Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Содержимое электронного каталога украинских диссертаций

Авторефераты / Филологические науки / Общее языковедение


Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Я.В. Пузиренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі кількох мов індоєвропейського ареалу з використанням комплексного підходу здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у протиставленні двох форм їх існування: лексикографічної (в словниках і класифікаторах професій) та узуальної (в мовних текстах різної стильової належності та даних експериментальних досліджень - опитувань одного з соціальних стратів мовців). Вивчено особливості творення агентивно-професійних назв жінок у классифікаторах професій у синхронії та діахронії та встановлено їх термінологічний статус. З'ясовано основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. З використанням результатів гендерного дослідження проблем агентивно-професійної номінації жінок вперше сформульовано поняття "фемінізм" стосовно осіб чоловічої статі. Розроблено й апробовано методику проведення експериментальних досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови у процесі творення назв осіб жіночої статі та семантики суб'єктивного словесного опису мовцями агентивно-професійних назв жінок та осіб чоловічої статі.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / І.В. Бойчук; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто основні ономастичні поля, значну увагу приділено антропонімії та топонімії. Встановлено, що сучасний французький ономастикон, який пройшов довгий шлях свого розвитку, охоплює крім французьких онімів, значний алогенний прошарок, що необхідно враховувати під час адаптації французької онімної лексики. Запропновано рубрикацію для антропонімії та топонімії у французкій мові. Описано особливості французьких особових імен та варіанти їх адаптації. Вивчено лінгвальні та екстралінгвальні умови запозичення французької онімної лексики в українській та російській мовах. Подано характеристику ролі традицій в адаптації французьких онімів. Запропоновано періодизацію їх адаптації. Детально розглянуто фонетичну адаптацію та графічну реалізацію французьких онімів у сучасних українській та російській мовах: субституції в системі голосних, напівголосних, приголосних, а також передачу гемінат. Під час передачі французьких онімів засобами української або російської мов у деяких випадках виникають несправжні омоніми (проблема несправжньої омонімії). Описано морфологічну та структуру адаптацію онімних галицизмів. Особливу увагу приділено морфологічній адаптації хоронімів, ойконімів, відмінювання онімних галицизмів, родовій приналежності запозичуваних ойконімів, особливостям передачі ойконімів pluralia tantun, морфологічній адапатації оронімів, гідронімів, антропонімів. Висвітлено проблему родової приналежності запозичуваних гідронімів та антропонімів. Описано передачу демінутивної конструкції "le (la) + petit(e) + антропонім", передачу конструкції "прийменник de + ойконім", "прийменник de + хоронім", передачу антропонімів pluralia, передачу артиклів.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.О. Кравченко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Лінгвістично описано (надано структурно-семантичну характеристику, досліджено етимологію, етіологію) сучасну антропонімію греків Надазов'я, визначено її спільне та відмінне з українською та російською антропоніміями. Виявлено особливості національної антропонімної системи греків Північного Надазов'я й ознаки, які пов'язують її з загальною антропосистемою України. Досліджено сучасні прізвища, родові та особові прізвиська греків-румеїв і греків-урумів. Здійснено семантичну класифікацію антропонімів, визначено продуктивні типи антропонімної номінації, описано основні способи утворення урумських і румейських антропонімів, встановлено найтиповіші для грецької антропонімії словотвірні типи прізвищ, досліджено вплив російської та української антропонімних традицій на формування антропонімікону надазовських греків. Встановлено, що утворення антропонімних одиниць всіх класів відбувалося шляхом антропонімізації апелятивних лексем і трансонімізації пропріальних одиниць. "Грецькі" антропонімні суфікси виявилися малопродуктивними у прізвищевому утворенні, тоді як українськими та російськими патронімічними суфіксами оформлено 37,5 % урумських і 25 % румейських прізвищ.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.В. Забуранна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Аннотация: Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднані постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / З.В. Дудник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження субстанціальної структури артикуляторного жесту. Розглянуто онтологічні та гносеологічні аргументи фонетичного аналізу. Визначено роль мовця як джерела онтології, динаміки його виконавчих намірів і рівнів побудови рухів, що синтезують прояв природних, субстратних і функціональних компонентів субстанціальної структури. Встановлено її основні вияви, зокрема функціональних механізмів артикуляції, фонації, ініціації на матеріалі п'яти мов - української, російської, англійської, німецької, італійської - за особливостями виконавчого наміру. За рівнями рухової активності на основі акустичного матеріалу визначено загальні сутнісні характеристики артикуляторного жесту, а саме специфіку координаційних та інтеграційних вимовних зусиль у кожній з мов. Здійснено фонетичний аналіз текстових масивів українського та російського мовлення за ознаками координації та інтеграції дій у сполуках сегментів приголосний-приголосний і приголосний-голосний.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Т.В. Чуб; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вплив поетонімогенезу (онімізації, апелятивації, трансонімізації) на формування семантичних і образних можливостей поетонімів. Уперше досліджено трансонімізацію як засіб формування поетики онімів. Доведено, що семантика поетоніма є контекстною семантикою складної ієрархічної структури. На підставі зіставного аналізу змістової структури поетонімів в оригінальному творі та перекладах виявлено облігаторні та факультативні компоненти у семантиці іменувань, з'ясовано їх вплив на виражальні можливості поетонімів. Розглянуто аспект формування поетики онімів залежно від фонетичних, дериваційних, морфологічних і граматичних засобів. Вивчено синергатичну семантику та конгенеративну поетику онімів у словосполученнях. Відзначено, що результати дослідження дозволяють здійснити розробку принципів лексикографування поетонімів, що функціонують на базі прийомів трансонімізації та онімізації.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / М.П. Фабіан; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1998. — 32 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / І.О. Голубовська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 38 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі української, російської, англійської та китайської мов розглянуто культурно детерміновані мовні феномени (етноспецифічні константи мовної свідомості, лінгвокультореми), що виявляються на фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному рівнях. Запропоновано новий категоріальний апарат метаопису національно-мовних картин світу, який грунтується на понятті культурного "квантування" семантичного простору, запозиченого з квантової механіки, а також когнітивному понятті концептуалізації. Розроблено принципово новий підхід до аналізу даних картин світу та виділено аспекти їх вивчення - мовна картина світу та сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності, емоційно-оцінна концептуалізація дійсності, культурні компоненти, етнічні стереотипи, вторинна номінація, морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Головну увагу приділено феноменові етнічної ментальності, тобто способу народного сприйняття, відчуття, переживання, осмислювання, уявлення й оцінювання реальної дійсності.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Д.В. Радван; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Здійснено системний аналіз розвитку загальнолінгвістичної теорії фонеми у світовій лінгвістиці та в її складовій частині - українському мовознавстві. Розглянуто теорію фонеми Яна Бодуена де Куртене, а також концепцію провідних лінгвістичних шкіл XX ст., які інтерпретували теорію фонеми у контексті досягнень лінгвістики, психології, психолінгвістики, фізики. З'ясовано внесок українських учених до розвитку загальнонаціональної теорії фонеми, виділено й охарактеризовано психологічний напрямок української фонології 1920 - 1940 рр. Установлено, що розвиток даної теорії в Україні відбувався у контексті актуальних пошуків та інтерпретацій провідних лінгвістичних шкіл. Визначено основні напрямки її розвитку та найпоширеніші підходи до визначення фонеми у світовій та українській лінгвістиці. Виділено два провідні підходи до інтерпретації теорії фонеми - психологічний і лінгвістичний. Запропоновано класифікацію концепцій, які інтерпретують цю теорію. На підставі цієї класифікації установлено, що психологічний підхід до інтерпертації теорії фонеми переважає і на першому етапі становлення, і сучасному - розвитку.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / І.І. Вакулик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Ін-т філології. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено аналіз системно-мовного і мовленнєвого функціонування термінів греко-латинського походження у межах термінологічних одиниць, що належать сучасним терміносистемам юридичних і економічних наук індоєвропейських і фінно-угорських мов. Описано відбиття у відповідних термінах ряду мов (української, російської, німецької, французької, англійської) семантичних процесів: синонімії, полісемії, антонімії. Вивчено участь у цих процесах терміноелементів класичного походження. Афікси та афіксоїди розглянуто як компоненти повного або часткового обрамлення сучасних термінів, структурна будова яких утворює ініціально-фінальний формантний код.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.А. Сєнічева; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено визначення внутрішнього мовлення (ВМ) як лінгвістичної категорії, представленої у аспектах: психологічному - понятійною категорією, що має зовнішньоситуативний і прагматичний зміст; фізіологічному - мовленнєвою категорією, яка враховує сприйняття та породження мовленнєвого акту; лінгвістичному (психолінгвістичному) - конотативною категорією, яка враховує локутивні та перлокутивні ефекти мовця (автора). На підставі аналізу зображеного явища в російських, українських і англійських художніх текстах середини XIX - на початку XX ст., описано типи та підтипи ВМ, засоби його вираження у тексті, зокрема, включні, видільні та включно-видільні. На підставі результатів дослідження цих засобів в аналізованих мовах показано типовість і розбіжність вираження ВМ.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Л.О. Дорошенко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На матеріалі сучасних слов'янських і германських мов (української, російської, англійської) здійснено загальнотеоретичний і типологічний аналіз семантико-словотвірної категорії безвідносної міри ознаки (КБМО). Визначено критерії виділення ядерних/неядерних площин КБМО у слов'янських і германських мовах, установлено структуру концентрично-кільцевої організації категорії та наповненість її кіл. Вивчено особливості парадигматичної структури КБМО, ієрархію синтетичних й аналітичних засобів вираження категорії, розглянуто продуктивність словотвірних засобів утворення безвідносно-ступеневих прислівникових/прикметникових форм у досліджених мовах. Значну увагу приділено виявленню функціонально-стилістичних особливостей безвідносних прислівникових/прикметниковх форм у слов'янських і германських мовах.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.М. Ткачук; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 24 с. — укp.

Аннотация: Проведено порівняльний аналіз функціонально-семантичного поля суб'єктивної модальності на підставі матеріалів сучасної української, російської, англійської та німецької мов. Розглянуто його структуру і типологію. Вивчено різнорівневі засоби вираження модальних значень (фонетичний, лексичний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний і текстуальний рівні) та їх взаємодію у висловленнях. Особливу увагу приділено поліфункціоналізму мовних знаків і взаємозв'язків складових макрополя модальності.

Источник: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / Т.В. Радзієвська; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1999. — 33 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано текстотворення як вид мовної діяльності, описо комунікативні стратегії, що визначають різні аспекти формування тексту. Розроблено системний підхід до опису та моделювання процесу текстотворення з урахуванням культурно-лінгвістичного та соціолінгвістичного рівнів аналізу тексту. Встановлено, що за співвідношенням семантичної та прагматичної підсистем тексту в соціальній комунікації наведено текстові типи аналітичної та синтетичної організації. В аспекті діяльності суб'єкта текстотворення експліцитно розглянуто характер кореляцій між факторами текстотворення та прагматичними, семантико-синтаксичними, а також номінативними особливостями текстів, що репрезентують різні соціокомунікативні сфери (науковий текст, енциклопедія, довідник, спогади, щоденник та афоризм). З'ясовано, що комунікативна концепція автора у процесі текстотворення виконує функцію адаптаційного механізму та зумовлює варіювання текстового типу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.В. Дерпак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто мовно-прагматичні особливості основних мовленнєвих жанрів (МЖ), які реалізуються у межах конфліктного дискурсу. Досліджено характерні риси зазначеного дискурсу, вплив на його перебіг певних чинників, а саме: емоційної напруги, міжособистісних установок суб'єктів, їх комунікативного статусу. Визначено глобальні комунікативні стратегії спілкування за умов конфлікту та запропоновано типологію конфронтативних МЖ відповідно до їх комунікативної мети. Описано критерії розмежування даних жанрів. На підставі "паспорту мовленнєвого жанру" установлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри категорично-спонукальних і негативно оцінних МЖ. Описано мовні засоби їх реалізації у лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному аспектах з використанням матеріалу сучасної української, англійської та польської мов. Значну увагу приділено експліцитним й імпліцитним способам вираження МЖ, мовні риси яких розглянуто у контексті ефективності реалізації певних комунікативних тактико-стратегічних дій.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.Ф. Старко; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах в аспекті антропоцентричної когнітивної лінгвістики. Введено поняття "підконцепт", "відтінок концептуальної ознаки", "концептуальна компетенція". Розроблено оригінальний метод концептуального аналізу. Встановлено структуру концептів, набори їх ознак, виявлено й описано підконцепти в складі концептів, досліджено міжконцептуальні зв'язки. На підставі зіставного аналізу концептів у чотирьох мовах встановлено збіг їх наповнення. Розглянуто явище концептуальної компетенції. Переглянуто принцип "родинних подібностей" Л.Вітгенштейна та принцип "паразитичної категоризації".

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / О.С. Пальчевська; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концепту шлях на матеріалі англійської, української та французької мов в аспекті об'єднаних когнітивно-ономасіологічної та етнолінгвістичної парадигм сучасного мовознавства. З використанням методології когнітивної ономасіології, лінгвокультурології, когнітивної семантики здійснено когнітивно-семіотичну категоризацію лінгвокультурем з просторовим семантичним компонентом шлях, продемонстровано їх фреймову організацію з урахуванням належності одиниць до концептосфер переміщення, подорож, рух, зустріч, дар. З'ясовано способи вербалізації концепту в англійській, українській та французькій мовах, здійснено концептуальне та структурне моделювання у міжмовному просторі чарівної казки з використанням семантичних опозицій та визначених концептосфер. Значну увагу приділено дослідженню процесу виникнення та способів метафоризації фразеологічних номінацій концепту шлях. Проаналізовано складові ономасіологічної структури номінацій та їх метафоричні моделі. Детально описано процес формування фреймової сітки ідіоконцепту шлях на матеріалі фольклорного тексту.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Н.А. Коваленко; НАН України. Ін-т укр. мови. — К., 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: На основі вивчення та аналізу теоретичних робіт, писемних та археологічних пам'яток обгрунтована необхідність застосування системного підходу до кіммерійської проблеми. Розроблено нові етимології етнонімів та антропонімів (таких як кіммерійці, таври, меоти, умман-манда, Тугдамме / Лігдаміс, Теушпа, Сандакшатра та інших). Досліджуються різні форми назв, їхня семантика та композиційна структура, фонетичні та орфографічні впливи, специфічні особливості функціонування. Робиться висновок про етнічну ідентифікацію та мову кіммерійців та інших народів. Здійснено системний комплексний аналіз кіммерійського релікту. Пропонується методичний підхід до застосування цього аналізу.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / В.В. Ганєчко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філології. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше у вітчизняному мовознавстві здійснено аналіз семантичної, функціональної та концептуальної специфіки дієслівних та іменних одиниць щодо позначень усмішки та сміху на матеріалі чотирьох європейським мов - слов'янських і германських. Описано функціонування лексем у складі висловлення, що репрезентує комунікативну подію. Виявлено семантико-синтаксичні стереотипи її репрезентації у тексті. Проаналізовано вживання одиниць з метою позначення паралінгвістичних дій усмішки та сміху з мовленнєвими актами різних типів (репрезентативами, деклеративами, комісивами). З'ясовано двоплановий характер значення досліджуваних одиниць, а також встановлено їх мовоспецифічні та спільні семантичні складники у чотирьох мовах. Стосовно паралінгвістичного аспекту комунікації розвинуто підхід до вивчення природи комунікативної дії шляхом опису семантики відповідних одиниць.

Источник: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / С.П. Гриценко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: У дисертації досліджено вплив латинської мови на мову українськомовних пам'яток к. XVI-XVII ст. На тлі загальної характеристики соціокультурної ситуації України зазначеного періоду показано важливе значення латинської мови у шкільництві, художній творчості та урядуванні України. Широке використання латинської мови зумовило значне запозичення латиномовних елементів в українськомовних текстах. Відзначено, що тематично латинськомовні елементи охоплюють різні сфери: найповніше - тематичні групи: "Людина як істота", "Душа і розум", "Людина як член суспільства", "Організація суспільства і соціальні інститути", спорадично - "Небесні тіла", "Земля", "Простір", "Причина". Структурно запозичення розподіляють на лексичні, словосполучення, речення, фрагменти текстів; графічно - збереження графіки оригіналу, або ж середньоукраїнська кирилична графіка. Формально та семантично значна частина латинізмів адаптована українською мовою. Запозичення українською мовою латинізмів здійснювалося як безпосередньо (рецепція латинськомовних текстів), так і опосередковано (через польську, чеську, німецьку, французьку, римську, італійську мови). У роботі уточнено час переймання латинських елементів українською мовою, порівняно з тим, як до цього було потрактовано у наявній науковій літературі. Розширення лексичного та морфемного складу української мови, посилення функціонального навантаження окремих фонем української мови к. XVI-XVII ст. засвідчує важливість латинськомовних впливів як фактора динаміки структури мови-реципієнта.


[0] [1] [2]

Меню
Реклама



2006-2009 © Диссертации и авторефераты Украины