Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Медицинские науки / Инфекционные болезни


Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / І.О. Кіселик; Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Установлено, що за умов доброякісного перебігу ВГ, особливо стосовно ГА, його показники швидко нормалізуються, у разі гострого ГВ спостерігається більше, ніж за умов ГА, підвищення рівнів L-аргініну на початку хвороби та їх відхилення від норми в час виписки, а у випадку гострого ГС рівні L-аргініну незначно більші, ніж у разі ГВ і практично не змінюються впродовж усього гострого періоду. Установлено, що у хворих на хронічні ГВ, ГС та мікст (ГВ + ГС) всі показники (L-аргінін та азотисті сполуки) практично у всіх обстежених перевищують норму, і лікування в стаціонарі особливо не впливає на динаміку їх рівня. У хворих на вірусні цирози печінки, особливо у фазі їх декомпенсації, спостерігається значне зниження рівнів цих біохімічних показників. Одержані результати дають змогу стверджувати, що рівні та динаміка L-аргініну та сполук оксиду у випадку гострих вірусних гепатитів залежать від етіології хвороби, а не від тяжкості та тривалості перебігу. Результати їх визначення можуть слугувати додатковим показником адекватності імунної та інтерферонової відповіді на вірусну репродукцію та додатковим тестом на ефективність терапії інтерфероногенами.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Л.М. Скрипник; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2001. — 18 с.: мал. — укp.

Аннотация: Вивчено патогенез порушень трансмембранного транспорту в хворих на холеру Ель-Тор. Обстежено 90 хворих на холеру з I, II, III ступенями зневоднення.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Ф.І. Лапій; Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше в Україні досліджено фактори, які впливають на формування імунітету до поліомієліту за умов вакцинації оральною полімієлітною ванкциною (ОПВ) серед дітей віком 6 років. Показано, що одним з вірогідних таких факторів може бути облігатна мікрофлора кишечнику. Не виявлено впливу рівнів імуноглобулінів слини, інтеркурентних захворювань на формування імунної відповіді у разі вакцинації ОПВ. Досліджено стан імунітету в дітей з первинними імунодефіцитами. Установлено, що діти з селективним дефіцитом IgA та транзитною гіпогамаглобулінемією відповідають утворенням антитіл на вакцинацію ОПВ у захисному титрі та мають подібні середні геометричні титри (СГТ) антитіл до поліовірусів, що і в популяції. Здійснено визначення титрів антитіл до поліовірусу в динаміці у дітей з імунодефіцитом, яким застосовано замісну терапію препаратами крові, що містять імуноглобуліни. Установлено, що діти, які вживають з замісною метою "Сандоглобулін", мають три титри антитіл у захисному титрі. Показано, що в дітей з імунодефіцитом, у разі лікування внутрішньом'язевим імуноглобуліном або свіжозамороженою плазмою не існує гарантії захисту проти поліомієліту. Обстежено дітей з захворюванням нирок щодо імунітету до полімієліту. Установлено, що діти з хронічним гломерулонефритом мають нижчі СГТ антитіл до поліовірусів трьох типів у порівнянні з дітьми, хворими на гострий гломерулонефрит.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Т.Є. Саєнко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Проведено комплексний аналіз особливостей реакції частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ), вегетативної регуляції серцевої діяльності, персональних психологічних особливостей, показників жирнокислотного складу ліпідів сироватки крові та поту у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з гіпертонічною хворобою (ГХ) залежно від типу реакції на психоемоційний стрес. Науково обгрунтовано використання поту як показника з метою визначення жирнокислотного складу ліпідів у зазначених хворих. Для визначення типу реакції на психоемоційні стресові впливи хворим на ІХС з ГХ проведено психоемоційний тест, за результатами якого було з'ясовано приналежність хворих до певної групи: нормореакторів чи гіперреакторів. Установлено більш виражені негативні зміни всіх вивчених показників у осіб з гіперреактивним типом реакції на психоемоційний стресорний вплив. Розроблено ефективну медикаментозну схему корекції порушень жирнокислотного складу ліпідів з використанням препарату "Теком" чи комбінацією "Теком" + "Дилтиазем" у хворих на ІХС з ГХ.

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.13 / О.М. Майстренко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2003. — 23 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Доведено взаємозв'язок між показниками інтерфероногенезу та імунного статусу. Визначено, що у хворих на ентеровірусні менінгіти до початку терапії виявлені ознаки вторинного імунодефіциту більш виражені під час важкого перебігу хвороби. Доведено, що включення аміксину в комплексну терапію ентеровірусних менінгітів сприяє зменшенню тривалості суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, скорочує терміни перебування хворих у стаціонарі, зменшує відсоток ускладнень і рецидивів. Виявлено, що позитивна динаміка клінічного перебігу ентеровірусного менінгіту на тлі призначення хворим аміксину супроводжується нормалізацією всіх основних показників клітинної та гуморальної ланок системи імунітету, відновленням фагоцитарної активності нейтрофілів, а також поліпшенням показників інтерфероногенезу: підвищенням рівня сироваткового інтерферону і збільшенням продукції лейкоцитами <$Ealpha>- і <$Egamma>-ІФН in vitro. На основі вивчення інтерферонового і імунного статусів та їх корекції аміксином розв'язано задачу підвищення ефективності терапії хворих на ентеровірусні менінгіти.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / В.Д. Москалюк; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклоез та епідемічний паротит у період загострення та одужання. Встановлено, що вказані захворювання супроводжуються змінами функцій серцево-судинної системи з розвитком міокардиту в 39,5 % хворих на дифтерію, 5,7 % - на ангіни, 5,4 % - на кір, 5,0 % - на інфекційний мононуклеоз (загальна кількість хворих становила 211 осіб). Запропопоновано комплексне застосування базисної терапії, рибоксину, тіотриазоліну й ацебутололу у випадку появи міокардиту, що сприяло швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму та провідності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / А.В. Бондаренко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вікові особливості етіології, епідеміології та клінічних проявів менінгіту в дітей, а також езологічну структуру менінгітів у дітей різного віку. Визначено частоту гнійних і серозних менінгітів у дітей віком до 5-ти років на популяційному рівні. На підставі клінічного та лабораторного обтеження 249-ти дітей віком від 3-х днів до 14-ти років з підозрою на менінгіт вивчено клінічні особливості перебігу цієї хвороби. Запропоновано критерії ранньої діагностики менінгіту залежно від віку, доведено значущість визначення концентрації фактора некрозу пухлин, його розчинного рецептора та інтерлейкіну-6 у диференційній діагностиці бактеріальних і серозних менінгітів. Запропоновано здійснювати комплексне визначення фактора некрозу пухлин та його розчинного рецептора для оцінки санації спинно-мозкової рідини за бактеріального менінгіту. Досліджено ліквор за умов подібности клінічної картини менінгіту та станів, за цього показано наявність запалення мозкових оболонок та доведено необхідність проведення пункції спинно-мозкового каналу за всіх підозрілих випадків для уточнення діагнозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Е.М. Гусейнов; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 21 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вивчено епідеміологічні та клінічні особливості сучасного перебігу малярії vivax в Азербайджані в період епідемічної захворюваності серед осіб, які не хворіли на малярію, охарактеризовано основні лабораторні показники даної патології. Визначено групи ризику захворювання на малярію. Встановлено переважання на початковому етапі розвитку епідемічного спалаху випадків з тривалою інкубацією, в розпалі - з короткою інкубацією, в період спаду захворюваності - знову переважання випадків з тривалою інкубацією. Встановлено, що серед клінічних проявів первинної малярії vivax рідко спостерігається типова температурна крива, тахікардія, лейкопенія, виражена анемія. Зазначено, що більш частими симптомами перебігу даної патології середньої тяжкості та тяжкого ступеня є озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювання. Визначено критерії діагностики захворювання у випадку його атипових проявів. Проведено аналіз ефективності лікування хворих на первинну малярію vivax делагілом та примахіном за звичайною терапевтичною схемою у загальноприйнятих дозах. Встановлено наявність стійкості I ступеня до делагілу штамів Plasmodium vivax у 10 % хворих з середньою тяжкістю перебігу малярії. Зазначено, що делагілстійкість Plasmodium vivax вдалось подолати шляхом продовження до 5-ти днів терміну лікування делагілом у дозі 0,5 г на добу per os.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Т.Є. Оніщенко; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено клінічну картину та імунологічні показники у хворих на дифтерію та бактеріоносіїв C. diphtheriae за умов промислового міста з урахуванням наявності чи відсутності вакцинації, супутньої патології, віку та перебігу захворювання. Розроблено критерії для прогнозування тяжкості перебігу захворювання, розвитку ускладнень, а також проведення імунокоригуючої терапії з урахуванням залучених до патологічного процесу систем і підсистем імунного захисту. За результатами дослідження виявлено, що серед захворілих переважали щеплені, але зі збільшенням віку відношення щеплених і нещеплених зменшувалось. Установлено, що протидифтерійні антитоксичні антитіла не забезпечуюь захист від захворювання, але визначають його форму, тяжкість перебігу, характер ускладнень. Визначено, що захворювання на дифтерію супроводжується залученням до імунної відповіді клітин загальної запальної реакції, T- і B-систем імунної системи. Виявлено, що у щеплених хворих ступінь мобілізації у вогнище запалення КЗЗР вище, про що свідчать зміни в лейкограмі. Виявлено пригнічення імунної системи за тяжкого перебігу дифтерії, ускладнень, ознак імунодефіциту у хворих середнього віку. Доведено, що відсутність антитоксичних антитіл у хворих на дифтерію з тяжким і ускладненим перебігом сприяє залученню до системи імунного захисту всіх компонентів уродженого й адаптивного імунітету. Показано, що у формуванні систем імунного захисту у зазначених хворих спостерігається перехід від пристосувальних реакцій до розпаду системи взагалі за тяжких і ускладнених форм захворювання.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / О.Й. Комариця; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2005. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Описано метаболізм ліпідів у хворих на хронічний вірусний гепатит (ХВГ). Показано переважання apoB-R шляху поступлення ЛНГ до клітин у цих хворих. Доведено, що серед пацієнтів з ХВГ, особливо у разі віремії, істотно частіше спостерігається гіпохолестеролемія, ніж у випадку невірусних гепатитів. Обгрунтовано можливість використання зниження рівня тригліцеринів та ліпопротеїнів дуже низької густини (ЛДНГ) як маркера порушень мікросомального тригліцерид-транспортного протеїну у хворих на HCV гепатит. Уперше показано, що у пацієнтів з НГЛ метаболізм ліпідів залежить від інфікування їх HCV. Запропоновано коефіцієнт насичення холестеролом ліпропротеїнами високої густини як показник можливої злоякісної проліферації у хворих на ХВГ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Т.В. Майстат; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено загальні та диференційні характеристики коронавірусної інфекції залежно від ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу. Встановлено диференційно-діагностичні відмінності монокоронавірусної інфекції від міксткоронавірусних захворювань. На підставі порівняльного аналізу методів діагностики коронавірусної інфекції виявлено, що найбільш ефективним є метод флуоресцентних зондів. Доведено діагностичну цінність експресного методу з використанням флуоресцентного зонда МДХІ, здатного у 22,3 % випадків виявляти коронавіруси безпосередньо у клінічному матеріалі. Наведено результати експериментального дослідження препарату прополісу "Прополтін", які свідчать про відсутність у нього токсичних властивостей, а також його антивірусну активність. Обгрунтовано доцільність використання препарату у разі коронавірусної інфекції та встановлено його клінічну ефективність і відсутність побічних негативних явищ.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / В.І. Матяш; Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2000. — 32 с. — укp.

Аннотация: Досліджено роль та характер екстремальних процесів та станів у патогенезі лептоспірозу в залежності від рівня порушень гомеостазу та компенсаторних можливостей організму, які покращують рівень їх діагностики та об'єктивної оцінки. Отримано нові інформативні дані щодо стану гемодинаміки, серцевої та легеневої діяльності у хворих на лептоспіроз за ультразвуковим дослідженням діяльності серця та спірографії. Проаналізовано домінуючі патологічні механізми екстремальних процесів при лептоспірозі (дисволемії, дизелектролітії, гемодинамічних, гемокоагуляційних, мікроциркуляторних розладів), їх детермінуючу роль у розвитку екстремальних станів. Вивчено клініко-патогенетичні прояви екстремальних станів лептоспірозу (інфекційно-токсичного шоку, серцевої, дихальної, ниркової, печінкової недостатності, церебральних уражень) і можливість їх системної дезінтеграції та взаємозв'язку. Розроблено детермінантно-інтегративні принципи та методи невідкладної аферентно-еферентної корекції екстремальних порушень гомеостазу (дисволемії, інтоксикації, артеріальної гіпотензії, дисемінованого внутрісудинного згортання) при лептоспірозі. Встановлено доцільність застосування фармакотерапевтично обгрунтованих нових лікарських препаратів (волокнистих ентеросорбентів (білосорб, увесорб), делігандизуючих гемосорбентів (ГСГД, амінокислот (глутаргін), дицукридів (лактульоза). Досліджено селективні терапевтичні механізми еферентної корекції (плазмаферезу, плазмосорбції, ультрафільтрації) при органній і поліорганній недостатності у хворих на лептоспіроз.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / А.В. Чорновіл; Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено роль перекисного окиснення ліпідів, стан антиоксидантної системи організму в патогенезі дифтерії та корекції вітамінами-антиоксидантами даних ланок гомеостазу. За результатами клініко-лабораторного обстеження встановлено, що в хворих на дифтерію відбувається посилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що проявляється у зростанні концентрації в крові малонового діальдегіду та дієнової кон'югати. Відмічено, що посилення процесів ліпопероксидації, в свою чергу, супроводжується пригніченням системи антиоксидантного захисту - це виявляється у зниженні концентрації ферментів (супероксиддисмутази та каталази). Характер даних змін в організмі пацієнтів прямо пропорційний тяжкості хвороби. Відзначено одночасні позитивні зрушення у стані оксидно-антиоксидантної системи, а також зниження інтенсивності процесів ліпопероксдації - зменшення концентрації малонового діальдегіду та дієнових кон'югатів і зростання активності ферментів антиоксидантного захисту - нормалізація вмісту супероксиддисмутази та каталази.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / І.Г. Грижак; Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Подано результати клініко-біохімічних, імунологічних і цитогенетичних досліджень хворих на гострі гепатити А і В із різними формами важкості та оцінку ефективності комплексного лікування із застосуванням літію карбонату - препарату, який володіє нормотимічними та імунотропними властивостями, в порівнянні із загальноприйнятою базисною терапією. Комплексне лікування з літієм карбонатом хворих на гострий гепатит А приводить до збільшення кількості великих гранулярних лімфоцитів в периферичній крові та зниження рівня циркулюючих імунних комплексів, покращання показників фагоцитозу і функціонального стану генотипу соматичних клітин, зменшення проявів астеновегетативного синдрому, але не впливає на тривалість жовтяничного періоду. Встановлено, що застосування літію карбонату в комплексному лікуванні хворих на гострий гепатит В із середньоважкою формою та хворих, які отримували преднізолон, дає виражений клінічний ефект, швидше нормалізуються показники білірубінового обміну і скорочується жовтяничний період. У пацієнтів відновлюється імунологічний статус організму, зберігається баланс між специфічними та неспецифічними чинниками клітинного імунітету, покращується фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів і функціональний стан генотипу соматичних клітин, які перебувають в інтерфазі.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / М.Б. Дашо; Київський НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського. — К., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Олена Вячеславівна Рябоконь; Київський НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Т.І. Лядова; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2004. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Уперше в Україні здійснено генотипування вірусу гепатиту В (ГВ): виявлено циркуляцію у популяції двох генотипів - D і A. Установлено, що домінантним є генотип D, який зареєстровано у 90,8 % випадків. Виявлено два геноваріанти генотипу D вірусу ГВ, які впливають на клінічні прояви хвороби. Визначено прямі залежності між досліджуваними показниками прозапальних і протизапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-6 і ІЛ-2) і рівнем гострофазового показника запалення і NO у різні періоди інфекційного процесу.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / М. Павловська; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2003. — 40 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Наведено клініко-епідеміологічний аналіз вірусу гепатиту С (HCV)-інфекції у 1991 - 2002 рр. у Куявсько-Поморському регіоні Польщі. Проаналізовано частоту, домінуючі шляхи зараження та клінічні наслідки у 654-х хворих. У 320-ти пацієнтів визначено тип вірусу. Досліджено зв'язки між типом HCV і клінічним перебігом хвороби, а також морфологічною оцінкою стану печінки у різних групах пацієнтів. У 215-ти хворих на хронічний гепатит С (ХГС) оцінено ефективність монотерапії інтерфероном (ІФН), комбінованого лікування ІФН і рибавірином, а також пегілованим ІФН і рибавірином. Визначено переносність і безпеку даного лікування. Виявлено показники прогнозу ефективного лікування. Зроблено спробу визначення імунологічної моделі хворого на ХГС, а також імунологічних ознак сприятливої відповіді на лікування. Використано традиційні методи епідеміологічного аналізу та клінічного обстеження пацієнтів, інфікованих HCV. Біохімічні та серологічні дослідження проведено, спираючись на обов'язкові діагностичні стандарти. З метою вивчення віремії HCV, генотипування й оцінки експресії мРНК для цитокінпродукувальних субпопуляцій Th1 і Th2 лімфоцитів CD4 використано метод полімеразної ланцюгової реакції. Зазначені імунологічні показники визначено імуноензимними тестами. Біопсію печінки проведено за допомогою наборів Hepafix, морфологічний стан оцінено відповідно до загальноприйнятої класифікації, а також згідно з модифікованою шкалою Scheuera.Виявлено систематичне зростання числа заражень HCV у Польщі, домінуючий лікарняний шлях інфікування, що, однак, не пов'язано з переливанням крові. HCV-інфекція у більшості хворих перебігала безсимптомно, часто розпізнавалася лише у період виражених морфологічних змін у печінці. На підставі аналізу типів HCV встановлено переважання типу 1. Доведено також поєднане інфікування декількома серотипами, а також їх комбінації у наркоманів, ВІЛ-інфікованих. Дослідження суперінфікування HCV у хворих на ХГВ показало можливість прискорення сероконверсії HBsAg /anti-HBs і зникнення віремії HBV-DNA у даних випадках. Проведені дослідження підтвердили вищу ефективність комбінованої терапії ІФН і рибавірином (особливо пегілованим ІФН) порівняно з монотерапією ІФН. Імунологічні дослідження підтвердили значну роль імунних механізмів у патогенезі та лікуванні хворих на ХГС. Встановлено, що зростання рівня IL-6 та <$Ebeta>2-m, а у разі комбінованого лікування - також IL-12 у ранньому періоді лікування можуть бути критеріями сприятливого прогнозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Ж.Б. Клименко; Київ. НДІ епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Викладені результати епідеміологічних досліджень 284 хворих на гепатит С (ГС). Спостереження проводились в динаміці: при гострому гепатиті С (ГГС) - протягом року, при хронічному гепатиті С (ХГС) - більше 3 років. Найбільше значення в інфікуванні HCV мали лікувально-діагностичні парентеральні маніпуляції та внутрішньовенне введення наркотичних речовин. При ГГС відмічений поліморфізм клінічних проявів, у 81,1 - легка і безжовтянична форми, рецидиви, затяжний перебіг. У частини хворих ГГС через рік виявлялись деякі клінічні симптоми і при нормальній, і при підвищеній активності АлАТ або тільки підвищена активність АлАТ. ХГС характеризувався латентним перебігом, помірно підвищеною і нормальною активністю АлАТ, відсутністю "ефекту розведення ", підвищенням концентрації "СМ" у крові. У хворих на ГС виявлена імунна недостатність по Т-клітинному типу.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.13 / М.Д. Чемич; АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. — К., 2006. — 45 с. — укp.

Аннотация: Вивчено клініко-епідеміологічні особливості перебігу спорадичного й епідемічного шигельозу (Ш). Досліджено регіонарний кровоток слизової оболонки шлунка (РКСОШ) та його взаємозв'язок з функціями даного органа. У гострому періоді захворювання виявлено зниження РКСОШ у всіх його відділах, яке супроводжувалося підвищенням кислототвірної, зниженням кислотонейтралізувальної та посиленням скоротливої функцій шлунка. З'ясовано, що ці зміни залежать від ступеня тяжкості захворювання та не зумовлені видом збудника і клінічною формою Ш. Доведено, що швидкому усуненню у гострому періоді Ш клінічної симптоматики та нормалізації функції шлунка сприяє застосування сунамолу або сунамолу та лактовіту. Позитивну динаміку виявлено у разі лікування поліфепаном, а одночасне вживання поліфепану та ципротину погіршує функції шлунка. Використання у комплексній терапії антибактеріальних препаратів спричинює негативний вплив на показники стану органа, що посилюється за одночасного використання двох будь-яких антибактеріальних препаратів. Розроблено оптимальну, патогенетично обгрунтовану терапію з урахуванням виявлених змін, а також схеми та способи лікування хворих на Ш. Побудовано математичну модель РКСОШ, що дозволяє прогнозувати наслідки хвороби. Запропоновано оцінні критерії ступеня ризику хронізації запально-дистрофічних змін у шлунку після перенесеного Ш.


[0] [1] [2] [3]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины