Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Медицинские науки / Кожные и венерические болезни


Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / О.О. Притуло; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 36 с.: рис. — укp.

Аннотация: Наведено результати комплексного клінічного, імунологічного, біохімічного аналізу 125-ти хворих на акантолітичну пузирчатку (АП). На підставі вивчення перерозподілу рецепторів лектинів та взаємодії антитіл до антигенів епідермісу запропоновано високоінформативні методи ранньої диференційної діагностики АП. Описано формування акантолітичних клітин Тцанка шляхом апоптозу кератиноцитів. Установлено, що тяжкий проградієнтний перебіг АП корелює з високим рівнем аутоантитіл до одно- та двониткової ДНК (анти-ss-ДНК IgG і анти-ds-ДНК IgG), низьким рівнем антитіл класу IgM до ліпополісахариду кишкової палички (анти-ЛПС-IgM) та високим рівнем IgA, а також вираженим дисбалансом системи протеолізу, гемостазу, що супроводжувалось синдромом ендогенної інтоксикації. Виявлені порушення формують хибне патогенетичне коло у даної категорії хворих, створюють умови для важкого безперервно рецидивуючого перебігу захворювання та зниження ефективності традиційних схем лікування. Під час вивчення фенотипу Т-хелперів установлено можливість індивідуального підбору доз ГКС. З урахуванням виявлених патогенетичних механізмів проградієнтного перебігу дерматозу запропоновано комплексні індивідуалізовані методи терапії з використанням пара(аміометил)бензойної кислоти, свіжомороженої плазми, селективної гемоімуносорбції на ДНК-сорбентах, курантілу (дипірідамолу), які дають змогу одержати високу клінічну ефективность та ранню реабілітацію хворих.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / С.Г. Лобашов; Укр. НДІ дерматології та венерології. — Х., 1999. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню захворюваності на алергічні враження шкіри працівників машинобудівних заводів та розробці методів їх лікування та профілактики.Проведено дослідження характеру загальної дерматологічної захворюваності, захворюваності на алергічні дерматози (екзема та алергічний дерматит), визначені основні хімічні алергени виробництва, досліджено в експерименті виразність їх токсичних та алергічних властивостей. Наводяться результати комплексних досліджень у групі працівників, які отримували традиційне лікування, а також в основній групі, де використовували розроблений комплексний метод лікування, в основі якого знаходиться залежний від стану стійкості капілярів шкіри дозований вплив вакуумом з наступним електрофоретичним введенням аскорбінової кислоти. За показниками захворюваності, тривалості періоду непрацездатності, тривалості одного випадку захворювання, результатами клінічно-лабораторних досліджень стану імунологічної системи організму робочих, функціональних показників шкіри (pH, опір електричному струмові, пороги температурної та больової чутливості) доведена висока ефективність розробленого комплексного методу лікування алергічних дерматозів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / В.П. Мариненко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Ібрагім Юсеф Тауфік Ахмад; АМН України. Ін-т дерматології та венерології. — Х., 2003. — 19 с.: табл. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на атопічний дерматит (АД) з супутньою грибковою інфекцією шляхом застосування в загальній терапії препаратів, здатних справляти фунгістатичну та фунгіцидну дію. У процесі обстеження 70-ти хворих на АД у 64,79 % з них виявлено ураження шкіри та нігтьових пластинок грибами, що сприяло поширеному та більш тяжкому перебігу патологічного процесу. Зазначено, що застосування у комплексній терапії АД, крім системних засобів та препаратів для місцевого лікування, протигрибкових препаратів "Ламізил" та "Орунгал" сприяє мікологічному видужанню хворих, полегшує тяжкість перебігу, подовжує періоди ремісії.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / О.Д. Пуришкіна; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження 120 хворих на справжню й мікробну екзему із застосуванням тезиграфічного, газохроматографічного визначення ліпідів й імунологічного методів. Показано, що у хворих на екзему спостерігається виражене порушення показників тезиграфії сироватки крові, наявність імунодефіцитного стану з підвищенням рівня ЦІК, а також зміни жирнокислотного спектра сироватки і плазми крові. Виявлені кореляційні зв'язки, переважно середньої сили, між дослідженими показниками. Результати проведених досліджень переконують, що тезиграфічний метод може бути застосованим у якості допоміжного діагностичного тесту при екземі, а також як прогностичного - в динаміці терапії дерматозу. Розроблений новий комплексний метод лікування екземи із застосуванням МРТ і місцевого крему "Дермазин", який вміщує сульфадиазин срібла, що суттєво підвищує ефективність лікування і подовжує строки ремісії дерматозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / О.А. Баранова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: У процесі мікроскопічного дослідження тезіграм сироватки крові хворих на псоріаз було встановлено, що вони мають суттєві морфоструктурні особливості, які в сукупності з клінічними даними дозволяють встановити діагноз псоріазу та його стадії. Результати дослідження вмісту цинку, міді, магнію, алюмінію, заліза, титану молібдену, хрому, кальцію та калію у сироватці крові дозволяють стверджувати, що в організмі хворого на псоріаз має місце явний дисбаланс біоелементів, який відіграє певну роль у патогенезі захворювання і впливає на формування тезіграфічного малюнку за умов даного дерматозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Г.Г. Суліма; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено роль метаболічних порушень ліпідів у патогенезі псоріазу та пошуку ефективних методів його лікування. Наведено результати поглибленого вивчення метаболізму жирних кислот ліпідів крові та водно-ліпідної мантії шкіри у їх взаємозалежності один з одним у хворих з різним клінічним перебігом псоріазу. Встановлено два варіанти порушень ліпідного комплексу в різних біологічних об'єктах на тлі інтенсифікації ліпідної пероксидації, вираженість яких корелювала зі складністю перебігу дерматозу. Запропоновано та патогенетично обгрунтовано метод лікування псоріазу з включенням у комплекс базисної терапії системного поліензимного препарату "Вобе-мугос Е", який сприяє підвищенню клінічної ефективності лікування дерматозу та подовженню ремісії, забезпечує коригувальний вплив на жирнокислотну формулу ліпідів еритроцитів крові.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / О.А. Броше; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1998. — 15 с. — укp.

Аннотация: Дисертація містить відомості про позитивний ефект використання 14-тиденного курсу ін'єкцій глюкаміну при лікуванні поширеного псоріазу. Виявлено прискорення стабілізації та регресу патологічного процесу, зменшення тривалості госпіталізації хворих. При цьому спостерігається зменшення вмісту різних видів лейкоцитів в одиниці обсягу крові, у тому числі Т- і В-лімфоцитів, а також фагоцитуючих нейтрофілів, збільшення кількості клітин Лангерганса в епідермісі, підвищення Т-супресорної активності в периваскулярних інфільтратах дерми, більш виражене зменшення кількості лейкоцитів з HLA-Dr антигеном. Біохімічно встановлені антиоксидантний і мембраностабілізуючий ефекти глюкаміну. Гормональне дослідження крові хворих на псоріаз дозволило довести участь мелатоніну і меланоцитстимулюючого гормону в патогенезі псоріазу й запропонувати власну гіпотезу ініціалізації гіперпроліферації епідермоцитів з включенням у патогентичний ланцюг гормонів, які беруть участь у стресовій реакції, і вищеназваних гормонів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Л.А. Позняк; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено зміни, які відбулися в епідеміології та клініці сифілісу у працівників водного транспорту за 1989 - 1999 рр. Розглянуто особливості клінічного перебігу хвороби, його епідеміологію, виявлення осіб з "груп підвищеного ризику". Визначено показники клітинного та гуморального імунітету. Обгрунтовано та впроваджено у практику комплексний метод лікування працівників водного транспорту, хворих на різні форми сифілісу, з застосуванням скорочених термінів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Ю.С. Бобейко; АМН України. Ін-т дерматології та венерології. — Х., 2004. — 20 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вперше у хворих з різними клінічними проявами гніздової алопеції (ГА) вивчено повний спектр замінних і незамінних амінокислот (АК), продуктів їх метаболізму та показано, що дисаміноацидемія та гіпоаміноацидемія, дисбаланс біогенних амінів можуть брати участь у розвитку захворювання. Встановлено залежність змін амінокислотного фонду від характеру супутньої патології, ступеня тяжкості патологічного процесу. Підтверджено патогенетичне значення за ГА імунних розладів, що мають ознаки вторинного імунодефіцитного стану. Виявлено залежність змін деяких показників імунної системи від клініко патогенетичного варіанта захворювання, найвиразніші відхилення визначено в пацієнтів з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і гепатобіліарної системи (ГБС). Розроблено й обгрунтовано комплексний метод лікування ГА, що полягає в застосуванні засобів метаболічної та імуномодулювальної дії залежно від клініко-патогенетичного варіанта та клінічних проявів дерматозу. Виявлено, що використання диференційованого підходу до призначення препаратів впливає на патогенетичні фактори ГА, нормалізує більшість показників амінокислотного спектра та імунної системи.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / А.М. Біловол; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 20 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вивчено частоту та характер компенсаторних реакцій (КР) антиоксидантно/оксидантної системи та системи імунного захисту, що дало змогу удосконалити діагностику та обгрунтувати корекцію стану цих компенсаторних систем (ВС). Визначено систему кореляційних взаємозв'язків між поширенням екземи та віко-статевими й еколого-етіологічними факторами. Запропоновано способи прогнозування поширення екземи. За умов дослідження стан КС розглянуто у їх цілісному взаємозв'язку та доведено, що КР досліджених КС тотожні й формуються у визначеній послідовності: компенсація - дисбаланс - декомпенсація. Обгрунтовано класифікацію клінічних варіантів КР. Розвинуто методологію оцінки ефективності лікування даних хворих. Доведено, що клінічна ефективність препарату "Амізон" визначається особливістю мішеней модуляції впливу, власним імуномодулювальним ефектом та зростанням функціональної впорядкованості компенсаторних систем.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / О.І. Романкова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Удосконалено заходи комплексної терапії та попередження розвитку ускладнень і рецидивів сечостатевого трихомоніазу у жінок з урахуванням показників стану піхвового середовища та характеру клінічного перебігу захворювання. Доведено діагностично-прогностичну значимість комбінованого дослідження показників стану загального та місцевого імунітету репродуктивного тракту у хворих на сечостатевий трихомоніаз жінок для своєчасної індивідуалізованої корекції терапевтичних заходів. Розроблено новий патогенетично обгрунтований комплексний метод лікування сечостатевого трихомоніазу у жінок, спрямований на повну ерадикацію збудників запального процесу, нормалізацію загального та місцевого імунного статусу в організмі, відновлення фізіологічної піхвової мікрофлори та нормальне функціонування уражених органів і тканин.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / О.П. Шевченко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Доведено етіологічне значення M. genitalium у розвитку запальних процесів урогенітального тракту чоловіків. Встановлено, що їх питома вага в загальній структурі мікоплазмових урогенітальних інфекцій становить 13,8 % як монозбудника та 39,7 % у поєднанні з іншими відомими видами урогенітальних мікоплазм (M. Hominis, Ur. urealyticum). Виявлено порушення деяких показників імунного статусу організму у хворих на мікоплазмову урогенітальну інфекцію. Відзначено, що центральні імунологічні порушення є несутттєвими та не залежать від виду урогенітальних мікоплазм або їх асоціацій. Виявлено, що основні механізми резистентності реалізуються на рівні місцевого імунітету слизової оболонки з провідним накопиченням сенсибілізованих Т-лімфоцитів ефекторів і збільшенням кількості клітин мононуклеарно-фагоцитарної системи. Доведено, що за даної патології порушується продукція основних цитокінів запальної реакції інтерферонів (ІФН) і фактора некрозу пухлин (ФНП), які є провідними чинниками інфекційних процесів з внутрішньоклітинною локалізацією збудника. На підставі вивчення тривалості та характеру клінічного перебігу запального процесу визначено ступінь виявлених порушень і розширено уявлення про патогенез урогенітального мікоплазмозу, зокрема розвиток вторинних імунодефіцитних станів. Науково обгрунтовано доцільність проведення етіотропної та комплексної імунокоригуючої терапії урогенітального мікоплазмозу шляхом комбінованого застосування препаратів вилочкової залози (Т-активіну, тималіну) та препаратів-індукторів ІФН, що попереджує розвиток персистуючих форм урогенітальних мікоплазм, а також хронізацію й ускладнення запального процесу. Досліджено ефективність використання методів реакції прямої імунофлюоресценції, культурального методу та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для діагностики урогенітального мікоплазмозу та контролю терапевтичного процесу. На підставі порівняльного аналізу сучасних способів діагностики досліджуваної патології встановлено, що метод ПЛР є найбільш чутливим і специфічним тестом детекції збудників, а для контролю терапевтичного процесу більш доцільно застосовувати культуральний метод. Удосконалено комплексну імунокорегуючу терапію мікоплазмової урогенітальної інфекції, використання якої дозволяє підвищити ефективність етіотропних препаратів, запобігати утворенню персистуючих форм збудників та упереджувати розвиток ускладнень і рецидивів інфекції.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / Б.Г. Коган; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 44 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики, лікування та запобігання розвитку рецидивів розацеа, демодекозу та дерматиту перорального. Доведено існування ряду подібних екзогенних та ендогенних чинників виникнення та розвитку даних дерматозів, показано особливу значущість інвазії кліщів D.folliculorum і D.brevis. Розроблено стандартну комплексну програму первинного клінічного лабораторного та спеціального обстеження хворих на розацеа, демодекоз і дерматит періоральний та визначено диференційно-діагностичні ознаки клінічної картини даних дерматозів. На підставі комплексного вивчення морфологічних і функціональних особливостей кліщів Demodex folliculorum і Demodex brevis доведено, що спеціалізація щодо паразитизму даних кліщів-демодецид зумовлена рядом взаємозалежних відносин з хазяїном - гостальною, топічною, статевою, віковою та сезонною формами специфічності. З'ясовано, що присутність кліщів-демодецид у ділянках запального процесу на шкірі обличчя у хворих на демодекоз, розацеа і дерматит періоральний є імуносупресивним чинником, який викликає певні зміни характеру запального процесу, зокрема сприяє його хронічному перебігу. Встановлено певне значення у патогенезі досліджуваних дерматозів судинного компонента на локальному та системному рівнях, а також порушень балансу рівнів статевих гормонів (андрогенів, естрогенів) в організмі хворих. Розроблено удосконалену комплексну програму терапії розацеа, демодекозу та дерматиту періорального, яка передбачає заходи, спрямовані на ерацикацію кліщів-демодецид, а також індивідуалізоване врахування особливостей клінічної картини запального процесу та наявності супутньої патології в різних органах і системах організму хворих. Запропоновано оригінальний метод запобігання розвитку рецидивів досліджуваних дерматозів, який, з урахуванням притаманної кліщам-демодецидам сезонної специфічності та певної залежності їх біологічного циклу розвитку від балансу рівнів статевих гормонів в організмі хазяїна, передбачає проведення терапевтичних заходів, спрямованих на досягнення повної ерадикації цих паразитів.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / О.І. Літус; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 35 с.: рис. — укp.

Аннотация: Запропоновано методи підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного простатиту, зокрема, ускладненого конкрементами передміхурової залози, шляхом комплексної, індивідуалізованої етіотропної, патогенетичної та місцевої терапії з урахуванням поліетіологічних та поліпатогенетичних механізмів розвитку та характеру клінічного перебігу захворювання. На підставі аналізу особистих та статистичних досліджень встановлено значне поширення хронічного простатиту та простатиту, ускладненого конкрементами передміхурової заалози, серед репродуктивного чоловічого населення України. Розроблено діагностичний алгоритм хронічних та ускладнених простатитів. Запропоновано оригінальний комплекс терапевтичних заходів щодо лікування хронічного простатиту, який сприяє роз'єднанню ланок хибного ланцюга патогенезу захворювання, дозволяє досягти повної санації передміхурової залози, сприяє відновленню її нормального функціонування, а у разі хронічного простатиту, ускладненого конкрементами, запобігає необхідності хірургічного втручання.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Ю.В. Щербакова; АМН України. Ін-т дерматології та венерології. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження імунопатогенезу, клініко-епідеміологічних та серологічних особливостей прихованого сифілісу та зміни їх динаміки у разі використання комплексного методу терапії. Виявлено раніше не відомі клініко-епідеміологічні особливості раннього та пізнього прихованого сифілісу на сучасному етапі. Встановлено істотні розбіжності, притаманні саме ранній чи пізній формам захворювання, зокрема щодо його гендерного розподілу, а також соціального статусу, анамнестичних даних і конфронтації пацієнтів. З'ясовано, що для прихованого сифілісу характерна майже в 30 % випадків наявність слабко-позитивних, сумнівних і частково негативних результатів серологічних реакцій на сифіліс. Вперше встановлено особливості імунної відповіді у даної категорії хворих. З'ясовано, що за пізніх форм сифілісу відхилення від середньостатистичної норми здорових людей більш виражені. Розроблено новий метод лікування хворих на пізній прихований сифіліс пеніциліном G натрієвої солі та доксицикліном моногідрату в комбінації тилороном та інфрачервоним лазерним опромінюванням крові. Розроблено практичні рекомендації та додаткові діагностичні лабораторні тести для виявлення прихованого сифілісу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Г.Ф. Лобанов; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 20 с.: табл. — укp.

Аннотация: Створено методологічні та методичні підходи до вивчення проблеми сифілісу серед осіб, що мешкають на територіях радіонуклідного забруднення. Розроблено скринінговий метод індивідуально-анамнестичного варіанта діагностики хронічних неінфекційних захворювань хворих на сифіліс, який у поєднанні з розробленим стандартизованим експертно-інформаційним комплексом чинників, які формують особливості розвитку сифілісу, дають змогу визначати ступінь вірогідності негативного перебігу сифілітичної інфекції. Визначено окремі клінічні ознаки розвитку активних форм сифілісу та їх диференційованої залежності від мешкання в зонах радіаційного забруднення, у порівнянні з умовно чистими. Установлено взаємозв'язки нетипового розвитку сифілісу та особливостей його перебігу залежно від загального стану здоров'я, наявності органних і міжорганних захворювань, імунологічних порушень та феномену раціаційного внутрішнього опромінення. Розроблено метод дезінтоксикаційної терапії (екстракорпоральна гемокорекція), шляхом переривчастого плазмоферезу, що забезпечує елімінацію ендо- та екзотоксинів з організму. Створено спосіб неспецифічного лікування з застосуванням препарату "Ербісол", який сприяє формуванню позитивних зрушень в імунному стані хворих. Запропоновано спосіб місцевої терапії сифілідів шляхом застосування оригінальної суміші, що складається з розчину ербісолу та фітосилу (гепанорму-3). Обгрунтовано систему функціонально-структурної моделі діагностико-лікувального процесу для хворих на сифіліс в ланці закладів первинного-вторинного рівнів медичної допомоги за участю спеціалізованих закладів третинного рівня регіону та форми інтегральної реабілітації.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.20 / М.М. Лебедюк; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 37 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проаналізовано статистичні дані щодо поширення хламідійної та мікстхламідійних урогенітальних інфекцій в Одеському та деяких інших регіонах України. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості змішаних урогенітальних інфекцій, доведено необхідність їх реєстрації у зв'язку з можливістю значного поширення. Визначено групи ризику в Одеському регіоні, що сприяють поширенню хламідійної інфекції та її асоціацій: комівояжери, безробітні, працівники автомобільного транспорту, сфери харчування. Досліджено патоморфоз клінічного перебігу та особливості імунологічного статусу в хворих на хламідійну та містхламідійну урогенітальні інфекції. Запропоновано комплексну систему заходів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Розроблено високоефективний алгоритм обстеження пацієнтів з урогенітальним хламідіозом та його асоціаціями з застосуванням комплексу лабораторних методів. Доведено необхідність серологічного моніторингу з визначенням IgG, IgA, IgM для підтвердження діагностики стадії перебігу захворювання та ефективності лікування. Установлено значення системи фактора некрозу пухлини та його розчинних рецепторів для діагностики характеру враження та оцінки ефективності лікування хронічної урогенітальної патології хламідійної етіології.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / А.Є. Дунаєва; АМН України. Ін-т дерматології та венерології. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості морфометричних показників еритроцитів (ЕР) та функціонального стану їх мембран у хворих на лікарську хворобу (ЛХ). Розроблено біофізичний метод специфічної експрес-діагностики ЛХ на підставі встановлення патогенетичної ролі ЕР. У хворих з гострими та латентними формами ЛХ виявлено підсилення неоднорідності популяцій циркулюючих ЕР з перевагою їх макроформ, зміни електричних характеристик, іонтранспортної функції еритроцитарних мембран, що свідчить про участь системи еритрону в механізмах розвитку ЛХ. Порушення мікров'язкості та інтегральної щільності мембран ЕР спостерігалось переважно в хворих з гострими проявами ЛХ, про що свідчили показники питомого опору та відносної провідності, а також зростання величини струму електромагнітного пробою в 1,2 рази. Встановлено залежність фізико-хімічних властивостей ЕР від типу проявів алергічної реакції в хворих на ЛХ і виду основного захворювання. Розроблено спосіб етіологічної експрес-діагностики ЛХ за рівнем поглинання ультразвуку ЕР крові пацієнтів, навантажених медикаментозним алергеном, сконструйовано установку для його здійснення. Чутливість способу становить 80 % за латентних форм ЛХ і 91,5 % - за гострих у разі значного скорочення часу одержання результатів (до 20 - 30 хвилин замість 5 - 6 годин за умов традиційних імунологічних тестів).

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Е.Г. Захарян; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими урогенітальними інфекціями в сполученні з вторинним безпліддям. Проаналізовано клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, особливості спермограми, адреналової системи, вегетативного, ендокринного та імунного статусу у інфертильних чоловіків, які хворіли на гонорею, зокрема з ускладненими інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), хронічними запальними захворюваннями сечостатевих органів без ІПСШ. Висвітлено роль хронічної інфекції як тригерного фактора у виникненні взаємозалежних гіпоталамо-гіпофізо-гонадних змін, що формують патоспермію. Розроблено алгоритми комплексної етіопатогенетичної терапії хворих, з застосуванням антигомотоксичних препаратів "Траумель-С", "Ехінацея-композитум".


[0] [1] [2] [3] [4] [5]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины