу ефективність дії проти блішок одержано у разі обприскування сходів цукрових буряків у вигляді парашуту з параметрами 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на сьомий день після обробки складала 60 %.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Л.В. Розова; Ін-т захисту рослин УААН. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи. Визначено її шкідливість і уточнено особливості біології за умов півдня України. Установлено основні природні чинники, що впливають на розвиток шкідника та регулюють його чисельність, а саме: гідротермічні умови вегетаційного періоду, комплекс грунтових хижаків і збудників хвороб. Удосконалено моніторинг популяції вишневої мухи та обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Визначено ефективні інсектициди з різних класів хімічних сполук проти вишневої мухи. Удосконалено систему захисту черешні, яка передбачає використання методів аналізу грунтових проб пупаріїв шкідника, моніторингу імаго за допомогою жовтих клейових пасток, застосування ефективних інсектицидів, своєчасне збирання врожаю сортів черешні середнього та середньопізнього строків достигання, а також рихлення грунту міжрядь та пристовбурових кругів.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / К.В. Давиденко; Донец. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Донецьк, 2005. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: З метою удосконалення виробництва препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів з різним типом сезонного розвитку (звичайного та рудного соснових пильщиків, соснового шовкопряда, соснової совки) у різні терміни, а також оптимальні умови їх утримання та накопичення вірусного матеріалу. Визначено залежність термінів вильоту імаго рудного та звичайного соснових пильщиків, реактивації діапаузи гусениць соснового шовкопряда від температури та фотоперіоду утримання коконів. Визначено вплив на життєздатність комах-хвоєгризів якості корму, температури та фотоперіоду, а для соснового шовкопряда - щільності утримання. Установлено оптимальні значення віку личинок, концентрації вірусної суспензії під час інфікування та тривалості утримання на контамінованій хвої для одержання найбільшої кількості вірусного матеріалу.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Г.М. Каражбей; Нац. аграр. ун-т. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Аннотация: Визначено видовий склад шкідників сходів цукрових буряків за умов Північного Степу України. Установлено, що основними фітофагами на сходах цієї культури є чорний, сірий та звичайний бурякові блішки, личинки коваликів та піщаний мідляк. Уточнено трофічні зв'язки та шкодочинність чорного бурякового довгоносика. Найбільшу плодючість самок виявлено у разі живлення їх осотом польовим, березкою польовою та цукровими буряками, яка за роки досліджень становила відповідно 190, 131 та 120 яєць. Найменшу плодючість відзначено за умов живлення бобовими травами. Розроблено математичну модель короткострокового прогнозу чисельності чорного бурякового довгоносика та піщаного мідляка. Визначено ефективність дії нових інсектицидів та їх композицій під час обробки насіння цукрових буряків проти шкідників сходів. Установлено, що найбільшу ефективність дії проти чорного бурякового довгоносика та інших шкідників сходів забезпечують гаучо, 70 % з.п., круізер, 35 % т.к.с. та їх композиціями з фураданом, 35 % т.п.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Н.І. Шушківська; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 16 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Л.С. Кривда; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу впливу змін у структурі популяцій шовковичного та непарного шовкопрядів на динаміку їх життєздатності встановлено, що будь-яке зменшення ступеня структурованості популяції веде до зниження її життєздатності. За умов оптимального фону культивування дія добору особин супроводжується зниженням загальної гетерогенності культури, що веде до зниження життєздатності шовковичного та непарного шовкопрядів. Розглянуто можливість прогнозування життєздатності шовковичного шовкопряда під час культивування на оптимальному фоні за максимальною кількістю великих коконів самок з масою, що перевищує середню масу коконів даної статі. Доведено можливість прогнозування динаміки чисельності непарного шовкопряда за особливостями фенотипової структури популяції, а також визначено біологічні особливості та характер реакції особин різних фенотипів на умови середовища, що змінюються.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / О.М. Кривинець; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Визначено, що найбільш масовими із фітофагів у пшеничних агроценозах зони Кременчуцького водосховища є сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп шкідлива черепашка. Відзначено підвищення чисельності попелиць під впливом водосховища в середньому на 17 %. Виявлено, що на посівах озимої пшениці в зоні впливу великого водосховища ентомокомплекс хижих турунів налічує 58 видів. Уперше встановлено зміну динаміки сезонної активності домінантних видів за умов впливу водосховища. Визначено оптимальні строки обробітку пшениці препаратами, які забезпечують збереження від втрат зерна на 2,7 ц/га, запобігають загибелі турунів - ентомофагів та значно зменшують затрати на інсектициди, які використовуються для захисту пшениці від сисних шкідників. Запропоновано в боротьбі з попелицями на посівах озимої пшениці, за чисельності не менш 20-ти екземплярів на стебло в фазі формування - початку молочної стиглості озимої пшениці, застосовувати бакову суміш. Зазначено, що обробіток потрібно проводити з третьої декади травня у вечірні години, після 20-ї год.

Источник: Автореф. дис... канд. техн. наук: 16.00.10 / О.А. Корнієнко; Нац. аграр. ун-т. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше досліджено причини стабільної шкодочинності каліфорнійської щитівки в садах України, уточнено зони розвитку одного та двох поколінь. Проведено аналіз видового складу ентомофагів щитівки та визначено їх роль у регулюванні чисельності виду в різних регіонах нашої держави. Розроблено режими захисту посадкового матеріалу та прищепно-підщепних комбінацій проти заселення щитівкою за допомогою фітоверму. Створено методику визначення плодючості самок та встановлено динаміку виходу личинок (бродяжок) з використанням ловильних смужок. Виявлено, що частина зимуючих личинок щитівки навесні не активізується, а залишається у стані діапаузи протягом усього вегетаційного періоду. Обгрунтовано можливість відміни ранньовесняної обробки саду пестицидом "ДНОК" залежно від умов зимівлі та встановлено доцільність використання інсектицидів для захисту рослин проти каліфорнійської щитівки. З'ясовано, що для короткострокового прогнозу розмноження шкідника навесні достатнє уявлення дають відомості про виживання щитівки після зимівлі.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / О.О. Стригун; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проаналізовано вплив різних систем захисту цукрових буряків на динаміку чисельності та трофічну орієнтацію бурякових довгоносиків. Запропоновано коефіцієнт зосередженості популяції звичайного бурякового довгоносика на посівах буряків, що дає змогу вносити поправку до оцінки ступеня загрози від фітофага. Уточнено та доповнено екологічні параметри стадій розвитку даної комахи, які є вихідними даними для моделювання строків появи окремих стадій. Визначено екологічні параметри, що обумовлюють різну інтенсивність розмноження звичайного бурякового довгоносика у багаторічному циклі динаміки чисельності. Здійснено районування території України за різним рівнем чисельності звичайного бурякового та сірого довгоносиків, що є підгрунтям для розробки зональних систем захисту посівів цукрових буряків. Установлено, що токсикація сходів способом обробки насіння впродовж останніх років суттєво вплинула на структуру популяції фітофагів бурякового агроценозу в період сім'я - дві пари листків. За результатами дослідження встановлено, що частка популяції звичайного бурякового довгоносика, що пристосувалася до розвитку на цій культурі, зменшилася, а частка, що залишилася на лободових бур'янах інших агроценозів - збільшилася. Розроблено алгоритми та рівняння математичного моделювання, які дають змогу використовувати комп'ютерний метод довгострокового прогнозування звичайного бурякового довгоносика з вірогідністю до 90 %, сірого - до 52 %.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Аль-Бадарат Омар; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризих шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше - на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара - 18,8 %). Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками у разі додаткового живлення залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок - від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи. Експериментально доведено, що пошкодження клопами може бути причиною опадання 24,4 % зав'язей та появи горіхів з плямистими ядрами. Встановлено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів. Обгрунтовано оптимальні терміни та норми витрати інсектицидів: регенту 80 % в.г., 0,02 г/га, базудину 60 % в.е., 0,6 л/га, шерпи 25 % к.е., 0,1 л/га, фастаку 10 % к.е., 0,1 л/га, діміліну 25 % з.п., 0,1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика, визначено економічну ефективність їх застосування.

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 16.00.10 / В.Л. Мєшкова; Нац. аграр. ун-т. — К., 2003. — 43 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано фенологічну теорію, яка пояснює причини відмін за тривалістю та інтенсивністю масових розмножень комах-хвоєлистогризів у географічних і екологічних популяціях. Розроблено класифікацію цих комах за типами сезонного розвитку і методику його прогнозування для основних представників. Доведено зв'язок багаторічної динаміки популяцій хвоєлистогризів за умов сезонного розвитку особин в окремі роки. Виконано районування території України за імовірністю масових розмножень комах. Розроблено методику оцінки принадності ділянок насаджень для їх окремих видів, що дає змогу визначити площі та межі потенційних осередків масового розмноження. Складено схему та запропоновано методи науково обгрунтованого прогнозування просторово-часової динаміки популяцій основних видів комах-хвоєлистогризів.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / С.В. Писаренко; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено закономірну повторюваність і синхронність популяційних циклів озимої совки, хлібного туруна, злакових мух (гессенської та шведської), шкідливої черепашки та хлібного жука-кузьки у Лівобережному Лісостепу України з посухами та різкими змінами сонячної активності (СА). Виявлено, що переважна більшість регіональних масових розмножень названих шкідників починалися точно у роки різких змін СА та через один рік після. Рекомендовано використовувати даний чинник як критерій прогнозування початку масових розмножень. З використанням теорії циклічності динаміки популяцій, міжсистемного й аналого-статистичного методів розроблено регіональний прогноз початку чергових масових розмножень шкідників озимої пшениці (озимої совки у 2007 - 2008 рр.) хлібного туруна - 2015 - 2016 рр., гессенської мухи - 2010 - 2011 рр., шведської мухи - 2011 - 2012 рр., шкідливої черепашки - 2009 - 2010 рр., хлібного жука-кузьки - 2012 - 2013 рр.).

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / С.В. Саблук; Нац. аграр. ун-т. — К., 2002. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Надано характеристику складу основних сисних шкідників та їх ентомофагів на посівах цукрових буряків та їх насінників, розкрито динаміку чисельності цих комах на різних стадіях, а також залежність заселення рослин цукрових буряків листковою буряковою попелицею - головного сисного шкідника - від гідротермічних показників. На підставі результатів обліку комах встановлено, що чисельність консументів другого порядку (ентомофагів) значною мірою залежить від щільності консументів першого порядку, тобто, всі ці живі організми функціонально пов'язані між собою прямими та зворотніми зв'язками, завдяки чому здійснюється природна саморегуляція їх чисельності. Визначено, що існує прямий зв'язок між ступенем заселення цукрових буряків попелицею та умовами, що виникають для перших двох поколінь цього фітофага. З'ясовано, що існує залежність між чисельністю листкової бурякової попелиці та кількістю афідофагів. У разі використання інсектицидів для захисту фабричних посівів цукрових буряків та їх насінників від сисних шкідників, найбільш ефективним та раціональним способом є обробка насіння системними інсектицидами: гаучо, 70 % з.п. (діюча речовина імідаклоприд) та крауїзера, 35 % тіамеоксамом (т.к.с.), ефективність яких проти листкової бурякової попелиці складає відповідно 97,0 і 92,4 %, а також обприскування насінників лебайцидом, 50 % к.е. та композицією конфідора, 20 % т.к.с. і дециса, 2,5 % к.е., які забезпечують зменшення чисельності шкідника відповідно на 93,3 % і 91,1 %. Зроблено висновок, що ефективність застосування інсектицидів проти сисних шкідників значною мірою залежить від їх полярності: чим вище полярність у хімічної сполуки, тим нижча її ефективність проти фітофагів. Зазначено, що всі інсектициди, застосовані для контролю чисельності сисних шкідників, сприяють підвищенню продуктивності культури та її якісних показників. Проведено економічну оцінку захисту фабричних посівів цукрових буряків від листкової бурякової попелиці та інших сисних шкідників з використанням нових високоефективних інсектицидів та їх композицій.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / С.М. Чоловський; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / В.П. Кравченко; Ін-т захисту рослин УААН. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості поточного стану популяції лучного метелика в Україні. Обгрунтовано, що внаслідок суттєвої зміни структури агропромислового виробництва після чергового циклічного розмноження шкідника впродовж 1999 - 2000 рр. фоновий рівень його чисельності збільшився. За сприятливих погодних умов гусениці лучного метелика шкодять агроценозам. Вдосконалено систему моніторингу лучного метелика. Вперше на прикладі АР Крим обгрунтовано регламент протисаранових заходів у санітарно-курортній зоні України, який включає оптимальні строки, стації та методи обстежень популяції саранових, метод оперативного прогнозу загрози саранових агроценозам і асортимент екологічно безпечних інсектицидів для контролю чисельності личинок шкідників. Виконання цього регламенту обумовлює упередження надзвичайних ситуацій за масових розмножень саранових.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / С.М. Мостов'як; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше за умов правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Установлено, що за даних умов найбільш дієвими етомофагами, які паразитують на личинках смородинової кривовусої листокрутки, є їздці - представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae. Із родини Brakonidae найбільш поширеними були Basus rufides Nees, Meteorus ictecricus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Icheneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr. Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору та молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин у разі пошкодження фітофагами завдяки підвищенню вмісту у листках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Установлено, що за цих умов поліпшується якість врожаю ягід, що проявляються у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / О.І. Здоровець; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Експериментально встановлено можливість застосування хімічних інсектицидів нових класів проти тютюнового трипсу, які раніше не використовувалися для захисту тютюну. Показано їх вплив на чисельність шкідника, ураження вірусом бронзовості томатів, збільшення врожаю тютюну у порівнянні з контролем. Доведено можливість застосування біологічних інсектицидів (індоциду та бациколу) у розсадний і польовий періоди тютюнової рослини. Встановлено оптимальні норми їх застосування. Встановлено ефективність малооб'ємного обприскування на тютюні установкою ультрамалооб'ємною-0,1 (УУМО-0,1), яку застосовано вперше, для захисту від тютюнового трипсу. Розроблено технологічні параметри УУМО-0,1, визначено оптимальні норми зниження пестициду для даного способу обробки, встановлено його ефективність. Виявлено стійкі до вірусу бронзовості сорти тютюну та визначено фактори, що обумовлюють рослинний імунітет щодо його впливу.


[0] [1]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины