Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Медицинские науки / Акушерство и гинекология


Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.І. Мартинова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / О.М. Макарчук; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 40 с.: рис. — укp.

Аннотация: Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужерідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулюючий ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / В.В. Лазуренко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 35 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати ретроспективного аналізу 8 236 пологів за п'ятирічний період, вивчено 1 815 історій пологів, ускладнених слабкістю та дискоординацією пологової діяльності. Частота зазначених аномалій пологової діяльності склала 22,04 %. Виявлено фактори ризику виникнення порушень скорочувальної діяльності матки (екстрагенітальних, генітальних, акушерських). З використанням клініко-інструментальних, радіоімунологічних, імуноферментних, нейрофізіологічних, радіолігандних, реографічних, гістоморфологічних методів дослідження проведено комплексну оцінку аномалій пологової діяльності у 343-х роділь. З'ясовано основні ланки патогенезу аномалій скорочувальної діяльності матки, що полягають у порушенні функції центральної та вегетативної нервової системи, центральної та маткової гемодинаміки, гормонального гемеостазу, клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату матки. Клінічно й експериментально обгрунтовано застосування факторів охолодження для корекції та профілактики зазначених аномалій пологової діяльності. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної ефективності локальної гіпотермії передньої черевної стінки з традиційними медикаментозними способами лікування порушень скорочувальної функції матки, а також поєднання обох варіантів терапії. Розроблено показання, протипоказання, оптимальні схеми використання локальної гіпотермії передньої черевної стінки для лікування аномалій скорочувальної діяльності матки під час пологів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.В. Жулковський; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького, НДІ мед. пробл. сім'ї. — Донецьк, 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше розроблено та впроваджено новий, безпечний для матері та плоду, науково обгрунтований спосіб антенатальної ультразвукової діагностики переношеної вагітності, який передбачає візуалізацію за умов ультразвукового дослідження вторинної кулі закостеніння у плечовій кістці плода. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних високого акушерського та перинатального ризику з переношування. Розроблено алгоритм ведення вагітних, визначено оптимальні терміни та способи розродження. Доповнено дані та вперше встановлено взаємозв'язок між ступенем переношеності новонароджених і характером гістоморфологічних змін у плацентах за переношеної вагітності. Уперше вивчено психоемоційний стан вагітних і виявлено підвищення ступеня психоемоційної напруги за умов переношування, розроблено способи його корекції.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.А. Лебедєва; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено актуальне питання сучасної гінекології - зниження частоти патології репродуктивної системи у дівчаток-підлітків. Встановлено взаємозв'язок між частотою та клінічними проявами післяабортних ускладнень і особливостями їх психологічного статусу, системного імунітету та мікробіоценозу статевих шляхів. Запропоновано алгоритм лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів на підставі психопрофілактичної та медикаментозної корекції. Наведено методи контролю за ефективністю та прийнятністю різних лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, що проводятсься у даній віковій категорії населення після артифіційних абортів з використанням психологічних, мікробіологічних та імунологічних показників.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / С.В. Чермних; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: Робота присвячена питанням профілактики післяопераційних і післятрансфузійних ускладнень при плановому абдомінальному родорозрішенні шляхом включення аутогемотрансфузії до інтраопераційної інфузійно-трансфузійної програми. Подано клініко-статистичний аналіз ускладнень після операцій кесаревого розтину, зроблено висновок про більш гладкий перебіг пуерперія у породіль, котрим під час операції була проведена гемотрансфузія. Вивчено вплив дозованої (3-4 мл\кг маси) гемоексфузії на гемодинамічні, концентраційні, біохімічні, імунологічні показники крові та гемостаз, стан утробного плода у 100 пацієнток, котрі взяли участь в програмі аутодонорства, доведено безпечність цієї ексфузії крові для вагітних. Виявлено більш виражений гемостимулюючий, імунокорегуючий вплив аутокрові і у зв'язку з цим більш значне зниження частоти післяопераційних анемій (в 1,5 рази) і гнійно-запальних ускладнень (в 4,6 рази) при використанні аутогемотрансфузії у порівнянні з переливанням донорської еритроцитної маси. Розроблено алгоритм участі вагітних в програмі аутодонорства.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / С.О. Джеломанова; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено ретро- та проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу у 103-х вагітних із ретардацією плода (РП). Визначено й обгрунтовано критерії, що впливають на розвиток РП, а також розроблено програму прогнозування даного ускладнення вагітності. Виявлено клінічні, імунологічні, гемостазіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, стан плода та новонароджених у жінок з РП. На підставі комплексного визначення системних змін в організмі матері та фетоплацентарного комплексу доведено, що вагому роль у розвитку РП відіграє аутоімунний процес. Вперше встановлено імунологічні маркери загрози розвитку РП, вивчено залежність ступеня тяжкості гіпотрофії від рівня антифосфоліпідних антитіл та активності патологічного процесу. Запропоновано алгоритм обстеження вагітних із РП. Розроблено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає рео-, імунокорекцію, еферентні методи та дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.І. Ельяшевська; Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено динамічний контроль активності матки та основних параметрів, що характеризують стан фетоплацентарного комплексу. За допомогою моніторної системи здійснено гістерографію. З застосуванням ультразвукової камери реєстровано зміни товщини нижнього сегмента матки на висоті перейми в порівнянні з паузою. Контроль стану плода проведено шляхом оцінки його біофізичної активності (дихальних рухів) та частоти серцевих скорочень. Проведено визначення локалізації, стадії зрілості та ехоструктуру плаценти. На підставі аналізу соціально-біологічних чинників, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів виділено основні анте-, інтранатальні чинники ризику розвитку дискоординації пологової діяльності (ДПД), у випадку якого з метою корекції дисфункції матки, використано <$Ebeta>-симпатоміметик "Гініпрал", анальгетик "Стадол", проведено пролонговане введення в шийку матки мітропного спазмолітика "Галідор" з розчином новокаїну. На підставі результатів дослідження встановлено, що одним з чинників ризику виникнення ДПД є відставання розвитку плаценти від терміну гестації, низький рівень васкуляризації ворсинчастого дерева. Достатньо об'єктивно про ступінь ДПД можна судити на базі оцінки контрактальної зміни товщини нижнього сегмента матки та частоти некоординованих скорочень міометрія. Установлено, що визначення основних параметрів біофізичного профілю плода (рівня основної лінії, типу варіабельності, амплітуди децелерацій частоти серцевих скрочень і дихальної активністі) дає змогу своєчасно діагностувати фетальний дистрес у разі ДПД. Виявлено, що здійснення моніторингу скоротливої діяльності матки та основних параметрів біофізичного профілю плода у разі ДПД дає змогу забезпечити зниження перинатальної захворюваності та смертності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.О. Федченко; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2001. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання несвоєчасного розриву плодових оболонок. Встановлено, що несвоєчасне відтікання навколоплодових вод зумовлене зменшенням міцності та оптичної щільності плодових оболонок, молекулярними змінами та порушеннями якості групових зв'язків, пригніченням утворення початкових, проміжних та кінцевих сполук перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності трьох рівнів ендогенної біоантиокисної системи. Розроблено патогенетично обгрунтоване профілактичне лікування передчасного розриву плодових оболонок, яке викликало в жінок з групи помірного та високого ступенів ризику даного виду акушерської патології суттєве зниження частоти передчасного відтікання навколоплодових вод і корекцію окремих біохімічних показників.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / С.С. Луб'яна; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2001. — 37 с. — укp.

Аннотация: Визначено диференційно-діагностичні ознаки вагінозу й вагінітів різноманітної етіології. Установлено клініко-епідеміологічні особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів у жінок із вагінозами та вагінітами з визначенням їх етіологічної ролі у структурі акушерських та перинатальних ускладнень. Досліджено морфоендокринний та мікроелементний гомеостази системи мати - плацента - плід у разі вагінального інфікування. Виявлено клініко-імунологічні паралелі та регуляторну роль прозапальних цитокінів у розвитку загрози переривання вагітності, недоношування: передчасного виливання навколоплідної рідини, плацентарної недостатності, гестозу, затримки внутрішньоутробного розвитку. Встановлено фактори ризику виникнення вагіноз-вагінітів у вагітних і окремої патогенетичної ланки розвитку гестаційних ускладнень за даної патології. Обгрунтовано принципи комплексної етіотропної та патогенетичної терапії вагінозів та вагінітів у вагітних. Розроблено та впроваджено комплексну програму, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різноманітних етапах надання акушерсько-гінекологічної допомоги, яка дозволила знизити частоту передчасного переривання вагітності у 3,5 рази, перинатальних втрат - у 5,2 рази та зменшити частоту післяпологових ускладнень утричі.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.Г. Бородавко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок з перинатальними втратами в анамнезі на підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження. Висвітлено роль вегетативної нервової системи в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні "материнські" та "батьківські" фактори ризику. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології на підставі результатів реабілітаційних заходів на етапі планування сім'ї та лікувально-профілактичних - у жіночій консультації та акушерському стаціонарі.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.В. Іщенко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Щупика. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше вивчено особливості акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з персональними комп'ютерами (ПК). Вивчено функціональний стан фетаплацентарного комплексу, вегетативної нервової системи та психологічного статусу, а також встановлено взаємозв'язок між ними. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності та специфічного впливу відеодисплейних терміналів на розвиток даного ускладнення. Науково обгрунтовано необхідність використання комплексу медико-соціальних заходів щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які працюють з ПК.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Пак; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2000. — 22 с. — укp.

Аннотация: Вивчено характер міжгормональних співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з вторинним полікістозом яєчників (ПКЯ). Вивчення даних співвідношень дозволило чітко й обгрунтовано оцінити частоту гіперандрогенії у хворих з ПКЯ та визначити її характер (яєчниковий, наднирковий). Науково обгрунтовано і впроваджено у практику лікувальні заходи для корекції яєчникової та надниркової форми гіперандрогенії у жінок з вторинним ПКЯ. Запропоновано методику негормональної стимуляції продукції андрогенів - естрогенів за умов вираженого дизкортицизму.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / С.В. Дерішов; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2005. — 18 с. — укp.

Аннотация: Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.М. Боштан; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дослідження стану 163 вагітних з пізніми гестозами з розподілом їх на групи: з прегестозом, з прееклампсією легкого ступеня, з прееклампсією середнього ступеня тяжкості в терміні гестації 31 - 40 акушерських тижнів вагітності, а також 39 практично здорових вагітних. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності та пологів, стан новонароджених, зміни екскреторної, іонорегулювальної, кислотовидільної та інкреторної (секреція урокінази) функцій нирок та зміни гемостазу, протизгортальної та фібринолітичної систем крові. Досліджено стан необмеженого протеолізу в плазмі крові. Визначено три основні типи порушень агрегатного стану крові у разі прееклампсій: локальну внутрішньосудинну гемокоагуляцію на рівні нирок, системні порушення хронометричного та структурного згортання крові та переважну активацію тромбоцитів внаслідок синдрому ендогенної інтоксикації, яка розвивається через надмірну активацію систем необмеженого плазмового протеолізу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.А. Резніченко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Роботу присвячено питанням використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні пізніх гестозів. Вивчено показники гемостазу, імунної відповіді, гормонального біохімічного профілів, фетоплацентарного комплексу, стану плода за даними кардіотокографії до і після проведення курсів мембранного безперервного плазмаферезу. Розроблено і науково обгрунтовано схему використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні вагітних з пізнім гестозом, яка дозволяє знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень при цій патології та показано її ефективність.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.Ю. Сидорова; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено, що у хворих з різними типами діастолічної дисфункції домінують різні напрямки ремоделювання ЛШ. Доведено існування у хворих на гіпертонічну хворобу прихованої у стані спокою діастолічної дисфункції лівого шлуночка, яку можна виявити за допомогою проби з ізометричним фізичним навантаженням на великі м'язові масиви. Визначено, що у хворих на гіпертонічну хворобу І стадії та нейроциркуляторну дистонію існують суттєві відмінності в стані діастолічної функції лівого шлуночка. На основі аналізу впливу антигіпертензивних препаратів еналаприлу, ніфедипіну-ретард та атенололу на стан діастолічної функції лівого шлуночка з різними типами порушень розроблено критерії диференціального застосування цих препаратів для лікування гіпертонічної хвороби з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Микола Григорович Грищенко; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Ольга Іванівна Буткова; Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Салтовський; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2006. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму жінок у випадку переривання вагітності пізних термінів. Розроблено новий ефективний метод штучного аборту за умов використання факторів охолодження. Установлено, що традиційні методи за допомою медикаментозних речовин, мають ряд серйозних недоліків. Доведено, що використання локального охолодження гіпогастральної ділянки (ЛОГД) для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, який добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Показано, що механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку. З'ясовано, що запропонований метод дозволить з мінімальними негативними наслідками для організму жінок переривати вагітність пізніх термінів за медичними або соціальними показаннями, тим самим знизивши материнську захворюваність та смертність.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины